Будинок на Софіївській, 17/15

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок на Софіївській, 17/15


50°27′07″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.451969444472219095° пн. ш. 30.518450000027780078° сх. д. / 50.451969444472219095; 30.518450000027780078Координати: 50°27′07″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.451969444472219095° пн. ш. 30.518450000027780078° сх. д. / 50.451969444472219095; 30.518450000027780078
Статус пам'ятка архітектури та містобудування (охоронний номер № 345)
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектурний стиль еклектика (архітектура)
Архітектор Артинов Михайло Григорович
Будівництво 1879, 1899 — 1900
Адреса Софіївська вулиця, 17/15.
Будинок на Софіївській, 17/15. Карта розташування: Київ
Будинок на Софіївській, 17/15
Будинок на Софіївській, 17/15 (Київ)
Мапа

CMNS: Будинок на Софіївській, 17/15 у Вікісховищі
Ріг будинку Равиковича (праворуч), 1900

Будинок Равиковича — один із київських прибуткових будинків архітектора Михайла Артинова. Розташований на розі Софіївської вулиці і Михайлівського провулку. За визначенням дослідників, будівля «виділяється оригінальністю архітектурного вирішення фасадів».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1463 від 15 липня 1998 року будинок внесений до обліку пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення[1].

Будівництво і використання будівлі[ред. | ред. код]

У другій половині XIX століття наріжна садиба була забудована дерев'яними спорудами.

У 1879 ділянку придбала дворянка М. Невяровська, яка розпочала зведення двоповерхового будинку. Роботами керував інженер шляхів сполучення Олександр Карлович Шталь (†1901).

У 1886 власницею садиби була дружина поручика Г. Бімман.

У 1899 ділянку купив лікар М. Равикович.

У 1899—1900 за проєктом архітектора Михайла Артинова надбудовано два поверхи.

У сучасну добу частину приміщень займають крамниці й офіси[1].

Архітектура[ред. | ред. код]

Будівля — чотириповерхова з напівпідвальним поверхом, цегляна, пофарбована. У плані має складну конфігурацію, наближену до каре.

Архітектура споруди вирішена еклектично з використанням елементів модерну. Декор змодельований у цеглі.

Фасад на Софіївській вулиці фланковано розкріповкою й еркером. Два прямокутні у плані еркери також нависають над вузьким Михайлівським провулком.

Вікна — прямокутні, на верхньому поверсі — напівциркульні. Прикрашені замковим каменем.

Декор доповнений ліпленням.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]