Вікіпедія:Перейменування статей/Квітконіс → Квітконос

Квітконіс → Квітконос

Прохання брати до уваги, що дане обговорення було розпочате після завершеного обговорення терміну на СО статті.

Треба писати квітконос, квітконосний. --Микола Івкі (обговорення) 12:24, 11 серпня 2015 (UTC)

•  Проти Словник української біологічної термінології / відпов. редактори: Д. М. Гродзинський, Л. О. Симоненко. — Київ : КММ, 2012. — 744 с. — ISBN 978-966-1673-12-9., стор. 236 «квітконі́с, -о́са… верхня частина пагона (стебла), що містить суцвіття.»; наступна стаття «квітконо́сний… який має або дає квітки…». Видавці Словника Інститут української мови НАН України, Комітет наукової термінології НАН України. Укладачі: академік Д. М. Гродзинський — академік-секретар Відділення загальної біології НАН України, філологи — професор Л. О. Симоненко, ще декілька канд. філ. наук. Можу зробити скан. --Олег (обговорення) 13:35, 11 серпня 2015 (UTC)
  • Боюсь, цей словник просто заражений штучною українізацією. За правописом, корінь, що походить від слова "носити", у складноскороченнях передається як "нос" ("перенос", "занос", "пронос"). Мені якось довелось чути, як один "мудрас" горох називав горіхом, бо мовляв "горох" -- це по-російськи :)--Unikalinho (обговорення) 14:24, 11 серпня 2015 (UTC)
    • Він може бути заражений хоч поліомієлітом, це ніяк не впливає на стан справи. Існує авторитетне джерело, що унормовує даний термін. Не потрібно переливати з пустого в порожнє складнопідрядними реченнями з філології. Дайте джерело на квітконос та й годі. Ми тут нічого не унормовуємо й не виправляємо. Буде використовуватись термін «цветконос», будемо так і називати статтю.--Dim Grits 19:39, 11 серпня 2015 (UTC)
      • Джерело? Будь ласка. Наберіть "квітконос". А ще почитайте правопис. І побачите, що з ним узгоджується, а що прямо суперечить--Unikalinho (обговорення) 07:48, 12 серпня 2015 (UTC)
        • Слабке джерело, адже цілком можна припустити що термін стосується отакого-собі хлопчини, що носить квіти, не задумуючись про їх будову. Та й важко розібратись, що це саме за словник, автори, рік видання... не проходить. Шукайте ще. Mykola Swarnyk (обговорення) 09:08, 12 серпня 2015 (UTC)
          • А ось це (див. пункт 6) як Вам?--Unikalinho (обговорення) 11:08, 12 серпня 2015 (UTC)

Триндіти будемо чи АД шукати? Mykola Swarnyk (обговорення) 18:45, 12 серпня 2015 (UTC)

«Український правопис» для Вас не АД? Ну тоді з Вами нема про що більше говорити--Unikalinho (обговорення) 20:12, 12 серпня 2015 (UTC)

•  За Я так розумію, «квітконіс/квітконос» походить від слів «квітка» та «носити». Якщо підходити з точки зору суто словотвору в українській мові, «квітконіс» походить від слів «квітка» та «ніс» (пор. «качконіс»). Натомість, якщо походження брати все-таки зі слова «носити», то це буде «квітконос». В іншому випадку, слово могло утворитися по-іншому, напр., «квітконосець» (пор. «зброєносець», яке в іншому випадку було б «зброєнос», але ніяк не «зброєніс», а також пор. бджола-медонос, але ніяк не «медоніс»). Хіба що в біологічній (ботанічній) термінології усталилося саме слово «квітконіс», в чому я, чесно кажучи, сумніваюся. А посилання на словник біологічної термінології якось не внушає довіри, незважаючи на те, що його авторами є представники НАН України. Мені вистачило їхнього «правопису», щоб склалося враження про науковців-мовників з НАН України як про халтурників.--Piramidion 15:08, 11 серпня 2015 (UTC)

