Болградський район (1940—2020)
| Болградський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Колишній район на карті Ізмаїльська область → Одеська область
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УРСР) → Україна
| ||||
| Область: | Ізмаїльська область → Одеська область
| ||||
| Код КОАТУУ: | 5121400000 | ||||
| Утворений: | 11 листопада 1940 року | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 р.[1] | ||||
| Населення: | 66458 (на 1 липня 2020)[2] | ||||
| Площа: | 1364 км² | ||||
| Густота: | 48,7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4846 | ||||
| Поштові індекси: | 68700—68752 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Болград | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 18 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 21 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Дімитров Дмитро Степанович | ||||
| Голова РДА: | Кучмійов Андрій Володимирович[3] | ||||
| Вебсторінка: | Болградська РДА Болградська районна рада | ||||
| Адреса: | 68702, Одеська область, Болградський р-н, м. Болград, пр. Соборний, 149 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Болгра́дський райо́н — колишня адміністративна одиниця на півдні Одеської області України. Адміністративний центр — місто Болград.
Географія[ред. | ред. код]
Площа району становила 1 465 км².
Водний фонд Болградського району становив 5167 га. Площа озера Ялпуг на території району — 3854 га. Озеро є єдиним джерелом питної води для міста Болград. На території району розташовані 20 ставків і 5 водосховищ. Територією району протікають 4 малі річки: Ялпуг, Великий Катлабуг, Малий Катлабуг і Ташбунар. Загальна протяжність малих річок і струмків на території району — 378 км. Для забезпечення господарських і питних потреб населення в районі є 49 артезіанських свердловин, 241 шахтний колодязь загального користування й 11 каптажів.
На території району створені ландшафтні заказники місцевого значення Виноградівка та Тополине, ентомологічний заказник місцевого значення Жовтневий.
Районом проходить залізниця Рені—Кишинів, автодороги державного значення E87 (Одеса—Рені), Ізмаїл—Кишинів (Молдова).
Район межує: на півночі — з Тарутинським районом, на сході — з Арцизьким, на півдні — з Ізмаїльським і Ренійським районами Одеської області, на заході — з Республікою Молдова.
 Молдова
|
Молдова
|
Тарутинський район |
| Молдова
|
|
Арцизький район |
| Ренійський район | Ізмаїльський район | Ізмаїльський район |
-
Берег озера Ялпуг -
Долина р. Малий Катлабуг -
Долина р. Великий Катлабуг біля с. Городнє
Історія[ред. | ред. код]
На початку XIX століття тисячі болгар, рятуючись від турецького гніту, втікали в Буджак, приєднаний 1812 року до Російської імперії. На цих землях болгарські поселенці знаходили нову батьківщину, мали змогу мирно жити й працювати. Їх наділяли землею, давали позики на облаштування господарства, звільняли на 10 років від державних податків. В господарстві переважало хліборобство і вівчарство.
У 1818 році було утворено Бессарабське болгарське управління задунайськими переселенцями. У зв'язку з цим населені пункти, утворені до того часу, увійшли до складу Ізмаїльського округу Болгарського уводу.
За ініціативою графа Івана Інзова у 1821–1823 роках було засновано місто Болград, яке стало центром болгарських колоній і водночас — важливим торговим і ремісничим центром цілої Бессарабії.
Болградський район утворено 1940 року, після того, як Буджак був приєднаний до складу СРСР. Перед тим ці землі входили до складу Румунії (1918—1940).
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
На території району розташовані 22 населені пункти.
У районі 21 територіальна громада, інтереси яких представляють районна, міська та 18 сільських рад.
Адміністративним, господарським і культурним центром району є місто Болград, засноване у 1821 році бессарабським генерал-губернатором Іваном Інзовим. Розташоване воно на східному березі озера Ялпуг, за 7 кілометрів від однойменної залізничної станції та за 234 км — від обласного центру м. Одеса.
Районний центр сполучений з усіма населеними пунктами району дорогами з твердим покриттям.
-
Вид на Банівку -
Центральна вулиця, Владичень -
Типовий албанський будинок, Каракурт -
Околиці Криничного
Економіка[ред. | ред. код]
Основною економічною діяльністю Болградського району є виробництво та переробка агропродовольчої продукції, яка використовує сезонні робочі сили.
