Вікіпедія:Перейменування статей/Вивірка → Білка

Вивірка → Білка

Вивірка - діалектне слово. Білка більше розповсюджене, що підтверджується і Google'ем і Wikipedia article traffic statistics.--Tovel 18:51, 7 листопада 2010 (UTC)

Початкова назва статті і була «Білка», поки півтора роки тому один історик її не перейменував.--Анатолій (обг.) 23:05, 7 листопада 2010 (UTC)

А як бути з Вивіркові, Вивіркоподібні ?--Tovel 14:54, 9 листопада 2010 (UTC)

Належність слова до діалектної лексики має підтверджуватись відповідним авторитетним джерелом. Тобто, словником. Уліф нічого такого не каже. --Olvin 12:35, 10 листопада 2010 (UTC)

УЛІФ — братці, не смішіть? Він, що, тлумачний?--Albedo 16:01, 6 грудня 2010 (UTC)

То наведіть інший словник, де таки написано, що «вивірка» - діалектне слово. Посміємося разом.
А взагалі, чого така недовіра УЛІФу? Так, він не спеціалізований тлумачний. Але для деяких слів там подано синонімію і тлумачення. Наприклад, слово «риска́ль» позначено як діалектне. А «вивірка» - ні. Ви пропонуєте не зважати на такі речі, бо інформацію подано не для всіх слів? Я з Вами не згоден. Якщо інформацію подано, її слід брати до уваги. --Olvin 16:45, 6 грудня 2010 (UTC)

Якщо в УЛІФі набрати "вивірка", побачимо там над парадигмою в дужках слово "білка". А якщо наберемо "білка", то слова "вивірка" в дужках не побачимо. Цей факт свідчить про те, що УЛІФ вважає ці слова НЕ рівноправними. До речі, ту ж ситуація маємо з парою "рискаль" -- "заступ". Тобто УЛІФ таки ВВАЖАЄ "вивірка" діалектним--Unikalinho (обговорення) 02:33, 25 березня 2016 (UTC)

Вживання українських назв тварин є предметом наукових дискусій. Тому не можна перейменовувати статтю лише за принципами більшої розповсюдженості. Назва Вивірка вживається у наукових публікаціях. Подивіться, наприклад, контрольний список ссавців фауни України: тут. --Maxim Gavrilyuk 17:10, 13 листопада 2010 (UTC)

Я не в темі, і мені недавно пришлось пояснювати що вивірка це білка:) Мені не повірили. Люди з села, далекі від інтернету, родичі, україномовні. Обреготали мене:) Так що мені по барабуну як назвете:) Хоча хотілось би привчити людей, мені вивірка більше подобається.--ПАМПУХ 13:47, 26 грудня 2010 (UTC)

 За білку. Вивірка звучить як маленька віверна. 70% українців не чули про цих вивірів. Це застаріле слово, як бабр для тигра у російській. --UeArtemis 11:15, 21 листопада 2010 (UTC)

 Проти звісно, вивірка. --IgorTurzh 23:36, 25 листопада 2010 (UTC)

 За Білка. Простий приклад. Пошук у Google. Вивірка звичайна - 1500 результатів (причому більшість - вивірка математична), пошук по Білка звичайна - 78700 результатів. Прибираємо можливе співпадіння з хімічним білком. Пошук по "Білка в лісі" - 3160 результатів, "Вивірка в лісі" - 10 результатів. Якщо для вікіпедії головне не доступне донесення інформації для якомога більшої аудиторії, то можна залишати і вивірку. Але тоді незрозуміло на кого спрямований проект Популярність.--Tovel 19:04, 27 листопада 2010 (UTC)

 Проти Вивірка. Простий приклад. Пошук у Google (але перевіряємо тільки зоологію). Sciurus vulgaris вивірка - 444; Sciurus vulgaris білка - 434. це після 90 років зросійщення наукової термінології! заспокойтеся боротися з українським! хоча би згадали літописне "вевериця"! такі як ви голосують проти української мови з аргументами, що більшість книжок і газет видаються російською. ганьба українофобам! --zag 20:57, 27 листопада 2010 (UTC)

На запит вивірка sciurus vulgaris дається 427 результатів, але закінчуються вони на 9-й сторінці з числом результатів у 86, причому половина цих результатів це вікіпедія та її клони. За запитом білка sciurus vulgaris 423 результата, і закінчуються вони на 18 сторінці з числом результатів у 176. 2 до 1 на користь білки.--Tovel 11:49, 28 листопада 2010 (UTC)

