2008

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Роки
2004 · 2005 · 2006 · 2007 — 2008 — 2009 · 2010 · 2011 · 2012
Десятиліття
1980-ті · 1990-ті — 2000-ні — 2010-ті · 2020-ті
Століття
20 століття — 21 століття — 22 століття

Зміст 1 Події 1.1 Політика 1.1.1 Вибори 1.2 Економіка 1.3 Річниці 1.4 Наука і техніка 1.5 Культура 1.6 Спорт 1.6.1 Пекінська Олімпіада 1.7 Аварії й катастрофи 2 Народились 3 Померли 3.1 в Україні 3.2 у світі 4 Шевченківська премія 5 Нобелівська премія 6 Державна премія України в галузі науки і техніки 2008 7 Див. також

[ред.] Події

• 15 січня — в УГКЦ проголошено утворення Волинського екзархату.
• 16 листопада — в Україні вступив в силу закон, який посилює відповідальність за порушення правил дорожнього руху

[ред.] Політика

• 1 січня — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
• 5 лютого — в Женеві Президент України Віктор Ющенко і Генеральний директор СОТ Паскаль Ламі підписали протокол про вступ України до СОТ.
• 17 лютого — Косово самопроголосило незалежність від Сербії.
• 18 лютого — Фідель Кастро оголосив, що остаточно залишає чільні державні посади на Кубі.
• 1—2 лютого — У Вірменії невдоволення опозиції результатами виборів призвело до заворушень, в ході яких загинуло 8 та поранено понад 130 осіб. У Єревані введено надзвичайний стан і введено війська.
• 12 березня — Президент Інгушетії (Росія) Мурат Зязіков підписав указ про відставку республіканського уряду.
• 13 березня — Президент Сербії Борис Тадич підписав указ про розпуск парламенту країни й призначив дату позачергових парламентських виборів на 11 травня 2008 року, підтвердивши тим самим урядове рішення про розпуск Скупщини.
• 14 березня — Заворушення в Тибеті проти китайського правління призвели до десятків жертв і погромів.
• 15 березня — Київський апеляційний суд присудив трьом виконавцям вбивства Георгія Гонгадзе по 12-13 років ув'язнення.
• 17 березня — Зіткнення у Косовський Митровиці між сербами і поліцейськими ООН: десятки поранених з обох боків, український миротворець Ігор Киналь загинув від поранень.
• 1 квітня — Урядова криза в Угорщині. Про вихід з коаліції заявив «Союз вільних демократів», який формував правлячу більшість разом із соціалістами.
• 2 квітня — 4 квітня — Саміт країн-членів НАТО в Бухаресті. Україні та Грузії було відмовлено у приєднанні до ПДЧ.
• 10 квітня — Верховна Рада ратифікувала протокол про вступ України до СОТ.
• 10 травня — мешканці М'янми на референдумі підтримали нову конституцію країни.
• 16 травня — Україна стала 152-м повноправним членом Світової організації торгівлі.
• 28 травня — Непал скасував монархію і перетворився на республіку
• 28 травня — Нижня палата парламенту Канади визнала Голодомор актом геноциду
• 12 червня — в Ірландії відбувся референдум щодо затвердження Лісабонського договіру ЄС. Ірландці сказали угоді ні.
• 8 липня — Чеська Республіка стала 18-м членом Європейського космічного агентства
• 22 липня — арештований колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич
• 5 серпня — черговий переворот у Мавританії. Президента Сіді ульд Шейха змістила його власна охорона.
• 8 серпня — грузинські війська розгорнули військові дії з метою взяти під контроль Південну Осетію. У відповідь російська 58-а армія вдерлася до Грузії (див. Російсько-грузинська війна (2008))
• 12 серпня — під час візиту до Москви головуючого в ЄС президента Франції Ніколя Саркозі прийнятий план з зупинки бойових дій в Грузії (план Медведєва-Саркозі)
• 18 серпня — президент Пакистану Первез Мушарраф оголосив про відставку, зіткнувшись із загрозою імпічменту з боку опозиційного парламенту.
• 26 серпня — заворушення в Таїланді: опозиція займає урядові установи і телебачення
• 26 серпня — Росія визнала незалежності Абхазії та Південної Осетії, відповідний указ видав президент Дмитро Медведєв
• 1 вересня — під загрозою урагану «Густав» у прибрежних районах Луїзіани проведена наймасштабніша в світі евакуація двох мільйонів мешканців
• 1 вересня — непопулярний прем'єр-міністр Японії Ясуо Фукуда ухвалив рішення піти у відставку
• 2 вересня — в Бангкоку введений надзвичайний стан
• 2 вересня — Міжнародний суд в Гаазі почав розгляд справи про розмежування шельфу Чорного моря між Україною та Румунією біля острова Зміїний
• 2 вересня — Олександра Лавриновича та Миколу Томенка обрано заступниками голови Верхоної Ради України.
• 3 вересня — фракція НУ-НС у Верховній Раді 39 голосами «за» ухвалила вийти з демократичної коаліції.
• 11 вересня — Конституційний суд Іспанії оголосив незаконним референдум про майбутнє країни Басків, який мав за рішенням регіонального уряду пройти 25 жовтня
• 11 вересня — зіткнення в Колумбії, спровоковані сепаратистами у північних і східних провінціях Санта-Крус, Бені, Пандо і Тариха, в нападі із засади на прибічників президента Ево Моралеса вбито 30
• 13 вересня — серія терористичних вибухів у Нью-Делі, згинуло 18, поранено понад 100 людей
• 14 вересня — президент Зімбабве Роберт Мугабе і лідери опозиції підписали угоду про розділ влади: Мугабе залишиться головою держави і головою кабінету міністрів, Морган Цвангираї стає головою ради міністрів, що виконує наглядові функції
• 15 вересня — демократична коаліція у Верховній раді офіційно розпущена
• 17 вересня — атака на посольство США в столиці Ємену Сані, 16 загиблих: 6 нападників, 6 солдат і перехожі
• 20 вересня — президент ПАР Табо Мбекі погодився піти у відставку на вимогу правлячої партії Африканський національний конгрес
• 20 вересня — терористичний напад на готель Marriott в Ісламабаді, загинули щонайменше 60 чоловік (серед яких посол Чехії Іво Здарек), постраждали 200. Частина готеля зруйнована
• 25 вересня — новий президент ПАР Кгалема Мотланте приведений до присяги
• 8 жовтня — Генеральна Асамблея ООН підтримала в середу запропонований Сербією проект резолюції по Косово про звернення до Міжнародного суду ООН з приводу законності проголошення незалежності провінції
• 8 жовтня — Росія вивела війська з самовільно встановленої буферної зони поблизу Південної Осетії
• 8 жовтня — президент України Віктор Ющенко в телезверненні оголосив про припинення діяльності Верховної Ради шостого скликання та проведення дострокових парламентських виборів. Указ, опублікований наступного дня призначав вибори на 7 грудня
• 10 жовтня — Індія і США уклали угоду з ядерної енергетики
• 13 жовтня — протести у Чорногорії проти визнання Косово, у зіткненнях з поліцією постраждали десятки людей
• 14 жовтня — Росія передала Китаю спірні острова на Амурі — Великий Уссурійський і Тарабаров — загальною площею 337 км². Цим остаточно улагоджений сорокорічний територіальний спір
• 20 жовтня — президент Віктор Ющенко переніс дату позачергових виборів до Ради на 14 грудня
• 20 жовтня — Євросоюз відновив дипломатичні відносини з Кубою. Дипломатичні санкції проти Куби були введені Євросоюзом в 2003 р. і продовжені в 2005 р.
• 27 жовтня — Президент Грузії Михайло Саакашвілі призначив новим прем'єр-міністром країни Григола Мгалоблишвілі замість колишнього прем'єра Володимира Гургенідзе
• 27 жовтня — на сході Демократичної Республіки Конго почалися активні бойові дії повстанців проти урядової армії і миротворців ООН.
• 29 жовтня — Генеральна асамблея ООН проголосувала за резолюцію, що вимагає відміни ембарго США проти Куби, що діяло останні 46 років; проти проголосували лише делегації США, Ізраїль і Маршаллові Острови. Генасамблея більшістю голосів ухвалила резолюцію, що засуджує економічне, торгове і фінансове ембарго США проти Куби 17-й рік поспіль
• 2 листопада — в Москві президенти Росії Дмитро Медведєв, Азербайджану Ільхам Алієв і Вірменії Серж Саргсян підписали декларацію про мирне врегулювання карабахського конфлікту про міжнародні гарантії, що юридично зобов'язують
• 6 листопада — коронований п'ятий король Бутана, 28-річний Джигме Кхесар Намгьял Вангчук. Він є наймолодшим монархом у світі
• 12 листопада — Арсеній Яценюк звільнений з посади голови Верховної Ради
• 12 листопада — Парламент Алжиру схвалив поправки до конституції, що знімають обмеження обиратися одному президентові тільки на два 5-річних терміни. Президент Алжиру 71-річний Абделазіз Бутефліка вже двічі обирався на посаду глави держави - в 1999 і 2004 рр.
• 13 листопада — 13 поліцейських були засуджені в італійській Генуї за звинуваченням в застосуванні надмірної сили проти маніфестантів-антиглобалістів під час саміту "великої вісімки" в 2001 році. Серед засуджених на терміни від 2 до 4 років — кілька вищих чинів поліції
• 15 листопада — у Вашингтоні в будівлі Національного музею будівництва відкрився перший антикризовий саміт лідерів 20 найбільш економічно розвинених держав (G20). До G20 належать країни «Великої вісімки» та найбільші країни, які розвиваються: Аргентина, Австралія, Бразилія, КНР, Індія, Індонезія, Мексика, Саудівська Аравія, ПАР, Південна Корея, Туреччина, а також ЄС як окрема структура. У роботі саміту візьмуть участь лідери "групи 20", ЄС, ООН, МВФ, Світового банку та Форуму фінансової стабільності, щоб обговорити заходи для виведення світової економіки з кризи.
• 17 листопада — Македонія подала до міжнародного суду на Грецію у зв'язку з тим, що продовжується суперечка між двома країнами навколо офіційного найменування — Республіка Македонія.
• 18 листопада — Міжнародний суд ООН ухвалив рішення прийняти до розгляду позов Хорватії проти Сербії зі звинуваченнями в здійсненні етнічних чисток під час війни на Балканах в 1992—1995 роках
• 25 листопада — близько 75% жителів Гренландії проголосували на референдумі за розширення автономії, що може привести острів до майже повної незалежності від Данії
• 26 листопада — Уряд Таїланду розпустив парламент і оголосив про проведення дострокових виборів. З такою заявою виступив командувач армією країни Анупонг Паочинда. Напередодні ввечері протестуючі члени опозиційного "Народного альянсу за демократію" зайняли міжнародний аеропорт. Таким чином мітингувальники намагалися запобігти в'їзду в країну прем'єр-міністра Таїланду Сомчая Вонгсавата, який прибував до Бангкока з Перу, де він брав участь в саміті Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва
• 26 листопада — озброєні автоматами і гранатами терористи зробили серію атак в кількох районах індійського міста Мумбай, зокрема в готелях, на залізничному вокзалі, у кінотеатрі, міській лікарні. Загинуло понад 100 людей, сотні поранені
• 26 листопада — в Нігерії в місті Джос після проведення місцевих виборів більше 380 чоловік загинули в зіткненнях між представниками народності гауса (Hausa), які дотримуються мусульманства, і в основному християнською народністю бером (Berom)
• 26 листопада — Віктор Ющенко обраний головою партії НСНУ
• 2 грудня — на тлі масових протестів Конституційний суд Таїланду розпустив правлячу Партію влади народу, головою якої є прем'єр-міністр Сомчаї Вонгсават, бо визнав її винною у фальсифікації виборів. Крім того, Сомчаї і ще чотири лідери партії усунені від політичної діяльності на п'ять років
• 4 грудня — генерал-губернатор Канади Мішель Жан зупинила діяльність парламенту країни, щоб відкласти голосування щодо вотуму недовіри урядові Стівена Гарпера – прем'єр-міністра країни і лідера Консервативної партії. Діяльність парламенту була зупинена до 27 січня 2009 року, коли уряд має представити бюджет країни
• 9 грудня — Європейський союз розпочинає дві місії: цивільної адміністрації EULEX в Косово та військової морської операції проти сомалійських піратів
• 9 грудня — Володимира Литвина обрано головою Верховної Ради. Одразу по призначенні голова парламенту оголосив про утворення нової коаліції у складі БЮТ, НУНС і блоку Литвина
• 12 грудня — Швейцарія приєдналася до Шенгенської зони, ставши її 25-м членом. З країн, що не входять до ЄС, до Шенгену ще входять Ісландія та Норвегія
• 14 грудня — на пресовій конференції в Багдаді іракський журналіст Мунтазер Аль-Зайді кинув черевики в президента США Джорджа Буша. 12 березня 2009 журналіст був засуджений на три роки
• 15 грудня — У Таїланді парламент обрав лідера опозиції Абхизіт Вейджаджива (Abhisit Vejjajiva) новим прем'єр-міністром країни
• 15 грудня — КНР і Тайвань після 59-річної перерви відновили пряме транспортне сполучення
• 19 грудня — Україна та США в Вашингтоні уклали хартію про стратегічне партнерство, де наголошується важливість двосторонніх відносин у сфері оборони, безпеки, економіки, торгівлі, енергетичної безпеки, демократії і культурного обміну
• 22 грудня — Король Бельгії Альберт II прийняв відставку уряду Іва Летерма, проте попросив прем'єра і міністрів тимчасово продовжити виконання своїх обов'язків. Ів Летерм подав у відставку 19 грудня у зв'язку зі скандалом, що спалахнув навколо продажу французькому банку BNP Parisbas найбільшої в Бельгії фінансової компанії Fortis
• 22 грудня — після смерті президента Гвінеї Лансана Конте в країні стався державний переворот, правителем оголосив себе капітан Муса Камара
• 27 грудня — Початок ізраїльської військової операції "Литий свинець": внаслідок авіаудару по смузі Гази загинули 225 чоловік, ще близько 700 чоловік отримали поранення
• 30 грудня — Президент Росії Дмитро Медведєв підписав зміни до Конституції країни, згідно яким президент РФ обиратиметься строком на шість років, а Держдума — строком на п'ять років. Цей закон був прийнятий Держдумою 21 листопада і схвалений Радою Федерації 26 листопада, по тому поправки були схвалені законодавчими зборами всіх 83 суб'єктів федерації

