Вулиця Ковальська (Дрогобич)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Ковальська
Дрогобич
Початок вулиця Ковальської.
Початок вулиця Ковальської.
Початок вулиця Ковальської.
Назва на честь цеху ковалів
Колишні назви
польського періоду (польською) Berka Joselewicza
радянського періоду (українською) Шолом-Алейхема, 6 Серпня[1]
Загальні відомості
Протяжність 240 м
Координати початку 49°21′08″ пн. ш. 23°30′24″ сх. д. / 49.352123° пн. ш. 23.506669° сх. д. / 49.352123; 23.506669Координати: 49°21′08″ пн. ш. 23°30′24″ сх. д. / 49.352123° пн. ш. 23.506669° сх. д. / 49.352123; 23.506669
Координати кінця 49°21′12″ пн. ш. 23°30′34″ сх. д. / 49.353426° пн. ш. 23.509321° сх. д. / 49.353426; 23.509321
поштові індекси 82100
Транспорт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Меморіал жертвам німецької окупації 1941—1944 років
Забудова житлова приватна малоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Ковальська у Вікісховищі

Вулиця Ковальська — вулиця у середмісті Дрогобича, одна з найдавніших у місті[2].

Розташування[ред. | ред. код]

Вулиця Ковальська, вид з Дрогобицької ратуші
Початок ХХ ст. Ліворуч вул. Ковальська, праворуч Кам'яниця Лявтербахів (зруйнована)
Меморіал жертвам німецької окупації 1941—1944 років, вул. Ковальська, 6
Початок ХХ ст. Готель «Європа», нині будинок № 1 по вул. Ковальській

Вулиця Ковальська розпочинається біля північно-східного рогу Ринкової площі та пролягає аж до вулиці Лесі Українки.

Опис[ред. | ред. код]

Вулиця повністю брукована. Її частина, яка знаходиться біля північно-східного рогу Ринкової площі, викладена старою бруківкою. Вулиця забудована переважно дво- та триповерховими будинками. Їхню появу науковці датують XIX — першою половиною XX століття. Будинки під номерами від 1 до 11, які розташовані з лівого боку вулиці, є пам'ятками архітектури.

Назва[ред. | ред. код]

У минулому вулиця мала декілька назв. Спершу, за часів Австро-Угорщини, вона називалася Ковальська[3]. У той час центральні вулиці більшості міст Європи називали за професією чи родом занять.

За часів панування на галицьких землях Польської республіки Ковальську перейменували на вул. Берка Йозеловича. Однак нова назва не встигла прижитися. З початком Другої світової війни вулицю знову почали називати Ковальською, щоправда, уже на німецький лад — Шмідґассе (Schmiedgasse).

У повоєнний період вулиця встигла змінити ще дві назви — вул. Шолом-Алейхема та вул. 6 Серпня. У травні 1990 року їй повернули історичну назву — вул. Ковальська[1].

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця Ковальська є однією з найдавніших вулиць Дрогобича. Важко уявити, що понад століття тому через вулицю протікала річка, яка починалася в районі пагорба біля Народного Дому. Через неї був прокладений міст, який знаходився неподалік того місця, де зараз розташований пам'ятник «Повернення воїна АТО».

У 2016 році керівництво міста вирішило провести ремонтні роботи та включити цю вулицю до пішохідної зони міста[4].

Об'єкти вулиці Ковальської[ред. | ред. код]

  • № 1 — Житлово-торговий будинок (так звана «Чиншова кам'яниця»), колишній «Grand Hotel», готель «Європа», пам'ятка архітектури місцевого значення.
  • № 3 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.
  • № 5 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.
  • № 6 — Меморіал жертвам німецької окупації 1941—1944 років («Скорботна мати»), пам'ятка історії місцевого значення.
  • № 7 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.
  • № 9 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.
  • № 11 — Житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.

Світлини[ред. | ред. код]

  • Житлово-торговий будинок (Чиншова кам'яниця), вул. Ковальська, 1
    Житлово-торговий будинок (Чиншова кам'яниця), вул. Ковальська, 1

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б № 73 Рішення сесії Дрогобицької міської ради «Про зміну найменування вулиць і площ м. Дрогобича»
  2. ↑ Колишня кав'ярня та готель «Європа» — вулиця Ковальська, 1 [Архівовано 5 березня 2018 у Wayback Machine.] КП «Туристично-інформаційний центр м. Дрогобича»
  3. ↑ Богдан Лазорак. Два епізоди про модернізацію «Австрійського Дрогобича»: старі вулиці «по-новому» і «не провінційна мрія» про трамвай (1901, 1909—1914 рр.) // Актуальні питання гуманітарних наук. Міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. — Вип. 8. — Дрогобич: Посвіт, 2014. — С. 32-38.
  4. ↑ Вулиця Ковальська: Про задуми та виконання, виклики та перешкоди. ФОТО. drohobych-rada.gov.ua. 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12.10.2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Герб Дрогобича Це незавершена стаття про Дрогобич.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Ковальська_(Дрогобич)&oldid=37989742