Взяття Чорткова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Взяття Чорткова
Дата: 8 червня 1919
Місце: Чортків, навколишні села
Результат: Перемога Української Галицької Армії
Сторони
Західноукраїнська Народна Республіка Друга Річ Посполита
Командувачі
Олександр Греків Владислав Сікорський
Військові сили
1-ий та 2-ий курпуси УГА. 13-ий, 36-ий та 40-ий полки ПОВ
Втрати
невідомо 200 полонених, невідома кількість вбитих та поранених, 15-см. батарея, 8-см. гармата, 52 кулемети

Взяття Чорткова — військова операція Української Галицької Армії, спрямована на звільнення тоді підконтрольного польським військам м. Чортків.

Хід подій[ред. | ред. код]

7 червня 1919 р. дві колони польських військ рушили на зайняті українцями позиції: перша — на південь до Ягільниці, друга — на захід до Шманьківців та Шманьківчиків. Наступ на захід було відбито, проте на півдні поляки змогли увірватися до Ягільниці. Пізніше їм також вдалося вдало повторите наступ на Шманьківчики. Проте вже скоро обидві колони було відкинуто до Чорткова. До рук УГА потрапили три кулемети та багато полонених.

8 червня 1919 р. українці здійснили відповідний наступ, у якому брали участь 1-й та 2-й корпуси УГА. Вже ввечері останнім було взято Чортків. Від успішного взяття цього міста і отримала назву вся операція по визволенню західноукраїнських земель.

Після вище вказаних подій відбулася відправка 1-го корпусу до тоді приміського села Долішньої Вигнанки. Праве крило корпусу успішно дійшло до Городниці й Хоросткова без будь-якої зустрічі з ворогами.

Паралельно в Копичинцях 1-й курінь польської армії здійснив наступ на Вигнанку і на Слобідці притиснув 10-ту бригаду.

9 червня 1919 р. на полудні їй було відправлено допомогу.

Поляки стягнули сили: біля позицій ІІ-го, і, можливо, ІІІ-го корпусу, невідома кількість поляків здійснила наступ на Язловець. Кінний загін ворога рушив на фільварок, що за 9 кілометрів на північний захід від Ягольниці.

10 червня 1919 р. ця частина польських сил та поліція відступили з правого крила у напрямку Теребовлі.

Втрати[ред. | ред. код]

Українські джерела повідомляють про великі втрати ворога: одна тяжка 15-сантиметрова батарея (5 гармат), одна 8-сантиметрова гармата, 52 кулемети (половина російських, половина австрійських), багато рушниць, 200 полонених, 60,000 набоїв, піхотна амуніція та багато іншого.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]