Станом на 2006 рік робоча сила становила 63,6 % жителів району. Водночас частка пенсіонерів у населенні району становила 28,4 % (20,145 осіб). Більшість людей працювали в сільському господарстві або в харчовій промисловості.
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Болградського району було створено 36 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 32,05 % (проголосували 17 293 із 53 964 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Сергій Тігіпко — 35,70 % (6 173 виборців); Петро Порошенко — 27,65 % (4 781 виборців), Михайло Добкін — 9,87 % (1 706 виборців), Петро Симоненко — 6,79 % (1 174 виборців), Юлія Тимошенко — 5,38 % (931 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 4,39 %.[4]
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 36 475 | 7712 | 6170 | 10 198 | 8731 | 3516 | 148 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 38 475 | 7396 | 5083 | 9822 | 9857 | 5979 | 338 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чисельність населення Болградського району на 1 березня 2004 року становила 70 817 осіб, у тому числі в м. Болграді проживало 15 968 осіб, у селах — 54 849 осіб. Чоловіків усього 33 714, жінок — 37 103. У районі нараховувалось 20 145 пенсіонерів.
Із загальної чисельності населення трудові ресурси в 2006 році склали 63,6 %. Основою економіки району є виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, що обумовлює сезонність використання трудових ресурсів.
У галузях економіки зайнято 51,5 % трудових ресурсів, з них у сільському господарстві — 70 % від зайнятого в галузях економіки.
Національний склад населення району за переписом населення 2001 року[6]
- болгари — 60,8 %
- гагаузи — 18,7 %
- росіяни — 8,0 %
- українці — 7,5 %
- албанці — 2,1 %
- молдовани — 1,5 %.
На території району визнані регіональними російська, болгарська та гагаузька мови.[7]
Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[8]
| українська | болгарська | гагаузька | російська | молдовська | циганська | |
| Болградський район | 4,9 | 57,6 | 17,8 | 16,3 | 1,0 | 0,2 |
| м. Болград | 13,9 | 32,7 | 2,0 | 48,7 | 1,1 | 0,2 |
| с. Баннівка | 4,0 | 89,4 | 0,3 | 5,1 | 1,0 | - |
| с. Василівка | 1,8 | 95,5 | 0,3 | 1,9 | 0,5 | - |
| с. Виноградне | 1,9 | 94,8 | 0,9 | 1,7 | 0,5 | 0,1 |
| с. Виноградівка | 1,7 | 3,3 | 86,2 | 7,3 | 0,7 | 0,2 |
| с. Владичень | 4,8 | 74,4 | 5,3 | 11,9 | 3,2 | - |
| с. Голиця | 2,9 | 91,6 | 0,5 | 2,9 | 1,3 | - |
| с. Городнє | 1,5 | 93,8 | 0,9 | 2,9 | 0,5 | 0,4 |
| с. Дмитрівка | 0,9 | 1,6 | 96,2 | 1,0 | 0,3 | - |
| с. Залізничне | 3,5 | 76,5 | 4,7 | 12,1 | 2,1 | 0,7 |
| с. Калчева | 1,7 | 94,2 | 0,9 | 2,4 | 0,5 | - |
| с. Каракурт | 4,6 | 18,5 | 11,5 | 15,1 | 1,4 | - |
| с. Коса | 2,5 | 0,8 | 0,8 | 92,6 | 2,5 | - |
| с. Криничне | 1,6 | 93,3 | 0,3 | 3,3 | 0,7 | 0,4 |
| с. Кубей | 1,5 | 62,1 | 26,6 | 9,4 | 0,2 | - |
| с. Нові Трояни | 1,4 | 95,6 | 0,7 | 1,5 | 0,5 | 0,1 |
| с-ще Оксамитне | 8,2 | 21,3 | 11,5 | 50,1 | 6,5 | - |
| с. Олександрівка | 1,7 | 3,4 | 89,2 | 4,3 | 1,0 | 0,3 |
| с. Оріхівка | 2,1 | 94,0 | 0,8 | 1,8 | 0,9 | 0,2 |
| с-ще Тополине | 9,8 | 15,5 | 7,0 | 58,6 | 7,5 | - |
| с. Табаки | 3,0 | 78,2 | 7,6 | 9,1 | 1,2 | 0,6 |
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
Адабаш Ірина Леонідівна (нар. ???, Ізмаїл) — радянська й українська льотчиця-спортсменка, абсолютна чемпіонка світу з вищого пілотажу.
