Джордж дю Мор'є
| Джордж дю Мор'є | |
|---|---|
| фр. George Louis Palmella Busson du Maurier | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. George Louis Palmella Busson du Maurier |
| Народився |
6 березня 1834[4][5][…] Париж[1] |
| Помер |
8 жовтня 1896[1][2][…] (62 роки) Лондон, Сполучене Королівство[1] |
| Поховання | St John-at-Hampsteadd |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | письменник, ілюстратор, прозаїк-романіст, карикатурист |
| Знання мов | англійська[6][7] |
| Magnum opus | Трільбі (роман) |
| Батько | Луї Метьюрин Буссон дю Мор'є |
| Мати | Елен Кларк |
| У шлюбі з | Емма Вайтвік |
| Діти | 6 |
| IMDb | ID 0238900 |
| |
Джордж дю Мор'є (англ. George du Maurier; повне ім'я Джордж Луїс Палмелла Бюссон дю Мор'є англ. George Louis Palmella Busson du Maurier; 6 березня 1834, Париж — 8 жовтня 1896, Лондон) — британський художник та письменник. Найбільш відомий за романом «Трільбі» (1894).
Життєпис[ред. | ред. код]
Джордж дю Мор'є народився 6 березня 1834 року у Парижі в родині Луї Метьюрина Буссона дю Мор'є та Елен Кларк, дочки куртизанки Мері Енн Кларк. У 1850-х роках вивчав хімію в Лондоні, потім мистецтво в Парижі. Деякий час жив у Антверпені. З 1865 року співпрацював з журналом «Панч», малював карикатури для цього видання. Часткова втрата зору змусила його відмовитися від кар'єри художника. 1891 року він припинив співпрацю з «Панчем». За підтримки свого друга Генрі Джеймса почав займатися літературою. З під його пера вийшло три романи з елементами фантастики, починаючи з 1896 року вони багато разів перевидавалися та були неодноразово екранізовані. Особливої популярності зазнав його роман «Трільбі» з центральним образом гіпнотизера Свенгалі (під впливом цього роману Гастон Леру написав свій роман «Привид Опери»). Також на сюжет роману «Трільбі» було написано однойменну оперу (1919, прем'єра у 1924) Олександра Юрасовського.
1878 року ілюструючи в «Панчі» новий винахід Томаса Едісона телефоноскоп, дю Мор'є практично зобразив майбутній телевізор та відеоконференцію.
1863 року одружився з Еммою Вайтвік. У подружжя народились п'ятеро дітей: Беатріс (1864—1913), Гай (1865—1915, офіцер, автор п'єси «Englishman's Home»), Сільвія (1866—1910), Марі-Луїза (1868—1925) та Джеральд (1873—1934, актор). В числі його онуків дочки Джеральда — письменниці Анджела дю Мор'є (1904—2002) та Дафна дю Мор'є (1907—1989), а також художниця Жанна дю Мор'є (1911—1997), та п'ятеро синів Сільвії, відомі тим, що стали прототипами персонажів повісті Джеймса Баррі «Пітер Пен».
Джордж дю Мор'є помер 8 жовтня 1896 року у Лондоні в 62-річному віці[8].
Твори[ред. | ред. код]
- Пітер Іббетсон (1891).
- Трільбі (1894).
- Марсіанка (1897).
В мистецтві[ред. | ред. код]
Джордж дю Мор'є та Генрі Джеймс стали персонажами романа «Автора, автора!» (2004) Девіда Лоджа.
Екранізації[ред. | ред. код]
Найбільш відомі екранізації творів дю Мор'є — «Свенгалі» (1931) з Джоном Беррімором та Меріен Марш, та «Пітер Іббетсон» (1935) з Гері Купером та Енн Гардінг у головних ролях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118672673 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Georges Du Maurier
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ George du Maurier, Illustrator and Novelist. www.victorianweb.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 13 червня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- A gallery of George du Maurier works for Punch magazine [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- George du Maurier [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] at The Victorian Web [Архівовано 29 червня 2006 у Wayback Machine.]
- George du Maurier [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] at Lambiek.net [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