[ред.] Вибори

Дивись також: Календар виборів 2008

• 5 січня — Дострокові вибори президента Грузії. На другий термін обрано М. Саакашвілі.
• 3 лютого — Борис Тадич повторно обраний президентом Сербії.
• 19 лютого — На виборах президента Вірменії перемогу здобув прем'єр-міністр Саркісян Серж.
• 24 лютого — У другому турі президентом Кіпру вибраний Деметріс Христофіас, генсек комуністичної Прогресивної партії трудового народу Кіпру (АКЕЛ).
• 24 лютого — Кубинський парламент в неділю вибрав 76-річного Рауля Кастро головою Держради країни.
• 2 березня — На виборах третього Президента Росії переміг Дмитро Медведєв з результатом 70,28 % голосів.
• 9 березня — парламентські вибори в Іспанії. Соціалістичній робітничій партії Іспанії на чолі з Хосе Луїсом Сапатеро вдалося втримати владу, заручившись підтримкою 43,64 % голосів виборців (169 мандатів Конгресу депутатів).
• 14 березня — Парламентські вибори в іранський меджліс (парламент) восьмого скликання.
• 22 березня — Президентські вибори на Тайвані. Згідно офіційних результатів новим президентом Тайваню став Ма Інцзю, висуванець правлячої партії Гоміньдан (58 % голосів виборців).
• 29 березня — Парламентські і президентські вибори в Зімбабве. За попередніми даними парламентських виборів, половину місць у парламенті (105 із 210) взяла опозиційна платформа «Рух за демократизацію». Також за даними опозиції вже у першому турі президентських виборів переміг їхній кандидат Морґан Тсванґіраї, набравши 50,3 % голосів виборців, у Роберта Муґабе — 43 %. Протягом 10 днів від дня проведення виборів їхніх офіційних результатів не огоошено.
• 6 квітня — Президентські вибори в Чорногорії. Перемогу вже у першому турі одержав чинний президент Чорногорії — Філіп Вуянович (понад 52 % голосів виборців).
• 10 квітня — За результатами виборів у Конституційну асамблею Непалу перемогу здобула партія маоїстів.
• 13 квітня—14 квітня — на дострокових парламентських виборах в Італії перемогли праві партії, провідною серед яких стала «Народ Свободи» Сільвіо Берлусконі.
• 20 квітня — Загальні (президентські, парламентські, до органів місцевого самоврядування і муніціпальні) вибори у Парагваї. Президентом країни вперше за 60 років обрано опозиційного кандидата, колишнього єпископа Фернандо Луго.
• 25 квітня — За підсумками парламентських виборів (другий тур) в Ірані остаточну перемогу зі значною перевагою (69 % від числа усіх мандатів) отримала консервативна партія діючого президента Махмуда Ахмадінеджада.
• 11 травня — На позачергових парламентських виборах у Республіці Сербія перемогу зі значною перевагою одержав проєвропейськи налаштований блок чинного президента Бориса Тадича «За європейську Сербію» (понад 38 % голосів — 103 мандати з 250 парламентських місць)
• 16 травня — На виборах у Домініканській Республіці переобраний діючий президент Леонель Фернандес.
• 21 травня — На парламентських виборах у Грузії впевнено перемагає правляча пропрезидентська партія «Єдиний національний рух».
• 25 травня — Позачергові вибори міського голови та депутатів до міської ради м. Києва. міським головою переобрано Леоніда Черновецького.
• 1 червня — На позачергових виборах до парламенту Республіки Македонія перемогла правляча партія VMRO-DPMNE (Всемакедонський революційний рух), набравши бл. 50 % голосів виборців. За оцінкою місії спостерігачів ОБСЄ, яка спостерігала за ходом волевиявлення, парламентські вибори в колишній югославській республіці Македонія «не відповідали ключовим міжнародним стандартам».
• 29 червня — перемогу на парламентських виборах в Монголії здобула правляча Монгольська народна революційна партія. Результати виборів викликали безлад в столиці, застосовані війська.
• 27 липня — перемогу на парламентських виборах у Камбоджі здобула правляча Народна партія Камбоджі (91 із 123 мандатів). Лідер Хун Сен (уже керує 23 роки) правитиме країною ще щонайменше 5 років.
• 5 вересня — Ангола проводить парламентські вибори. Правляча партія MPLA набрала 82 % голосів.
• 6 вересня — президентом Пакистану обраний Асиф Алі Зардарі, співголова Пакистанської народної партій, чоловік вбитої Беназір Бхутто.
• 17 вересня — прем'єр-міністром Таїланду вибраний заступник голови партії «Влада народу» Сомчай Вонгсават, більшість депутатів парламенту, 298 з 480, проголосували за його кандидатуру. Вонгсават — зять колишнього глави уряду Таксина Чинавата, поваленого в 2006 році в результаті військового перевороту
• 17 вересня — Ципі Лівні обрана головою партії Кадима і відтак має стати прем'єром Ізраїля
• 19 вересня — Перші демократичні парламентські вибори в Свазіленді (обираються 55 депутатів нац. Асамблеї, ще 10 призначить король Мсваті ІІІ). Діяльність політичних партій у країні заборонено, тому всі кандидати є незалежними (самовисуванцями).
• 21 вересня — парламентські вибори в Словенії: опозиційна Соціал-демократична партія на чолі з Борутом Пахором (майбутній прем'єр) на процент (загалом 29% або 29 мандатів) випередила правлячих консерваторів з Демократичної партії; інші політсили, що будуть представлені в парламенті — партія «Зарес», Ліберально-демократична партія та Демократична партія пенсіонерів.
• 22 вересня — Асо Таро вибраний головою правлячої ліберально-демократичної партії Японії, він представлятиме партію на виборах прем'єр-міністра
• 28 вересня — Парламентські вибори в Республіці Білорусь.
• 28 вересня — За попередніми результатами (оприлюднені 29 вересня) Парламентських виборів в Австрії правляча Соціал-демократична партія набрала 28,6 %, Народна партія — 25,1 %, Партія Свободи — 17,9, Альянс за майбутнє Австрії — 11,9, Партія зелених — 10,5.
• 12 жовтня — Парламентські вибори в Литві, водночас консультативний референдум про долю Ігналінської АЕС
• 14 жовтня — На дострокових парламентських виборах в Канаді за 308 місць у парламенті боролися 19 партій. За результатами волевиявлення виборців правляча Консервативна партія прем'єра Стівена Харпера здобула 143 мандати (менше половини), провідна опозиційна Ліберальна партія — 78 мандатів, лівоцентристська «Нові демократи» — 30 мандатів і незалежницький «Блок Квебек» — 46 мандатів
• 15 жовтня — За результатами Президентських виборів в Азербайджані чинного президента і главу правлячої партії «Ені Азербайджан» Ільхама Алієва було переобрано на другий термін з величезним результатом голосів виборців (88,73 %)
• 4 листопада — Американці обрали 44-м президентом США Барака Обаму, віце-президентом став Джозеф Байден.
• 8 листопада — Парламентські вибори у Новій Зеландії
• 30 листопада — Парламентські вибори в Румунії
• 7 грудня — вибори президента в Гані. 28 грудня відбуувся другтй тур, в якому перемогу здобувв кандидат від опозиційної партії Національний демократичний конгрес Джон Атта Міллс
• 14 грудня — парламентські вибори в Туркменістані, вперше за участі закордонних спостерігачів
• 29 грудня — парламентські вибори в Бангладеш

[ред.] Економіка

• 2 січня — ціни на нафту вперше в історії досягли відмітки в 100$ за баррель
• 21 лютого — британський парламент приймає закон про націоналізацію банку Northern Rock, що зазнав значних збитків від іпотечної кризи в США
• 13 березня — ціни на золото подолали відмітку 1000 доларів за тройську унцію
• 17 березня — інвестиційний банк Bear Stearns, що опинився в кризовій ситуації через іпотечну кризу в США, куплений за мізерною ціною фінансовою компанією J.P. Morgan
• 21 травня — Національний банк України зміцнив курс гривні до рівня 4.85 за долар США
• 11 липня — барель нафти на торгах досяг рекордної ціни $147.5
