Супій (притока Дніпра)
Супій | |
---|---|
Річка Супій у вечірніх сутінках, м. Яготин | |
50°17′13″ пн. ш. 31°43′36″ сх. д. / 50.28701400002777433° пн. ш. 31.72688800002777754° сх. д. | |
Витік | біля с. Свидовець |
Гирло | Кременчуцьке водосховище (Дніпро) |
• координати | 49°37′51″ пн. ш. 31°48′01″ сх. д. / 49.63087600002777577° пн. ш. 31.800416000027777130° сх. д. |
Басейн | басейн Дніпра |
Країни: | Україна |
Регіон |
Чернігівська область Київська область[1] Черкаська область |
Довжина | 130 км |
Площа басейну: | 2 000 км² |
Притоки: |
Малий Супій, Сага, Супієць (праві) Іржавець, Фараон, Бутовщина, Ковраєць (ліві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Супі́й — річка в Україні, на Придніпровській низовині. Ліва притока Дніпра. Впадає до Кременчуцького водосховища.
Назва[ред. | ред. код]
Походження назви остаточно не встановлено. ЇЇ виводять від слов'янського преф. *So-pojь > українська неозначена форма дієслова спити (сьпити) «стікати».
За іншою версією, назва річки походить від давнього слова суп, супій, - тобто "яструб".
Загальний опис[ред. | ред. код]
Довжина 130 км, сточище — 2000 км², переважаюча ширина долини 1,3—3 км, річища 2—8 м (у пониззі — до 20 м).
Бере початок з болота біля села Свидовець у Ніжинському районі Чернігівської області і тече Придніпровською низовиною. Долина широка (до 2—2,6 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, пересічна її ширина 0,5—1 км. Річище майже на всьому протязі каналізоване. Похил річки 0,35 м/км. Живлення мішане, основне — снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у 2-й половині березня. Є водосховище (озеро Супій). Використовується для водопостачання.
Притоки[ред. | ред. код]
На Супої стоїть місто Яготин, водосховище — Супійська осушувальна система.
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
У верхній течії знаходяться гідрологічні заказники Болото «Супій» та Свидовецький.
У середній течії розташована природоохоронна територія — Усівський заказник, а також регіональний ландшафтний парк «Яготинський імені гетьмана Кирила Розумовського».
Заплава річки знаходиться у межах об'єкту Смарагдової мережі «Заплава Супою» UA0000237.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Сучасний стан водосховища в районі міста Яготин незадовільний і є на межі екологічної катастрофи.
Якщо за радянських часів озера та протоки регулярно чистили від надлишків мулу та поглиблювали, то пізніше жодних робіт не проводилось. Через брак коштів у місцевому бюджеті та в міністерстві екології України озера Великий та Малий Супій постійно з року в рік здавали в оренду. Приватні орендарі варварськими методами (методом повного скидання води через шлюзи задля зручності вилову) знищували природні джерела в озері, що призвело до замулювання джерел, падіння рівня води, масової загибелі риби, раків та мальків. Ці зміни викликали катастрофічне падіння ґрунтових вод у криницях по всьому Яготинському та Згурівському районах.
Додаткова причина пересихання озер Великий та Малий Супій — перекриття притоку води вище, в так званому Черкасівському ставку, приватними орендарями.
Також на загальний рівень води та його катастрофічне падіння впливають чинники безконтрольного вирубування дерев та зміни клімату[2].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Прядко О. Давньоруське городище Піщане на р. Супій // Археологія i фортифікація Украïни. Зб. Матер. V Всеукраïнськоï науково-практичноï конференціï. Кам’янець-Подільський, 2015. С. 124—128.
- Довгорук Ю.О. Супійська дослідна меліоративна болотна станція в період німецько-фашистської окупації УРСР (1941-1943 рр.) https://inb.dnsgb.com.ua/2018-2/08.pdf
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Супій (притока Дніпра) |
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |