Води суходолу Чернігівської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Води суходолу Чернігівської області мають розвинену гідрографічну мережу та за ресурсами річкового стоку входять до п'ятірки найбільш забезпечених областей України. [джерело?]

Характеристика[ред. | ред. код]

Чернігівська область добре забезпечена водними ресурсами. Загальна площа водного дзеркала річок, озер та ставків області перевищує 300 тис. га.[джерело?] Водойми області використовують для водопостачання, зро­шення, рибальства, рекреації, судноплавства (Дніпро, Десна). Для охо­рони внутрішніх вод створені водоохоронні зони, проводиться укріплення берегів річок, насадження водоохоронних лісів.

Річки[ред. | ред. код]

р. Удай поблизу с. Переволочна

Всього територією області протікає 1570 річок загальною довжиною 8369 кілометрів[1]. Згідно з класифікацією річок України, це дві великі річки — Дніпро (123, 5 км), Десна (534,1 км в межах області), 8 середніх — Сож (30 км), Судость (17 км), Сейм (65 км), Снов (210 км), Остер (187,8 км), Удай (227,6 км), Трубіж (15 км), Супій (15 км) та 255 малих річок загальною протяжністю 7017 кілометрів. Серед малих річок 179 мають довжину більшу за 10 км. Частина малих річок повністю або частково є магістральними каналами меліоративних систем і мають зарегульований стік[2].

