Високос Валерій Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Високос
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Леонтійович
Високос
Народження 13 грудня 1970(1970-12-13) (53 роки)
  Миколаїв, СРСР
Зріст 181 см
Вага 73 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1977—198?
198?—1989 		СРСР ДЮСШ-3 (Миколаїв)
СРСР «Спортінтернат» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1989 СРСР «Динамо» (К) 0 (0)
1990—1991 СРСР «Суднобудівник» 68 (3)
1992—1995 Україна СК «Миколаїв» 99 (5)
1995 Україна «Поліграфтехніка» 14 (0)
1995—1996 Україна «Металург» (Н) 31 (0)
1997 Україна «Титан» (А) 13 (0)
1997—1998 Україна «Кремінь» 39 (1)
1998—2002 Білорусь «Славія» 53 (3)
2003 Україна «Водник» (М) 13 (1)
2004—2005 Україна «Пальміра» (О) 20 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
? СРСР СРСР (U-16)  ? (?)
1987—1988 СРСР СРСР (U-18)  ? (?)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валерій Леонтійович Високос (нар. 13 грудня 1970, Миколаїв, СРСР) — радянський та український футболіст, чемпіон світу серед юніорів (1987), Чемпіон Білорусі (2000), Майстер спорту з 1987 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ-3 Миколаєва (перший тренер — С. В. Байда), а потім київського Спортінтернату. У 1987 році розпочав кар'єру в резервній команді київського «Динамо». Однак через дуже високу конкуренцію в київському клубі не зміг пробитися до основної команди. Грав у Кубку Федерації футболу СРСР (4 гри). У 1990 році перейшов у «Суднобудівник» з рідного міста, який виступав у другій союзній лізі. З «Евісом» пограв в українській «вишці». У квітня 1995 року перейшов до олександрійської «Поліграфтехніки». Дебютував за поліграфів 18 квітня 1995 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 27-го туру першої ліги чемпіонату України проти нікопольського «Металурга». Валерій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[1]. У футболці олександійського клубу зіграв 14 матчів. Потім виступав за команди Нікополя, Армянська, Кременчука в першій і другій лігах.

Період з 1998[2] по 2002 рік провів у мозирській «Славії», з якою ставав чемпіоном Білорусі і володарем Кубку. У 2003 році знову повернувся до Миколаєва, де допоміг вивести «Водник» до другої ліги. На початку 2004 року перейшов в одеську «Пальміру», в складі якої й завершив кар'єру футболіста[3].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У складі юнацької збірної команди СРСР брав участь у переможному чемпіонаті світу в Канаді. На турнірі зіграв 5 матчів, на полі провів 232 хвилини[4]. Завдяки цьому успіху всі гравці команди отримали звання майстрів спорту СРСР.

Захоплення[ред. | ред. код]

Бере участь в аматорських турнірах з більярду[5].

Досягнення[ред. | ред. код]

збірна СРСР
Славія-Мозир

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Металург» (Нікополь) — «Поліграфтехніка» (Олександрія). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 7 травня 2017.
  2. ↑ UA-Футбол. Пилявський озолотився. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 7 травня 2017.
  3. ↑ Наші спонсори — Муніципальний футбольний клуб МФК Миколаїв[недоступне посилання з червня 2019]
  4. ↑ Золота молодь. Випуск 1987. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 7 травня 2017.
  5. ↑ Екс-гравець «Суднобудівника» Високос грав на турнірі більярдистів в Києві

Посилання[ред. | ред. код]

СРСР
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Високос_Валерій_Леонтійович&oldid=41032112