Базниківка
| село Базниківка | |
|---|---|
_%D1%81.%D0%91%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Саранчуківська сільська громада |
| Облікова картка | Базниківка |
| Основні дані | |
| Засноване | 15 століття або 1731 |
| Населення | ▼ 85 осіб (2014)[1] |
| Площа | 3,83 км² |
| Густота населення | 302.8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47533 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′52″ пн. ш. 25°01′50″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
288 м[2] |
| Водойми | річка Літятинський потік |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18 |
| Карта | |
  Базниківка | |
 Базниківка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
_%D0%BD%D0%B0_%D1%85%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96_%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F..jpg)
Базникі́вка — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Населення становить 85 осіб (2014).
Від 2017 року ввійшло у склад Саранчуківської сільської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Саранчуківської сільської громади.[3]
Назва[ред. | ред. код]
Назва походить від місцевого діалектного слова базник, що означає бузина. За іншою версією засновником був утікач з Моравії Базника[4].
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на лівому березі річки Золота Липа — лівій притоці Дністра за 17 км від міста Бережан — та 6 км від найближчої залізничної станції Потутори. Селом тече річка Літятинський потік.
Сусідні населені пункти:
Кількість дворів — 43[5]. У Базниківці офіційно зареєстрована одна вулиця — Тиха[6].
До села приєднані хутори Гировиця та Соколиця.
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Базниківка розташована у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Базниківки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,2 | 0,2 | 5,2 | 13,3 | 19,2 | 22,3 | 23,7 | 23,1 | 18,8 | 12,9 | 5,7 | 0,9 | 12 |
| Середня температура, °C | −4,2 | −2,8 | 1,5 | 8,4 | 13,8 | 17,0 | 18,4 | 17,7 | 13,7 | 8,4 | 2,8 | −1,7 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,2 | −5,7 | −2,1 | 3,5 | 8,4 | 11,8 | 13,1 | 12,3 | 8,6 | 3,9 | −0,1 | −4,2 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 32 | 50 | 77 | 91 | 96 | 70 | 55 | 38 | 36 | 39 | 647 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
За переказами, поселення засноване у 10–11 століттях. Було знищене татарами в 13 столітті. На території Базниківки виявлено поховання часів Київської Русі (12-13 ст.).
Базниківка — колишній хутір. Відома з 15 століття.
Поселення згадане у документах за 1731 рік. У 1880-их роках власником хутора був Станіслав Потоцький.
Вихідці з Базниківки воювали в Легіоні УСС, УГА, дивізії «Галичина», УПА. У селі Базниківка загинуло багато воїнів ОУН-УПА.
У 1930-их рр. студент Роман Гавдида, його брат Михайло та Федір Павлишин створили в селі «трійку» ОУН. Їм допомагала вчителька Олена Скасків. Наприкінці 1939 р. до місцевого осередку ОУН належали: Лев Баглай, Василь, Михайло та Олексій Бесаги, Василь і Дмитро Волощуки, Іван, Михайло й Роман Гавдиди, Іван і Роман Дубчаки, Богдан Карась, Іван Корчинський, Федір Купровський, Мирослав Накуций, Володимир та Михайло Новицькі, Іван Рабик, Іван Сторож, Михайло Хичій; військовим вишколом керував провідник «Данилко». Базниківка була центром теренового проводу ОУН.
Під час німецької окупації добровольцями у дивізію «Галичина» зголосилися Лев Баглай, Василь, Михайло та Олекса Бесаги, Дмитро Волощук, Іван Гавдида, Богдан Карась, Володимир Новицький, Іван Рабик, Іван Сторож, Михайло Хичій. Після 2-ї світової війни Левко Баглай, Олекса Бесага та Іван Сторож були десантовані у 1951 році на Західну Україну і полягли в бою з енкаведистами.
