Minuteman-III (LGM-30G)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Minuteman III)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Minuteman-III
Характеристики

LGM-30G Мінітмен-3 (англ. LGM-30G Minuteman III) — американська міжконтинентальна балістична ракета сімейства «Мінітмен». Стоїть на озброєнні ВПС США з 1970 року і є єдиною МБР шахтного базування на озброєнні США на 2013 рік. Є найближчим аналогом легкої балістичної ракети РТ-2 УТТХ більш відомої як «Тополь», але, на відміну від «Тополя», не має ракетовозів і запускається тільки з бункера.

Станом на 2008 рік США мають 450 ракет Мінітмен III, на яких встановлено 550 ядерних боєголовок[1]. По 150 МБР несуть бойове чергування у шахтах на авіабазах Малмстром (штат Монтана), ім. Френсіса Уоррена (Вайомінг) та авіабазі Майнот (Північна Дакота).

Ракети піддаються регулярній модернізації. Так, з 2007 по 2012 рік, проводилася заміна бойових блоків Mk.12A на Mk.21 (з МБР типу MX)[2], систем наведення та управління, силових установок[3]. Станом на 2022 року ця ракета, як і раніше, перебуває на озброєнні ВПС США і її модернізовані версії регулярно випробовуються.

Пуски[ред. | ред. код]

В ході одного з випробувань у травні 2008 дальність пуску склала 8500 км[4].

23 серпня 2009 року здійснено випробувальний пуск з позиції на авіабазі ВПС США «Ванденберг». Крім підтвердження характеристик, пуск був використаний для випробування систем комплексної ешелонованої системи НПРО США Glory Trip 195.[5] У випробуваннях взяли участь радар X-діапазону морського базування SBX, мобільний радар X-діапазону AN/TPY-2, а також лабораторія зовнішніх сенсорів[5].

16 червня 2010 року проведено успішний пуск у рамках планової перевірки надійності та точності систем ракети[6] Ракета була запущена з бази Ванденберг, ціль розташовувалась на відстані 6,7 тис. км у Тихому океані в районі Маршаллових островів[6].

Частково успішний 22 червня 2011 о 13:35 UTC (06:35 за Тихоокеанським часом, 03:35 за Гавайським часом) відбувся випробувальний пуск МБР Мінітмен III з авіабази ВПС США «Ванденберг».[7] ракета, що знаходиться на стартовому майданчику, не змогла прийняти команду на запуск, яка була віддана з борту літака зв'язку Boeing E-6 Mercury. Тільки після того, як команда була повторно віддана з землі, ракета стартувала і вразила ціль на атолі Кваджалейн.

22 травня 2013 року о 13:27 UTC (06:27 за Тихоокеанським часом, 03:27 за Гавайським часом) з 4-ї пускової споруди на авіабазі ВПС США «Ванденберг» відбувся випробувальний пуск МБР «Мінітмен III»[8]. Через кілька хвилин після запуску, як і в 2011 році, з Гаваїв спостерігався ореол світла, що розширюється, викликаний різким скиданням тиску в камері згоряння твердопаливного ракетного двигуна шляхом швидкого розкриття заслінок припинення тяги (thrust termination ports), розташованих з боків на третій ступені за рахунок підриву фіксуючих зарядів після досягнення заданої траєкторії польоту, щоб забезпечити точність наведення на ціль.[9] Через 30 хвилин після запуску (польотне завдання GT207GM) головна частина МБР вразила умовну ціль на тихоокеанському полігоні в районі атола Кваджалейн.[10]

26 квітня 2017 року о 12:03 за місцевим часом, на базі ВПС «Ванденберг» у Каліфорнії відбувся випробувальний запуск МБР Мінітмен-III. Запуск пройшов успішно. Дальність польоту становила 6500 км (4000 миль)[11][12].

16 серпня 2022 року з бази «Ванденберг» у Каліфорнії відбувся успішний випробувальний пуск. Міжконтинентальна балістична ракета пройшла приблизно 4200 миль до атолу Кваджалейн на Маршаллових островах[13].

1 листопада 2023 року з бази «Вандерберг» був здійснений черговий випробувальний пуск. Політ ракети довелось припинити над Тихим океаном через «аномалію»[14].

