Анджела дю Мор'є
| Анджела дю Мор'є | ||||
|---|---|---|---|---|
| Angela du Maurier | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Angela Busson du Maurier | |||
| Псевдонім | Angela du Maurier | |||
| Народилася |
1 березня 1904 Лондон, Велика Британія | |||
| Померла |
5 лютого 2002 (97 років) Лондон, Велика Британія | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Національність | Англійка | |||
| Діяльність | Письменниця, акторка | |||
| Жанр | роман | |||
| Батько | Джеральд дю Мор'є | |||
| Мати | Мюріель Бомонт | |||
| Брати, сестри | Дафна дю Мор'є[1] і Жанна дю Мор'є[1] | |||
|
| ||||
Анджела дю Мор'є (англ. Angela du Maurier; 1 березня 1904, Лондон[2] — 5 лютого 2002, там само) — британська письменниця та акторка. Старша сестра Дафни дю Мор'є.
Життєпис[ред. | ред. код]
Анджела дю Мор'є була старшою з трьох дітей актора сера Джеральда дю Мор'є (1873—1934) і акторки Мюріель Бомонт (1877—1957). Її дідусем був художник і письменник Джордж дю Мор'є (1834—1896), автор роману «Трільбі» (1894). Її молодшими сестрами були письменниця Дафна дю Мор'є (1907—1989) і художниця Жанна дю Мор'є (1911—1997). Її рідною тіткою була Сільвія Левелін-Девіс (1866—1910), відома своєю дружбою з Джеймсом Баррі й тим, що п'ятеро її синів стали прототипами персонажів його повісті про Пітера Пена[3].
Отримавши, як і її сестри, майже виключно домашню освіту, Анджела за сімейною традицією розпочала кар'єру акторки і два сезони поспіль грала роль Венді Дарлінг в постановці «Пітера Пена» Дж. Баррі (роль Пітера виконували Гледіс Купер та Дороті Діксон), та скоро полишила сцену і почала писати[4].
Є автором 11 романів, однієї збірки оповідань та двох автобіографічних книг — «Це всього лиш сестра» (1951) та «Спогади старої діви» (1965).
Під час Другої світової війни разом з сестрою Жанною працювала в Головному об'єднанні робітників сільського господарства для вдоволення потреб населення. Після смерті батька довгий час жила в Італії, та врешті оселилася разом з матір'ю в Феррісайді, маєтку родини дю Мор'є в Корнуоллі, — навпроти порту Фоуї, де й прожила решту свого життя[5].
Письменниця не була заміжня і не мала дітей[6].
Анджела дю Мор'є пережила обох своїх молодших сестер і померла у Лондоні 5 лютого 2002 року — за місяць до свого 98-го дня народження[7].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- 1939 — Спантеличене серце (англ. The Perplexed Heart), роман
- 1940 — Прялка (англ. The Spinning Wheel), роман
- 1941 — Трохи менше (англ. The Little Less), роман
- 1942 — Тревер'ян (ісп. Treveryan), роман
- 1946 — Лоуренс Вейн (англ. Lawrence Vane), роман
- 1948 — Біркіншоу та інші оповідання (англ. Birkinshaw and other stories), збірка оповідань
- 1951 — Це всього лиш сестра (англ. It's Only the Sisters), автобіографія
- 1952 — Мілководдя (англ. Shallow Water), роман
- 1963 — Дорога до Лінана (англ. The Road to Leenane), роман
- 1965 — Спогади старої діви (англ. Old Maids Remember), автобіографія
- 1967 — Прочани в дорозі (англ. Pilgrims by the Way), роман
- 1967 — S для гріха (англ. S is for Sin), роман
- 1969 — Крихкість природи (англ. The Frailty of Nature), роман
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ FreeBMD Home Page. www.freebmd.org.uk. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 3 лютого 2020.
- ↑ themitfordsociety (7 вересня 2014). Angela Du Maurier. The Mitford Society (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- ↑ Angela du Maurier. The Independent (англ.). 13 лютого 2002. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- ↑ themitfordsociety (5 грудня 2016). Only The Sister: Angela du Maurier. The Mitford Society (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- ↑ Callow, Simon (20 квітня 2013). Daphne du Maurier and Her Sisters: The Hidden Lives of Piffy, Bird and Bing by Jane Dunn – review. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- ↑ https://www.independent.co.uk/news/obituaries/angela-du-maurier-9276704.html
Посилання[ред. | ред. код]
- Williams, Michael The Three du Maurier Sisters. Polperro Heritage Press ISBN 978-0-9570481-1-9
|