Сейм біля села Долинського, Сосницький р-н, Чернігівська обл.
річка Снов
Річка Остер у місті Остер
Річка Остер у місті Остер
Десна
Перелік річок[3]
№ з/п Назва Довжина в межах області, км Примітка
ВЕЛИКІ РІЧКИ
1 Дніпро 123,5
2 Десна 534,1
ВСЬОГО — 2 великі річки    657,6
СЕРЕДНІ РІЧКИ
1 Сож 30
2 Трубіж 15
3 Супій 15
4 Удай 227,6
5 Судость 17
6 Сейм 65
7 Снов 210
8 Остер 187,8
ВСЬОГО — 8 середніх річок 767,4
МАЛІ РІЧКИ
Малі річки довжиною > 10 км                   
1 Терюха 11
2 Немильня 24
3 Аткильня 20
4 Вир 30
5 Сухий Вир 23
6 Задеріївка 21
7 Борзна 24
8 Вертеч 23
9 Протока Крива річка 10,6
10 Річище 12
11 Пакулька 49
12 Ковпита 25
13 Бобровиця (Бистриця) 27
14 Сага (Басанка) 21
15 Недра 40
16 Ромен 32
17 Малий Ромен 4
18 Голубівка (Голінка) 19
19 Басанка (Басакова) 25
20 Хвощева 24
21 Березовиця 13
22 б/н (Липова) 10
23 Олава 5
24 Буримня 13
25 Іченька 30
26 Радківка (Нежерів) 14
27 Галка 36
28 Баба 38
29 Дівичка 13
30 б/н 11
31 Калишівка 12
32 Смож (Смош) 37
33 Пустовський Яр 14
34 Верескуни (Іваниця) 19
35 б/н (Гмирянка) 18
36 Грузький Яр 12
37 Середина 13
38 Ольшана 16
39 Утка 22
40 Лисогір 66
41 б/н (Болотниця) 16
42 Детюківка 21
43 Бобровиця (Поповичка) 16
44 б/н 10
45 Галка 16
46 Лезова (Лозова) 13
47 б/н (Галочка) 12
48 Тростянець 22
49 Глинна 25
50 Озерянка 12
51 Варва 24
52 Журавка 20
53 б/н (Ющенкова) 12
54 б/н (Співакова) 23
55 Перевід 54,5
56 Руда 25,5
57 Велика Руда 28
58 б/н 15
59 Многа 10
60 Вара 24
61 Рогізна (Рогозна) 26
62 П'ятьма (Пятна) 18
63 Рукав Десенка 8
64 Смяч (Смячка) 32
65 Торкна 12
66 Рома 22
67 Вить 24
68 Малотечка (Малотіч) 25
69 Ласка (Лоска) 23
70 Студенка 14
71 Головесня 14
72 Старик 9
73 Стрижень 19
74 Убідь 124
75 Кистер 23
76 Козириха 11
77 Олешня 11
78 Вербка (Богачка) 19
79 Рівчак 12
80 б/н (Майдан) 20
81 Чепелиха 19
82 Виживка 11
83 Берестовиця 11
84 б/н (Рівчак) 14
85 Стара Десна 18
86 Лож 32
87 Мена 68
88 Лукавець 12
89 б/н (Сперш) 11
90 Дягова (Дяговка) 23
91 Береза 51
92 Доч 49
93 Борзна 53
94 Рудка 16
95 Борзенка 54
96 б/н (Парасючка) 19
97 Сорока 10
98 Смолянка 49
99 Вересоч 30
100 Крутоносівка 22,7
101 Пулка 18
102 Красилівка 19
103 Деменка (Бистра) 15
104 Замглай 44
105 Стрижень 25
106 Угор 42,5
107 Плес 10
108 Білоус 59
109 Свишень 20
110 Рудка (Струга) 17
111 Руда 12
112 Ільгівка 10
113 Вздвиж 30
114 Лебідь 18
115 Золотинка 15
116 Старуха 29
117 б/н (Вереб) 15
118 Жевідь 22
119 Смолянка 46
120 Махнія 20
121 Махнея 22
122 Мета (Меша) 14
123 Старуха 12
124 Вир 16
125 Гнилуша 15,6
126 Рать 7
127 б/н (Титча) 14
128 Тихий Сейм 10
129 б/н (Валки) 14
130 Стратива 12,3
131 Ірпа 3
132 Колода 11
133 Ревна 85
134 Гаркавка 12
135 Устіж 12
136 Броди 15
137 Дрестна 13
138 Ірванець (Рванець) 41
139 Одра 15
140 Сухомлинка 11
141 Слоть (Слот) 53
142 Лубна 18
143 Цята (Цата) 6
144 Живода (Жеведа) 17
145 Тетива 32
146 Вербча (Верпч) 27
147 Мостище 17
148 Ількуча 33
149 Турчанка 41,2
150 Селище (Передовка) 10
151 Березівка 17
152 Брус 11
153 Тихонка 12
154 Струга 12
155 Бреч 54
156 Лубенець 12
157 б/н (Буда) 11
158 Бречиця 23
159 Миленка 13
160 б/н (Кучинівка) 16
161 Лосівка 10
162 Смяч 47
163 Чибиш (Чибриж) 14
164 струмок Чибриж 12
165 б/н (Смячка) 20,5
166 Крюкова 34
167 Бігач 10
168 Блешенка 10,2
169 В'юниця 39,6
170 Оржиця 12,4
171 Дівиця 24
172 Носовочка 35
173 Рудка (Струга) 15
174 Молофа 27,8
175 Калита 17
176 Гала 13
177 Бурчак 23
178 Старий Остер 16
179 Березова Гать 16
ВСЬОГО — 179 малих річок >10 км             3987,3
Малі річки довжиною < 10 км                   
1 Лубянка 3
2 Коганець 6,5
3 рукав Верба (Вербка) 4
4 Протока Яблунева 3,6
5 б/н 4,3
6 б/н 5,4
7 Романівка 2
8 Гнилиця 4
9 Іржавець 5
10 б/н 7
11 б/н 5
12 б/н 7
13 Городня 3
14 Дубогризівка 4
15 б/н 3
16 Селезень 4
17 б/н 3,6
18 б/н 7
19 Грузська 6
20 Сріблянка 4
21 б/н 2,5
22 б/н 3
23 б/н 2,5
24 Горобіївка 6
25 б/н 3
26 б/н 5
27 б/н 8
28 Ладанка 6,8
29 б/н 4
30 б/н 5
31 Чероваха 4
32 Вариця 6
33 Веприк 2
34 Бучка 3
35 Грем'ячка 3
36 Глушиця 3
37 Кремля 2,5
38 Аджинка 3
39 Серковка 4
40 Прижок 5
41 Ліновка 8
42 Хвостинка 3
43 Восковаха 9
44 Жорновець 5
45 Бистриця 8
46 Коноплянка 2
47 Короп 8
48 Стара Десна 5
49 б/н 7
50 Титовка 5
51 Бехова 5
52 Катрань 9
53 Булигівка 9
54 Плиска 9
55 Веприк 8
56 Десенка 5
57 Кривуша 7
58 Блистовенька 6
59 Думниця 5,6
60 Млинок 7
61 Свинка 5
62 Леданка 1,5
63 Ямка 2,5
64 б/н (Хохла) 9
65 Бичалка 9
66 Старуха 8
67 Старик 6
68 Кринка 4
69 Озеро 8,5
70 струмок б/н 1,3
71 струмок б/н 4
72 струмок б/н 3
73 Моісеївка 4
74 Хмелинка 2,8
75 б/н 9
76 Гниличка 5,6
ВСЬОГО — 76 малих річок < 10км 386,5

