Вулиця Ігоря Дашка
| Вулиця Ігоря Дашка Львів | |
|---|---|
.jpg) Вулиця Ігоря Дашка | |
| Місцевість | Личаків |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Ігоря Дашка |
| Колишні назви | |
| Унтере Глініанер ґассе, Глинянська, Жулінського, Грузинська, Федьковича, Кожедуба, Філатова | |
| австрійського періоду (українською) | Унтере Глініанер ґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Untere Glinianer Gasse |
| польського періоду (польською) | Gliniańska, Żulińskiego |
| радянського періоду (українською) | Жулінського, Грузинська, Федьковича, Кожедуба, Філатова |
| радянського періоду (російською) | Жулинского, Грузинская, Федьковича, Кожедуба, Филатова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 204 м |
| поштові індекси | 79008[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—3, 5—10, 10а, 11, 11а, 12, 14—16, 18[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 9, 11 12[3] |
| Пам'ятники | пам'ятна табличка Тадеушу Юзефу Жулинському |
| Медичні заклади | офтальмологічний центр доктора Марти Литвинчук «Погляд» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
| Забудова | віденський класицизм[4] |
| Комерція | хостел «Seven», салон краси «Чарівність», студія краси «Scissors» |
| Підприємства | «Міст Експрес», ювелірна майстерня «Dobush jewelry» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Ігоря Дашка у Вікісховищі | |
Вулиця Ігоря Дашка — вулиця у Личаківському районі Львова, в місцевості Личаків. Сполучає вулиці Личаківську та Пекарську.
Назва[ред. | ред. код]
- Глинянська Нижча — у 1827—1871 роках.
- Глинянська — у 1871—1885 роках.
- Жулинського — у 1885—1943 роках, на пошану відомого львівського лікаря, ініціатора впровадження шкільної гігієни та фізкультури, учасника січневого повстання 1863 року Тадеуша Юзефа Жулинського (1839—1885)[5][6].
- Зулінські (Шулінські)ґассе — у 1943—липні 1944 року, німці не перейменовували вулицю[5].
- Жулинського — повернено довоєнну назву у липні 1944 року[7].
- Грузинська — у липні—грудні 1944 року[7].
- Федьковича — у 1945—1950 роках, на пошану українського письменника та громадського діяча Юрія Федьковича[5].
- Кожедуба — у 1950—1957 роках, на пошану радянського військового діяча українського походження, льотчика-винищувача, найрезультативнішого аса у авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни, тричі Героя СРСР Івана Кожедуба[8][5].
- Академіка Філатова — у 1957—2022 роках, на честь радянського науковця, офтальмолога, хірурга, винахідника, поета, художника, мемуариста Володимира Філатова[5][9].
- Ігоря Дашка — сучасна назва від 29 вересня 2022 року, на пошану Ігоря Дашка, українського військовика, підполковника прикордонника Державної прикордонної служби України, учасника російсько-української війни. Героя України (17 квітня 2022, посмертно)[10].
Забудова[ред. | ред. код]
У забудові вулиці Ігоря Дашка переважає віденський класицизм[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 1 — триповерхова кам'яниця. Власниками будинку (конскрипційний № 432, 434) у 1935 році були Зофія Вайс та спілка[11]. Нині на першому поверсі будинку міститься офтальмологічний центр доктора Марти Литвинчук «Погляд».
№ 4 — триповерхова кам'яниця. Власниками будинку (конскрипційний № 430) на початку XX століття були Мечислав та Вікторія Лікендорфи[12], у 1935 році — Марія Кулик та спілка[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1401-м[3]. Нині на першому поверсі будинку міститься відділення міжнародного поштово-логістичного оператора «Міст Експрес» та ювелірна майстерня «Dobush jewelry».
№ 8 — триповерхова кам'яниця. Власником будинку (конскрипційний № 736) у 1935 році була Аделя Маюлик[11]. На початку XX століття в будинку мешкав професор університету Яна Казимира Юзеф Сємірадзький[13].
№ 9 — триповерхова кам'яниця, збудована у 1900 році у стилі еклектичного історизму[14]. З правого боку зберігся трикутний фронтон з дерев'яними кронштейнами[15]. Власником будинку (конскрипційний № 828) у 1935 році був доктор Валер'ян Сорбенський[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1402-м[3].
