Ботогольське родовище графіту
| Ботогольське родовище графіту рос. Ботогольское месторождение графита | ||||
| 52°21′ пн. ш. 100°45′ сх. д. / 52.350° пн. ш. 100.750° сх. д. | ||||
| Названо на честь | Ботогол | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | родовище графіту | |||
| Спосіб розроблення | підземне розроблення твердих корисних копалинd | |||
| Континент | Азія | |||
| В межах геооб'єкту | Східний Саян | |||
| Країна |
 Росія | |||
| Регіон |
Бурятія Окинський район[1] | |||
| Відкрито | 1838 | |||
| Розробляється з | 1847 | |||
| Площа | 2,87 км²[2] | |||
| Надрокористувач | Бурятская горная компанияd[3] | |||
|
| ||||
Ботогольське родовище графіту (рос. Ботогольское месторождение графита; також у джерелах зустрічається назва Алиберовское) — розташоване в центральній частині Східного Саяну, на вершині Ботогольського гольця в Бурятії. Відкрите в 1838 році, розробляється з 1847 року.
Характеристика[ред. | ред. код]
Приурочене до девонської інтрузії лужних нефелінових сієнітів, які проривають слюдяні сланці, ґнейси, кварцити, мармуризовані вапняки протерозою. Породи метаморфізовані, зібрані в складногофровану складку. Поклади графітових руд мають форму еліпсоподібних або округлих штоків та гнізд об'ємом від декількох м³ до тисяч м³ (Корнельєвський шток).
Основні різновиди графіту — повнокристалічний, деревоподібний, краплеподібний (концентрично-скорлупуватий), лускатий. За текстурно-структурними особливостями і якістю руди поділяється на
- суцільні (вміст графітового вуглеводня 60% і більше),
- блокові (20-40%),
- вкраплені (10-30%),
- полосчаті.
Мінерали[ред. | ред. код]
Технологія розробки[ред. | ред. код]
Видобуток руди здійснюється підземним способом. На родовищі розробляється південно-західний поклад.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ботогольское месторождение графита
- ↑ Ботогольское графитовое месторождение
- ↑ Роснедра отозвали лицензию на Ботогольское месторождение графита в Бурятии, суд оставил приказ в силе — Інтерфакс, 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Література[ред. | ред. код]
- Еськова Е.М., Капустин Ю.Л., Семенов Е.И., Хомяков А.П. Минералогия щелочных массивов и их месторождений. Издание: Наука, Москва, 1974, - 251 стр.
- Кокшаров Н.И. Канкринит из Тункинских гор. Матер. для минералог. России, ч. I (1852).
- Костылева Е.Е., Лабунцов А.Н. К минералогии Алиберовского гольца. Матер. для изуч. русск. графита, № 55 (1925).
- Лобзова Р.В. Графит и щелочные породы района Ботогольского массива. М., 1975. 124 с.
- Миронов А.Г., Миронов В.А., Жмодик С.М. Самородная, сульфидная и радиоактивная минерализация на Ботогольском графитовом месторождении (Вост.Саян). Геология и геофизика, 1998, № 9, стр. 1293-1303
- Миронов А.Г., Миронов В.А., Карманов Н.С., Очиров Ю.Ч., Жмодик С.М. Самородный кремний в графите Ботогольского графитового месторождения. Доклады РАН, 1998, т.361, № 1, стр. 93-96
- Некрасов Б.П. Алиберовское месторождение графита // Журнал "Минеральное сырье". 1928. № 3.
- Орешкин И.И. Ботогольское месторождение графита. Минеральное сырье, № 8—9 (1934).
- Туровский С.Д. Молибденит в Ботогольском месторождении графита // ЗВМО. 1948. Часть 77. Вып. 1, стр. 107-108
- Ячевскій Л.А. Объ Алиберовскомъ мѣсторожденіи графита // Записки Императорскаго С.-Петербургскаго минералогическаго общества. 1898. Часть 35. Вып. 1, стр. 1034-1035
Посилання[ред. | ред. код]
- http://lavrovit.ru/?page_id=186 (історія видобутку графиту на родовищі)
- Славнин Г.П., Соболев В.С., Солоненко В.П., Флоренсов Н.А. Ботогольское месторождение графита и перспективы его использования. — Иркутск : ОГИЗ; Иркутское областное издательство, 1947. — 255 с. — (Материалы по геологии и полезным ископаемым Окинского аймака БМАССР ; вып. 1). https://www.geokniga.org/books/15562
- Ботогольское месторождение. webmineral.ru — Минералы и месторождения России и стран ближнего зарубежья (рос.).
|
Це незавершена стаття про Бурятію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |