Історія коміксів

Комікси
Словесна бульбашка
Дослідження коміксу
Термінологія Історія
Методи
Сторінка гумору Фотокомікс
Формати
Книга коміксів Стрип Цифровий комікс М'яка обкладинка Графічний роман Політична карикатура Вебкомікс Вебтун
Спільнота
Нагороди Колекціювання Видавництва Бестселери
Комікси

Роки в коміксах
2010-ті
2015 • 2016 • 2017 • 2018 • 2019
2020-ті
2020 • 2021 • 2022 • 2023 • 2024 2025 • 2026 • 2027 • 2028 • 2029

Історія коміксів пройшла різними шляхами у різних частинах світу. Її можна простежити до ранніх попередників, таких як колона Траяна в Римі, єгипетські ієрогліфи й гобелен із Байо.

Ранні розповіді в мистецтві

Прикладом раннього попередника друку коміксів є Колона Траяна в Римі. Це найгарніший зі збережених прикладів оповідання, викладеного послідовними зображеннями, в той час як єгипетські ієрогліфи, грецькі фризи (Фриз Парфенона), середньовічні гобелени (гобелен Байо) та ілюстровані манускрипти також об’єднують послідовні зображення і слова, щоб розповісти історію. Версії Біблії, засновані головним чином на зображеннях, а не на тексті, були широко поширені в Європі, щоб донести вчення християнства до неписьменних. У середньовічних картинах кілька послідовних сцен однієї історії (зазвичай біблійної) з’являються одночасно в одній картині.

Однак ці роботи не дійшли до читача; знадобився винахід сучасних друкарських технологій, щоб довести форму до широкої аудиторії і стати засобом масової інформації.

XX століття і засоби масової інформації

У 1920—30-ті роки в галузі спостерігався подальший бум. Британський ринок коміксів звернувся до дітей через підлітковий гумор у «Денді» й «Біно». У Бельгії Ерже створив для газети стрипи «Пригоди Тентена», які були успішно зібрані в альбом і створили ринок для подальших подібних робіт. У той же період в Сполучених Штатах газетні серії розширили свою тематику, перетворивши її на щось більше, ніж просто гумор, — з’явилися серії, присвячені вчинкам, пригодам і таємницям. Почався збір такого матеріалу, й колекція передрукованих газетних серій була опублікована у таблоїдному розмірі у 1929 році.

Незабаром з’явився ринок таких коміксів, і до 1938 року видавці друкували оригінальний матеріал у такому форматі. Саме в цей момент був запущений Action Comics № 1, з Суперменом на обкладинці. Популярність персонажа стрімко закріпила супергероя як визначальний жанр американських коміксів. Жанр втратив популярність в 1950-х роках, але відновив своє панування з 1960-х до кінця 20-го століття.

В Японії, країні з давньою традицією ілюстрації, комікси були надзвичайно популярні. Японська форма коміксів, більш відома як манґа, була створена після Другої світової війни Осаму Тедзукою, який розширив кількість сторінок роботи до сотень і розробив кіношний стиль під впливом анімації Disney того часу. Японський ринок розширив свій асортимент, щоб охопити твори в багатьох жанрах, від дитячої фантазії до дорослої. Японська манґа зазвичай публікується у великих антологіях, що містять кілька сотень сторінок, і описані історії давно використовуються в якості джерел для адаптації у анімаційних та художніх фільмах і серіалах (дорами). У Японії такі фільми називаються аніме, й багато творців працюють в обох сферах одночасно, що призводить до внутрішнього зв’язку манґи та аніме.

У другій половині 20-го століття комікси стали дуже популярним предметом для колекціонерів, а з 1970-х років американські видавці коміксів прагнули активно сприяти продажам та перемістили більшу частину публікації і виробництва коміксів у формат томів та важких збірок, щоб догодити саме спільноті колекціонерів.

У 1972 році сер Ернст Ґомбріх відчув, що Тепфер розробив нову образотворчу мову, скорочений художній стиль, який дозволив аудиторії заповнювати прогалини своєю уявою.

Сучасне подвійне вживання терміна «комічний» в якості прикметника, що описує жанр, і іменника, що позначає цілий засіб комунікації, було піддано критиці. У 1960-х і 1970-х роках підпільні карикатуристи використовували орфографічний комікс, щоб відрізнити свою роботу від звичайних газетних серій і дитячих коміксів. Їх робота була написана для дорослої аудиторії, але зазвичай була комедійною, тому «комічний» ярлик все ще був доречний. Термін «графічний роман», популяризований в кінці 1970-х років, був придуманий принаймні за два десятиліття до цього.

У 1980-х роках у США почала процвітати гуманітарна освіта коміксів, і було помітне відродження популярності коміксів завдяки Алану Муру й Френку Міллеру, які написали відомі комікси про супергероїв, та коміксу «Кельвін і Гоббс» від Білла Воттерсона, та «The Far Side» від Ґері Ларсона.

З середини 1990-х років почала зростати популярність вебкоміксів. З моменту створення всесвітньої мережі художники змогли самостійно публікувати комікси в Інтернеті за низькою ціною. Хостинг-провайдери, спеціально розроблені для вебкоміків, як-от Keenspot [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.] і Modern Tales, допускають синдикацію вебкоміків. Скотт Макклауд описав у 2000 році, як творці онлайн-коміксів можуть революціонізувати середу, охоплюючи цифровий простір і використовуючи такі методи, як нескінченне полотно. Вебкомікс став більш плідним на початку 2000-х років, коли поважні нагороди коміксів, як-от Eagle і Eisner Award, почали додавати категорії для нагород цифрових коміксів.

Див. також

• Комікс
• Термінологія коміксів
• Українські комікси
• Історія українських коміксів
• Список українських коміксів
• Історія американських коміксів
• Список коміксів, перекладених українською