Будинок Волохова
| Будинок Волохова | |
|---|---|
 | |
| 44°36′28″ пн. ш. 33°31′26″ сх. д. / 44.6079389° пн. ш. 33.5240361° сх. д.Координати: 44°36′28″ пн. ш. 33°31′26″ сх. д. / 44.6079389° пн. ш. 33.5240361° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Севастополь |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Тип будівлі | житловий будинок |
| Стиль | ампір |
| Дата заснування | 1840-ві |
| Статус | охороняється державою |
  Будинок Волохова Будинок Волохова (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
Будинок Волохова — двоповерховий житловий будинок розташований у Ленінському районі Севастополя на Центральному міському пагорбі за адресою: вулиця Суворова, 19; пам'ятка містобудування та архітектури.
Будинок має Г-подібну форму, три входи на перший поверх: один — на вулицю Павліченко, два — на вулицю Фрунзе. На другий поверх ведуть сходи з боку вулиці Суворова. Вхід у вигляді портика з доричних пілястр із трикутним фронтоном.
З історії[ред. | ред. код]
| Волохов Данило Кирилович | |
|---|---|
|
Відомий підрядник. Побудував Лазарівське адміралтейство. У 1854 році за 22 дні за власні кошти побудував артилерійську батарею на Північній стороні, названу його іменем. В 1859 році викритий в казнокрадстві. У березні 1867 року пострілом із револьвера покінчив із собою. | |
Будинок зведений у 1840-х роках з інкерманського каменю у стилі ампір і належав відставному поручику Данилу Кириловичу Волохову, родичу Володимира Олексійовича Корнілова. У ньому перебувала остання квартира начальника штабу Чорноморського флоту віце-адмірала В. О. Корнілова. Прибувши з Миколаєва до Севастополя, він жив спочатку в будинку контр-адмірала В. І. Істоміна на Катерининській вулиці, а 26 вересня 1854 року оселився у Волохова, так як поряд з його будинком знаходився телеграф. Там же розмістилися штаб Корнілова, його ад'ютанти і флаг-офіцери.
Після загибелі Корнілова в будинку жив адмірал П. С. Нахімов. Будинок був сильно пошкоджений, відновлений після Кримської війни.
У кінці XIX століття господарем будинку був інженер Семенов, а на початку XX століття він належав пану Клепікову. У 1905 році на фасаді будівлі на рівні другого поверху встановили меморіальну дошку з білого мармуру з написом, що в ньому знаходилася остання квартира В. О. Корнілова.
Будинок, із невеликими перебудовами, зберігся до нинішнього часу і є житловим.
Література[ред. | ред. код]
- В. Г. Шавшин. Каменная летопись Севастополя. «ДС Стрим». Севастополь—Київ 2004. ISBN 966-96305-1-7. стор. 242—243(рос.);
- А. М. Чикін. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 166—167.
