Буревісник (аеродром)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буревісник
яп. 天寧飛行場 / рос. Буревестник
ІАТА: BVV  • ICAO: UHSB
Загальні дані
44°55′12″ пн. ш. 147°37′18″ сх. д. / 44.92000000002777682° пн. ш. 147.62166666669776305° сх. д. / 44.92000000002777682; 147.62166666669776305Координати: 44°55′12″ пн. ш. 147°37′18″ сх. д. / 44.92000000002777682° пн. ш. 147.62166666669776305° сх. д. / 44.92000000002777682; 147.62166666669776305
Тип військовий
Власник  МО РФ
Оператор  ВПС РФ
Обслуговує
Розташування
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
бетон
Ідентифікатори і посилання
8030061
Буревісник (аеродром). Карта розташування: Росія
Буревісник (аеродром)
Мапа
CMNS: Буревісник у Вікісховищі

Буревісник (також Ітуруп яп. 天寧飛行場, Tennei-hikōjyō) — аеродром на острові Ітуруп (південні Курильські острови які є спірною територією Японії та Росії, Україною визнається як окупована Росією територія Японії[1]). Це найбільший аеродром у регіоні, а також найвіддаленіша база перехоплювачів колишнього Радянського Союзу. На початку 1980-х років на аеродромі також була розміщена ескадрилья бойової підтримки армійських гелікоптерів, яка забезпечувала обмежену вогневу підтримку та транспортні можливості. Зв'язок і матеріально-технічне забезпечення "Буревісника" були прив'язані до Южно-Сахалінська, а постачання щотижня доставлялися літаками Ан-12.

На аеродромі дислокується підрозділ 18-ї бригади армійської авіації 11-ї армії ВПС і ППО, який оснащений вертольотами Мі-8АМТШ.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни Буревісник був японським аеродромом, відомим як «Тенней». [3]

Після відновлення радянської окупації з 1945 по 1952 рік тут базувалось близько 100 літаків.[3] До початку 1960-х років на аеродромі базувалися реактивні винищувачі МіГ-15 і МіГ-17 зі складу 308-го винищувального авіаційного полку ПВО.[3] [4] У 1965 році злітно-посадкова смуга була подовжена з 1930 м приблизно до 2500 м. [3] У 1970-х тут базувались МіГ-21. [5]

Близькість «Буревісника» до густонаселеного японського острова Хоккайдо (відстань 190 км) і до основних авіаційних коридорів тримала базу в стані постійної бойової готовності. У 1968 році американський Douglas DC-8 був змушений приземлитися тут після того, як відхилився від курсу під час інциденту з рейсом Seaboard World Airlines 253. У квітні 1983 року МіГ-21 «Буревісника» були підняті по тривозі через близьке наближення американських літаків Grumman F-14 Tomcat⁣, але не змогли злетіти через негоду.

41-й винищувальний авіаційний полк ППО Радянських ВПС, який літав на МіГ-23МЛ (1983–90) та МіГ-23МЛД (1990–1994), і спочатку перебував на аеродромі Совєтська Гавань, був замінений на 308-й ВАП у квітні 1983. Він належав до 40-ї ВАД (1983–86), потім 24-ї дивізії протиповітряної оборони (1986–90) і, нарешті до 72-го корпусу протиповітряної оборони (1990–94).[6] У 1993 році ВПС вирішив відкликати 40 літаків МіГ-23 у Буревісник, а 41-й ВАП був розформований наприкінці 1994 року.[7] [4] У російській пресі було сказано, що це рішення стало доброю новиною для його пілотів, оскільки відмова єдиного турбореактивного двигуна Р-35 МіГ-23 була б «останньою невдачею в житті пілота», і що корабель або підводний човен приплив би в кращому випадку через три дні після аварії. У російській статті також описано «Буревісник» як об’єкт на голій базі, без ангарів, а літаки «цілий рік іржавіють просто неба».[8]

17 вересня 2014 року було відкрито новий аеропорт «Ітуруп» [9] 7 км на північний схід від міста Курильська. [10] Після цього «Буревісник» припинив прийом пасажирських рейсів і функціонує як військова база і резервний аеродром для аеропорту «Ітуруп».[11]

Авіалінії та напрямки

[ред. | ред. код]

Пасажирські перевезення більше не проводяться після того, як авіакомпанія «Аврора» перенесла свій маршрут з Южно-Сахалінська в нещодавно відкритий аеропорт «Ітуруп». [12]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 692/2022 Про питання Північних територій Японії
  2. Burevestnik (UHSB). Scramble.nl. Процитовано 25 листопада 2022.
  3. а б в г Burevestnik Airfield, 6 June 1965, Document CIA-RDP78T05929A001000060004-0, Central Intelligence Agency, Washington, DC.
  4. а б Lensky та Tsybin, 2015, с. 43.
  5. Central Intelligence Agency (1985). Soviet Military Forces in the Far East: National Intelligence Estimate 11-14/40-81, TOP SECRET, declassified 1999. Central Intelligence Agency.
  6. Michael Holm, 41st Fighter Aviation Regiment PVO, accessed 2016.
  7. "News Breaks", Aviation Week and Space Technology, August 2, 1993
  8. I. Kots, "Islands in Shoulderboards: Whom Is the Military Deterring in the Southern Kurils?" Komsomolskaia pravda, July 28, 1992.
  9. Russia opens new airport on Japan-claimed Etorofu Island off Hokkaido. Japan Times. 18 вересня 2014.
  10. AIP Russian Federation - UHSI KURILSK/Iturup (PDF) (рос.) (англ.). Federal State Unitary Enterprise Centre of Aeronautical Information. 11 грудня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 21 November 2015. Процитовано 20 листопада 2015.
  11. New airport on Kuril Iturup Island receives first flight. rbth.com. 22 вересня 2014. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 20 листопада 2015.
  12. Aurora - on-line timetable (рос.). flyaurora.ru. Архів оригіналу за 20 November 2015. Процитовано 20 листопада 2015.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Lensky, A.G.; Tsybin, M.M. (2015). Советские Войска ПВО в последние годы Союза ССР. Часть 3 [Soviet Air Defense Forces in the last years of the USSR: Part 3] (рос.). St. Petersburg: Info Ol. OCLC 861180616.

Посилання

[ред. | ред. код]