Боголюбове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Боголюбове
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Громада Тростянецька міська громада
Основні дані
Населення 122
Поштовий індекс 42600
Телефонний код +380 5458
Географічні дані
Географічні координати 50°24′19″ пн. ш. 34°58′30″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Місцева влада
Адреса ради 42600, Сумська обл., Тростянецький р-н, с. Боголюбове, вул. Відяєва, 22а
Карта
Боголюбове. Карта розташування: Україна
Боголюбове
Боголюбове
Боголюбове. Карта розташування: Сумська область
Боголюбове
Боголюбове
Мапа
Мапа

Боголюбове (до 2021 року — Зарі́чне) — село в Україні, у Тростянецькій громаді Охтирського району Сумської області. Населення становить 122 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Зарічненська сільська рада.

3 березня 2021 року Верховна Рада України прийняла постанову № 5084 про перейменування села Зарічне на Боголюбове[1].Щороку, влітку в мальовничому с. Боголюбове просто неба на городищі проходить історична реконструкція битви на р. Ворскла 1399 р., коли в запеклому бою зійшлися війська Великого князівства Литовського та Золотої Орди.

Географія[ред. | ред. код]

Село Боголюбове розташоване на правому березі річки Ворскла в місці впадання в неї річки Боромля, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Сосонка (Охтирський район), на протилежному березі — село Литовка (Охтирський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Н12.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Гербом села є закруглений щит, в якому розміщується вилоподібний хрест - символ річки Ворскла і Боромля. Цей хрест у щиті символізує розташування села в місці впадіння річки Боромля у Ворсклу.

Щит вписано в фігурний картуш золотого кольору, в нижній частині якого вписано дату першої згадки про село Боголюбове - 1185. Щит увінчаний сільською геральдичною короною з колосками, що вказує на статус.

На передньому плані герба зображено Грифона - кістяна знахідка саме фігури грифона часів ХІ ст, знайденого на території поселення, символізує захист, панування над двома сферами буття: землею (лев) та повітрям (орел). Поєднання двох найголовніших сонячних тварин вказує на загальний сприятливий характер істоти - грифон уособлює: сонце, силу, пильність, відплату.

Хрест із сяйвом над золотим серцем - символ "Божої любові", що відображає історичну назву села.[2]

Прапор[ред. | ред. код]

Прапор села Боголюбове являє собою квадратне полотнище жовтого кольору, обрамлене по периметру зеленою лінією в центрі якого розташований герб с.Боголюбове. Жовтий колір на Прапорі - символ тепла, радощів і поваги. Це - колір золота і стиглого колоса, через які він уособлює сонячне світло, колір Божественної величі та слави. Це - колір сонця і золота, як застиглого сонячного променя.

Зелений колір уособлює життя, молодість та багатство місцевих лісів.

Перехрещені меч і східна шабля - символ захисту Київської Русі від татар, функцію якого виконувало сотні років поселення на кордоні з Золотою Ордою. Також неподалік укріплення відбулася битва між військами Великого князівства Литовського до якого входила і Київська Русь та Золотою Ордою, що відбулася на правому березі Ворскли неподалік села в 1399 році. Ця битва є найбільшою битвою середньовіччя.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про село Боголюбове датуються 1399 роком. Недалеко від село в серпні 1399 року відбулася історична битва на річці Ворскла між Золотою Ордою і Великим князівством Литовським.

Ця битва увійшла в історію як одна з наймасовіших і найкривавіших битв епохи середньовіччя. Вона перекреслила амбітні плани Вітовта, надовго позбавивши його можливості вести активну політику на Сході. Нищівна поразка в битві послабило також політичну позицію на міжнародній арені. Стало однією з головних причин відновлення Польсько-Литовської унії[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • В селі і досі популярна шпундра – запечена свинина, тушкована з маринованим буряком. До речі, ця страва навіть згадується у «Енеїді» Котляревського.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пленарне засідання Верховної Ради України (відео) - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 3 березня 2021.
  2. Найдревніше поселення в Тростянецькій громаді отримало власний герб і прапор. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  3. Повернули назву, якій понад 600 років: на Сумщині знову є село Боголюбове. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 4 березня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]