Азарова Світлана Анатоліївна (нар. 9 січня 1976, Ізмаїл) — український, нідерландський композитор, педагог.
Артур Вейтояну (рум. Arthur Văitoianu; нар. 14 квітня 1864, Ізмаїл — пом. 17 червня 1956) — генерал румунської армії Першої світової війни, політичний діяч. Прем'єр-міністр Румунського королівства восени 1919 року.- Бошков Віталій Михайлович (нар. 10 жовтня 1968, Кубей) — поет.
Аґура Георгій (болг. Георги Василев Агура; нар. 8 лютого 1853, Криничне — пом. 10 лютого 1915) — болгарський військовик, генерал-лейтенант.- Говорова Олена Іванівна (нар. 18 вересня 1973, Ізмаїл) — українська легкоатлетка, бронзовий призер Олімпійських ігор 2000
- Аґура Димитар (болг. Димитър Агура; нар. 26 жовтня 1849, Криничне — пом. 11 жовтня 1911) — болгарський історик, ректор Софійського університету.
- Ждаха Амвросій Андрійович (нар. 6 грудня 1855, Ізмаїл — пом. 8 вересня 1927) — український ілюстратор і художник. Першим з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Тараса Шевченка
- Константинеску Герасим (рум. Gherasim Constantinescu; нар. 22 березня 1902, Криничне — пом. 3 липня 1979) — румунський вчений в області виноградарства. Доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент АН СРР і Академії сільського і лісового господарства СРР, член Італійської академії винограду і вина.
- Куртєв Віктор Владиславович (нар. 5 вересня 1979, Криничне) — український підприємець та громадський діяч.
- Майнов Руслан (болг. Руслан Мъйнов; нар. 15 листопада 1976, Ізмаїл) — болгарський співак та актор.
- Порошенко Петро Олексійович (нар. 26 вересня 1965, Болград) — п'ятий президент України.
- Плачков Іван Васильович (нар. 23 листопада 1957, Криничне) — український політик. Кандидат технічних наук. Голова наглядової ради «Київенерго». Власник виноробної торгової марки «Колоніст».
- Станєва Тетяна Іванівна (нар. 11 серпня 1984, Криничне) — українська краєзнавиця, культурна діячка і організаторка масових заходів.
- Химченко Георгій Максимович (нар. 20 серпня 1898, Ізмаїл — пом. невідомо) — радянський і український кінооператор.
Царьов Вадим Юрійович (нар. 2 травня 1949, Ізмаїл) — російський філософ, історик культури, публіцист, автор радіопрограм і художньо-документальних телефільмів; член Спілки письменників Росії.- Шишман Іван Іванович (болг. Иван Шишман; 31 липня 1963, Ізмаїл) — український болгарський художник, заслужений художник України, доцент кафедри образотворчого мистецтва в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті.
- Чеботар Сурадж Іванович (нар. 16 лютого 1977, Ізмаїл) — український спортсмен-пауерліфтер, майстер спорту України міжнародного класу.
- Чембержі Михайло Іванович (нар. 15 липня 1944, Ізмаїл — пом. 5 березня 2018) — український композитор, педагог, учений, громадський діяч, ректор Київської дитячої академії мистецтв. Заслужений діяч мистецтв України, народний артист України.
Чистякова Галина Валентинівна (нар. 26 липня 1962, Ізмаїл) — радянська, російська і словацька легкоатлетка. Рекордсменка світу в стрибках у довжину. Заслужений майстер спорту СРСР.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Головне управління статистики в Одеській області. www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑ Розпорядження Президента України від 27 грудня 2019 року № 601/2019-рп «Про призначення А.Кучмійова головою Болградської районної державної адміністрації Одеської області»
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 1 квітня 2016.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення, Стать. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
- ↑ Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 3 травня 2013.
- ↑ Газета по-українськи — В одному з районів Одеської області чотири мови отримали статус регіональних — 01.08.2013
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 21 березня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Болградський район [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Болградський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
| |||||||||||
| ||||||||
|
