Іній (фільм)
Іній | |
|---|---|
| англ. Frost | |
|
| |
| Жанр | воєнна драма |
| Режисер | Шарунас Бартас |
| Продюсери |
|
| Сценаристи |
|
| У головних ролях |
Ванесса Параді Анджей Хира Мантас Янчаускас |
| Оператор | Ейтвідас Доскус |
| Костюмер | Доната Пурванескайте |
| Кінокомпанія |
|
| Дистриб'ютор |
Luxbox (Франція) Жовтень-прокат (Україна)[1][2] |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | литовська, українська, російська, французька |
| Країна |
 Литва Франція Україна Польща |
| Рік | 2017 |
| Дата виходу |
23 травня 2017 (Канни) 18 серпня 2017 (Литва) 1 березня 2018 (Україна) |
| Кошторис | ₴39,9 млн[3] |
| Касові збори | $38 тис. (світ)[4] |
| IMDb | ID 6464290 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
«Іній» (лит. Šerkšnas, англ. Frost) — копродукційна литовсько-французько-українсько-польська воєнна драма 2017 року про війну на Донбасі. Фільм знято литовським режисером Шарунасом Бартасом за фінансової підтримки Державного агентства України з питань кіно, Литовського кіноцентру, німецько-французького телеканалу ARTE та Польського кіноінституту[5].
У 2017 році стрічку було відібрано для участі у програмі секції «Двотижневик режисерів» на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі[6][5][7]. У липні 2017 року фільм брав участь у міжнародній конкурсній програмі 8-го Одеського міжнародного кінофестивалю у змаганні за головний приз — Золотий Дюк[8] 
. У серпні 2017 року фільм було включено до лонг-листа премії Європейської кіноакадемії[9]. Також його було висунуто від Литви претендентом на премію «Оскар» Американської кіноакадемії у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою»[10][11].
Сюжет[ред. | ред. код]
Молодому литовцю Рокасу одного дня випадає несподівана можливість побувати в Україні та побачити — і зрозуміти — справжню окупацію і війну. Разом із гуманітарним конвоєм він прямує з Литви до України, де доля зводить його із двома військовими журналістами. Реальність виявляється набагато жорстокішою за романтичні уявлення молодого литовця, кидаючи його у вир війни. Тріо буде змушене подолати свої психологічні межі та збудувати міцні відносини. Вони не погоджуються ні з чим, окрім свого бажання бути там, де вони є, кожен з власних причин. На зруйнованій окупантами території Рокас знаходить своє справжнє кохання.
У ролях[ред. | ред. код]
| • Ванесса Параді | — | французька журналістка |
| • Анджей Хира[en] | — | Андрій |
| • Лія Макнавічюте | — | Інга |
| • Мантас Янчаускас | — | Рокас |
| • Борис Абрамов | — | військовий журналіст |
| • Вероніка Розаті |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію — Шарунас Бартас, Анна Коен-Янай
- Режисер-постановник — Шарунас Бартас
- Продюсери — Шарунас Бартас, Марія Блічарска, Юрга Дікчувене, Володимир Філіппов, Янья Кралі, Олена Єршова, Мішель Меркт, Моніка Сайко-Градовська
- Оператор — Ейтвідас Доскус
- Композитор — Павел Микетін
- Монтаж — Дуня Сичова
- Художник-постановник — Олег Дориченко
- Художник з костюмів — Доната Пурванескайте
- Художник-декоратор — Олег Доришенко
Зйомки[ред. | ред. код]
Фільм став одним із переможців 8-го конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно, отримавши державну фінансову підтримку розміром у 11,48 млн гривень. Загальний кошторис стрічки склав 39,9 млн гривень[3].
Зйомки фільму розпочалися у грудні 2016 року[12] та відбувалися у Дніпрі; база знімальної групи знаходилася в Синельникові Дніпропетровської області. Багато сцен знято в Києві і безпосередньо в районах, наближених до зони проведення АТО — в Донецькій області[7] У стрічці використані документальні монологи реальних військових — учасників бойових дій[5].
