Rosmalen Grass Court Championships

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ordina Open
Інформація
Засновано 1990
Розташування 'с-Гертогенбос
Нідерланди Нідерланди
Арена Росмаленd
Покриття Grass / Outdoors
Сайт ordina-open.nl/en/index.asp
Категорія ATP World Series
(1990—1995)
ATP International Series
(2001—2008)
Світовий тур ATP 250
Сітка 32S / 32Q / 16D
Призові 750,950 (2023)
Категорія III
(1996—2008)
Міжнародний турнір WTA
Сітка 32M / 16Q / 16D
Призові US$259,303 (2023)
CMNS: Rosmalen Grass Court Championships у Вікісховищі

Rosmalen Grass Court Championships, раніше UNICEF Open, Ordina Open — відкритий професійний тенісний турнір. Проводиться, як серед жінок, так і чоловіків. Турнір заснований у 1990 році. Проводиться в 'с-Гертогенбос, Нідерланди.

У 2010 переможцем чоловічого турніру став українець Сергій Стаховський.

Фінали[ред. | ред. код]

Чоловіки, одиночний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
2023 Нідерланди Таллон Ґрікспор[en] Австралія Джордан Томпсон 6–7(4–7), 7–6(7–3), 6–3
2022 Нідерланди Тім ван Рейтговен[en]   Данило Медведєв 6–4, 6–1
2020–
2021
Не проводився через Епідемію COVID
2019 Франція Адріан Маннаріно[en] Австралія Джордан Томпсон 7–6(9–7), 6–3
2018 Франція Рішар Гаске Франція Жеремі Шарді 6–3, 7–6(7–5)
2017 Люксембург Жіль Мюллер Хорватія Іво Карлович 7–6(7–5), 7–6(7–4)
2016 Франція Ніколя Маю (3) Люксембург Жіль Мюллер 6–4, 6–4
2015 Франція Ніколя Маю (2) Бельгія Давід Ґоффен 7–6(7–1), 6–1
2014 Іспанія Роберто Баутіста Аґут Німеччина Бенжамін Бекер 2–6, 7–6(7–2), 6–4
2013 Франція Ніколя Маю Швейцарія Стен Вавринка 6–3, 6–4
2012 Іспанія Давид Феррер (2) Німеччина Філіпп Пецшнер 6–3, 6–4
2011 Росія Дмитро Турсунов Хорватія Іван Додіг 6–3, 6–2
2010 Україна Сергій Стаховський Сербія Янко Типсаревич 6–3, 6–0
2009 Німеччина Бенжамін Бекер Нідерланди Рамон Слюйтер 7–5, 6–3
2008 Іспанія Давид Феррер Франція Марк Жікель 6–4, 6–2
2007 Хорватія Іван Любичич Нідерланди Петер Весселс 7–6(7–5), 4–6, 7–6(7–4)
2006 Хорватія Маріо Анчич (2) Чехія Ян Герних 6–0, 5–7, 7–5
2005 Хорватія Маріо Анчич Франція Мікаель Льодра 7–5, 6–4
2004 Франція Мікаель Льодра Аргентина Гільєрмо Кор'я 6–3, 6–4
2003 Нідерланди Шенг Схалкен (2) Франція Арно Клеман 6–3, 6–4
2002 Нідерланди Шенг Схалкен Франція Арно Клеман 3–6, 6–3, 6–2
2001 Австралія Ллейтон Г'юїтт Аргентина Гільєрмо Каньяс 6–3, 6–4
2000 Австралія Патрік Рафтер (3) Франція Ніколя Ескюде 6–1, 6–3
1999 Австралія Патрік Рафтер (2) Румунія Андрей Павел 3–6, 7–6(9–7), 6–4
1998 Австралія Патрік Рафтер Чехія Мартін Дамм 7–6(7–2), 6–2
1997 Нідерланди Ріхард Крайчек (2) Франція Гійом Рау 6–4, 7–6(9–7)
1996 США Річі Ренеберг Франція Стефан Сіміан 6–4, 6–0
1995 Словаччина Кароль Кучера Швеція Андерс Яррід 7–6(9–7), 7–6(7–4)
1994 Нідерланди Ріхард Крайчек Німеччина Карстен Браш 6–3, 6–4
1993 Франція Арно Боеч Австралія Веллі Месур 3–6, 6–3, 6–3
1992 Німеччина Міхаель Штіх США Джонатан Старк 6–4, 7–5
1991 Німеччина Крістіан Сакіану Нідерланди Міхіл Схаперс 6–1, 3–6, 7–5
1990 Ізраїль Амос Мансдорф СРСР Олександр Волков 6–3, 7–6