• 8 вересня — уряд США ухвалив рішення взяти під тимчасове управління іпотечні компанії Fannie Mae та Freddie Mac
• 11 вересня — Євраз завершив операцію з придбання українських металургійних активів групи Приват
• 14 вересня — банк Lehman Brothers вдався до захисних інструментів законодавства про банкрутство США, Bank of America оголосив про придбання Merrill Lynch. Значне загостренння економічної кризи, падіння фондових індексів. Іпотечна криза, що зародилася в США, стала світовою фінансовою кризою
• 17 вересня — влада США виділяє $85 млрд в обмін на 80% акцій AIG, у Великобратанії банк Lloyds TSB купує кризовий іпотечний фонд HBOS за £12 млрд
• 25 вересня — американські власті закрили Washington Mutual (WaMu), третій найбільший за активами банк США. Фінансова компанія JPMorgan Chase того ж дня домовився купити велику частину його бізнесу за 1,9 млрд
• 1 жовтня — Matsushita Electric Industrial перейменована на Panasonic Corporation
• 3 жовтня — Конгрес США погодився виділити $700 млрд на підтримку ринку, паралізованого недовірою банків
• 3 жовтня — уряди Бельгії та Нідерландів националізували банк Fortis, найбільшу жертву фінансової кризи в Європі. 6 жовтня французький банк BNP Paribas домовився про придбання активів бельгійського банку Fortis на суму 14,7 млрд євро у Бельгії і Люксембурга, які б залишалися міноритарними акціонерами. Таким чином, BNP Paribas став би найбільшим європейським банком за об'ємом внесків, до 600 млрд євро. Проте акціонери банку відхилили пропозицію про продаж, а уряд Іва Летерма змушений був піти у відставку.
• 3 жовтня — обвал на світових біржах: Nikkei закрився -4%, європейські індекси впали на понад 7%, російський ММВБ та РТС на 19%, американські індекси на 4%
• 8 жовтня — ФРС США, Європейський Центральний банк, банки Англії, Канади, Швейцарії і Швеції скоординовано знизили облікову ставку на 0,5 процентних пункта в якості антикризового заходу
• 12 жовтня — в Парижі в Єлісейському палаці екстрена зустріч президентів і прем'єрів Єврогрупи, що об'єднує 15 країн зони євро, а також голови Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу і глави Європейського Центрального банку (ЄЦБ) Жана-Клода Тріше. Мета саміту - розробити спільний план дій країн зони євро і ЄЦБ, що зіткнулися з фінансовою кризою.
• 17 жовтня — французький "план порятунку" фінансової системи вартістю в 360 мільярдів євро, запропонований президентом Саркозі і схвалений напередодні обома палатами французького парламенту, затверджений урядом країни. Водночас нижня палата парламенту Німеччини схвалила "план порятунку" економіки країни вартістю в 500 мільярдів євро, що має запобігти банкрутствам банків і розблоковувати кредитні ринки
• 25 жовтня — у столиці Польщі Варшаві, через 25 років після початку будівництва, запущена перша лінія метро. Лінія, завдовжки 20 кілометрів, містить 23 зупинки і перетинає місто з півночі на південь
• 29 жовтня — Комітет з відкритих ринків Федеральної резервної системи США ухвалив рішення понизити облікову ставку до 1%
• 31 жовтня — Банк Японії вперше з березня 2001 понизив облікову ставку, з 0.5% до 0,3%
• 31 жовтня — Верховна Рада України прийняла антикризовий законопроект президента, який має відкрити можливість отримати багатомільярдну позику від МВФ
• 3 листопада — найбільші банки Бразилії Itau і Uniao оголосили про злиття і створення найбільшої фінансової групи в Південній Америці. Об'єднана компанія отримає назву Itau Unibanco Holding і активи в $265 млрд
• 3 листопада — Єврокомісія оголосила, що зона євро увійшла до фази рецесії
• 4 листопада — Кабінет міністрів України затвердив план підтримки банківської системи і порядок рекапіталізації банків. Акції "проблемних" банків обмінюватимуться на облігації внутрішньої державної позики. Через цей інструмент держава входитиме в статутний капітал банку, після чого Національний банк України викупить ці папери.
• 5 листопада — брати Сергій і Андрій Клюєви перейняли контроль над Промінвестбанком у родини Матвієнків
• 5 листопада — Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила надання Україні кредиту за програмою stand-by на суму 16,4 мільярда доларів строком на 2 роки
• 6 листопада — Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила надання Угорщині стабілізаційного кредиту stand by на суму 15,7 млрд доларів строком на 17 місяців
• 7 листопада — Group DF Дмитра Фірташа купує контрольний пакет акцій банку "Надра"
• 12 листопада — Єврокомісія оштрафувала японську Asahi, бельгійську Soliver, британську Pilkington і французьку Saint-Gobain на 1,3 млрд євро за картельну змову: протягом 5 років - з 1998 по 2003 рр. компанії встановлювали ціни на автомобільне скло шляхом змови і контролювали близько 90% цієї галузі ринку. Такий розмір штрафу є найбільшим з тих, які коли-небудь накладалися на компанії за картельну змову
• 17 листопада — уряд Японії оголосив, що економіка країни, друга в світі за величиною, вступила в стадію рецесії, вперше з 2001 року. ВВП Японії в третьому кварталі 2008 року скоротився на 0,4 відсотка в річному численні. У другому кварталі він зменшився на 2,4 відсотка.
• 19 листопада — Виконавча рада Міжнародного валютного фонду схвалила виділення Ісландії кредиту у розмірі 2,1 мільярдів доларів строком на два роки
• 26 листопада — Єврокомісія схвалила пакет підтримки європейської економіки в 200 мільярдів євро. План буде представлений на саміті ЄС в грудні, де його мають схвалити європейські лідери
• 1 грудня — Національного бюро економічних досліджень США оголосило, що економіка країни знаходиться в стані рецесії з грудня 2007 року. Такий висновок грунтується на аналізі низки макроекономічних показників, зокрема рівня безробіття, спаду промислового виробництва і скорочення ВВП. Слідом головні біржеві індекси Dow Jones, Standard & Poor's, Nasdaq впали на 8%
• 11 грудня — в Нью-Йорку заарештований Бернард Медофф, колишній голова ради директорів американської фондової біржі Nasdaq і впливовий фінансист, за підозрою в організації найбільшої в світі фінансової піраміди вагою в 50 млрд доларів
• 16 грудня — Комітет з відкритих ринків Федеральної резервної системи США ухвалив рішення знизити облікову ставку з 1% до рекордних 0-0,25%
• 18 грудня — торги по долару на українському міжбанківському валютному ринку завершилися в діапазоні 9,55-9,80 гривні за долар, торги по євро — 13,9515-14,3228 гривні за євро
• 19 грудня — один з найбільших в світі виробників споживчої електроніки Panasonic Corp. і компанія Sanyo Electric Co. Ltd. уклали угоду про злиття
• 19 грудня — уряд США ухвалив рішення про надання автопромисловим гігантам країни General Motors і Chrysler кредитів на 17,4 мільярда доларів під заставу неголосуючих акцій і низку інших гарантій
• 23 грудня — міністри енергетики 12 держав в Москві утворили "Форум країн-експортерів газу" (ФКЕГ). Штаб-квартира Форуму розташовуватиметься в Досі (Катар)
• 23 грудня — в Москві президент Сербії Борис Тадич і російський президент Дмитро Медведєв підписали договір про участь Сербії в "Південному потоці" і про продаж "Газпрому" контрольного пакету компанії "Нафтова індустрія Сербії" (NIS), найбільшої енергетичної компанії Сербії
• 30 грудня — глави шести арабських країн — Бахрейна, Катару, Кувейту, Об'єднаних Арабських Еміратів, Омана і Саудівської Аравії, що входять в Раду співпраці арабських держав Перської затоки, схвалили угоду про створення єдиного валютного союзу в рамках підготовки введення нової спільної валюти — халіджі

