Бакка Олексій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакка Олексій Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 9 вересня 1974(1974-09-09)
Майкоп, Адигея, РРФСР
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (39 років)
Червоносільське, Донецька область, Україна
Псевдо Детройт
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  МВС
Рід військ  Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Ві́кторович Ба́кка (9 вересня 1974 — 29 серпня 2014) — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України, доброволець батальйону «Донбас». Псевдо «Детройт», учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Після переїзду з батьками до України проживав в Обухові, закінчив ЗОШ № 3, Київський технікум електронних приладів за спеціальність радіоприладобудування. Працював у різних галузях народного господарства, останнім часом — приватним підприємцем.

Активний учасник подій Революції Гідності.[1] В часі війни — стрілець взводу снайперів 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Детройт», один з перших добровольців.[2] Вступив до лав батальйону 16 червня 2014.

29 серпня 2014-го при відході із Іловайська російсько-терористичні війська почали розстріл українських сил в «зеленому коридорі». Солдат резерву батальйону «Донбас» Гордій Кіктенко піднявся на повний зріст з кулеметом у руках, та почав стріляти в бік окупантів. Поранення були несумісні з життям — із великокаліберних кулеметів[3]. «Газель» автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського зазнала прямого влучання протитанкової ракети. Померли вояки Сергій Джевага, Олексій Затилюк, Олексій Бакка, Дмитро Тимошенков. В «УАЗі» № 459 загинув солдат Дмитро Кабалюк, тоді ж — старший лейтенант Леонід Петихачний. Олексій Бакка зазнав смертельного поранення у груди й випав з машини.

3 вересня тіло «Детройта» з тілами 96 інших полеглих привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невпізнаний Герой.[4]

Упізнаний за тестами ДНК 19 лютого 2015-го, перепохований 28 лютого в Обухові[5].

Без Олексія лишилися дружина Ольга Олександрівна, троє дітей.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Почесні громадяни міста - Обухівська міська рада. obcity.gov.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
  2. 8 років тому на Донбасі загинув доброволець з Обухова. OBUKHIV.INFO (укр.). 30 серпня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  3. Гордій Кіктенко. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 17 вересня 2016.
  4. Бакка Олексій Вікторович («Детройт») - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
  5. В Обухові поховали бійця батальйону "Донбас", який в серпні загинув під Іловайськом. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  6. Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. У День Державного Прапора України відбулося урочисте відкриття меморіальних дошок чотирьом нашим землякам - 25 Серпня 2016 - Академічний ліцей №1 ім. А.Малишка Обухівської МР. obukhivsch1.ucoz.ua. Процитовано 8 вересня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]