Біогоризонти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біогоризонти (Бяллович, 1960) - функціональні підрозділи шарів в біоценозах, або ценоекосистемах. Окремим біогоризонтом може бути полог або його частини (наприклад, біогоризонт генеративних органів в пирійному біоценозі, або верхній, найбільш фотосинтетично активний, горизонт листового пологу в березовому лісі). До біогоризонтів можна відносити деякі генетичні горизонти ґрунтів, наприклад, гумусовий (порівн. ґрунтові горизонти). До них можуть також відноситися підрозділи бітопов (які застосовуються ентомологами) на ''геобій'' (місце проживання дрібних тварин нижче поверхні ґрунту), ''герпетобій'' (на її поверхні) і ''фітобій'' (на зелених рослинах: Догель, 1924). Порівн. Ніша.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Кашкаров Д. Н. Основы экологии животных / 2 изд. - Л., 1945;
  • Беклемишев В. Н. О классификации биоценологических (симфизиологических) связей // Бюлл. Моск. об-ва испытателей природы. – 1951. - Т. 56, вып. 5;
  • Гиляров М. С. Вид, популяция и биоценоз // Зоол. журн. – 1954. - Т. 33, в. 4;
  • Арнольди К. В., Л. В. О биоценозе. - Там же. – 1963. - Т. 42, в. 2;
  • Наумов Н. П., Экология животных / 2 изд. - М., 1963;
  • Основы лесной биогеоценологии / Под ред. В. Н. Сукачева и Н. В. Дылиса. - М., 1964;
  • Макфедьен Э. Экология животных / Пер. с англ. - М., 1965;
  • Одум Е. Экология. - М., 1968;
  • Дювиньо П., Танг М. Биосфера и место в ней человека. / Пер. с франц. - М., 1968;
  • Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології : Навч. посіб. – 4-те вид., перероб. і допов. – К.: МАУП, 2004. – 340 с: іл.
  • Кучерявий В.П. Екологія . – Львів: Світ, 2001 – 500 с: іл.
  • Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник. - К.: Либідь, 2004. – 376 с.
  • Tischler W. Synökologie der Landtiere. - Stuttg., 1955;
  • Balogh J. Lebensgemeinschaften der Landtiere. — B., 1958;
  • Kormondy Е. J. Readings in ecology. - L., 1965.