У північній частині області середня густота гідрографічної мережі досягає 0,29 км/км2, у південній — вона зменшується до 0,16 км/км (басейн р. Остер). Повний річковий стік який формується на території області, в типовий за водністю рік становить 1,99 км3 у маловодний рік — 1,46 км3. Якщо вра­хувати стік, який надходить із суміжних територій, то середній сумарний стік в типовий за водністю рік складає 32,6 км3, у маловодний рік — 19,4 км3.[1]

Основними водними артеріями області є Дніпро та його ліва притока Десна, праві притоки Десни — Снов, Убідь, Мена, Білоус, ліві — Сейм, Остер, Доч. На північному заході тече річка Сож (притока Дніпра), на півдні — Удай (притока Сули). В басейні річки Десна формується близько 22 % поверхневого стоку р. Дніпро та близько 15 % стоку всіх річок України. [4]

Характер річкової течії зумовлений рівнинним рельєфом (невеликими різницями висот) та складає від 0,1 до 0,3 м/с. Найбільші річки області протікають здебільшого з північного сходу на південний захід.

За своїм режимом річки області належать до типу переважно снігового живлення (снігове живлення — близько 50 %). Живляться річки також ґрунтовими водами (підземне — 20 %), зокрема влітку і взимку. Характерною особливістю водного режиму, особливо поліської частини області, є відносно інтенсивне підняття рівня води на початку весни, здебільшого один максимум за весняний період, поступовий спад рівнів і порівняно низьке стояння вод протягом літнього сезону, з незначними короткочасними підняттями після дощів (дощове — 30 %). Найменші витрати води спостерігаються в зимовий період.

Озера[ред. | ред. код]

Чернігівщина характеризується великою кількістю заплавних озер. На території області налічується 833 (2021 р.) озер, в основному розташовані у заплавах великих річок — Дніпра та Десни (595 озер).

Трубин влітку
Трубин влітку
Перелік найбільших озер[3]
№

з/п

Назва Розташування, район Площа водного дзеркала, га Примітка
1 Камарет с. Блистова, Менська м/р, Корюківський р-н 60,0 Площа зменшилась у зв'язку з маловоддям
2 Великий Малін с. Блистова, Менська м/р, Корюківський р-н 40,0
3 Бихове с. Макошине, Менська м/р, Корюківський р-н 37,7
4 Трубин с. Гришівка, Борзнянська м/р, Ніжинський р-н 40,0
5 Старуха с. Воловиця, Комарівська с/р, Ніжинського р-н 67,6
6 Іллюшине м. Новгород-Сіверський, Новгород Сіверський район 41,2
7 Федоренкове м. Новгород-Сіверський, Новгород Сіверський район 36,0
8 Дубки м. Новгород-Сіверський, Новгород Сіверський район 31,4
9 Любівель с. Дігтярівка, Новгород-Сіверська м/р, Новгород Сіверський район 35
10 Хотинь с. Радичів, Понорницька сел/р, Новгород Сіверський район 76,0
11 Без назви с. Жавинка, Киїнська с/р, Чернігівський р-н 36,0
12 Волжин с. Кладьківка, Куликівська сел/р, Чернігівський р-н 38,0
13 Кукарська смт Любеч, Чернігівський р-н 40,20
14 Без назви с. Євминка, Остерська м/р, Чернігівський р-н 40,6

Всі озера взимку замерзають, а влітку добре прогріваються. Гідрологічний режим нестабільний, оскільки їх живлення різноманітне — атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді джерел та завдяки гідрологічному зв'язку з річками, що протікають поруч. Останніми роками, пов'язаними з  кліматичними змінами, спостерігається тенденція до зменшення їх водності, заростання та подекуди зникнення та висихання.

Болота[ред. | ред. код]

Замглай
Кравчукове болото

У зв'язку з геологічною будовою, рельєфом, кліматичними умовами і значною лісистістю територія області відзначається значною заболоченістю. На Чернігівщині нараховується понад 400 боліт загаль­ною площею близько 90 тис. га. Особливо поширені болота у поліській частині області, в заплавах Дніпра, Десни та їх приток. Найбільшими з них є Замглай (8334 га), Остерське (10558 га), Сновське (9400 га), Паристе (2340 га), Мньов (1745 га).

Бондарівське болото
Перелік найбільших болотних масивів[5]
№

з/п

Назва Площа (га)
1 Замглай 8334
2 Остерське 10558
3 Паристе (2340 га 2340
4 Мньов 1745
5 Бондарівське болото 1300
6 Сновське 9400

Підземні води[ред. | ред. код]

Підземні води, які становлять частину Дніпровсько-Донецького артезі­анського басейну є важливою складовою частиною водних ресурсів. Прісні води залягають тут до глибини 500—600 м, які присвячені до відкладів кайнозою і частково мезозою. Вони знаходяться в зоні вільного водообміну і вміщують прісні води з мінералізацією, яка не перевищує 1 г/л. Хімічний склад вод гідрокарбонатний кальцієвий і кальцієво-магнієвий. Живлення водоносних горизонтів здійснюється головним чином внаслідок атмосферних опадів і поверхневих вод (заплава і низькі надзаплавні тераси).