А вам не спадає на думку, що слово "ніс" чимось споріднене зі словом "носити" (у минулому часі)? Косити - сінокіс. Возити - водовіз. Родити - недорід. Ходити - перехід. Все просто. Надто багата наша мова... тому аналогії так просто не спрацьовують, потрібні дуже авторитетні джерела. А от термін якраз усталився. Mykola Swarnyk (обговорення) 09:08, 12 серпня 2015 (UTC)

А є ще іменник "ніс". У слові "качконіс" друга частина походить якраз від іменника "ніс". А у словах, які я згадав вище, друга частина від "носити". А ще є слово "возити", і від нього "тепловоз" (а не "тепловіз"), "електровоз" (а не "електровіз"), "паровоз" (а не "паровіз"). Отже, від деяких дієслів похідні міняють голосну (тобто чергування о з і), від інших -- ні. А від "вода" і "возити" походить "водовоз", а не "водовіз". Не вводьте людей в оману--Unikalinho (обговорення) 11:06, 12 серпня 2015 (UTC)

Це взагалі не до вас, @Unikalinho: репліка. Слів є багато, а усталений термін - один, максимум два-три, всі підкріплені вживанням у науковій літературі, не "сад-город". Mykola Swarnyk (обговорення) 18:45, 12 серпня 2015 (UTC)

•  Проти Розмірковування у Вікіпедії Вам «внушають» більше довіри ніж унормоване використання терміну? Останнім часом ця сторінка стала прихистком заблукалих спеціалістів не за спеціальністю, що їхали на міждисциплінарний симпозіум, але відстали від поїзда. Нагадаю, тут змагаються джерела. Оформіть власні розмірковування й критику у вигляді статті, надрукуйте її в авторитетному виданні, подайте посилання на цій сторінці. Це буде досить вагомий вагомий аргумент у дискусії, а не пустопорожня балаканина. Поки що з чотирьох учасників дискусії лише один навів аргумент, що може братись до уваги. Інші троє, включно зі мною, лише поперекидали оклунки з повітрям навколо теми обговорення.--Dim Grits 19:39, 11 серпня 2015 (UTC)
  • Якщо джерело прямо суперечить правопису...--Unikalinho (обговорення) 07:43, 12 серпня 2015 (UTC)
    • І ще. От якби Ви не цурались розмірковування, то не робили б отаких помилок: «Розмірковування у Вікіпедії Вам «внушають» більше довіри ніж унормоване використання терміну»--Unikalinho (обговорення) 07:46, 12 серпня 2015 (UTC)
•  Проти У спеціальній літературі однозначно «квітконіс», цим терміном користуються біоморфологи (Зиман, Мосякін та ін., 2004), що в даному випадку є безумовним авторитетом. Там, не бійтесь, також питання термінології дискутувались і дискутуються на відповідному рівні. Вказати на НАН України скопом як на халтурників - крива доріжка для вікіпедії. В науці принцип такий - чим більш спеціалізоване видання, тим авторитет його вищий. Якщо є явні претензії до даного терміну - шлях один - пропонувати його змінити на «квітконос», опублікувати відповідні праці у спеціалізованих ботанічних виданнях, добитись згоди академічної спільноти і тоді вносити зміни у дану статтю. Щоб усім нам за той час не посивіти, пропоную прихильникам терміну «квітконос» додати якесь найбільш підходяще джерело до фрази, внесеної мною у статтю після слів «У деяких джерелах можна зустріти форму «квітконос»». Це на разі виглядає максимально можливим компромісом. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:46, 12 серпня 2015 (UTC)

  Так твердять якраз ті, хто за "квітконіс", "переніс", "заніс" (я про іменники)--Unikalinho (обговорення) 10:57, 12 серпня 2015 (UTC)

  А це часом не Ви горох горіхом тоді називали? :)--Unikalinho (обговорення) 13:16, 12 серпня 2015 (UTC)