[ред.] Річниці

• 29 січня — 90 років з дня бою під Крутами.
• 23 жовтня — Європарламент визнав голодомор злочином проти людяності і висловив співчуття українському народу
• 30 жовтня— Законодавча Асамблея провінції Альберта (Канада) одностайно ухвалила Закон про встановлення Дня пам'яті голоду та геноциду (Голодомору) 1932–1933 років в Україні, який відзначатиметься четвертої суботи листопада кожного року.
• 22 листопада — в Україні за участю Президента Віктора Ющенка пройшли масштабні заходи зі вшанування пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Зокрема, за адресою Київ, вул. Мазепи 15А, відкритий Меморіал пам'яті жертв Голодоморів. Пам'ятники пам'яті відкрито в Одесі, Вінниці, на Сумщини обласний меморіал в селі Піски. В Україні оголошено Загальнонаціональну хвилину мовчання

[ред.] Наука і техніка

• 26 лютого — офіційне відкриття Всесвітнього сховища насіння на острові Шпіцберген.
• 7 вересня — Іран, Китай і Таїланд вивели на орбіту супутник китайською ракетою-носієм
• 10 вересня — пробний запуск Великого адронного колайдера приблизно на 1/30 потужності
• 25 вересня — третя китайська пілотована космічна експедиція з трьома космонавтами на борту під назвою "Шеньчжоу VII" була виведена на земну орбіту. 27 вересня був здійснений вихід у відкритий космос, 28 вересня посадочний модуль успішно приземлився.
• 12 жовтня — російська ракета-носій "Союз-ФГ" з космічним кораблем "Союз ТМА-13" стартувала з Байконура на МКС. На борту знаходяться російський космонавт Юрій Лончаков, астронавт NASA Майкл Фінк і шостий космічний турист Річард Герріот. Спусковий апарат "Союз ТМА-12" з Сергієм Волковим, Олегом Кононенком і Річардом Герріотом 24 жовтня приземлився в Казахстані
• 22 жовтня — Індія відправила зонд "Чандраян-1" на орбіту Місяця. Запуск був проведений з космодрому імені Сатіша Дхавана, розташованого на острові Шрихарикота в Бенгальській затоці
• 30 жовтня — з китайського космодрому Січан в провінції Сичуань був запущений перший венесуельський телекомунікаційний супутник «Симон Болівар». Супутник був створений китайськими фахівцями на замовлення уряду Венесуели.
• 15 листопада — здійснений успішний запуск американського шаттла Endeavour в рамках місії STS-126. Планована тривалість польоту - 14 діб. У складі екіпажа Endeavour - 7 астронавтів, зокрема і американо-українська астронавтка Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
• 17 листопада — Intel почав продаж процесорів нового покоління Core i7
• 16 грудня — в Пекіні країни Азії і Океанії, Китай, Бангладеш, Іран, Монголія, Пакистан, Перу і Таїланд, створили власне космічне агентство — Азійсько-тихоокеанське космічне агентство (англ. Asia-Pacific Space Cooperation Organization, APSCO)

[ред.] Культура

• 25 січня — світова прем'єра фільму українського режисера Ігоря Подольчака "Las Meninas" у конкурсі Ротердамського Міжнародного Кінофестивалю.
• 25 травня — Діма Білан виграв конкурс Євробачення, Ані Лорак посіла друге місце.
• 14 червня — концерт Пола Маккартні у Києві
• 12 вересня - концерт гурту Queen + Пол Роджерс у Харкові

[ред.] Спорт

• 23 січня — 31 січня — футбольний Кубок Першого каналу виграло київське «Динамо»
• 25 січня — сестри Альона та Катерина Бондаренки виграли парний розряд «Australian Open-2008», це перший подібний успіх українських тенісистів на змаганнях Великого Шолому
• 7 червня — 29 червня — Чемпіонат Європи з футболу 2008 приніс перемогу збірній Іспанії
• 8 — 24 серпня — Олімпійські ігри в Пекіні (див. нижче)
• 11 жовтня — боксер Віталій Кличко переміг Семюеля Пітера в Берліні, після чотирьох років перерви в професійній кар'єрі. Кличко повернув собі пояс чемпіона за версією WBC
• 15 листопада в англійському Ліверпулі завершився Чемпіонат Європи серед боксерів-любителів, за підсумками якого збірна України вперше в своїй історії зайняла перше загальнокомандне місце. Золото в своїх вагових категоріях здобули Георгій Чигаєв, Василь Ломаченко, Іван Сенай, Олександр Усик
• 25 листопада в Дрездені на Всесвітній шаховій Олімпіаді українська збірна нагороджена «Кубком Нони Гаприндашвілі» за кращий сумарний результат жіночої та чоловічої команд
• 13 грудня — Володимир Кличко захистив титул чемпіона світу з боксу в суперважкій вазі за версіями IBF і WBO. У шостому раунді він технічним нокаутом переміг американця Хасима Рахмана