Жінки, одиночний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
2023   Катерина Олександрова (2)   Вероніка Кудерметова 4–6, 6–4, 7–6(7–3)
2022   Катерина Олександрова   Аріна Соболенко 7–5, 6–0
2020–
2021
Не проводився через Епідемію COVID
2019 США Алісон Ріск Нідерланди Кікі Бертенс 0–6, 7–6(7–3), 7–5
2018 Сербія Александра Крунич Бельгія Кірстен Фліпкенс 6–7(0–7), 7–5, 6–1
2017 Естонія Анетт Контавейт Росія Наталія Вихлянцева 6-2, 6-3
2016 США Коко Вандевей (2) Франція Крістіна Младенович 7–5, 7–5
2015 Італія Каміла Джорджі Швейцарія Белінда Бенчич 7–5, 6–3
2014 США Коко Вандевей КНР Чжен Цзє 6–2, 6–4
2013 Румунія Симона Халеп Бельгія Кірстен Фліпкенс 6–4, 6–2
2012 Росія Надія Петрова Польща Уршуля Радванська 6-4, 6-3
2011 Італія Роберта Вінчі Австралія Єлена Докич 6–7(7–9), 6–3, 7–5
2010 Бельгія Жустін Енен Німеччина Андреа Петкович 3–6, 6–3, 6–4
2009 Таїланд Тамарін Танасугарн Бельгія Яніна Вікмаєр 6–3, 7–5
2008 Таїланд Тамарін Танасугарн Росія Дінара Сафіна 7–5, 6–3
2007 Росія Анна Чакветадзе Сербія Єлена Янкович 7–6(7–2), 3–6, 6–3
2006 Нідерланди Міхаелла Крайчек Росія Дінара Сафіна 6–3, 6–4
2005 Чехія Клара Коукалова Чехія Луціє Шафарова 3–6, 6–2, 6–2
2004 Франція Марі П'єрс Чехія Клара Коукалова 7–6(8–6), 6–2
2003 Бельгія Кім Клейстерс Бельгія Жустін Енен 6–7(4–7), 3–0, знялася
2002 Греція Елені Даніліду Росія Олена Дементьєва 3–6, 6–2, 6–3
2001 Бельгія Жустін Енен Бельгія Кім Клейстерс 6–4, 3–6, 6–3
2000 Швейцарія Мартіна Хінгіс Румунія Руксандра Драгомір 6–2, 3–0, знялася
1999 Пуерто-Рико Крістіна Бранді Хорватія Сільвія Талая 6–0, 3–6, 6–1
1998 Франція Жулі Алар-Декюжі Нідерланди Міріам Ореманс 6–3, 6–4
1997 Румунія Руксандра Драгомір Нідерланди Міріам Ореманс 5–7, 6–2, 6–4
1996 Німеччина Анке Губер Чехія Гелена Сукова 6–4, 7–6