@Bulakhovskyi: І хто це таке твердить? бо я щось в цьому обговоренні такого твердження не знайшов. Вам навели приклади, в яких «ніс» походить від слова «ніс» (качконіс) та «нос» походить від «носити» (водонос, медонос тощо). Чи можете Ви пояснити, як фахівець, чому в даному випадку має бути саме «ніс» у кінці слова, попри те, що ця частка походить від «носити»? Про чергування о/і не треба розказувати, всі це чудово знають і розуміють. Поясніть, чому у випадку медоноса в називному відмінку буде «медонос», попри те, що це — не людина, а у випадку квітконоса в називному має бути «квітконіс», а не «квітконос».--Piramidion 19:06, 12 серпня 2015 (UTC)

•  За схоже, що зауваження слушні. джерела наведені. аналогічно до:
  • Медонос
• Медоносець
• Медоноси
• Медоносна бджола
• Медоносна вулиця
• Медоносні бджоли
• Медоносні рослини

• Водонос
• Водонос (картина)
• Водоносний горизонт
• Водоносний комплекс
• Водоносний комплекс гірських порід
• Водоносний пласт
• Водоносні горизонти
• Водоносні комплекси
• Водоносність гірських порід

, а не качконіс. також можна додати аргумент про вживання в суспільстві, отже гугл на даний момент показує: квітконос - 12 400, квітконіс - 2 790 також вживаються цвітонос - 1 370, квітонос - 377, цвітоніс - 161, квітоніс - 65. --VaeVictis (обг) 12:10, 12 серпня 2015 (UTC)

В даному випадку статистика не допомагає, адже незрозуміло, скільки з наведених випадків стосуються ботанічного терміну, а скільки - інших значень спорідненого слова. Також зверніть увагу, що в "квітконос" потрапляє "квітконоси", "квітконосів", "квітконосний" та інші похідні від "квітконіс". Тому наведена вами статистика не є чистим аргументом.Mykola Swarnyk (обговорення) 18:47, 12 серпня 2015 (UTC)

тут у всіх випадках можливі похідні від слів. проте статистика цілком переконлива. які тут можуть бути інші значення? + джерело --VaeVictis (обг) 19:47, 12 серпня 2015 (UTC)

Почнемо з того, що переважна більшість електронних ресурсів, які потрапляють у статистику, є тупою електронною калькою російських джерел «цветонос=квітконос». Можете їх відділити? Ні. Друга категорія - це форми слова «квітконіс» у іншому відмінку крім називного, у множині та у похідних формах. Можливо їх відфільтрувати? Ні. Третя категорія - назва заняття, «квітникар», «той, хто розносить квіти». Що тут незрозумілого. Те ж саме стосовно слова «квітконос» у наведеному вами словнику. Адже можливо, що воно якраз стосується квітникаря? Згодьтесь, що пошук правильного наукового терміну слід звузити саме до джерел з сучасної української ботанічної термінології, а не шукати у гугл-статистиці, яка змішує все докупи. 20:16, 12 серпня 2015 (UTC)

@VaeVictis:, не надійтесь, що Ви його переконаєте. Тут вище я йому лінк на Український правопис дав, так він мені ось що відповів. Так що... хай адміни оцінюють--Unikalinho (обговорення) 21:05, 12 серпня 2015 (UTC)

СО Квітконіс. --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 12 серпня 2015 (UTC), --Микола Івкі (обговорення) 14:07, 12 лютого 2016 (UTC)

• Офтоп: Припиніть називати бідного качкодзьоба качконосом. Качконіс навіть у совєцькому СУМі має позначку рідко.--Вислід (обговорення) 07:09, 13 серпня 2015 (UTC)
• Справді, є джерела, які подають різні варіанти. В такому випадку перевагу слід віддати фаховим виданням з даної тематики. Крім Словника української біологічної термінології, можу навести спеціалізовану працю з біологічного словоутворення під назвою ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ТА СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ САДІВНИЦТВА. Сторінка 10: «У термінології садівництва дуже часто твірна основа непохідних слів дає життя цілому ряду термінів з новим лексичним значенням. Наприклад: квітка – квіткогриз, квітколоже, квітконіжка, квітконіс, квітконосний, квіткорозміщення, квітковий, квітучий.» --Олег (обговорення) 12:23, 13 серпня 2015 (UTC)
  • А якщо це джерело прямо суперечить правопису? Он сахарозу спеціалізовані джерела цукрозою називають. А це випадок навіть менш очевидний, ніж наш...--Unikalinho (обговорення) 15:29, 13 серпня 2015 (UTC)