Реліз[ред. | ред. код]
Спочатку планувалося, що обмежений реліз стрічки в український прокат станеться 5 жовтня 2017 року.[13] Згодом реліз перенесли на 26 жовтня 2017 року, але тоді стрічка також не вийшла на українські екрани.[14] Українським прокатником мала стати новострена дистриб'юторська компанія Kinove.[15] Згодом українського прокатника змінили з Kinove на Жовтень-прокат, а реліз стрічки переренсли на 1 березня 2018 року.[2]
Відгуки[ред. | ред. код]
Наприкінці грудня 2016-го впливова французька газета Libération назвала «Іній» з-поміж 20 стрічок, задля яких варто відвідувати кіно в 2017 році, поряд з новими стрічками Мартіна Скорсезе, Філіппа Гарреля, Лава Діаса та інших[7][12].
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Список нагород та номінацій[16] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
| Одеський міжнародний кінофестиваль | 2017 | Золотий Дюк | Іній | Номінація | [8] |
| Стамбульський міжнародний кінофестиваль | 2018 | «Спіраль сходження» премії Ради Європи FACE | Іній | Перемога | [17] |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В структурі кінотеатру «Жовтень» запрацював підрозділ для розповсюдження і промоції українського кіно «Жовтень»-прокат» - Держкіно, 05/02/2018
- ↑ а б Яке кіно покажуть на Зимовому Кіноринку ОМКФ [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] — MediaBusiness, 7 грудня 2017
- ↑ а б У виробництві фільм "Іній" режисера Шарунаса Бартаса. http://dergkino.gov.ua. 19.10.2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 23.04.2017.
- ↑ Šerkšnas (Frost) - BOM
- ↑ а б в Воєнну драму «Іній» режисера Шарунаса Бартаса покажуть в Каннах. Детектор медіа. 20.04.2017. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 23.04.2017.
- ↑ Fortnight 2017: The 49th Directors' Fortnight Selection. Quinzaine des Réalisateurs. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
- ↑ а б в «Іній» покажуть у Каннах на «Двотижневику режисерів». МедиаБизнес. 21.04.2017. Архів оригіналу за 22.04.2017. Процитовано 23.04.2017.
- ↑ а б Фестиваль'17 / Заявлені Міжнародна та Національна конкурсні програми [Архівовано 24 червня 2017 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Одеського МКФ
- ↑ «Моя бабуся Фані Каплан», «Лагідна» та «Іній» потрапили до лонг-листа премії Європейської кіноакадемії. Детектор медіа. 22 серпня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 28.08.2017.
- ↑ Šarūno Barto kino filmas „Šerkšnas“ pretenduoja į prestižinį "Oskaro" apdovanojimą. londoniete. 8 вересня 2017. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 12.09.2017.
- ↑ Литва висунула на «Оскар» фільм «Іній», який створений за підтримки Держкіно України. Детектор медіа. 10.09.2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 12.09.2017.
- ↑ а б Ванесса Параді зіграє у фільмі "Іній" про війну в Україні. Українська правда. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 23.04.2017.
- ↑ Пилип Іллєнео. Чортова дюжина українського кіно. Медіаняня. 17.07.2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 30.08.2017.
- ↑ У 2017 році в прокат вийшла рекордна кількість українських фільмів [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] — Zaxid.net, 5 листопада 2017
- ↑ Лілія Зінченко. Режисерка Марина Степанська: Я впізнаю себе відразу в обох героях фільму «Стрімголов». Детектор медіа. 19.07.2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 20.07.2017.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Іній на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Фільм «Іній» отримав міжнародну премію «Права людини в кіно» у Стамбулі. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 18.04.2018.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Перший офіційний литовський тизер фільму Šerkšnas (2017) на YouTube |
Іній на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 21.07.2017)- Іній (фільм) на сайті Cineuropa (англ.)(ісп.)(фр.)(італ.)
«Іній» (офіційна українська сторінка) у соцмережі «Facebook» (рос.)- Šerkšnas (офіційна литовська сторінка) у соцмережі «Facebook» (лит.)
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||