Штучні водойми[ред. | ред. код]

Штучні водойми — водосховища та ставки, використовуються, в основному, для риборозведення, рибогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми.

На території області побудовано[4]:

  • 19 водосховищ площею водного дзеркала 1,6 тис. га і об'ємом 39,2 млн м3;
  • 729 русловий ставок площею водного дзеркала 4,6 тис. га і об'ємом 81,2 млн м3;
  • 1001 не русловий ставок площею водного дзеркала 2,0 тис. га і об'ємом 3,3 млн м3;
  • 11 наливних ставків площею водного дзеркала 0,5 тис. га і об'ємом 5,9 млн м3;
  • 8 комплексів технологічних водойм площею водного дзеркала 1,9 тис. га і об'ємом 31,3 млн м3.
Перелік водосховищ
№

з/п

Назва Басейн річки Водокористування Повний об'єм, млн.м³
Суббасейн Десни
1. Борзнянське Борзенка/Борзна/Доч/Лош/Десна загальне 1,11
2. Черемошне Чибриж/Смяч/Снов/Десна загальне 2,56
3. Седнівська ГЕС Снов/Десна/Дніпро добове регулювання витоку води при роботі ГЕС 1,50
Суббасейн верхнього Дніпра
4. Пакульське Пакулька/Дніпро для меліорації 2,360
Суббасейн середнього Дніпра
5. Журавське Журавка/Удай/Сула/Дніпро для меліорації 1,206
6. Без назви (Варвинське) Б/н/Удай/Сула/Дніпро загальне 1,607
7. Іваницьке — 1 (верхнє) Верескуни/Удай/Сула/Дніпро риборозведення 1,709
8. Іваницьке — 2 (міське) Верескуни/Удай/Сула/Дніпро загальне 1,63
9. Велике озеро Яр Пустовський/Удай/Сула/Дніпро загальне 2,02
10. Петрушівський став Петрушівка/Смош/Удай/Сула/Дніпро риборозведення 1,24
11. Щурівське Смош/Удай/Сула/Дніпро загальне 1,094
12. Ряшківське Б. Середина/Удай/Сула/Дніпро загальне 1,620
13. Нагульний став — 1 (Білошапки — 1) Перевод/Удай/Сула/Дніпро риборозведення 3,45
14. Нагульний став — 2

(Білошапки — 2)

Перевод/Удай/Сула/Дніпро риборозведення 4,86
15. Гречана гребля без назви/Удай/Сула/Дніпро загальне 1,885
16. Удайцівське Ющенкова/Удай/Сула/Дніпро риборозведення 2,330
17. Тростянецька балка Тростянець/Лисогір/Удай/Сула/Дніпро загальне 2,90
18. Маньчишинське Детюківка/Удай/Сула/Дніпро загальне 2,40

Значення і використання[ред. | ред. код]

Вода Десни, порівняно з дніпровською, відзначається високими смаковими якостями. Ця обставина була врахована при розв'язанні проблеми водопостачання Києва. Лівобережні райони міста і частина правобережних забезпечуються тепер деснянською водою.

Ставки використовуються в основному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також як протиерозійні та протипожежні водойми.

Основним джерелом для забезпечення питних та господарсько-побутових потреб населення і потреб більшості промислових та сільськогосподарських підприємств області є підземні води питної якості. На питні та санітарно-побутові потреби населення в області використовуються лише підземні води.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б С Т Р А Т Е Г І Я СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ (PDF) (українська) .
  2. ↑ Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2021 рік. https://eco.cg.gov.ua/index.php?id=15801&tp=1&pg (українська) .
  3. ↑ а б Водні об`єкти Чернігівської області.
  4. ↑ а б Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2022 рік. https://eco.cg.gov.ua/index.php?id=15801&tp=1&pg (українська) .
  5. ↑ Найбільші болота України. Dovidka.biz.ua Джерело: https://dovidka.biz.ua/naybilshi-bolota-ukrayini.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Білоус М. Д. Географія Чернігівської області. — Чернігів: Ранок, 2010. — 144 с
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Географічний атлас. Серія «Моя мала Батьківщина» — 2003 р.
  • Чернігівщина: Енцикл. дов. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — ISBN 5-88500-011
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Води_суходолу_Чернігівської_області&oldid=41469266