Болдирєва Олена Володимирівна
.jpg)
Олена Володимирівна Болдирєва (нар. 4 лютого 1961, Томськ, РРФСР, СРСР) — російська вчена, хімік, фахівець в галузях хімії твердого тіла, фізики та хімії речовин і матеріалів у екстремальних умовах високих тисків і низьких температур, фотокристалографії, фізичної фармації. Доктор хімічних наук, професор.
Іноземна член Словенської академії наук і мистецтв (від 2017 року)[5][6]. Почесна доктор Единбурзького університету (від 2017 року). Член Європейської академії наук (від 2018 року). Лауреат премії Європейського товариства прикладної фізичної хімії (2007).
Життєпис[ред. | ред. код]
1977 року закінчила Ліцей № 130 імені академіка М. А. Лаврентьєва[ru] в Новосибірську з золотою медаллю. 1982 року закінчила Новосибірський державний університет зі спеціалізацією з хімії твердого тіла (кафедра фізичної хімії). Від 1980 до 2018 року працювала в Інституті хімії твердого тіла і механохімії СВ РАН[ru], де пройшла шлях від стажистки-дослідниці до головної наукової співробітниці, якою вона була від 2010 року. Від 2018 року — провідна наукова співробітниця Лабораторії перспективних методів синхротронних досліджень Інституту каталізу ім. Г. К. Борескова СВ РАН[ru]. Також від 1982 року викладає в альма-матер — з 2003 року є професоркою, а з 2004 року — керує кафедрою хімії твердого тіла. 1988 року захистила кандидатську дисертацію, а у 2000 році — докторську. Протягом 1995—1998 років була стипендіаткою фонду імені Александра фон Гумбольдта. У 2012—2013 роках входила до Раду при Президенті Російської Федерації з питань науки та освіти[ru]. Член Німецького кристалографічного товариства та ін[уточнити]. Від 2008 до 2014 року була членом Виконкому Міжнародного союзу кристалографії. Під керівництвом О. В. Болдирєвої підготовлено 11 кандидатів наук. Переклала російською мовою монографію Жан-Марі Лена «Супрамолекулярна хімія» (Новосибірськ: «Наука», 1999).
Публікації[ред. | ред. код]
О. В. Болдирєва — авторка 7 монографій та понад 300 рецензованих статей. Монографії:
- Boldyreva E. V., Dera P. (Eds.). High-Pressure Crystallography. From Novel Experimental Approaches to Applications in Cutting-Edge Technologies. — Dordrecht, 2010.
- Болдырева Е. В., Захаров Б. А., Ращенко С. В., Сереткин Ю. В., Туманов Н. А. Исследование твердофазных превращений при помощи рентгеновской дифракции в условиях высоких давлений in situ. — Новосибирск : Издательство СО РАН, 2016.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ https://www.sazu.si/en/members/jelena-vladimirovna-boldireva
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Boldyreva_Elena
- ↑ Профессор НГУ стала иностранным членом Академии наук и искусств Словении. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ Jelena Vladimirovna Boldireva. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 30 березня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кафедра хімії твердого тіла НДУ [Архівовано 29 квітня 2020 у Wayback Machine.] & CV [Архівовано 29 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Хімія високого тиску. Олена Болдирєва @ Еврика! [Архівовано 13 вересня 2019 у Wayback Machine.]
|