Чоловіки, парний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
2023 Нідерланди Веслі Колгоф (2)
Велика Британія Ніл Скупскі (2)
Еквадор Ґонсало Ескобар[en]
Казахстан Олександр Недовєсов[en]
7–6(7–1), 6–2
2022 Нідерланди Веслі Колгоф
Велика Британія Ніл Скупскі
Австралія Меттью Ебдер[en]
Австралія Макс Перселл[en]
6–4, 5–7, [10–6]
2020–
2021
Не проводився через Епідемію COVID
2019 Велика Британія Домінік Інглот (2)
США Остін Крайчек
Нова Зеландія Маркус Даніелл[en]
Нідерланди Веслі Колгоф
6–4, 4–6, [10–4]
2018 Велика Британія Домінік Інглот
Хорватія Франко Шкугор[en]
ПАР Равен Класен
Нова Зеландія Майкл Вінус
7–6(7–3), 7–5
2017 Польща Лукаш Кубот (2)
Бразилія Марсело Мело
ПАР Равен Класен
США Ражів Рам
6–3, 6–4
2016 Хорватія Мате Павич
Нова Зеландія Майкл Вінус
Велика Британія Домінік Інглот
ПАР Равен Класен
3–6, 6–3, [11–9]
2015 Хорватія Іво Карлович
Польща Лукаш Кубот
Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
6–2, 7–6(11–9)
2014 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу (4)
Мексика Сантьяго Гонсалес[en]
США Скотт Ліпскі
6–3, 7–6(7–3)
2013 Білорусь Максим Мирний
Румунія Горія Текеу (3)
Німеччина Андре Бегеманн[en]
Німеччина Мартін Еммріх
6–3, 7–6(7–4)
2012 Швеція Роберт Ліндстедт (2)
Румунія Горія Текеу (2)
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Росія Дмитро Турсунов
6–3, 7–6(7–1)
2011 Італія Даніеле Браччалі
Чехія Франтішек Чермак
Швеція Роберт Ліндстедт
Румунія Горія Текеу
6–3, 2–6, [10–8]
2010 Швеція Роберт Ліндстедт
Румунія Горія Текеу
Чехія Лукаш Длоуги
Індія Леандер Паес
1–6, 7–5, [10–7]
2009 ПАР Веслі Муді
Бельгія Дік Норман
Швеція Юган Брунстрем
Нідерландські Антильські острови Жан-Жульєн Роєр
7–6(7–3), 6–7(8–10), [10–5]
2008 Хорватія Маріо Анчич
Австрія Юрген Мельцер
Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес
7–6(7–5), 6–3
2007 ПАР Джефф Кутзе
Нідерланди Рогір Вассен
Чехія Мартін Дамм
Індія Леандер Паес
3–6, 7–6(7–5), [12–10]
2006 Чехія Мартін Дамм (5)
Індія Леандер Паес
Франція Арно Клеман
ПАР Кріс Гаггард
6–1, 7–6(7–3)
2005 Чехія Цирил Сук (5)
Чехія Павел Візнер (2)
Чехія Томаш Цибулець
Чехія Леош Фридль
6–3, 6–4
2004 Чехія Мартін Дамм (4)
Чехія Цирил Сук (4)
Німеччина Ларс Бургсмюллер
Чехія Ян Вацек
6–3, 6–7(7–9), 6–3
2003 Чехія Мартін Дамм (3)
Чехія Цирил Сук (3)
США Доналд Джонсон
Індія Леандер Паес
7–5, 7–6(7–4)
2002 Чехія Мартін Дамм (2)
Чехія Цирил Сук (2)
Нідерланди Паул Гаргейс
США Браян Макфі
7–6(8–6), 6–7(6–8), 6–4
2001 Нідерланди Паул Гаргейс (3)
Нідерланди Шенг Схалкен
Чехія Мартін Дамм
Чехія Цирил Сук
6–4, 6–4
2000 Чехія Мартін Дамм
Чехія Цирил Сук
Нідерланди Паул Гаргейс
Австралія Сендон Столл
6–4, 6–7(5–7), 7–6(7–5)
1999 Not held due to rain
1998 Франція Гійом Рау
Нідерланди Ян Сімерінк (2)
Австралія Джошуа Ігл
Австралія Ендрю Флорент
7–6, 6–2
1997 Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс (2)
США Тревор Кронеманн
Австралія Девід Макферсон
6–4, 7–5
1996 Австралія Пол Кілдеррі
Чехія Павел Візнер
Швеція Андерс Яррід
Канада Деніел Нестор
7–5, 6–3
1995 Нідерланди Ріхард Крайчек
Нідерланди Ян Сімерінк
Нідерланди Гендрік Ян Давідс
Росія Андрій Ольховський
7–5, 6–3
1994 Нідерланди Стефен Нотебом
Нідерланди Фернон Вібір
Швеція Петер Нюборґ
Італія Дієго Наргісо
6–3, 1–6, 7–6
1993 США Патрік Макінрой
США Джонатан Старк
ПАР Девід Адамс
Росія Андрій Ольховський
7–6, 1–6, 6–4
1992 США Джим Грабб
США Річі Ренеберг
США Джон Макінрой
Німеччина Міхаель Штіх
6–4, 6–7, 6–4
1991 Нідерланди Гендрік Ян Давідс
Нідерланди Паул Гаргейс
Нідерланди Ріхард Крайчек
Нідерланди Ян Сімерінк
6–3, 7–6
1990 Швейцарія Якоб Гласек
Німеччина Міхаель Штіх
США Джим Грабб
США Патрік Макінрой
7–6, 6–3

Жінки, парний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
2023 Японія Аояма Сюко (2)
Японія Ена Сібахара
Словаччина Вікторія Грунчакова
Словаччина Тереза Михалкова[en]
6–3, 6–3
2022 Австралія Еллен Перес
Словенія Тамара Зіданшек
  Вероніка Кудерметова
Бельгія Елісе Мертенс
6–3, 5–7, [12–10]
2020–
2021
Не проводився через Епідемію COVID
2019 Японія Аояма Сюко
Сербія Александра Крунич
Нідерланди Леслей Керкгове
Нідерланди Бібіане Схофс
7–5, 6–3
2018 Бельгія Елізе Мертенс
Нідерланди Демі Схюрс
Нідерланди Кікі Бертенс
Бельгія Кірстен Фліпкенс
3–3, припинили боротьбу
2017 Словаччина Домініка Цібулкова
Бельгія Кірстен Фліпкенс
Нідерланди Кікі Бертенс
Нідерланди Демі Схюрс
4–6, 6–4, [10–6]
2016 Грузія Оксана Калашнікова
Казахстан Ярослава Шведова
Швейцарія Ксенія Кнолль
Сербія Александра Крунич
6–1, 6–1
2015 США Аша Мухаммад
Німеччина Лаура Зігемунд
Сербія Єлена Янкович
Росія Анастасія Павлюченкова
6–3, 7–5
2014 Нова Зеландія Марина Еракович (2)
Іспанія Арантча Парра Сантонха
Нідерланди Міхаелла Крайчек
Франція Крістіна Младенович
0–6, 7–6(7–5), [10–8]
2013 Румунія Ірина-Камелія Бегу
Іспанія Анабель Медіна Ґарріґес (2)
Словаччина Домініка Цибулькова
Іспанія Арантча Парра Сантонха
4–6, 7–6(7–3), [11–9]
2012 Італія Сара Еррані (2)
Італія Роберта Вінчі
Росія Марія Кириленко
Росія Надія Петрова
6–4, 3–6, [11–9]
2011 Чехія Барбора Заглавова-Стрицова
Чехія Клара Закопалова
Словаччина Домініка Цибулькова
Італія Флавія Пеннетта
1–6, 6–4, [10–7]
2010 Росія Алла Кудрявцева
Австралія Анастасія Родіонова
США Ваня Кінґ
Казахстан Ярослава Шведова
3–6, 6–3, [10–8]
2009 Італія Сара Еррані
Італія Флавія Пеннетта
Нідерланди Міхаелла Крайчек
Бельгія Яніна Вікмаєр
6–4, 5–7, [13–11]
2008 Нова Зеландія Марина Еракович
Нідерланди Міхаелла Крайчек
Латвія Ліга Декмейєре
Німеччина Анджелік Кербер
6–3, 6–2
2007 Китайський Тайбей Чжань Юнжань
Китайський Тайбей Чжуан Цзяжун
Іспанія Анабель Медіна Ґарріґес
Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
7–5, 6–2
2006 КНР Янь Цзи
КНР Чжен Цзє
Сербія Ана Іванович
Росія Марія Кириленко
3–6, 6–2, 6–2
2005 Іспанія Анабель Медіна Ґарріґес
Росія Дінара Сафіна
Чехія Івета Бенешова
Іспанія Нурія Льягостера Вівес
6–4, 2–6, 7–6(13–11)
2004 Австралія Лайза Макші
Венесуела Мілагрос Секера
Хорватія Єлена Костанич
Люксембург Клодін Шоль
7–6(7–3), 6–3
2003 Росія Олена Дементьєва
Росія Ліна Красноруцька
Франція Марі П'єрс
Росія Надія Петрова
2–6, 6–3, 6–4
2002 Австралія Кетрін Барклі
Німеччина Мартіна Мюллер
Німеччина Б'янка Ламаде
Болгарія Магдалена Малеєва
6–4, 7–5
2001 Румунія Руксандра Драгомір-Іліє
Росія Надія Петрова
Бельгія Кім Клейстерс
Нідерланди Міріам Ореманс
7–6(7–5), 6–7(5–7), 6–4
2000 США Еріка де Лоун
Австралія Ніколь Пратт
Австралія Кетрін Барклі
Словаччина Каріна Габшудова
7–6(8–6), 4–3 знялася
1999 Італія Сільвія Фаріна
Італія Ріта Гранде
Зімбабве Кара Блек
Нідерланди Крісті Богерт
7–5, 7–6(7–2)
1998 Бельгія Сабін Аппельманс
Нідерланди Міріам Ореманс
Румунія Каталіна Кристя
Чехія Ева Меліхарова
6–7(4–7), 7–6(8–6), 7–6(7–5)
1997 Чехія Ева Меліхарова
Чехія Гелена Вілдова
Словаччина Каріна Габшудова
Аргентина Флоренсія Лабат
6–3, 7–6(8–6)
1996 Латвія Лариса Савченко-Нейланд
Нідерланди Бренда Шульц-Маккарті
Нідерланди Крісті Богерт
Чехія Гелена Сукова
6–4, 7–6(9–7)