Права людини у Казахстані
.svg) |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Казахстану |
|
Глава держави |
|
|
 Категорія • Інші країни |
Права людини у Казахстані закріплені Конституцією, переважно — розділ II «Людина і громадянин». Республіка Казахстан є членом ООН, ОБСЄ та СНД.
У 1995—2022 роках діяла Конституційна рада, яка змінила Конституційний суд після ухвалення конституції 1995 року. У 2022 році в конституції Казахстану Конституційну раду було замінено на Конституційний суд з правом звернення кожного, хто вважає, що нормативні правові акти безпосередньо зачіпають їхні конституційні права. Раніше право приватних осіб звертатися до Конституційної ради не було передбачено на відміну від раніше Конституційного суду, який існував до 1995 року. З 2002 року є посада Уповноваженого з прав людини. З 1997 року за президента існує комісія з прав людини.
Проте, ситуація з правами людини в Республіці Казахстан була проблемною областю для багатьох урядових та неурядових спостерігачів. Згідно з звітами організації «Freedom House» країна має рейтинг 6 за політичними правами і 5 за громадянськими свободами (за шкалою 1-7, де 1 є найвищим показником), таким чином суспільство Казахстану визнано «невільним». На сайті посольства США про Казахстан зазначено, що в 2004—2005 роках «уряд продовжував здійснювати численні та грубі порушення» з прав людини.[1]
Політична структура Казахстану має особливість зосередження влади у руках президента. Згідно з звітами спостерігачів вибори були далекі від міжнародних стандартів,[2] та переобрання у 2011 році на виборах, які, за низкою оцінок, не відповідали міжнародним стандартам.[3] Законодавча і судова влада, а також регіональна та місцева влада не є незалежною від виконавчої влади, а також зміни чи поправки до конституції проходять лише за згодою президента.
Участь у міжнародній системі захисту прав людини[ред. | ред. код]
| Основні міжнародні документи (ООН та СНД) | Участь Казахстану |
|---|---|
| Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації | Приєднання у 1998 р., заяву про допущення індивідуальних скарг зроблено у 2008 р. |
| Міжнародний пакт про громадянські та політичні права | Ратифікація у 2006 р. |
| Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права | Ратифікація у 2009 р. |
| Другий Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права | Ратифікація у 2021 р. |
| Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права | Ратифікація у 2006 р. |
| Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок | Приєднання 1998 р. |
| Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок | Ратифікація у 2001 р. |
| Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання | Приєднання у 1998 році, заяву про допущення індивідуальних скарг зроблено у 2008 р. |
| Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання | Ратифікація у 2008 р. |
| Конвенція про права дитини | Ратифікація 1994 р. |
| Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах | Ратифікація у 2003 р. |
| Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії | Ратифікація у 2001 р. |
| Міжнародна конвенція про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей | Чи не підписана. |
| Конвенція про права інвалідів | Ратифіковано у 2015 р. |
| Факультативний протокол до Конвенції про права інвалідів | Підписано 2008 р. |
| Міжнародна конвенція для захисту всіх осіб від насильницьких зникнень | Приєднання у 2009 р. |
| Конвенція СНД про права та основні свободи людини | Чи не підписана. |
| Конвенція про стандарти демократичних виборів, виборчих прав та свобод | Ратифіковано у 2007 році[4] |
| Конвенція про забезпечення прав осіб, що належать до національних меншин | Підписано. |
Критика становища з правами людини[ред. | ред. код]
Спецдоповідач ООН Майна Кіаї рекомендував уряду переглянути закон про проведення мирних зборів і ходів. За його словами, «у Казахстані все так перекинулося, що треба випрошувати це право при владі». Також він порівняв Казахстан із Руандою, де глава Республіки отримує 95 % голосів.[5]
На думку казахстанської опозиції, вбивства опозиційних політиків Алтинбека Сарсенбаєва та Заманбека Нуркадилова були виконані «ескадроном смерті» з колишніх співробітників спецслужб.[6] Серед засуджених у справі про вбивство Сарсенбайули опинилися офіцери спецпідрозділу «Аристан» КНБ РК.[7]
Олександра Боженка, громадянського активіста, свідка на процесі у справі про заворушення в Жанаозені, який відмовився на суді від своїх свідчень, заявивши про тортури під час слідства, було вбито 11 жовтня 2012 року. Офіційне число загиблих у Жанаозені склало 15 осіб.
На думку Даніяра Науриза, в інформаційному відношенні фактично накладено заборону на тему атеїзму. Також за розпалювання міжрелігійної ворожнечі було заарештовано Олександра Харламова. Його звинувачують у тому, що він у своїх публікаціях про християнство та про різні релігійні течії займався пропагандою атеїзму, чим образив почуття віруючих.
Права ЛГБТ у Казахстані[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Права жінок у Казахстані[ред. | ред. код]
| Цей розділ статті ще не написано. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.usembassy.kz/documents/support-hrr-kaz-en.html [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.] Retrieved 30 Nov 2006.
- ↑ US State Department 2004 Country Report on Human Rights: Kazakhstan [Архівовано 2012-01-13 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Country Reports on Human Rights Practices for 2011 Kazakhstan [Архівовано 2018-12-03 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Казахстан ратифицировал Конвенцию о стандартах демократических выборов в странах СНГ — Gazeta.kz[недоступне посилання]
- ↑ Спецдокладчик ООН сравнил Казахстан с Руандой. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
- ↑ http://lenta.ru/news/2006/02/14/sersanbaev/ [Архівовано 2023-03-19 у Wayback Machine.] Оппозиция обнаружила в Казахстане «эскадрон смерти»
- ↑ Убийство Алтынбека Сарсенбаева: десять лет споров. rus.azattyq.org. 11 лютого 2016. Процитовано 11 листопада 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Державні органи Казахстану:
- Уповноважений з прав людини в РК Архівовано липень 22, 2011 на сайті Wayback Machine.
- Права людини на сайті Мін'юсту РК
- Конституційна Рада РК Архівовано листопад 21, 2010 на сайті Wayback Machine.
Міждержавні організації:
- Доповідь Спеціального доповідача щодо права на свободу мирних зборів та свободу асоціації Майни Кіаї. Рада з прав людини від 16 червня 2015 року Архівовано липень 19, 2018 на сайті Wayback Machine.
- Права людини в Казахстані на порталі УВКПЛ ООН Архівовано лютий 18, 2011 на сайті Wayback Machine. (англ.)
- Документи БДІПЧ ОБСЄ Архівовано березень 2, 2011 на сайті Wayback Machine. (казах.)(рос.)(англ.) та СНД Архівовано березень 24, 2012 на сайті Wayback Machine.про вибори в Казахстані
Недержавні організації:
- Казахстанське Міжнародне бюро з прав людини та дотримання законності Архівовано травень 1, 2020 на сайті Wayback Machine.
- Казахстан на порталі «Права людини у Центральній Азії»
- Розділ про Казахстан доповіді-2011 «Міжнародної амністії» Архівовано жовтень 27, 2014 на сайті Wayback Machine. (англ.)
- Казахстан на порталі «Хьюман Райтс Вотч» Архівовано квітень 10, 2015 на сайті Wayback Machine.
- Розділ про Казахстан доповіді-2010 «Freedom House» Архівовано грудень 23, 2011 на сайті Wayback Machine. (англ.)
- Комітет з моніторингу кримінальної реформи та прав людини
- Казахстанський форум «Захист прав людини»