Холовичі
Село
 Координати 49°46′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.567° сх. д.Координати: 49°46′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 22.567° сх. д.
|
Холовичі (пол. Chołowice) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 60 осіб (2011[1]).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 7 кілометрів на південний захід від центру гміни села Красичина, 14 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 55 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Назва[ред. | ред. код]
В ході кампанії ліквідації українських назв Холовичі в 1977-1981 рр. називалися Надбжежна (пол. Nadbrzeżna).
Історія[ред. | ред. код]
У 1880 р. Холовичі належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 250 жителів (216 греко-католиків, 19 римо-католиків і 15 юдеїв).[2]
У 1939 році в селі проживало 440 мешканців, з них 420 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 10 євреїв[3]. Село входило до об’єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[4]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави. В село заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква[ред. | ред. код]
У 1897 р. на місці попередньої мурованої каплиці українці збудували муровану греко-католицьку церкву Чуда св. Михаїла. У 1939-1941 рр. радянські прикордонники використовували церкву під спостережну вежу, а при відході — спалили. До виселення українців була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вільшани Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена не костел.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 31 | 4 | 22 | 5 |
| Жінки | 29 | 7 | 18 | 4 |
| Разом | 60 | 11 | 40 | 9 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Холовичі
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Chotowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 640. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |