Дача Кривицького «Остенде»
Дача Кривицького «Остенде» | |
---|---|
45°11′05″ пн. ш. 33°22′01″ сх. д. / 45.184770000027775438° пн. ш. 33.36713900002777677° сх. д.Координати: 45°11′05″ пн. ш. 33°22′01″ сх. д. / 45.184770000027775438° пн. ш. 33.36713900002777677° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Євпаторія |
Тип | дача і вілла |
Поверхів | 3 |
Матеріал | камінь |
Дата заснування | 1910 |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Дача Кривицького «Остенде» (Санаторій «Ударник») — дача в Євпаторії, Крим. Будинок збудований на початку ХХ століття і є пам'яткою архітектури й містобудування місцевого значення. Розташований на Набережній Горького, 8.
Назва і розташування[ред. | ред. код]
Дача розташована в центральній частині Євпаторії, біля берегу[1] Чорного моря. Запроектована в першому «курортному районі».
Дивну для Криму й царської Росії назву дачі місцеві краєзнавці пов'язують із її розташуванням, адже вона стоїть на рівнинній піщаній смузі (намитій морем), за межами фортечних мурів, а для мешканців це вже була околиця міста. У точності, як нідерландське місто Остенде, яке також спочатку розташовувалося на східній (нід. Oost) околиці (нід. Einde) острова Тестереп, а коли знизився рівень моря, воно злилося з материком.
Опис будівлі[ред. | ред. код]
Будівлі дачі притаманна євпаторійська модерна архітектура, а сам проект, за визначенням місцевих краєзнавців, приписується архітектору Павлові Сеферову. Фасад дачі повернений назовні, в бік вулиці. На території збереглося кілька насаджень, якими створювався затишок внутрішнього дворику та укріплявся ґрунтовий покрив.
Історія[ред. | ред. код]
Достеменно невідомо хто такий Кривицький, що спонукало його побудувати дачу в Євпаторії. Та за переказами тих часів уже в 1910 році дача була заселена. Дослідники Євпаторії, приглядаючись до архітектурних елементів та стилю, стверджують, що автором-архітектором будівлі був відомий євпаторійський архітектор вірменського походження Павло Якович (Богос Акопович) Сеферов.
Все починалося з того, що тодішні очільники міста зацікавили російський бізнес перспективами створення в Євпаторії курорту і запропонували їм паї на узбережжі (за умови, що ті розвиватимуть інфраструктуру: сади, озеленення, мощення дороги). На заклик влади відгукнулися місцеві багачі та караїми (які нещодавно компактно переселилися до міста).
Берег у ті роки — це вузька смужка намитого хвилями піску, який далі переходив у широке поле, покрите травами (дурнишник, гречишник) й рідкісні кущі маслини (лох вузьколистий). Така обмежена рослинність мало що утримувала пісок від перенесення під дією вітрів, тому міська влада зобов'язувала «дачників» озеленювати територію: три чверті виділеного паю землі мали бути засаджені деревами і кущами. Тож дача Кривицького, розташована на першій лінії, мала великий і ошатний сад.
Розквіт маєтку[ред. | ред. код]
Розквіт маєтку припав на часи Першої світової війни. Коли велика кількість поранених та травмованих російських офіцерів була спрямована до Криму щоби поправити їхнє здоров'я. Контраст між лихом війни та відпочинком в поєднанні з цілющими властивостями грязелікування та моря популяризував Євпаторію. Відтак власники маєтків радо віддавали свої будівлі під пансіони для військових, хоч частина з них так і не виживала[2].
Курортний комплекс у радянські часи[ред. | ред. код]
Радикальні зміни: революція в Росії, розвал імперії та Громадянська війна та захоплення влади більшовиками, довели власника до її втрати. Як наслідок, на початку 20-х років ХХ століття маєтність Кривицького націоналізовано.
Тривалий час безгосподарного його використання і пограбування, негативно відобразився на будівлі. Вона почала руйнуватися, тоді місцеві партійні керівники звернулися до численних трудових колективів Країни Рад взяти під шефство більшість «націоналізованих у буржуїв» дач і маєтків. Таким чином у місті зародився всесоюзного значення курорт, а з 1925 року в дачі почав працювати корпус санаторію «Ударник»[3].
Сучасність[ред. | ред. код]
Постановою Кабінету Міністрів Кримської автономної області України, дача Кривицького відноситься до пам'яток архітектури та містобудування і охороняється чинним законодавством. Оскільки вже склалася традиція, що ця будівля майже сотню років належала курортному закладу, то будівлю не відчужували до міського майна, а закріпили за відомим санаторієм, який і опікується збереженням, реставрацією й утриманням споруди. Наразі дача Кривицького розташована на території курортного центру «Перемога» санаторію «Ударник»[4]
У приміщенні дачі розташований корпус лікувального закладу. Тут хворі лікують захворювання органів дихання (нетуберкульозного характеру), кістково-м'язової системи, нервової системи, системи кровообігу, гінекологічні захворювання, шкірні захворювання, захворювання опорно-рухового апарату, захворювання сечостатевої системи[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Євпаторія в дореволюційні роки розпоряджалася величезними піщаними пляжами на рівнинній місцевості. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 30 липня 2015.
- ↑ Перша світова війна сприяла зростанню популярності міста як курорту та залученню інвестицій для його розвитку. Залізницею, що з'явилася в Євпаторії 1915, везуть на лікування поранених офіцерів і нижніх чинів. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- ↑ З середини 20-х років життя в місті налагоджується завдяки НЕПу і створенню всесоюзного курорту на базі колишніх санаторіїв: "РККА" ("Приморський"), "ім. Семашко" ("Таласса"), а також дач, розташованих уздовж берега моря: "Світлана" ("Кармен" Дувана), "Ударник" ("Рів'єра" Шишмана + "Остенде" Кривицького + "Джаліта" Бобовича + дача Казаса),. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- ↑ Санаторій «Золотий берег» і дача Терентьєва. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- ↑ Дача Кривицького стала знаним центром здоров'я сімейного типу. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 30 липня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- В. А. Кутайсов, М. В. Кутайсова, «Евпатория: Древний мир, средние века, новое время». «Стилос», 2006;
- В. Штіфтар «Дачный архитектурный пейзаж в Евпатории По Крыму». Збірник 3. «Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы». — Сімферополь, 1916;
- «Спутник по г. Евпатории». — Довідник-путівник, Євпаторія, 1916;
- В. Драчук, В. Смірнова, Ю. Челишев, «Евпатория». — Сімферополь, 1979
Посилання[ред. | ред. код]
- Дача Кривицького. Сторінки історії [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)