Вікіпедія:Перейменування статей/Дев'ятдесятники → Дев'яностики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Логічно ж, адже роки дев'яності, а не дев'ятдесяті. АД з джерел статті:

Дев'яностики // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 260. --ЮеАртеміс (обговорення) 12:03, 5 січня 2021 (UTC)[відповісти]
По-перше звертаю увагу на цю статтю: Винятком будуть дев'яностники. Зокрема заключний абзац
"у наступному виданні «Українського правопису» дев’яностники подати серед слів-винятків, у яких літера т у групі приголосних -стн- зберігається. Отже, із трьох уживаних тепер назв найвдалішою вважаємо дев’яностники." (ще раз це питання автор піднімала у книзі Українське слово у вимірах сьогодення, але в мене немає доступу до книги)
Параграф 28 чинного правопису (про -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-): "Але в словах зап’я́стний, кістля́вий, пестли́вий, хвастли́вий, хвастну́ти, шістна́дцять, дев’яно́стники букву т зберігаємо." і сторонні джерела: перше, друге (це від доктора філологічних наук), третє
Ваша пропозиція прямо суперечить правопису.
Тепер стосовно строї назви. Є багато АД на стару назву. Наприклад Мотив мандрів у ліриці дев’ятдесятників або Екстермінація і концептологія літературного дискурсу 1990-х років. Є навіть книга з такою назвою: Дев'ятдесятники: авторська антологія нової української поезії. Наявність джерел на "дев'яностики" не заперечую, це часто є іншим синонімом, на кшталт "«дев'ятдесятники» («дев'яностики», «дев'яностівці»)" у Сучасний літературний процес та метакритичний дискурс: проблеми класифікації стильової ідентифікації та стратегій інтерпретацій.
Отже наступні варіанти:
дев'ятдесятники - АД та орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду НАН України
дев’яностики - АД
дев'яностівці - АД (дуже мало)
дев’яносники - ще менше згадок в АД, ніж попередній
дев’яностники - правопис та АД
Як на мене "дев'ятдесятники" (поточна назва) є панівною у літературі і переважає у вжитку у роботах дев’яностики. Правопис відносно новий, але його варіант (дев’яностники) теж застосовується. Тому  За правописне дев’яностники, як основне,  Проти запропонованого дев’яностики. У преамбулі слід згадати "дев'ятдесятники" та "дев’яностики", як широко поширені варіанти--Divega (обговорення) 08:43, 7 січня 2021 (UTC)[відповісти]
  •  Проти. Назва Дев'ятдесятники, по-перше, найпоширеніша в джерелах, в тому числі в енциклопедіях [1], [2], по-друге, вона теж нормативна, словникова (дев'ятдеся́тництво, дев'ятдеся́тник), а, по-третє, так вчать й досі у вузах (дисципліна «Історія української літератури»). Таку назву будуть найперше шукати. Варіанти дев’яностники, девʼяностівці, дев’яностики подати у розділі назва. З часом, якщо тенденція піде до вживання дев'яностники, то можна повернутися до цього питання. --Flavius (обговорення) 09:42, 12 січня 2021 (UTC)[відповісти]
  •  Проти Дев'ятдесят ― цілком собі український числівник, який закономірно вписується в ряд п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев'ятдесят. Так є і в решті слов'янських мов. Окрім того, як уже слушно зазначали, така назва є широко поширеною, зокрема її фіксує Мовно-інформаційний фонд України. Перейменування вважаю невиправданим, водночас погоджуюся з Флавіюсом щодо того, що всі засвідчені в надійних джерелах назви слід подати окремим розділом. ―NachtReisender (обговорення) 17:53, 24 січня 2021 (UTC)[відповісти]

Примітки

[ред. код]
  1. Дев’ятдесятники — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 8 січня 2021.
  2. Дев'ятдесятники — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 8 січня 2021.
  3. Олена Романенко. Покоління: читач vs письменник. ЛітАкцент (укр.). 25 квітня 2019. Процитовано 8 січня 2021.
  4. Городенська, К. (2010). Винятком будуть дев’яностники (укр.). ISSN 1682-3540. Процитовано 8 січня 2021.
  5. Борисюк, Ірина (2018). Вісімдесятники/дев'яностники: особливості ідеологічної трансформації (на прикладі творчості Мар'яни Савки) (укр.). ISSN 2078-5534. Процитовано 8 січня 2021.
  6. Наука Онлайн » Позначки » дев’яностники. Процитовано 8 січня 2021.
  7. Дядченко, Ганна Вікторівна (2019). Українські поетичні покоління другої половини ХХ століття: мовно-естетичний аналіз (укр.). Процитовано 8 січня 2021.
  8. Центр культури української мови: Винятком стали дев’яностники. Центр культури української мови. четвер, 15 жовтня 2020 р. Процитовано 8 січня 2021.

Підсумок

[ред. код]

Перевага серед джерел на боці поточного варіанту: УЛІФ, ЕСУ, ВУЕ та інші літературні джерела наведені в обговоренні. Не перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 19:21, 26 жовтня 2022 (UTC)[відповісти]