Модернізації та продовження термінів служби[ред. | ред. код]

Мінітмен III

Станом на 2011 рік, ракети Мінітмен III пройшли/проходять наступні програми з модернізації[15].

Програма Рік початку Рік закінчення Модернізація/Оновлення
Guidance Replacement Program (GRP)
Програма із заміни систем наведення. 		1996 Продовжується на постійній основі Замінюються бортові комп'ютери, підсилювачі, системи наведення та електроніка платформи.
Propulsion Replacement Program (PRP)
Програма із заміни силових установок. 		1998 2009 Повна заміна твердого палива у всіх ступенях ракет, включаючи прискорювачі, а також пов'язана з цим інтеграція нового апаратного та програмного забезпечення.
ICBM Security Modernization Program
Програма модернізації засобів безпеки. 		2004 Триває Посилення безпеки пускових установок та ракет шляхом оновлення технічних засобів безпеки.
Rapid Execution and Combat Targeting (REACT)
Програма модернізації систем ціленаведення. 		1997 2006 Відновлення систем наведення ракет. Значно скорочено час переведення ракет на нові цілі.
Safety Enhanced Reentry Vehicle (SERV)
Програма із заміни боєголовок. 		2002 2009 Заміна боєголовок ракет на більш досконалі Mk21-W87 потужністю 300 кТ, що залишилися після зняття з озброєння ракети LGM-118 Peacekeeper.
Propulsion System Rocket Engine (PSRE)
Програма по оновленню силової установки ракети. 		2004 Продовжується на постійній основі Заміна компонентів маршового двигуна.
Бойові блоки Mk.12A з ядерними зарядами W78 на платформі розведення Мінітмен III поруч із обтічником головної частини

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Robert S. Norris1, Hans M. Kristensen. U.S. nuclear forces, 2008 // Bulletin of the Atomic Scientists : журнал. — Educational Foundation for Nuclear Science, Inc., 2008. — Vol. 65, iss. 2 (5 May). — P. 61. — ISSN 0096-3402.
  2. ↑ Новые головки для «Минитмэн» (рос.). 11 січня 2007. Архів оригіналу за 15 березня 2008. Процитовано 24 травня 2013.
  3. ↑ Межконтинентальная баллистическая ракета LGM-30G Minuteman-3 (рос.). Сайт "Ракетная техника". Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 24 травня 2013.
  4. ↑ США испытали новую межконтинентальную ракету, rbc.ru, 22 мая 2008. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 23 травня 2013.
  5. ↑ а б Glory Trip 195: испытание ПРО США [Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.], rnd.cnews.ru, 26.08.09
  6. ↑ а б США провели успешный пуск МБР Minuteman III. rnd.cnews.ru. 17 червня 2010. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 18 червня 2010.
  7. ↑ Над Гавайями наблюдался поразительно странный растущий ореол света. slate.com. 29 червня 2011. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 23 травня 2013.(англ.)
  8. ↑ Выше, выше и вдаль. vandenberg.af.mil. 22 травня 2013. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 23 травня 2013. (англ.)
  9. ↑ Ракетный пуск приводит к странному растущему ореолу света в небе. slate.com. 22 травня 2013. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 23 травня 2013. (англ.)
  10. ↑ Пуск МБР в США. novosti-kosmonavtiki.ru. 23 травня 2013. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 23 травня 2013.
  11. ↑ US test-fires ICBM traveling 4,000 miles to South Pacific. FOX NEWS U.S. 26 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.(англ.)
  12. ↑ США испытали межконтинентальную баллистическую ракету Minuteman III. РИА.ru. 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 27 квітня 2017.
  13. ↑ США провели тестовий запуск міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III. Мілітарний. 16 серпня 2022.
  14. ↑ Minuteman III Ballistic Missile Self Destructs During Test Launch. The War Zone. The Drive. 1 листопада 2023.
  15. ↑ Center for Arms Control and Non-Proliferation (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2014.Центр по контролю за вооруженем и нераспространению

Література[ред. | ред. код]

  • Дмитриев А. Разработка межконтинентальных баллистических ракет наземного базирования в США // Зарубежное военное обозрение. — М. : «Красная звезда», 2009. — Вып. 749. — № 8 (5 мая). — С. 54—57. — ISSN 0134-921X.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Minuteman-III_(LGM-30G)&oldid=42019071