Базниківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Базниківка
Церква Положення ризи Пресвятої Богородиці
Церква Положення ризи Пресвятої Богородиці
Церква Положення ризи Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Саранчуківська сільська громада
Облікова картка Базниківка 
Основні дані
Засноване 15 століття або 1731
Населення 85 осіб (2014)[1]
Площа 3,83 км²
Густота населення 302.8 осіб/км²
Поштовий індекс 47533
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°20′52″ пн. ш. 25°01′50″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
288 м[2]
Водойми річка Літятинський потік
Місцева влада
Адреса ради 47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18
Карта
Базниківка. Карта розташування: Україна
Базниківка
Базниківка
Базниківка. Карта розташування: Тернопільська область
Базниківка
Базниківка
Мапа
Мапа

CMNS: Базниківка у Вікісховищі

Дорога в село
Церква Положення ризи Пресвятої Богородиці (1894)
Сільська вулиця
Каплиця Святих Володимира і Ольги (1997р) на хуторі Соколиця.

Базникі́вка — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Населення становить 85 осіб (2014).

Від 2017 року ввійшло у склад Саранчуківської сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади.[3]

Назва[ред. | ред. код]

Назва походить від місцевого діалектного слова базник, що означає бузина. За іншою версією засновником був утікач з Моравії Базника[4].

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Золота Липа — лівій притоці Дністра за 17 км від міста Бережан — та 6 км від найближчої залізничної станції Потутори. Селом тече річка Літятинський потік.

Сусідні населені пункти:

Компасна роза Літятин Щепанів Компасна роза
Саранчуки Пн Мирне
Зх    Базниківка    Сх
Пд
Божиків Волощина Мужилів

Кількість дворів — 43[5]. У Базниківці офіційно зареєстрована одна вулиця — Тиха[6].

До села приєднані хутори Гировиця та Соколиця.

Клімат[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Базниківка розташована у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Базниківки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,2 0,2 5,2 13,3 19,2 22,3 23,7 23,1 18,8 12,9 5,7 0,9 12
Середня температура, °C −4,2 −2,8 1,5 8,4 13,8 17,0 18,4 17,7 13,7 8,4 2,8 −1,7 7
Середній мінімум, °C −7,2 −5,7 −2,1 3,5 8,4 11,8 13,1 12,3 8,6 3,9 −0,1 −4,2 3
Норма опадів, мм 32 31 32 50 77 91 96 70 55 38 36 39 647
Джерело: climate-data.org

Історія[ред. | ред. код]


За переказами, поселення засноване у 10–11 століттях. Було знищене татарами в 13 столітті. На території Базниківки виявлено поховання часів Київської Русі (12-13 ст.).

Базниківка — колишній хутір. Відома з 15 століття.

Поселення згадане у документах за 1731 рік. У 1880-их роках власником хутора був Станіслав Потоцький.

Вихідці з Базниківки воювали в Легіоні УСС, УГА, дивізії «Галичина», УПА. У селі Базниківка загинуло багато воїнів ОУН-УПА.

У 1930-их рр. студент Роман Гавдида, його брат Михайло та Федір Павлишин створили в селі «трійку» ОУН. Їм допомагала вчителька Олена Скасків. Наприкінці 1939 р. до місцевого осередку ОУН належали: Лев Баглай, Василь, Михайло та Олексій Бесаги, Василь і Дмитро Волощуки, Іван, Михайло й Роман Гавдиди, Іван і Роман Дубчаки, Богдан Карась, Іван Корчинський, Федір Купровський, Мирослав Накуций, Володимир та Михайло Новицькі, Іван Рабик, Іван Сторож, Михайло Хичій; військовим вишколом керував провідник «Данилко». Базниківка була центром теренового проводу ОУН.

Під час німецької окупації добровольцями у дивізію «Галичина» зголосилися Лев Баглай, Василь, Михайло та Олекса Бесаги, Дмитро Волощук, Іван Гавдида, Богдан Карась, Володимир Новицький, Іван Рабик, Іван Сторож, Михайло Хичій. Після 2-ї світової війни Левко Баглай, Олекса Бесага та Іван Сторож були десантовані у 1951 році на Західну Україну і полягли в бою з енкаведистами.

