Амчитка
| Амчитка | |
|---|---|
| англ. Amchitka | |
 | |
| Географія | |
| 51°32′32″ пн. ш. 178°59′00″ сх. д. / 51.54222222224977656° пн. ш. 178.98333333335776273997907992° сх. д.Координати: 51°32′32″ пн. ш. 178°59′00″ сх. д. / 51.54222222224977656° пн. ш. 178.98333333335776273997907992° сх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Щурячі острови |
| Площа | 308,6 км² |
| Довжина | 68 км |
| Ширина | 6 км |
| Країна | |
 США | |
| Адм. одиниця | Аляска |
| Населення |
0 осіб |
  Амчитка Амчитка (Аляска) | |
 | |
 Амчитка у Вікісховищі | |
Амчитка (/æmˈtʃɪtkə/; Aleut: Amchixtax̂[1]; Russian: Амчитка) — незаселений вулканічний острів у складі групи Щурячих островів, які належать до Алеутських островів, розташованих на південному заході Аляски. Острів став місцем випробовування ядерної зброї США: протягом 1965—1971 років на Амчитці було проведено 3 підземних вибухи, наслідками яких є радіоактивне забруднення океану, яке триває досі. Протести довкола ядерних випробувань на Амчитці стали поштовхом до створення міжнародного екологічного руху Грінпіс.
Зараз острів є частина національного морського заповідника дикої природи Аляски. Площа острова становить приблизно 300 км2, має довжину близько 68 км і ширину від 1,6 до 6,4 км.[2] У регіоні морський клімат, з великою кількістю штормів і переважно похмурим небом.
Острів Амчітка був заселений алеутами понад 2500 років, але з 1832 року не має постійного населення. Острів став частиною Сполучених Штатів після купівлі Аляски в 1867 році. Під час Другої світової війни він використовувався як аеродром Війська США в кампанії на Алеутських островах.
Комісія з атомної енергії США обрала Амчітку місцем для підземних випробувань ядерної зброї. Було проведено три таких випробування: Long Shot, вибух потужністю 80 кілотонн (330 ТДж) у 1965 році; Мілоу, вибух потужністю 1 мегатонна (4,2 ПДж) у 1969 році; і Каннікін у 1971 році – на 5 Мт (21 ПДж), найбільше підземне випробування, яке коли-небудь проводилося Сполученими Штатами.[3][4] Випробування були дуже суперечливими, а екологічні групи побоювалися, що вибух на Каннікіні, зокрема, спричинить сильні землетруси та цунамі. Амчітка більше не використовується для ядерних випробувань. Його все ще контролюють на предмет витоку радіоактивних матеріалів.
Географія[ред. | ред. код]
Амчітка — найпівденніший із групи Щурячих островів у Алеутському ланцюзі.[2][5] Він обмежений Беринговим морем на півночі та сході та Тихим океаном на півдні та заході. Східна частина острова являє собою низинне плато з ізольованими ставками і пологими пагорбами.[5][6] Тут низька, але рясна рослинність, яка складається з мохів, лишайників, печеночників, папоротей, трав, осоки та буркуну. Центр острова гористий, а західний край безплідний, а рослинність рідкісна. Амчітка має морський клімат, часто туманний і продувається вітром. Хмари вкривають острів 98% з хмарним покривом 98 відсотків часу. У той час як температура поміркована океаном, часті шторми. Геологічно острів є вулканічним, будучи частиною невеликого блоку земної кори на Алеутській дузі, який розривається косою субдукцією.[5][6][7] Це «одне з найменш стабільних тектонічних середовищ у Сполучених Штатах».[8]
Посилання[ред. | ред. код]
- Amchitka Island (англ.)
- ↑ Bergsland, K (1994). Aleut Dictionary. Fairbanks: Alaska Native Language Center. ISBN 1-55500-047-9..
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ а б Faller, S. H.; D. E. Farmer (1997). Long Term Hydrological Monitoring Program. Department of Energy. p. 1. EP A-402-R-98-002. Retrieved October 11, 2006.
- ↑ Alaskan blast fails to cause quakes, waves or radiation". Spokesman-Review. (Spokane, Washington). Associated Press. November 7, 1971. p. 1.
- ↑ Nuclear test sites studied by scientists". The Bulletin. (Bend, Oregon). UPI. November 8, 1971. p. 1.
- ↑ а б в Hassan, Ahmed; Karl Pohlmann; Jenny Chapman (2002). "Modeling Groundwater Flow and Transport of Radionuclides at Amchitka Island's Underground Nuclear Tests: Milrow, Long Shot, and Cannikin". USDOE Technical Report. doi:10.2172/806659.
- ↑ а б Powers, Charles W.; et al. "Amchitka Independent Assessment Science Plan". CRESP Amchitka Oversight Committee.
- ↑ Giblin, Michael O.; David C. Stahl; Jodi A. Bechtel. Surface remediation in the Aleutian Islands: A case study of Amchitka Island, Alaska (PDF). WM '02 Conference, Tucson AZ, February 24–28, 2002.
- ↑ Eichelberger, John; Jeff Freymueller; Graham Hill; Matt Patrick (March 2002). "Nuclear Stewardship: Lessons from a Not-So-Remote Island". GeoTimes.