Щурячі острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Щурячі острови
Карта головних островів з групи Щурячих
Карта головних островів з групи Щурячих
Карта головних островів з групи Щурячих
51°46′ пн. ш. 178°34′ сх. д. / 51.767° пн. ш. 178.567° сх. д. / 51.767; 178.567Координати: 51°46′ пн. ш. 178°34′ сх. д. / 51.767° пн. ш. 178.567° сх. д. / 51.767; 178.567
АрхіпелагАлеутські острови
АкваторіяБерингове море
Кількість островів13
Найбільший острівАмчитка
Загальна площа934,594 км²
Найвища точка1221 м
Назва вершиниАнвіль Пік
Населення (2012 рік)0 осіб
КраїнаСША
РегіонАляска
Щурячі острови (США)
Щурячі острови
Щурячі острови
Щурячі острови (Аляска)
Щурячі острови
Щурячі острови
CMNS: Щурячі острови у Вікісховищі

Щурячі острови (англ. Rat Islands, алеут. Qax̂um tanangis[1]) — група вулканічних островів у Алеутському архіпелазі. Щурячі острови знаходяться на південний захід від Аляски, між островами Булдир та Ближніми островами на захід від них, та Амчитка та Андреянівськими островами на сході.

Зальні відомості[ред. | ред. код]

Щурячий острів
Карта західних Алеутських островів та розміщення Щурячих островів:  Киска (7), Мала Киска (8), Сегула (9), Хвостова (10), острів Давидова (11), Малий Ситкін (12), Щурячий (13), Амчитка (14) та Семисопочний (15).

Найбільші острівні групи (з заходу на схід) — Киска, Мала Киска, СегулаЩурячий, Хвостова, Давидова, Малий Ситкін, Амчитка, Семисопочний.  Загальна площа Щурячих островів становить 934,594 км². Острови незаселені.

Острови названі Щурячими капітаном Федором Петровичем Літке 1827 року, під час відвідин Алеутських островів у ході навколосвітньої подорожі, тому що з 1780 року на острові було безліч щурів.[2]  Станом на 2009 Щурячий острів вважається вільним від щурів.[3].

Щурячі острови є сейсмоактивними, оскільки знаходяться на межі Тихоокеанська та Північноамериканської тектонічних плит. У 1965, тут відбувся найбільший зарєєстрований на Щурячих островах землетрус магнітудою 8,7.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Bergsland, K. (1994). Aleut Dictionary. Fairbanks: Alaska Native Language Center.
  2. http://www.loe.org/shows/segments.htm?programID=09-P13-00029&segmentID=5
  3. Bergsland, K. (1994). Aleut Dictionary. Fairbanks: Alaska Native Language Center.

Інші посилання[ред. | ред. код]