Анджела дю Мор'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анджела дю Мор'є
Angela du Maurier
Ім'я при народженні англ. Angela Busson du Maurier
Псевдонім Angela du Maurier
Народилася 1 березня 1904(1904-03-01)
Лондон, Велика Британія
Померла 5 лютого 2002(2002-02-05) (97 років)
Лондон, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність Англійка
Діяльність Письменниця, акторка
Жанр роман
Батько Джеральд дю Мор'є
Мати Мюріель Бомонт
Брати, сестри Дафна дю Мор'є[1] і Жанна дю Мор'є[1]

Анджела дю Мор'є (англ. Angela du Maurier; 1 березня 1904, Лондон[2] — 5 лютого 2002, там само) — британська письменниця та акторка. Старша сестра Дафни дю Мор'є.

Життєпис[ред. | ред. код]

Анджела дю Мор'є була старшою з трьох дітей актора сера Джеральда дю Мор'є (1873—1934) і акторки Мюріель Бомонт (1877—1957). Її дідусем був художник і письменник Джордж дю Мор'є (1834—1896), автор роману «Трільбі» (1894). Її молодшими сестрами були письменниця Дафна дю Мор'є (1907—1989) і художниця Жанна дю Мор'є (1911—1997). Її рідною тіткою була Сільвія Левелін-Девіс (1866—1910), відома своєю дружбою з Джеймсом Баррі й тим, що п'ятеро її синів стали прототипами персонажів його повісті про Пітера Пена[3].

Отримавши, як і її сестри, майже виключно домашню освіту, Анджела за сімейною традицією розпочала кар'єру акторки і два сезони поспіль грала роль Венді Дарлінг в постановці «Пітера Пена» Дж. Баррі (роль Пітера виконували Гледіс Купер та Дороті Діксон), та скоро полишила сцену і почала писати[4].

Є автором 11 романів, однієї збірки оповідань та двох автобіографічних книг — «Це всього лиш сестра» (1951) та «Спогади старої діви» (1965).

Під час Другої світової війни разом з сестрою Жанною працювала в Головному об'єднанні робітників сільського господарства для вдоволення потреб населення. Після смерті батька довгий час жила в Італії, та врешті оселилася разом з матір'ю в Феррісайді, маєтку родини дю Мор'є в Корнуоллі, — навпроти порту Фоуї, де й прожила решту свого життя[5].

Письменниця не була заміжня і не мала дітей[6].

Анджела дю Мор'є пережила обох своїх молодших сестер і померла у Лондоні 5 лютого 2002 року — за місяць до свого 98-го дня народження[7].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 1939 — Спантеличене серце (англ. The Perplexed Heart), роман
  • 1940 — Прялка (англ. The Spinning Wheel), роман
  • 1941 — Трохи менше (англ. The Little Less), роман
  • 1942 — Тревер'ян (ісп. Treveryan), роман
  • 1946 — Лоуренс Вейн (англ. Lawrence Vane), роман
  • 1948 — Біркіншоу та інші оповідання (англ. Birkinshaw and other stories), збірка оповідань
  • 1951 — Це всього лиш сестра (англ. It's Only the Sisters), автобіографія
  • 1952 — Мілководдя (англ. Shallow Water), роман
  • 1963 — Дорога до Лінана (англ. The Road to Leenane), роман
  • 1965 — Спогади старої діви (англ. Old Maids Remember), автобіографія
  • 1967 — Прочани в дорозі (англ. Pilgrims by the Way), роман
  • 1967 — S для гріха (англ. S is for Sin), роман
  • 1969 — Крихкість природи (англ. The Frailty of Nature), роман

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kindred Britain
  2. FreeBMD Home Page. www.freebmd.org.uk. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 3 лютого 2020.
  3. themitfordsociety (7 вересня 2014). Angela Du Maurier. The Mitford Society (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  4. Angela du Maurier. The Independent (англ.). 13 лютого 2002. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  5. themitfordsociety (5 грудня 2016). Only The Sister: Angela du Maurier. The Mitford Society (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  6. Callow, Simon (20 квітня 2013). Daphne du Maurier and Her Sisters: The Hidden Lives of Piffy, Bird and Bing by Jane Dunn – review. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  7. https://www.independent.co.uk/news/obituaries/angela-du-maurier-9276704.html

Посилання[ред. | ред. код]