Вулиця Крип'якевича (Львів)
| Вулиця Крип'якевича Львів | |
|---|---|
.jpg) Вулиця Крип'якевича у Львові | |
| Місцевість | Личаків |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Івана Крип'якевича |
| Колишні назви | |
| Піскова бічна, Яна Ґалля, Колгоспна | |
| польського періоду (польською) | Piaskowa boczna, Jana Galla |
| радянського періоду (українською) | Колгоспна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 320 м. |
| поштові індекси | 79014[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двоосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—7, 2а, 5а, 5б, 5в, 9, 10—17, 16а, 16в, 19, 21, 23, 25[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 9, 12, 14, 15[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119)[1] |
| Забудова | конструктивізм 1920—1930-х років[4], постсецесія, функціоналізм[5] |
| Парки | Знесіння |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Вулиця Крип'якевича — вулиця у Личаківському районі міста Львова, в місцевості Личаків. Сполучає вулицю Піскову з вулицями Ніжинською та Іллі Рєпіна. Ще одна невеличка ділянка вулиці Крип'якевича прямує у бік Цісарського лісу або ж Кайзервальду.
Історія[ред. | ред. код]
Вулицю прокладено у 1920-х роках і 1927 року отримала назву — Піскова бічна. У 1936 році вулицю перейменували на згадку про польського композитора Яна Кароля Ґалля. За радянських часів, у 1950—1991 роках, вулиця мала назву Колгоспна. 1991 року вулиця отримала сучасну назву — Івана Крип'якевича, на честь українського історика, академіка АН УРСР, професора Львівського державного університету імені Івана Франка Івана Крип'якевича[6], який мешкав неподалік, у будинку на вулиці Острозького, 7[7].
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця Івана Крип'якевича забудована дво-, три- та чотириповерховими будинками в стилях конструктивізму 1920—1930-х років[4], постсецесії 1910-х років, функціоналізму 1920-х років. Також присутня сучасна забудова кінця 1990-х—початку 2000-х років[5]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
№ 1 — чотириповерхова кам'яниця, збудована у 1910-х роках у стилі постсецесії[5].
№ 3 — триповерхова кам'яниця, збудована у 1920-х роках у стилі функціоналізму[5].
№ 4 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2648-м[3].
№ 7 — вілла. Права частина будинку була перебудована за проєктом архітектора Юрія Криворучка у 2005 році, про що свідчить дата на флюгері. У необароковому фронтоні будинку вміщено барельєф Архістратига Михаїла роботи скульптора Ярослава Мотики. Власником будинку був відомий лікар стоматолог-ортопед, один з перших провідних спеціалістів імплантологів України Ґерета Орест Володимирович (1943—2006)[5].
№ 9 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2649-м[3]. У 2019 році в межах проєкту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ) проведено реставрацію дерев'яної брами у будинку[8].
№ 12 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2650-м[3].
№ 14 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2651-м[3].
№ 15 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2652-м[3].
№ 16 — п'ятиповерховий двосекційний житловий будинок, споруджений у 1999 році за проєктом ТзОВ «Арніка»[5].
№ 16а — двоповерховий офісний будинок[4] завершений півкруглим розкріпованим фронтоном, зведений корпорацією «Карпатбуд» у 2000 році[9].
№ 16в — триповерховий житловий будинок, споруджений у симбіозі стилів хай-тек та «євроремонт»[5].
- Світлини вуличної забудови
-
Будинок № 3 -
Будинок № 4 -
Будинок № 9 -
Будинок № 12 -
Будинок № 14 -
Будинок № 15
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 6 травня 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 6 травня 2023.
- ↑ а б в г д е ж Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 6 травня 2023.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 176.
- ↑ а б в г д е ж Личаківське передмістя, 2013, с. 98.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 32.
- ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 145.
- ↑ Наталя Дуляба (15 березня 2019). Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 7 травня 2023.
- ↑ Корпорація «Карпатбуд». Об'єкти здані в експлуатацію у 2000 році. karpatbud.com.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2023. Процитовано 7 травня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 5. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Левинського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 176. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 32, 83, 104, 115. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 522, 524. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В., Загайська Р. Й. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова / Ігор Мельник, Роксоляна Загайська. — Видання друге, змінене і доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — С. 97, 98. — (Львівські вулиці і кам'яниці; 4/4) — ISBN 978-966-464-002-9.
- Мельник І., Масик Р. Личаківською до Винників // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 139—155. — ISBN 978-617-629-077-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Острозького K. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 травня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| ||||||||
| |||||||||||||||||||