Броненосні крейсери типу «Інфанта Марія Тереса»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Броненосні крейсери типу «Інфанта Марія Тереса»
Clase Infanta María Teresa
Служба
Тип/клас броньований крейсер
Держава прапора ВМС Іспанії
Належність Військово-морські сили Іспанії
Закладено 1889
Введено в експлуатацію 1893
Статус Потоплені 1898 р.
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 6,890 т
Довжина 111 м
Ширина 19.86 м
Осадка 6.55 м
Бронювання Палуба - 51-76 мм
Пояс - 305–254 мм
Рубка - 300 мм
Барбети- 229 мм
Технічні дані
Потужність 14800 к.с.
Швидкість 22,2 вузлів
Екіпаж 484 чол.
Озброєння
Артилерія 2 x 280 мм гармати
10 x 140-мм гармати
8 x 57-мм гармат
8 x 37 мм револьверних гармат Готчкісса
Торпедно-мінне озброєння 8 x 365 мм торпедних апаратів

Броненосні крейсери типу «Інфанта Марія Тереса» — три броненосних крейсери, побудовані для ВМС Іспанії між 1889 і 1893 роками. Всі три були потоплені кораблями ВМС США під час битви при Сантьяго-де-Куба в 1898 році.[1][2][3]

Опис[ред. | ред. код]

Вид на корабель справа, план палуби та розріз корпусу, ілюстрація з журналу Brasseys Naval Annual за 1896 рік.

Військово-морська верф у іспанському Більбао, побудувала всі три крейсери типу «Інфанта Марія Тереса». Спочатку ВМС Іспанії планували побудувати однотипні кораблі лінкору «Пелайо», але криза у відносинах з Німецькою імперією щодо контролю над Каролінськими островами у 1890 році змусила Іспанію перенаправити кошти, виділені на лінкори, на броньовані крейсери Кораблі такого класу мали перевагу над лінійними кораблями у більшій швидкості та радіусі дії, що робили їх кращими інструментом для реагування на колоніальні кризи[4].

Кораблі типу «Інфанта Марія Тереса» з двома трубами поєднували швидкість та потужне озброєння з двох 11 дюймових гармат Онторія, встановлених у барбетах по центральній лінії спереду та ззаду, а також потужної допоміжної батареї з 140 мм. гармат. Водночас захист крейсерів був недостатнім. Броньовий пояс був вузьким і тягнувся лише на дві третини довжини корпусів, гармати головного калібру мали лише легкоброньовані ковпаки, 140-мм гармати встановлювалися відкрито на верхній палубі, а кораблі мали високий, незахищений надводний борт[5]. Їхні верхні палуби були дерев'яними без сталевого покриття. Кораблі також були надмірно оздоблені деревом, яке іспанці не видалили перед боєм і яке підживлювало пожежі після попадання ворожих снарядів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Spanish Cruiser Infanta Maria Teresa. www.spanamwar.com (англійська) . Процитовано 26 липня 2022.
  2. The Spanish Cruiser Vizcaya. www.spanamwar.com (аглійською) . Процитовано 26 липня 2022.
  3. Spanish Cruiser Almirante Oquendo, Lost in the Spanish American War. www.spanamwar.com (англійською) . Процитовано 26 липня 2022.
  4. Spanish Cruiser Pelayo. www.spanamwar.com (англ.). Процитовано 26 липня 2022.
  5. Chesneau, Roger; Koleśnik, Eugène M.; Campbell, N. J. M. (1979). Conway's all the world's fighting ships, 1860-1905 (англійською) (вид. 1st American ed). New York: Mayflower Books. с. 382. ISBN 0-8317-0302-4. OCLC 4775646.