Брилинці
Село
.jpg) Координати 49°43′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.667° сх. д.Координати: 49°43′ пн. ш. 22°40′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.667° сх. д.
|
Брилинці (пол. Brylińce) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 165 осіб (2011[1]).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 6 кілометрів на південь від центру гміни села Красічина, 11 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 60 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Назва[ред. | ред. код]
В ході кампанії ліквідації українських назв Брилинці в 1977—1981 рр. називалися Томчикув (пол. Tomczyków).
Історія[ред. | ред. код]
13 березня 1415 р. староста Руської землі Іван Сримський провів розмежування земель між Кописном і Брилинцями.[2] 6 березня 1508 р. король Сигізмунд I Старий видав документ на закріпачення Брилинців за волоським правом.
За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1880 р. Брилинці належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 589 жителів (522 греко-католики, 52 римо-католики і 15 юдеїв).[3]
У 1939 році в селі проживало 940 мешканців, з них 920 українців, 15 поляків, 5 євреїв[4]. Село входило до об'єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[5]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[6]. В село заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква[ред. | ред. код]
У 1929 р. на місці попередньої мурованої у 1883 р. і зруйнованої під час війни українці збудували нову греко-католицьку церкву св. Василя Великого. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Тисова Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена на костел.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 90 | 17 | 58 | 15 |
| Жінки | 75 | 15 | 28 | 32 |
| Разом | 165 | 32 | 86 | 47 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брилинці
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Олег Купчинський. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. — с. 353. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- ↑ Brylińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 394. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |