Windows Communication Foundation

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Частини платформи .NET

Windows Communication Foundation (WCF, під час розробки мала кодове ім'я Indigo) — набір клієнтських [[|бібліотека програм|бібліотек]], що дозволяють застосункам на базі відкритої платформи .NET Core взаємодіяти з сервісами WCF, відправляючи повідомлення між сервісами в асинхронному режимі. WCF робить можливою побудову безпечних, надійних і транзакційних систем через спрощену уніфіковану програмну модель міжплатформової взаємодії.

Комбінуючи функціональність існуючих технологій .NET з розробки розподілених застосувань (ASP.NET XML Web Services — ASMX, WSE 3.0, .NET Remoting, .NET Enterprise Services і System.Messaging), WCF надає єдину інфраструктуру розробки, що підвищує продуктивність і знижує витрати на створення веб-служб. Закладені в неї принципи інтероперабельності дозволяють легко добиватися взаємодії з іншими платформами, для чого використовуються технології взаємодії платформ, наприклад WSIT що розробляються на базі відкритих джерел коду.

Компанія Microsoft у травні 2015 оголосила[1] про публікацію на GitHub сирцевих текстів набору бібліотек Windows Communication Foundation. Код відкритий під ліцензією MIT. Слід зазначити, що відкритий не повний набір бібліотек WCF для робочого столу, а тільки його підмножина, орієнтована на взаємодію з сервісами для мобільних і серверних систем. Зокрема, відкриті бібліотеки System.ServiceModel.Primitives.Provides, System.ServiceModel.Http, System.ServiceModel.NetTcp, System.ServiceModel.Duplex і System.ServiceModel.Security. Для порівняння, всього в наборі WCF налічується більше 30 компонентів System.ServiceModel.*.

Виноски[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]