[ред.] Пекінська Олімпіада

• 8 — 24 серпня — Олімпійські ігри в Пекіні.
• 8 серпня — у Пекіні відкриті XXIX Літні Олімпійські ігри.
• 12 серпня — український дзюдоїст Роман Гонтюк виборов бронзову медаль. Ця медаль стала першою для українських спортсменів на цій Олімпіаді.
• 13 серпня — українські стрибуни у воду Ілля Кваша і Олексій Пригоров здобули бронзу у стрибках триметрового трампліна. Цього ж дня бронзові медалі здобули Армен Варданян (греко-римська боротьба) і Наталя Давидова.
• 14 серпня — українська жіноча збірна з фехтування на шаблях у складі Ольги Харлан, Олени Хомрової, Галини Пундик та Ольги Жовнір здобула золоту медаль. У фіналі вони перемогли команду Китаю з мінімальним відривом (45:44), програючи по ходу зустрічі більше 10 очок.
• 15 серпня — Артур Айвазян (кульова стрільба) і Віктор Рубан (стрільба з лука) вибороли золоті медалі.
• 16 серпня — Олександр Петрів здобув «золото» Пекіна у швидкісній стрільбі з пістолета. Олімпійська чемпіонка Афін Ірина Мерлені здобула бронзову медаль у вільній боротьбі (вага до 48 кг). Ольга Коробка здобула срібну медаль у важкій атлетиці. Відразу дві українки піднялися на п'єдестал у семиборстві (легка атлетика): Наталя Добринська виборола золоту медаль, а Людмила Блонська — срібну (22 серпня Блонська була позбавлена медалі через уживання допінгу).
• 17 серпня — Юрій Сухоруков здобув срібну медаль у стрільбі з гвинтівки із трьох положень, а Леся Калітовська — бронзову медаль у велотреку.
• 18 серпня — український гімнаст Олександр Воробйов здобув «бронзу» у вправах на кільцях; Олена Антонова виборола «бронзу» в метанні диска.
• 19 серпня — український борець Василь Федоришин здобув срібну медаль.
• 20 серпня — український борець Андрій Стаднік здобув срібну медаль.
• 21 серпня — український борець Тарас Данько здобув бронзову медаль.
• 22 серпня — бронзові медалі здобули українці В'ячеслав Глазков (бокс), Вікторія Терещук (сучасне п'ятиборство) і Денис Юрченко (легка атлетика)
• 23 серпня — у День Державного прапора України шість разів підіймався синьо-жовтий стяг у Пекіні. У цей день серед українців медалі здобули: каноїст Юрій Чебан (бронзова), байдарочниця Інна Осипенко-Радомська (золота), боксер Василь Ломаченко (золота), легкоатлетки Ірина Ліщинська (срібна) і Наталія Тобіас (бронзова), гімнастка-художниця Анна Бессонова (бронзова).
• 24 серпня — відбулося урочисте закриття XXIX Олімпійських ігор.

Українська команда завоювала на Іграх 27 медалей (найбільша кількість за весь час участі незалежної України в Олімпійських іграх): 7 золотих, 5 срібних та 15 бронзових.

Серед найпомітніших подій Олімпіади відзначаються:

• американець Майкл Фелпс виграв усі вісім дистанцій у плаванні, в яких брав участь. Ці 8 золотих нагород на одній Олімпіаді є рекордом Олімпійських ігор, а разом з 6 золотими медалями Афін Фелпс став найтитулованішим олімпійцем сучасності;
• ямайський спринтер Усейн Болт виграв три золота в бігу з трьома світовими рекордами, в тому числі дистанцію 100 метрів за рекордний час 9,69 с;
• росіянка Олена Ісінбаєва взяла золото у стрибках з жердиною, встановивши новий світовий рекорд 5,05 м.

---

• 6 вересня — у Пекіні відкрилися Паралімпійські ігри
• 17 вересня Паралімпійські ігри завершилися. В офіційному медальному заліку збірна України з 74 (24 золотих-18 срібних-32 бронзових) нагородами посіла четверту сходинку. Перше місце в команди Китаю - 211 (89-70-52). Друга позиція в Великобританії - 102 медалі (42-29-31) та третя команда США - 99 (36-35-28).

[ред.] Аварії й катастрофи

• 23 січня — На північному заході Польщі розбився військовий літак CASA С-295, загинуло 20 чоловік.
• 21 лютого — У венесуельських Андах розбився літак ATR 42-300 франко-італійського виробництва, загинуло 46 чоловік.
• 13 березня — У Егейському морі біля берегів Греції внаслідок зіштовхнення зі скелею потонув круїзний лайнер «Георгіс». З судна евакуювали 278 пасажирів і 35 членів екіпажу.
• 15 березня — вибухи на військових складах поблизу Тирани. 26 вбитих та близько 300 поранених.
• 23 березня — в акваторії Гонконга після зіткнення з китайським суховантажним судном затонуло українське судно «Нафтогаз-67». 7 членів екіпажу врятовані, 18 зникли без вісти.
• 27 березня — в Чорне море впав український вертоліт Мі-8, що прямував до острова Зміїний. Загинуло 13 прикордонників.
• 28 квітня — о 4:43 ранку за місцевим часом, поїзд Пекін — Циндао зіткнувся із зустрічним поїздом. За попередніми даними загинуло 66 чоловік, 246 — поранено, 51 з яких знаходилися в важкому стані.
• 28 квітня — український вертоліт Мі-8 впав на плавучу платформу «Тавріда» в Чорному морі, загинуло 20 чоловік.
• 4 травня — буревій «Наргіс» у М'янмі забрав життя понад 78 000 людей, 56 000 зникли без вісти, півтора мільйона залишилися просто неба.
• 12 травня — в китайській провінції Сичуань о 14:28 за місцевим часом стався землетрус силою 8 балів, який забрав життя близько 70 тисяч людей.
• 8 червня — потужній вибух метану на шахті імені Карла Маркса у Єнакієвому. В зону вибуху перебувало 37 шахтарів, 23 з них вдалося спасти в рятувальній операції.Загинуло 13 шахтарів.
• 10 червня в аеропорту Хартума зазнав аварії літак Airbus A310, 33 людей з 217 на борту загинули.
• 21 червня тайфун «Феншень» перекинув філіппінський паром Princess of Stars, на якому перебувало понад 800 пасажирів. Спаслося 57.
• 23—26 липня — потужні грозові зливи спричинили велику повінь на західній Україні, північній Румунії та Молдові. В Україні загинуло понад 30 людей, в Румунії стихія забрала життя 5-ох. Внаслідок території 6 областей Західної України оголошено зоною стихійного лиха.
• 20 серпня — у мадридському аеропорту Барахас на злеті зазнав катастрофи літак MD-82 компанії Spanair, що прямував на Канари. Загинуло 153 людини
• 24 серпня — при спробі аварійної посадки в аеропорту Бішкека впав і згорів лайнер Boeing 737. З 90 людей на борту вижило 25.
• 28 серпня — вибухи на військових складах коло станції Лозова в Харківській області
• 29 серпня — тропічний шторм «Густав» забрав 85 життів в карибських країнах
• 5 вересня — ураган «Ганна» вбив на Гаїті майже 500 людей
• 6 вересня — обвал зійшов на густонаселений район на околиці Каїра, розташовані біля підніжжя гори Мукаттам. Величезні глиби вагою в сотні тонн, деякі з яких досягали 30 метрів у висоту, повністю зруйнували більше 35 будинків. Без вісті зниклими вважаються близько п'яти сотень чоловік.
• 11 вересня — пожежа а тунелі під Ла-Маншем, рух транспорту зупинено
• 13 вересня — приміський поїзд з Лос-Анджелеса зіткнувся з товарним поїздом, 24 пасажира загинули
• 14 вересня — в Пермі розбився літак Боїнг-737, всі 88 чоловік на борту загинуло. При падінні літака пошкоджена Транссибірська магістраль
• 14 вересня — в Мармуровому морі затонув турецький паром зі 150 пасажирами, 30 людей оголошені зниклими без вісти
• 25 вересня — у нейтральних водах ближче до Кенії сомалійські пірати захопили українське судно «Фаїна», яке слідувало під прапором Белізу до Кенії і перевозило військову техніку, зокрема, приблизно 30 танків Т-72
• 27 вересня — неподалік територіальних вод Болгарії затонуло судно "Толстой" під прапором КНДР, команда складала 10 чоловік, 9 з яких - українці, 2 врятувалися
• 6 листопада — в містечку Нереттес неподалік столиці Гаїті Порт-о-Пренс зруйнувався католицький коледж La Promesse під час навчань дітей. 82 людини загинули під уламками, сотні зазнали поранень
• 8 листопада — в результаті аварії на атомному підводному човні Тихоокеанського флоту Росії загинули понад 20 чоловік
• 27 листопада — під час технічного випробування у Франції зазнав аварії і впав в море пасажирський літак Аеробус А320. На борту було 7 чоловік
• 24 грудня — в Євпаторії внаслідок вибуху газу зруйновано три під'їзди 5-поверхового житлового будинку. Загинуло 27 людей, витягти живими з-під уламків вдалося 21. 26 грудня оголошено в країні днем жалоби