Воювали в УПА й загинули в бою Іван та Роман Дубчаки, якими командував Іван Ковальчук («Гомін»). Зв'язковими були: Емілія Бесага (Корчинська; псевдо «Тамара»), Марія Бесага («Вишня»), Стефанія Щур. Унаслідок облави загинули в урочищі Темному Федір Мандзій і Федір Самофал.

У 1952 році в селі було 53 двори. Тоді ж пройшла адміністративна реформа, внаслідок якої раніше окремі населені пункти — хутори Гировиця та Соколиця — приєднали до села.

Впродовж 30 років, щороку влітку, біля хутора Соколиця з усієї України проходять вишкіл пластуни у вишкільно - оздоровчому таборі «Лисоня» ім. І. Гавдиди, проходять також таборування члени МНК та СУМу, різних християнських організацій.[7]

У 1939—2017 роках село належало до Саранчуківської сільради[8]. Відтак увійшло до новоутвореної Саранчуківської сільської громади.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[9].

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1952 244
2001 116 −52.5%
2014 85 −26.7%

За даними перепису 2001 року в селі мешкало 116 осіб. У 2014 — 85 осіб.

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Економіка[ред. | ред. код]

У радянські часи в селі було утворено колгосп. Після розпаду Радянського Союзу майно та землі колишнього колгоспу було розпайовано.

Політика[ред. | ред. код]

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[10]. Виборці Базниківки приписані до виборчої дільниці № 610046, котра розташована у селі Саранчуках[11].

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є дві парафії Української греко-католицької Церкви. Обидві належать до Бережанського деканату Тернопільсько-зборівської архієпархії Тернопільсько-Зборівської митрополії. Є парафіяльні храми Положення ризи Пресвятої Богородиці (1894; відновлена 1990; кам'яна), а також Святих Володимира і Ольги (1997) на хуторі Соколиця.

Про початки Базниківської парафії відомостей не збереглося. За свідченнями місцевих жителів, храм було споруджено 1894 року на кошти громади села. Парафія і храм належали до УГКЦ до 1946 року. Відтак церква була зачинена радянською владою. Відновлена 1991 року, першим парохом був о. Підлипний. Відтак, парохами були: 1993—1995 — о. Володимир Заболотний, 1995—1997 — о. Михайло Коваль, 1997—1998 — о. Петро Сташків, від 1998 — о. Володимир Кіселик. При парафії діє братство «Апостольство молитви». У 2012 році до парафії належало 43 особи[12].

Освіта[ред. | ред. код]

У післявоєнний період (1952 р.) у селі діяла школа.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У селі діє фельдшерський пункт[13].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі є дві церкви — церква Положення ризи Пресвятої Богородиці (1894; відновлена 1990; кам'яна), а також Церква святих Володимира і Ольги (1997) на хуторі Соколиця.

На подвір'ї церкви Положення ризи зведений пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року.

19 вересня 2010 р. у лісі (урочище Гуща), на місці загибелі від рук емдебістів (1948 р.) трьох вояків ОУН-УПА — Василя Городецького («Топіль»), Івана Жмурка («Орест», «808») та Івана Ковальчука («Гомін») відкрито пам'ятник у вигляді гранітного хреста.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Савчук В., Уніят В., Федечко М. Базниківка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 359. — ISBN 978-966-457-228-3.
  2. weather.in.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 17 лютого 2011.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
  4. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 12.
  5. Офіційний сайт Бережанської районної ради [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.].
  6. Пошук індексів | Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 19 квітня 2020.
  7. Історична довідка | Саранчуківська сільська територіальна громада Тернопільська область, Тернопільський район. saranchukivska.gromada.org.ua (ua) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
  8. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 554.
  9. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
  11. Округ № 165 [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] — сайт Державного реєстру виборців
  12. Базниківка // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 26. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.
  13. Бережанський Центр первинної медичної (медико — санітарної) допомоги. Підрозділи [Архівовано 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] — misto.ua

Джерела[ред. | ред. код]