Сагайдачного, 12

Сагайдачного, 12
Сагайдачного, 12
	50°27′38″ пн. ш. 30°31′21″ сх. д. / 50.46073333336110522° пн. ш. 30.52253611113889065° сх. д.Координати: 50°27′38″ пн. ш. 30°31′21″ сх. д. / 50.46073333336110522° пн. ш. 30.52253611113889065° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип	прибутковий будинок
Стиль	історизм і неоренесанс
	Медіафайли у Вікісховищі

Кам'яниця № 12 — колишній прибутковий будинок, розташований на вулиці Петра Сагайдачного, що на Подолі у Києві.

За визначенням дослідників, споруда — цінний зразок історичної забудови Подолу кінця XIX сторіччя, важливий елемент в ансамблі вулиці^[1].

Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року будинок поставлений на облік пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер 549-Кв)^[2].

Історія кам'яниці[ред. | ред. код]

Власником ділянки був Давид Марголін, київський підприємець, купець першої гільдії, директор-розпорядник правління Другого пароплавного товариства по Дніпру і його притоках, а у 1918 році член фінансово-економічної ради Української Народної Республіки. Упродовж 1890—1892 років на його замовлення спорудили прибутковий будинок. Приміщення другого і третього поверхів зайняло правління пароплавства^[3].

1913 року Марголін подарував будинок своїм донькам і синові Арнольду Давидовичу, який був адвокатом, а за часів Директорії УНР заступником міністра закордонних справ і дипломатичним представником у Лондоні й Парижі, членом української делегації на мирній конференції в Парижі.

1922 року радянська влада націоналізувала будівлю.

Приміщення займало структурні підрозділи Державного пароплавства, а у 1992—2012 роках — управління Судноплавної компанії «Укррічфлот»^[4].

Станом на 2021 рік будівля потребує косметичного ремонту. Поступово обсипається декор.

Архітектура[ред. | ред. код]

Триповерхова, цегляна, тинькована, П-подібна у плані кам'яниця має підвал, двосхилий дах, бляшане покриття, дерев'яні пласкі перекриття.

Фасад вирішений у стилі історизму із застосуванням неоренесансних елементів. Центральна вісь симетричної композиції акцентована розкріповкою з в'їзною аркою, цегляним балконом над нею й аттиком з люкарнею. Площина обабіч здвоєних вікон на рівні другого і третього поверхів декорована пілястрами коринфського ордера.

Бічні балкони на другому поверсі фланковано тричвертевими колонами з антаблементом.

Фасад оздоблено листям аканта, фестонами-вінками, стрічковим рустом та іншим ліпленим декором. Парадний вхід розташований у подвір'ї, до якого веде проїзд^[5].