 За Погоджуюся з Товелом: Вікіпедія використовує найбільш поширені назви, а не специфічні.--Анатолій (обг.) 12:36, 28 листопада 2010 (UTC)

правильно, братики наші старші! але перед тим не забудьте перейменувати Окрайну на Малороссію, все ж більш поширена назва в енциклопедіях (напр., http://pdrs.dp.ua/pedia/Малороссия), щоби не обговорювати кожний термін окремо. Zag

Судячи з назви, то не енциклопедія, а якась підорасопедія.--Анатолій (обг.) 23:39, 28 листопада 2010 (UTC)

 Проти

• Гугл-тест сам по собі не є авторитетним джерелом для визначення вживаності терміну, а та чи інша інтерпретація результатів пошуку з метою визначити вживаність є оригінальним дослідженням. Насамперед слід оцінювати авторитетність відповідних джерел (зокрема тих, які знайдено Гуглом).
• Таким чином, не наведено жодного авторитетного джерела, яке б підтверджували висловлені аргументи за перейменування:
  • що слово «вивірка» - діалектне чи застаріле;
  • що слово «білка» - більш розповсюджене.
    • Вже наведено (див. вище)--Unikalinho (обговорення) 02:44, 25 березня 2016 (UTC)
• Аргумент про те, що Вікіпедія має застосовувати найбільш поширені назви (якщо припустити, що «білка» справді більш поширена назва) не відповідає правилам. Проект правил щодо іменування статей містить рекомендацію, що назва має бути якомога коротшою, але достатньою для ідентифікації, про вживаність термінів там не йдеться. Навпаки, є рекомендація застосувати академічні джерела для вибору назви.
• У тому ж-таки Гуглі пошук за словом «білка» чудово знаходить нашу статтю із назвою «вивірка», і у результатах пошуку вона не на якійсь там -надцятій сторінці, а посідає друге місце (одразу за спеціалізованим сайтом, який присвячено цим тваринам). Тому я не розумію, яким чином енциклопедично правильна назва статті може заважати популярності енциклопедії.

--Olvin 02:12, 29 листопада 2010 (UTC)

Воно знаходить за словом "білка" тому що у статті після вивірки стоїть "або білка". Взагалі, передісторія була така - стаття була створена під назвою Білка. Базувалась стаття на УРЄ. Через 2 роки один діяч перейменував її на "Вивірка" мотивуючи це тим що <<Я все життя чув "вивірка">>. Це нормально?--Tovel 16:00, 30 листопада 2010 (UTC)

1. Я не бачу сенсу обговорювати дії півтора чи дворічної давнини. Взагалі не варто тут обговорювати дії користувачів - обговорюймо статтю.
2. Мій аргумент було наведено, що показати, що поточна назва статті ніяк не заважає проекту «Популярність». Статтю буде знайдено пошуком і за словом «білка».
3. Аргументи на кшталт «Я все життя чув вивірка» чи «Я ніколи не чув» для Вікіпедії значення не мають, бо не піддаються верифікації: «цей факт не піддається перевірці у спосіб, прийнятний для читачів Вікіпедії. Читачі не знають, хто Ви. Ви не можете включити свій номер телефону у список джерел, щоб дати змогу читачам подзвонити Вам безпосередньо за підтвердженням. І навіть якщо Ви це зробите, які вони матимуть підстави Вам довіряти?». Отже, слід звертатися до фахових джерел.
4. Фахове джерело, де вживається «вивірка», наведено. Воно не поодиноке. У багатьох фахових джерелах обидва слова вживаються поряд, але основною назвою вважається саме «вивірка».

--Olvin 20:41, 30 листопада 2010 (UTC)

•  Проти per Ahonc. «Вивірка» все ж поширеніша в слов’янських мовах. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:08, 30 листопада 2010 (UTC)

Ми обговорюємо українську, а не інші слов'янські мови.--Tovel 16:00, 30 листопада 2010 (UTC)

А в українській часто кажуть білочка для позначення фантазійного стану городян, відомого фахівцям як "Delirium Tremens" --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 09:59, 1 грудня 2010 (UTC)

•  За Що за вивірка. Вперше почув таку назву на сторінках Вікі. Звичайно білка. Мова розвивається, а не стоїть на місці. Вживати застарілі слова, які десь і колись в якомусь селі вживали українці не доречно--Kamelot 06:14, 30 листопада 2010 (UTC)
•  Проти За рудих і пухнастих вивірок! Проти перейменування. 赤子 13:19, 6 грудня 2010 (UTC)
•  Проти Аргументів наведено багато, додам ще один: Sciurus Вивірка - Google Академія --Sehrg (обговорення) 08:17, 25 березня 2016 (UTC)