[ред.] Народились

Див. також Категорія:Народились 2008

[ред.] Померли

Див. також Категорія:Померли 2008

[ред.] в Україні

• 4 лютого — Небієрідзе Борис Костянтинович, український кінорежисер, творець першого українського серіалу «Роксолана»
• 12 лютого — Чайка Віктор Анатолійович, міський голова Рівного.
• 8 березня — Шайдеров Володимир Олександрович, міський голова Феодосії, від гострої серцевої недостатності.
• 15 березня — Гаркавенко Галина Іллівна, українська художниця-графік
• 17 квітня — Носов Віктор Васильович, футбольний тренер
• 30 травня — Борис Анфіянович Шахлін, радянський спортсмен, 7-разовий олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики.
• 5 червня - Герасимов Іван Олександрович, генерал, депутат від КПУ.
• 9 червня - Анатоль Перепадя, перекладач з романських мов на українську, популяризатор літератури і культури романських країн.
• 22 червня — Олександр Пантелеймонович Святогоров, радянський розвідник.
• 7 липня — Федір Трохимович Моргун, радянський і український державний і громадський діяч, вчений-аграрник, публіцист.
• 22 серпня — Василь Дмитрович Кожелянко, письменник
• 25 серпня — Михайло Сирота, народний депутат України, один з розробників Конституції
• 9 вересня — Юрій Покальчук, письменник, перекладач, науковець
• 3 жовтня — Ігор Римарук, поет, президент Асоціації українських письменників
• 19 листопада — в автомобільній аварії загинув олімпійський тренер збірної України

з академічного веслування Михайло Лук'яненко

• (8 грудня) - (Володимир Микитович Артеменко)- видатний український кінорежисер- заслужений діяч містецтв України, лауреат Премії Спілки журналістів України, Лауреат Премії Фонду Т.Г.Шевченка
• 24 грудня — Оксана Бандера, остання сестра провідника ОУН Степана Бандери

[ред.] у світі

• 1 січня — Толмачов Олег Васильович, радянський хокеїст.
• 2 січня — Чой Йо-Сам, унаслідок травми, отриманої в боксерському поєдинку.
• 3 січня — Абдулов Олександр Гаврилович, російський актор (*1953).
• 4 січня — Амбарцумян В'ячеслав Міранович, радянський футболіст, було збито автомобілем.
• 11 січня — Гілларі Едмунд, перший підкорювач Евересту (*1919).
• 12 січня — Бачинський Геннадій, російський телерадіоведучий.
• 17 січня — Фішер Роберт, американський шахіст, колишній чемпіон світу.
• 18 січня — Ентоні Мінгелла, британський кінорежисер, сценарист, продюсер та актор.
• 22 січня — Леджер Хіт, австралійський актор Голівуду, через неправильне вживання ліків.
• 27 січня — Сухарто, президент Індонезії (1966—98).
• 12 лютого — Патаркацишвілі Бадрі Шалвович, грузинський підприємець-мільярдер і політик (*1955).
• 16 лютого — Борис Хмельницький, російський актор театру кіно.
• 19 лютого — Єгор Летов, російський і радянський рок-музикант, поет, лідер групи «Гражданская оборона».
• 19 лютого — Бессмертнова Наталія Ігорівна, російська балерина.
• 23 лютого — Янез Дрновшек, президент Словенії (2002—07), архітектор словенської незалежності.
• 2 березня — Чіаурелі Софіко Михайлівна, радянська і грузинська актриса, народна артистка Грузинської РСР, народна артистка Вірменської РСР.
• 19 березня — Артур Кларк, британський письменник фантаст.
• 31 березня — Гальшка Осмольська, польський палеонтолог, професорка, спеціалістка у дослідженнях динозаврів та викопних крокодилів.
• 8 квітня — Румянцева Надія Василівна, видатна радянська і російська актриса.
• 13 квітня — Джон Арчибальд Вілер, американський фізик, автор терміну «чорна діра»
• 16 квітня — Едвард Лоренц, американський математик і метеоролог, один із творців теорії хаосу
• 17 квітня — Михайло Танич, російський поет-пісняр
• 12 травня — Роберт Раушенберг, американський художник, представник абстрактного експресіонізму, концептуального мистецтва і поп-арту.
• 14 травня —Юрій Ритхеу, російський чукотський письменник.
• 15 травня — Вілліс Юджин Лемб, американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1955 року.
• 26 травня — Сідні Поллак, американський кінорежисер, продюсер і актор.
• 1 червня — Йосеф Лапід, ізраїльський громадський і політичний діяч, журналіст і телеведучий.
• 1 червня — Ів Сен-Лоран, французький модельєр.
• 7 червня — Діно Різі, італійський кінорежисер.
• 17 червня — Жан Делануа, французький актор, кінорежисер, сценарист, володар золотої пальмової гілки Каннів
• 10 червня — Чингіз Айтматов, радянський і киргизький письменник і громадський діяч.
• 17 червня — Жан Делануа, французький кінорежисер, сценарист і актор.
• 22 червня — Клаус‑Міхаель Грюбер, німецький оперний режисер
• 24 червня — Леонід Гурвич, американський економіст, Нобелівський лауреат 2007 року.
• 6 липня — Нонна Мордюкова, російська акторка з українським корінням
• 11 липня — Анатолій Приставкін, російський письменник
• 11 липня — Майкл ДеБейкі, американський кардіохірург
• 13 липня — Броніслав Геремек, польський політик, євродепутат
• 25 липня — Михайло Пуговкін, радянський комедійний кіноактор
• 27 липня — Юсеф Шахін, режисер, класик єгипетського кіно
• 3 серпня — Олександр Солженіцин, російський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1970 року
• 9 серпня — Махмуд Дарвиш, палестинський поет
• 19 серпня — Леві Мванаваса, президент Замбії
• 20 серпня — Хуа Гофен, наступник Мао Цзедуна на посаді Голови Комуністичної партії Китаю (1976—1981)
• 14 вересня — Трошев Геннадій Миколайович, російський генерал-полковник, командувач федеральних військ під час чеченських воєн. Загинув в авіакатастрофі в Пермі
• 26 вересня — Пол Ньюман, голівудський актор (США).
• 1 жовтня — Борис Єфімов, радянський карикатурист, помер у віці 108 років
• 11 жовтня — Йорг Гайдер, австрійський націоналістичний політик (внаслідок автокатастрофи).
• 11 жовтня — Вія Артмане, радянська латиська актриса театру і кіно.
• 17 жовтня — Урмас Отт, естонський і радянський журналіст телебачення і радіо.
• 25 жовтня — Муслім Магомаєв, радянський, азербайджанський і російський оперний і естрадний співак (баритон), Народний артист СРСР
• 1 листопада — Жак Пікар, швейцарський океанолог, один з двох людей, хто побував на дні Маріанської западини
• 29 листопада — Йорн Утзон, данський архітектор, найвідомішим проектом якого стала будівля опери Сіднея
• 5 грудня — Алексій II, Святійший Патріарх Московський і всія Русі
• 12 грудня — Тассос Пападопулос, президент Кіпру у 2003-2008 рр.
• 20 грудня — Ольга Лепешинська, радянська балерина, педагог, народна артистка СРСР
• 23 грудня — Лансана Конте, Президент Гвінейської Республіки з 1984 року
• 24 грудня — Гарольд Пінтер, британський драматург, поет, режисер, актор, лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року
• 24 грудня — Самуель Гантінгтон, американський політолог, автор концепції "зіткнення цивілізацій"
• 29 грудня — Фредді Габбард, американський джазовий сурмач

[ред.] Шевченківська премія

Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 2008 року

• Голота Любов Василівна, письменник — за роман «Епізодична пам'ять».
• Дзекун Олександр Іванович, режисерові-постановнику, Петрів Володимир Юліанович, актор — за виставу «Берестечко» Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру.
• Ляшенко Геннадій Іванович, композитор — за кантати «Містерія тиші» та «Вітражі й пейзажі» для хору a cappella на вірші Тараса Шевченка і Богдана-Ігора Антонича.
• Малахов Віталій Юхимович, режисер-постановник, Бенюк Богдан Михайлович, актор, Сумська Наталія В'ячеславівна, актриса — за виставу «Про мишей та людей» театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв».
• Перебийніс Петро Мусійович, поет — за збірку поезій «Пшеничний годинник».
• Селянська Віра Остапівна (Вірі Вовк), письменниця, громадянці Бразилії — за книги «Сьома печать», «Ромен-зілля» та переклади творів української літератури португальською мовою.
• Сідак Василь Васильович, майстер народного мистецтва — за серію дерев'яної скульптури.
• Ткачук Михайло Петрович, кінорежисер — за документальний серіал «Загадка Норильського повстання» (про опір українських політв'язнів у таборах Гулагу).
• Франчук Валерій Олександрович, художник — за цикл живописних творів «Розгойдані дзвони пам′яті», присвячений жертвам Голодоморів в Україні.
• Якимець Володимир Ярославович, Нудик Ярослав Володимирович, Богач Богдан Михайлович, Капраль Андрій Миронович, Шавало Андрій Михайлович, Турянин Роман Федорович, виконавцям вокальної формації «Піккардійська терція» — за концертні програми 2003 — 2006 років.

