Балковий міст
Ба́лковий міст (англ. beam bridge) — міст, основними конструкціями прогонових будов якого є суцільні балки або балкові ферми[1]. Призначені для перекриття невеликих прогонів. Прогонові будови — балки, що перекривають відстань між опорами. Основна відмінність балкової системи полягає в тому, що з прогонових будов на опори передаються лише вертикальні навантаження, а горизонтальні — відсутні.
Класифікація[ред. | ред. код]
Розрізняють балкові мости з розрізними й нерозрізними балковими а також консольними прогоновими будовами зі сталі, залізобетону або дерева[2].
Розрізна система складається з ряду балок, причому одна балка перекриває один прогін. Система статично визначувана і може застосовуватися за будь-яких типів ґрунтів. Недоліки: велика кількість деформаційних швів та обов'язкова наявність двох опорних частин на кожній проміжній опорі.
Нерозрізна система — одна балка прогонової будови перекриває декілька прогонів або відразу усі. Отже, прогонова будова нерозрізної системи розраховується як багатоопорна статично невизначувана балка з використанням методу сил (рівняння трьох моментів), методу переміщень чи інших методів розрахунку статично невизначуваних систем, що застосовуються у будівельній механіці. Нерозрізна система добра тим, що вона має меншу, ніж у розрізній, кількість деформаційних швів та меншу будівельну висоту. Недолік такої системи — чутливість до деформації основи.
Консольна система — складається з двох типів балок. Одні балки спираються на дві опори і мають консольні звиси. Інші балки називаються підвісними, оскільки спираються на сусідні балки. З'єднання балок здійснюється за допомогою шарнірів. Перевагою консольної системи є її статична визначеність, а отже, легкість розрахунку і нечутливість до ґрунтів. До недоліків системи можна віднести велику кількість і складність деформаційних швів шарнірного типу, а також порушення комфортності проїзду в зоні шарнірів.
На мостах з балками суцільного профілю рух транспорту зазвичай здійснюється по верху, на мостах з балковими фермами — здебільшого по низу.
Найбільші прогони мають балкові мости: Квебекський, консольний, з прогоном 549 м з ферм (1917, Канада), Ріо-Нітерой через затоку Гуанабара із прогоном у 300 м із суцільних балок (1974, Бразилія). Найдовший балковий міст — міст-дамба через озеро Пончартрейн залізобетонний балковий міст (1969, США) завдовжки 38,4 км.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Балковий міст // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Балочный мост // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Мости: конструкції та надійність: Довідник / Й. Й. Лучко, П. М. Коваль, М. М. Корнієв, А. І. Лантух-Лященко, М. Р. Хархаліс; ред.: В. В. Панасюк, Й. Й. Лучко; Фізико-механ. ін-т ім. Г. В. Карпенка НАН України. — Л.: Каменяр, 2005. — 989 c.
- Мости, труби і тунелі: підруч. для студентів вищ. навч. закл. / Й. Й. Лучко, О. С. Распопов, П. М. Коваль, Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна; За ред. Й. Й. Лучка.– Львів: Каменяр, 2014. — 882 с. — ISBN 978-966-607-246-7
- Проектування сталезалізобетонних мостів: навчальний посібник / В. П. Снитко. — К.: НТУ, 2005. — 118 с.
- Розрахунки і проектування мостів: навчальний посібник. Том 1 / О. Закора, Д. Каплинський, М. Корнієв, А. Корецький, А. Лантух-Лященко, К. Медведєв, В. Снитко, В. Тодіріка; за ред. А. І. Лантуха-Лященка. — К.: НТУ, 2007. — 337 с.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балковий міст |
- Балковий міст; Міст // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 29; 126. — ISBN 978-966-7407-83-4.
|