 Утримуюсь Слово дилетанта. Не розуміюся в біологічній класифікації, але для мене чорний карпатський підвид скоріше вивірка або навіть вів'юрка, а той, світлий, що бігає в парку біля Політехнічного інституту - білка. Але це особисте сприйняття. Вирішувати біологам із авторитетними джерелами в руках. --Дядько Ігор 06:41, 30 листопада 2010 (UTC)

обговорення можете глянути на форумі lucanus: http://lucanus.uaforums.net/--vt52.html огляд назв немишовидних гризунів за останні 100 років можна знайти у "Збірнику праць Зоологічного музею НАН України", том 40 за 2008-2009 роки (є в інтернеті). Ось неповний перелік оглядів теріофауни, в яких вжито назву "вивірка" для Sciurus vulgaris (більшість є в інеті; спеціальні статті не наводжу):

1920. Шарлемань М. Звірі України. Короткий порадник до визначання, збірання і спостерігання ссавців (Mammalia) України. — Київ: Всеукр. кооп. видавн. союз (Вукоопспiлка), 1920. — 83 с. 1925. Храневич В. Ссавці Поділля. Огляд систематичний. — Вінниця: Віндерждрук ім. Леніна, 1925. — 31 с. — (Кабінет виучування Поділля. Вип. 4). 1927. Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні // Шарлемань М., Татарко К. Назви хребетних тварин / Інститут української наукової мови. — Київ: Держ. вид-во України, 1927. — С. 9–67. — (Серія Словник зоологічної номенклатури. Частина 2). 1938. Жарський Е. Тварини // Географія українських і сумежних земель / За ред. В. Кубійовича. — Львів, 1938. — С. 239–250. — (Факсимільне перевидання. Київ: Обереги, 2005). 1956. Татаринов К. А. Звірі західних областей України (матеріали до вивчення фауни Української РСР). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — 188 с. 1997. Теріофауна Карпатського біосферного заповідника / Загороднюк I., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. — Київ: Інститут зоології НАН України, 1997. — 60 c. — (Вісник зоології. Додаток 5). 1999. Ссавці України під охороною Бернської конвенції / За ред. І. Загороднюка. — Київ: Інститут зоології НАН України, 1999. — 222 с. — (Серія “Каталог флори і фауни Бернської конвенції”, випуск 2). 2001. Дулицкий А. И. Биоразнообразие Крыма. Млекопитающие: история, состояние, охрана, перспективы. — Симферополь: СОНАТ, 2001. — 208 с. 2002. Молочна ріка — диво природи / Громадська організація "Таврійська заповідна допомога". — Мелітополь, 2002. — 100 с. 2004. Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії (довідник для семінарів з зоології, екології, та охорони природи). — Ужгород: Ліра, 2004. — 48 с. 2005. Делеган І. В., Делеган І. І., Делеган І. І. Біологія лісових птахів і звірів. — Львів: Поллі, 2005. — 600 с. 2006. Загороднюк І. Ссавці східних областей України: склад та історичні зміни фауни // Теріофауна сходу України / Національний науково-природничий музей НАН України. — Луганськ, 2006. — С. 216–259. 2006. Булахов В. Л., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці (Mammalia). — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. — 356 с. 2009. Загороднюк І. В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України // Зб. праць Зоол. музею. — 2008–2009. — Том 40. — С. 143–181. 2010. Фауни України: охоронні категорії. Довідник. Видання друге, перероблене та доповнене / За ред. О. Годлевської, Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. --zag 00:43, 1 грудня 2010 (UTC)

•  Утримуюсь - я-то звичайно звик до білки, але підозрюю, що це могло статись внаслідок тиску русифікації, тому фахові джерела понад усе, бажано б тільки в самого початку статті зробити рясні посилання на джерела, щоб зрусифіковані не трикутнили свої очі на незвичну назву... --А1 11:36, 1 грудня 2010 (UTC)

  У нас чомусь укорінилася думка, що якщо українське слово дуже схоже на російське, то воно не справжнє українське, а зрусифіковане. Насправді, це далеко не так. І «білка», і «вивірка» — це нормальні українські слова, які є синонімами. Так, Борис Грінченко у першому томі свого знаменитого словника (Київ, 1907 рік) наводить обидва слова. Перший дом діаспорної Енциклопедії українознавства (1955 рік) містить таку статтю: «Білка, вивірка (Sciurus vulgaris L.), лісова тварина з ряду гризунів; на Україні є кілька підвидів; поширена в лісовій і лісостеп. смузі». Запідозрити Грінченка чи Кубійовича в русифікації української мови важко. На щастя, вони не діяли за принципом «аби не так, як у москалів». --Amatorov 12:14, 1 грудня 2010 (UTC)