№ 10 — триповерхова кам'яниця. Власниками будинку (конскрипційний № 568) у 1935 році були Юзефа та Дінора Явець[11]. Тут у міжвоєнний період мешкав майстер біжутерії Піч[16]. На будинку збереглася пам'ятна табличка, напис на якій сповіщає, що у цьому будинку мешкав і помер 18 січня 1885 року відомий львівський лікар Тадеуш Юзеф Жулинський, на пошану якого у 1885 році була названа ця вулиця.
№ 11 — триповерхова кам'яниця, збудована у 1910 році у стилі пізньої сецесії. На той час в будинку містилося бюро приватних детективів Віктора Фастнахта, яке мало концесію Ц.К, Галицького намісництва[14]. Власниками будинку (конскрипційний № 585) у 1935 році були Абраґам та Броня Рісняки[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 315-м[3].
№ 11а — триповерхова кам'яниця, споруджена у 1890-х роках на місці давнішого будинку Антонія та Анни Ґологурських (колишня адреса — Глинянська, 11а). У будинку Ґологурських винаймав своє перше львівське помешкання Іван Франко, в якому він мешкав 1875 року під час навчання у першому семестрі у Львівському університеті[5][14]. Власником будинку (конскрипційний № 427) на початку XX століття була Александра Крижановська[17], у 1935 році — Берта Ґалперн[11]. Нині на першому поверсі будинку міститься тату барбершоп «Батяри»[18].
№ 12 — триповерхова кам'яниця. Власниками будинку (конскрипційний № 962) у 1935 році були Станіслав та Емілія Степковичі[11]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 316-м[3].
№ 16, 18 — триповерхові кам'яниці. Власниками будинку (конскрипційні № 665, 666) у 1935 році були відомий львівський поет з кола «Молодої Польщі» Леопольд Стафф та спілка[11][19]. Нині на першому поверсі будинку № 16 міститься салон краси «Чарівність».
-
Будинок № 4 -
Будинок № 9 -
Будинок № 10. Пам'ятна
табличка доктору Тадеушу Жулинському -
Будинок № 11 -
Будинок № 12 -
Будинок № 15 -
Будинок № 16. Фронтон
на рівні вікон другого поверху будинку
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 липня 2023.
- ↑ а б в г д Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 208.
- ↑ а б в г д е Вулиці Львова, 2017, с. 455.
- ↑ Сливка Л. В. Історіографія проблеми здоров'язбережувального виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі: аналіз розвідок міжвоєнної доби XX століття // Актуальні питання гуманітарних наук. — Вип 48. — том 2. — 2022. — С. 231. — ISSN 2308-4863.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 65.
- ↑ 1920 — народився Іван Кожедуб, льотчик, ас-винищувач, тричі Герой Радянського Союзу. uinp.gov.ua. Український інститут національної пам'яті. 7 червня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 7.
- ↑ У Львові перейменували наступні вісім вулиць. Залишається п'ять. zbruc.eu. Збруч. 29 вересня 2022. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…dzial IV «Wykaz domów w miescie Lwowie». — S. 96.
- ↑ Ksiȩga Adresowa Krol. Stol. Miasta Lwowa. Rocznik Ósmy 1904. — S. 122.
- ↑ Ksiȩga Adresowa Krol. Stol. Miasta Lwowa. Rocznik Ósmy 1904. — S. 194.
- ↑ а б в Личаківське передмістя, 2013, с. 72.
- ↑ Личаківське передмістя, 2013, с. 73.
- ↑ Ілько Лемко (1 червня 2007). м. Львів, Філатова вул. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Ksiȩga Adresowa Krol. Stol. Miasta Lwowa. Rocznik Ósmy 1904. — S. 111.
- ↑ Офіційний сайт тату барбершоп «Батяри». batiar-tattoo.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Личаківське передмістя, 2013, с. 119.
Джерела[ред. | ред. код]
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 7. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Левинського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 208. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 65, 79, 83, 94, 104, 126. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 522, 524. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В., Загайська Р. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. — 2-ге, виправлене та доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — С. 68, 72—73, 119. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 400 прим. — ISBN 978-966-464-002-9.
- Ksiȩga Adresowa Krol. Stol. Miasta Lwowa. Rocznik Ósmy 1904. — Lwow: wydawca Franciszek Reicman, 1904. — 513 s. (пол.)
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Філатова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 10 грудня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - У Львові підтримали нові назви для ще 8 вулиць. Перелік. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 29 вересня 2022. Архів оригіналу за 10 листопада 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||