Битва за Бучач
| Битва за Бучач | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Західноукраїнська Народна Республіка
|
 Друга Річ Посполита
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Олександр Греків (?) | Генерал Олександрович | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 2-ий корпус УГА | 17-ий, 18-ий, 42-ий полки ПОВ, шість-сім допоміжних полків | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
Битва за Бучач — військова операція Української Галицької Армії під час польсько-української війни 1918—1919 років, спрямована на звільнення тоді підконтрольного польським військам м. Бучача.
Станом на 9 червня 1919 у Бучачі перебували по одному куреню польських полків 17, 18, 42 з групи генерала Францішека Александровича.[1] 10 червня 1919 р. було помічено два неприятельські полки (власне поодинокі курені двох полків) під час їх маршу з Монастириська в напрямі Бучача. Начальна Команда Галицької армії відіслала власний літак до Бучача, Монастириська та Тернополя. Того ж дня за місто розпочалися бої.[2]
10 червня 1919 р. передові частини II-го Корпусу УГА підійшли до міста, куди противник перекинув резерви, виявлені летунами УГА. Важливу роль при звільненні міста відіграла артилерія УГА.[3] Уночі на 11 червня поляки спробували вдарити з тилу силою в шість-сім полків, проте були відкинуті.[2]
11[4] червня 1919 р.[5] II-й корпус УГА рішучим наступом взяв Бучач — місто було визволене від польських військ[2]. Першими увійшли в місто артилеристи сотника Степана Когута, батарейці Володимира Ґалана, які відбили сильну контратаку уланів.[6] Безпосереднім учасником подій був отаман Степан Шухевич, який відзначав дії начальника штабу II-го Корпусу УГА Альфреда Шаманека. В ті дні добровольцями стали УГА близько 5 000 мешканців міста та повіту.[7]
Водночас зі звільненням Бучача сотня бійців того самого корпусу взяла Монастириськ. Було здобуто дві гармати, багато кулеметів, рушниць та іншого провіанту.
- ↑ Денник, с. 5—6.
- ↑ а б в Денник, с. 6.
- ↑ Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 195. — ISBN 5-7707-7867-9.
- ↑ є інша дата — 12 червня → Див.: Мельник І. Скок тигра [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 8 червня 2014.
- ↑ Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — іл. — С. 46.
- ↑ Литвин М., Науменко К. Історія Галицького стрілецтва. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 129. — ISBN 5-7745-0394-1.
- ↑ Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 196.
- Денник Начальної Команди Української Галицької Армії [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — Ню Йорк : Українська видавнича кооператива «Червона Калина» інк., 1974. — С. 5—7.
| |||||