  Русифікація полягала в тому, що в словниках у відомі часи часто на перше місце ставили слово, схоже на російське, а поряд із несхожими словами подавали позначки на зразок «застаріле». Відсутність наведених джерел із вивіркою в період 1956—1997 ніби на щось натякає. Наслідком русифікації, можливо, є не звичка до білки, а незнання вивірки. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:31, 1 грудня 2010 (UTC)

для нас це дійсно слова-синоніми, і москалі тут ні при чому. я теж спочатку вивчив слово білка, а потому вивірка. і не моя в тому провина, що у нас вкорінилося це слово, але є два незаперечні факти:

1) в усіх радянських словниках, особливо після 1960-61 рр., завжди на перше місце ставили російське слово, щоби витіснити українське і це знають всі (були відповідні постанови, подивіться вступ до будь-якого словника того часу, де мова обов'язково йде про зближення мов братніх народів); у тих випадках, коли важко було викорінити, залишали українське слово як синонім, а де могли вилучити, то вилучали (з вивіркою так не сталося, а от з російською "векшею" так сталося, хоча топонімів трохи збереглося: топоніми вивірки і векши (топоніми на основі "векши" - червоні кульки));

2) слово "білка" від самого початку тлумачили криво, розуміючи це слово як відповідник вевериці. насправді навіть у літописах мова йшла про білу (білку) як про хутро, при тому насамперед кунове, а не веверицеве. і коли у примітках до літописів слова «по бЂлЂ и вЂверицЂ» (від кожного диму) трактують як "біла вевериця" (http://izbornyk.org.ua/litop/lit02.htm) або “белая белка” (http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat01.htm), то це однозначно неправильно. білий (чистий), білувати (вичиняти хутро), біла хата (багата/чиста хата), білгород, білі ручки і все інше - слова, які ніяк не пов'язані з гризуном чи його кольором, а стосуються цінності, коштовності. понад те, думаю, що "бЂла/бЂлка" пов'язано виключно з хутром хижих, насамперед Mustela sensu lato (вкл. куну, соболя та ін.). до речі, у фасмера знаходимо: "ВЕВЕРИЦА 1. "белка", 2. "горностай", др.-русск. вiвериця, укр. вiвериця, вивiрка, блр. ваверка, болг. веверица, сербохорв. вjеверица, словен. veverica, чеш. veverka, veverice, слвц. veverica, польск. wiewiorka" (http://slov.com.ua/fasmer/page/veveritsa.1639/), але кому все це треба.... голосуйте як знаєте. сумно, що всі ці обговорення йдуть виключно на емоціях і власних уподобаннях. часом здається, що сенс вікіпедії полягає у постійних обговореннях замість роботи над статтями. щасти всім! --zag 13:55, 1 грудня 2010 (UTC)

p.s. шановний/шановна Drundia, не забувайте, що у вказаний вами період всі україномовні зоологічні видання були закриті і замість них почали видавати російськомовні. я свою першу статтю українською у фаховому виданні публікував з надзвичайними шкандалями.... дещо про зазначений вами період і мовні проблеми можна побачити тут: http://terioshkola.org.ua/library/pts9-rarity/pts9-56-zag-(theriology-in-ZPZM).pdf або тут: http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2009-rodentia-nonmuroidea-ukr.pdf --zag 14:06, 1 грудня 2010 (UTC)

 Утримуюсь --Albedo 16:01, 6 грудня 2010 (UTC)

 За. Впізнаваність, діалектність "вивірки--Unikalinho (обговорення) 13:11, 25 березня 2016 (UTC)

• Підсумок пропозиція не підтримана--Deineka 20:50, 25 грудня 2010 (UTC)

  А Nuts рекламує білка. Вивірка не зрозуміла для 99% українців--Kamelot 13:43, 26 грудня 2010 (UTC)

  Так, і УЛІФ таки ВВАЖАЄ "вивірка" діалектним (див. мій допис вище)--Unikalinho (обговорення) 02:36, 25 березня 2016 (UTC)

Вочевидь, Дейнека просто підрахував голоси. Порушивши тим самим положення, що тут не голосування, а обговорення. Отже, підсумок підбито з порушенням правил Вікіпедії, а тому є незаконним--Unikalinho (обговорення) 02:41, 25 березня 2016 (UTC)