Воювали в УПА й загинули в бою Іван та Роман Дубчаки, якими командував Іван Ковальчук («Гомін»). Зв'язковими були: Емілія Бесага (Корчинська; псевдо «Тамара»), Марія Бесага («Вишня»), Стефанія Щур. Унаслідок облави загинули в урочищі Темному Федір Мандзій і Федір Самофал.
У 1952 році в селі було 53 двори. Тоді ж пройшла адміністративна реформа, внаслідок якої раніше окремі населені пункти — хутори Гировиця та Соколиця — приєднали до села.
Впродовж 30 років, щороку влітку, біля хутора Соколиця з усієї України проходять вишкіл пластуни у вишкільно - оздоровчому таборі «Лисоня» ім. І. Гавдиди, проходять також таборування члени МНК та СУМу, різних християнських організацій.[7]
У 1939—2017 роках село належало до Саранчуківської сільради[8]. Відтак увійшло до новоутвореної Саранчуківської сільської громади.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[9].
Населення[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1952 | 244 | — |
| 2001 | 116 | −52.5% |
| 2014 | 85 | −26.7% |
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 116 осіб. У 2014 — 85 осіб.
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Економіка[ред. | ред. код]
У радянські часи в селі було утворено колгосп. Після розпаду Радянського Союзу майно та землі колишнього колгоспу було розпайовано.
Політика[ред. | ред. код]
Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[10]. Виборці Базниківки приписані до виборчої дільниці № 610046, котра розташована у селі Саранчуках[11].
Релігія[ред. | ред. код]
У селі є дві парафії Української греко-католицької Церкви. Обидві належать до Бережанського деканату Тернопільсько-зборівської архієпархії Тернопільсько-Зборівської митрополії. Є парафіяльні храми Положення ризи Пресвятої Богородиці (1894; відновлена 1990; кам'яна), а також Святих Володимира і Ольги (1997) на хуторі Соколиця.
Про початки Базниківської парафії відомостей не збереглося. За свідченнями місцевих жителів, храм було споруджено 1894 року на кошти громади села. Парафія і храм належали до УГКЦ до 1946 року. Відтак церква була зачинена радянською владою. Відновлена 1991 року, першим парохом був о. Підлипний. Відтак, парохами були: 1993—1995 — о. Володимир Заболотний, 1995—1997 — о. Михайло Коваль, 1997—1998 — о. Петро Сташків, від 1998 — о. Володимир Кіселик. При парафії діє братство «Апостольство молитви». У 2012 році до парафії належало 43 особи[12].
Освіта[ред. | ред. код]
У післявоєнний період (1952 р.) у селі діяла школа.
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
У селі діє фельдшерський пункт[13].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У селі є дві церкви — церква Положення ризи Пресвятої Богородиці (1894; відновлена 1990; кам'яна), а також Церква святих Володимира і Ольги (1997) на хуторі Соколиця.
На подвір'ї церкви Положення ризи зведений пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року.
19 вересня 2010 р. у лісі (урочище Гуща), на місці загибелі від рук емдебістів (1948 р.) трьох вояків ОУН-УПА — Василя Городецького («Топіль»), Івана Жмурка («Орест», «808») та Івана Ковальчука («Гомін») відкрито пам'ятник у вигляді гранітного хреста.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Левко Баглай (1925—1951) — український військовик, громадський діяч.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Савчук В., Уніят В., Федечко М. Базниківка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 359. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ weather.in.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 17 лютого 2011.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 12.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Пошук індексів | Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Історична довідка | Саранчуківська сільська територіальна громада Тернопільська область, Тернопільський район. saranchukivska.gromada.org.ua (ua) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 554.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
- ↑ Округ № 165 [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] — сайт Державного реєстру виборців
- ↑ Базниківка // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 26. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.
- ↑ Бережанський Центр первинної медичної (медико — санітарної) допомоги. Підрозділи [Архівовано 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] — misto.ua
Джерела[ред. | ред. код]
- Уніят В. Базниківка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 66. — ISBN 966-528-197-6.
- Савчук В., Уніят В., Федечко М. Базниківка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 359. — ISBN 978-966-457-228-3.
| |||||