[ред.] Нобелівська премія

• з медицини та фізіології: Люк Монтаньє (Luc Montagnier) і Франсуаза Барр-Сінуссі (Francoise Barre-Sinoussi), за вивчення вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), та Гаральд цур Гаузен (Harald zur Hausen) за дослідження ролі папілома-вірусу в розвитку раку шийки матки
• з фізики: Йоїтіро Намбу за відкриття спонтанного порушення електрослабкої симетрії та Кобаясі Макото і Масукава Тосіхіде за пояснення причин цього явища
• з хімії: Осаму Симомура, Мартин Чалфі і Роджер Тсієн, за створення і розробку різних форм зеленого флуоресцентного білка
• з літератури: Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо (Jean-Marie Gustave Le Clezio)
• Нобелівська премія миру: Марті Ахтісаарі, колишній президент Фінляндії, «за ті зусилля у вирішенні міжнародних конфліктів, які він прикладав на кількох континентах протягом трьох десятиліть»
• з економіки: Пол Кругман, «за дослідження в області структури торгівлі і розміщення виробництва»

[ред.] Державна премія України в галузі науки і техніки 2008

• за роботу «Космічні системи, прилади та методи діагностики електромагнітних полів у геокосмосі»:
• Федоров Олег Павлович — доктор фізико-математичних наук, начальник управління Національного космічного агентства України.
• Івченко Василь Миколайович — доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Ямпольський Юрій Моїсійович — доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу Радіоастрономічного інституту НАН України.
• Корепанов Валерій Євгенійович — доктор технічних наук, заступникові директора Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України і Національного космічного агентства України.
• Лізунов Георгій В'ячеславович — кандидат фізико-математичних наук, завідувач лабораторії Інституту космічних досліджень НАН України і Національного космічного агентства України.
• Дудкін Федір Львович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України і Національного космічного агентства України.
• Попель Анатолій Михайлович — заступник головного конструктора Державного конструкторського бюро «Південне» імені М. К. Янгеля.
• за розробку та впровадження інтегрованих комплексних технологій для виробництва наукоємних виробів машинобудування (авіаційних двигунів нового покоління):
• Бєліков Сергій Борисович — доктор технічних наук, ректор Запорізького національного технічного університету.
• Внуков Юрій Миколайович —доктор технічних наук, проректор Запорізького національного технічного університету.
• Качан Олексій Якович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Запорізького національного технічного університету.
• Грабченко Анатолій Іванович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
• Павленко Петро Миколайович — доктор технічних наук, директор Інженерного центру «Солід» Національного авіаційного університету.
• Фадєєв Валерій Андрійович — доктор технічних наук, головний інженер Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод «ФЕД».
• Мозговий Володимир Федорович — кандидат технічних наук, головний технолог відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ».
• Чернишов Сергій Іванович — кандидат технічних наук, головний консультант закритого акціонерного товариства «Конструкторсько-технологічне бюро верифікаційного моделювання та підготовки виробництва».
• Кондратюк Едуард Васильович — головний технолог Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро „Прогрес“ імені академіка О. Г. Івченка.
• за цикл праць „Конструкційні матеріали нового покоління та технології їх впровадження у будівництво“:
• Назаренко Іван Іванович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Київського національного університету будівництва і архітектури.
• Рунова Раїса Федорівна — доктор технічних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури.
• Сівко Володимир Йосипович — доктор технічних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури.
• Гоц Володимир Іванович — кандидат технічних наук, декан Київського національного університету будівництва і архітектури.
• Федоркін Сергій Іванович — доктор технічних наук, ректор Національної академії природоохоронного та курортного будівництва.
• Братчун Валерій Іванович — доктор технічних наук, перший проректор Донбаської національної академії будівництва і архітектури.
• Саницький Мирослав Андрійович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Національного університету „Львівська політехніка“.
• Плугін Аркадій Миколайович — доктор хімічних наук, професор Української державної академії залізничного транспорту.
• Шилюк Петро Степанович — кандидат технічних наук, президент — голова правління акціонерного товариства холдингової компанії „Київміськбуд“.
• Старчук Володимир Никифорович — кандидат технічних наук, начальникові управління акціонерного товариства холдингової компанії „Київміськбуд“.
• за розробку та впровадження технологій відродження порушених гірничими роботами земель як елементів екологічної мережі:
• Травлєєв Анатолій Павлович — член-кореспондент Національної академії наук України, професор Дніпропетровського національного університету.
• Глухов Олександр Захарович — доктор біологічних наук, директор Донецького ботанічного саду НАН України.
• Шкіца Леся Євстахіївна — доктор технічних наук, завідувач кафедри Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
• Копач Павло Іванович — кандидат технічних наук, заступник завідувача відділу Інституту проблем природокористування та екології НАН України.
• Скрипник Олег Олександрович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем природокористування та екології НАН України.
• Романенко Василь Никифорович — головний гірник відділу Інституту проблем природокористування та екології НАН України.
• Мазур Антоніна Юхимівна — кандидат біологічних наук, директор Криворізького ботанічного саду НАН України.
• Півень Володимир Олександрович — кандидат технічних наук, генеральний директор відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат“.
• Зозуля Іван Іванович — кандидат технічних наук, голова правління відкритого акціонерного товариства „Інститут гірничо-хімічної промисловості“.
• Гайдін Анатолій Маркович — кандидат геолого-мінералогічних наук, виконавчий директор відділення Академії гірничих наук України.
• за роботу „Система управління фінансами в галузі освіти і науки“:
• Лисенко Юрій Григорович — член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач кафедри Донецького національного університету.
• Акмаєв Анатолій Ісайович — доктор економічних наук, ректор Донбаського державного технічного університету.
• Нестуля Олексій Олексійович — доктор історичних наук, ректор Полтавського університету споживчої кооперації України.
• Семенець Валерій Васильович — доктор технічних наук, перший проректор Харківського національного університету радіоелектроніки.
• Садєков Алімжан Абдуллович — доктор економічних наук, проректор Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.
• Андрієнко Володимир Миколайович — доктор економічних наук, завідувач кафедри Донецького національного університету.
• Лев Тетяна Олексіївна — кандидат економічних наук, проректор Донецького національного університету.
• Куліков Петро Мусійович — кандидат економічних наук, директор департаменту Міністерства освіти і науки України.
• Рудавський Юрій Кирилович — доктор фізико-математичних наук (посмертно).
• за роботу „[[Науково-технологічні основи, розробка та впровадження високоефективного геомеханічного моніторингу підземних геотехнічних систем шахт і рудників]]“:
• Анциферов Андрій Вадимович — доктор технічних наук, директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України.
• Скіпочка Сергій Іванович — доктор технічних наук, завідувач лабораторії Інституту геотехнічної механіки імені М. С. Полякова НАН України.
• Яланський Анатолій Олександрович — доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геотехнічної механіки імені М. С. Полякова НАН України.
• Паламарчук Тетяна Андріївна — доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту геотехнічної механіки імені М. С. Полякова НАН України.
• Брюханов Олександр Михайлович — доктор технічних наук, директор Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості.
• Колчин Геннадій Іванович — кандидат геолого-мінералогічних наук, завідувач лабораторії Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості.
• Голінько Василь Іванович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Національного гірничого університету.
• Грядущий Юрій Борисович — доктор технічних наук, заступник Міністра вугільної промисловості України.
• Агафонов Олександр Васильович — доктор технічних наук, директор проектного та науково-дослідного центру закритого акціонерного товариства „Донецьксталь“ — металургійний завод».
• Усаченко Володимир Борисович — директор з виробництва науково-виробничого підприємства "Технополіс «Екоіндустрія».
• за роботу «[[Підвищення енергоефективності роботи турбоустановок ТЕС і ТЕЦ шляхом модернізації, реконструкції та удосконалення режимів їхньої експлуатації]]»:
• Мацевитий Юрій Михайлович — академік Національної академії наук України, директор Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.
• Русанов Андрій Вікторович — доктор технічних наук, завідувач відділу Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.
• Соловей Віктор Васильович — доктор технічних наук, завідувач відділу Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.
• Шульженко Микола Григорович — доктор технічних наук, завідувач відділу Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.
• Голощапов Володимир Миколайович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.
• Гонтаровський Павло Петрович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.
• Костіков Андрій Олегович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.
• Цибулько Вадим Йосипович — головний конструктор відділу Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України.
• Дєдов Володимир Георгійович — технічний директор відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго».
• Павленко Олександр Васильович — заступник начальника управління паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації.
• за розробку та впровадження нових способів і технологій фізико-хімічної обробки, розливання міді та її сплавів, одержаних з відходів, і виготовлення з них деформованих профілів та напівфабрикатів:
• Дубодєлов Віктор Іванович — член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України.
• Нарівський Анатолій Васильович — доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України.
• Кожанов Володимир Андрійович — кандидат технічних наук, директор Донецького державного науково-дослідного і проектного інституту кольорових металів.
• Савєнков Юрій Дмитрович — голова правління відкритого акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів».
• Шпаківський Володимир Олександрович — заступник голови правління відкритого акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів».
• Кваченюк Микола Євгенович — начальник цеху відкритого акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів».
• Шинкаренко Павло Семенович — начальник управління Міністерства промислової політики України.
• Іванченко Василь Якович — пенсіонер.
• за роботу «Фундаментальні фізичні властивості біополімерів, що визначають їхнє функціонування»:
• Говорун Дмитро Миколайович — член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
• Корнелюк Олександр Іванович — член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.
• Харкянен Валерій Миколайович — доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу Інституту фізики НАН України.
• Благий Юрій Павлович — доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України.
• Сорокін Віктор Олександрович — доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України.
• Волков Сергій Наумович — доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України.
• Христофоров Леонід Миколайович — доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України.
• Малєєв Володимир Якович — доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України.
• Семенов Михайло Олексійович — доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України.
• Веселков Олексій Никонович — доктор фізико-математичних наук (посмертно).
• за роботу «Інтерметаліди, гідриди та оксиди як основа нових енергоощадних матеріалів»:
• Солонін Юрій Михайлович — член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора Інституту проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України.
• Білоус Анатолій Григорович — член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу Інституту загальної та неорганічної хімії імені В. І. Вернадського НАН України.
• Завалій Ігор Юліянович — доктор хімічних наук, провідний науковий співробітник Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України.
• Котур Богдан Ярославович — доктор хімічних наук, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Каличак Ярослав Михайлович — доктор хімічних наук, декан Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Гладишевський Роман Євгенович — доктор хімічних наук, завідувач кафедри Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Павлюк Володимир Васильович — доктор хімічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Стадник Юрій Володимирович — кандидат хімічних наук, провідний науковий співробітник Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Заремба Василь Іванович — кандидат хімічних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.
• за розробку та впровадження технологій ремонту магістральних трубопроводів під тиском:
• Махненко Володимир Іванович — академік Національної академії наук України, завідувач відділу Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України.
• Бут Віктор Степанович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України.
• Івасів Василь Михайлович — доктор технічних наук, директор Науково-дослідного інституту нафтогазової енергетики і екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
• Шлапак Любомир Степанович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
• Говдяк Роман Михайлович — доктор технічних наук, доцент Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
• Беккер Михайло Вікторович — головний інженер дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
• Дрогомирецький Михайло Миколайович — заступник начальника департаменту дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
• Коток Валерій Борисович — заступник головного інженера філії «Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу» дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
• Мандра Анатолій Степанович — директор Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
• за цикл наукових праць «Нові якісні методи нелінійної механіки та їх застосування для аналізу багаточастотних коливань, стійкості та проблем керування»:
• Ковальов Олександр Михайлович — член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту прикладної математики і механіки НАН України.
• Мартинюк Анатолій Андрійович — член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу Інституту механіки імені С. П. Тимошенка НАН України.
• Слинько Віталій Іванович — кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту механіки імені С. П. Тимошенка НАН України.
• Зуєв Олександр Леонідович — кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту прикладної математики і механіки НАН України.
• Бойчук Олександр Андрійович — доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту математики НАН України.
• Мазко Олексій Григорович — доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту математики НАН України.
• Петришин Роман Іванович — доктор фізико-математичних наук, перший проректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
• Слюсарчук Василь Юхимович — доктор фізико-математичних наук, професор Національного університету водного господарства та природокористування.
• за роботу «Фізичні методи і комп'ютерні засоби реєстрації, зберігання і використання великих обсягів інформації»:
• Онищенко Олексій Семенович — академік Національної академії наук України, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
• Петров В'ячеслав Васильович — член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
• Крючин Андрій Андрійович — доктор технічних наук, заступник директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
• Шанойло Семен Михайлович — кандидат технічних наук, учений секретар Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
• Синьков Михайло Вікторович — доктор технічних наук, завідувач відділу Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
• Кожешкурт Василь Іванович — кандидат технічних наук, завідувач відділу Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
• Косяк Ігорь Васильович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
• Костенко Леонід Йосипович — кандидат технічних наук, керівник центру Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
• Тарасенко Володимир Петрович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
• Кривоносов Євгеній Володимирович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту монокристалів НАН України.
• за розробку та впровадження новітніх хірургічних технологій при захворюваннях та пошкодженнях хребта:
• Корж Микола Олексійович — доктор медичних наук, директор Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Академії медичних наук України».
• Радченко Володимир Олександрович — доктор медичних наук, заступникові директора Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Академії медичних наук України».
• Грунтовський Геннадій Харлампійович — доктор медичних наук, головний науковий співробітник Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Академії медичних наук України»
• Продан Олександр Іванович — доктор медичних наук, головний науковий співробітник Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Академії медичних наук України»
• Мезенцев Андрій Олексійович — кандидат медичних наук, докторант Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Академії медичних наук України».
• Педаченко Євгеній Георгійович — доктор медичних наук, керівник відділу Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова Академії медичних наук України».
• Слинько Євгеній Ігорович — доктор медичних наук, завідувач клініки Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова Академії медичних наук України».
• Кущаєв Сергій Валерійович — кандидат медичних наук, лікар-нейрохірург Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова Академії медичних наук України».
• Поліщук Микола Єфремович — доктор медичних наук, завідувач кафедри Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.
• Климовицький Володимир Гарійович — доктор медичних наук, директор Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету імені М. Горького.
• за цикл наукових праць «Адсорбовані шари на поверхні перехідних металів: структура, електронні процеси, тертя, кінетика формування, каталіз»:
• Птушинський Юрій Григорович — член-кореспондент Національної академії наук України, головний науковий співробітник Інституту фізики НАН України.
• Браун Олег Михайлович — доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України.
• Яковкін Іван Миколайович — доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України.
• Федорус Олексій Григорович — доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України.
• Осовський Василь Денисович — кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України.
• Сологуб Сергій Васильович — кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України.
• Піщанський Валентин Григорович — доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України.
• Орлик Світлана Микитівна — доктор хімічних наук, завідувач відділу Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України.
• Соловйов Сергій Олександрович — кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України.
• Панченко Олег Антонович — доктор фізико-математичних наук (посмертно).
• за розробку та впровадження сучасних методів хірургічного лікування і профілактики ускладнень цирозу печінки та захворювань ворітної вени:
• Береснєв Олександр Васильович — доктор медичних наук, професор Харківського національного медичного університету.
• Сипливий Василь Олексійович — доктор медичних наук, професор Харківського національного медичного університету.
• Котенко Олег Геннадійович — доктор медичних наук, заступник директора Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова.
• Калита Микола Якович — доктор медичних наук, головний науковий співробітник Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова.
• Кривчена Данило Юлянович — доктор медичних наук, завідувач кафедри Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
• Русин Василь Іванович — доктор медичних наук, завідувач кафедри Ужгородського національного університету.
• Чуклін Сергій Миколайович — доктор медичних наук, професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
• за підручник «Комп'ютерна дискретна математика». — Видання друге, доп. і випр. — Харків: «Компанія СМІТ», 2004. — 480 с.:
• Бондаренко Михайло Федорович — доктор технічних наук, ректор Харківського національного університету радіоелектроніки.
• Руткас Анатолій Георгійович — доктор фізико-математичних наук, професор Харківського національного університету радіоелектроніки.
• Білоус Наталія Валентинівна — кандидат технічних наук, професор Харківського національного університету радіоелектроніки.
• за комплекс підручників «Двигуни внутрішнього згоряння». — Том 1. Розробка конструкцій форсованих двигунів наземних транспортних машин. — Харків: Прапор, 2004. — 384 с.; Том 2. Доводка конструкцій форсованих двигунів наземних транспортних машин. — Харків: Прапор, 2004. — 288 с.; Том 3. Комп'ютерні системи керування ДВЗ. — Харків, Прапор, 2004. — 344 с.; Том 4. Основи САПР ДВЗ. — Харків: Прапор, 2004. — 336 с.; Том 5. Екологізація ДВЗ. — Харків: Прапор, 2004. — 360 с.; Том 6. Надійність ДВЗ. — Харків: Видавництво ХНАДУ, 2004. — 324 с. та підручник: «Автомобільні двигуни». — Київ: Арістей, 2004. — 476 с.:
• Марченко Андрій Петрович — доктор технічних наук, проректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
• Шеховцов Анатолій Федорович — доктор технічних наук, професор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
• Пильов Володимир Олександрович — доктор технічних наук, професор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
• Парсаданов Ігор Володимирович — доктор технічних наук, головний науковий співробітник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
• Абрамчук Федір Іванович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
• Тимченко Ігор Іванович — кандидат технічних наук, професор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.
• Гутаревич Юрій Феодосійович — доктор технічних наук, завідувач кафедри Національного транспортного університету.

[ред.] Див. також

• 2008 в кіно