    Як писав наш колега, який, на жаль, покинув проект: «Якщо біологічний словник або довідник, наукова стаття дає для mammillaria назву "Пригаючий балалаєчний мєдвєдь мишко", повинна використовуватись лише назва "Пригаючий балалаєчний мєдвєдь мишко", тому що це термін. Правомірність такого терміну можна і варто поставити під питання, але це не справа Вікіпедії, - це робота для наукового товариства. Сайт Верховної Ради більш авторитетний ніж газетна публікація або туалетний папір, але порівняно з біологічним словником він має вагу туалетного паперу. » Висловлювання досить колоритні, але ідея, думаю, зрозуміла. Процитую й далі, бо з цим погоджуюсь «Щодо географічних назв, імен, книжок і т.п. - маємо правопис. Але не для термінів. Назви видів і таксонів на українській мові є термінами. Правопис не є авторитетним джерелом для термінів. Ним мають користуватися ті, хто утворює терміни - науковці. Вікіпедисти ж термінів не утворюють, не можуть утворювати, це для них заборонено, табу. Вікіпедисти беруть терміни з авторитетних джерел - спеціалізованих словників, довідників, наукових статей. І якщо в цих джерелах якийсь таксон називають "Пригаючий балалаєчний мєдвєдь мишко", а вікіпедисту більш подобається "маміллярія", то вікіпедист має назвати вікіпедичну статтю "пригаючим балалаєчним мєдвєдєм мишко", і починати писати наукову статтю в "Український Ботанічний Журнал" стосовно зміни терміну.» (Користувач:Adept) --Олег (обговорення) 20:14, 14 серпня 2015 (UTC)

    «Вікіпедисти беруть терміни з авторитетних джерел - спеціалізованих словників, довідників, наукових статей» -- Так. Але ж не бездумно. Взагалі не можна брати якесь одне правило й оперувати ним у всіх випадках. Інакше до абсурду дійдемо (тим більше, я щось дуже сумніваюсь, що ситуація з «пригаючим мєдвєдєм» реально станеться )--Unikalinho (обговорення) 02:59, 15 серпня 2015 (UTC)

Відшукав "Біологічний словник" за 1986. Там у статті "Кульбаба" надруковано "квітконос". --Микола Івкі (обговорення) 12:36, 18 серпня 2015 (UTC)

Чи є там стаття "квітконос"? Чи принаймні подивіться у статтях "Стебло", "Квітка". І бібліографічний опис словника, будь ласка. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:38, 18 серпня 2015 (UTC)

Статті "Квітконос" нема, є статті "Стебло", "Квітка", "Квітконіжка". У статті "Тюльпан" є слова "на квітконосі". Див. Біологічний словник, ще: http://leksika.com.ua/11570718/ure/kulbaba. --Микола Івкі (обговорення) 10:32, 19 серпня 2015 (UTC)

• Стрілка* (квітконос): Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Григорюк I.П., Мельничук М.Д. Геоботаніка: тлумачний словник. Навчальний посібник, 2011, http://elibrary.nubip.edu.ua/11685/1/Kniga.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 13:12, 18 серпня 2015 (UTC)

Дякую. Вніс у статтю. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:07, 18 серпня 2015 (UTC)

• УРЕ, тільки квітконос:

http://leksika.com.ua/12400502/ure/petriv_hrest. --Микола Івкі (обговорення) 13:44, 18 серпня 2015 (UTC)

http://leksika.com.ua/11570718/ure/kulbaba. --Микола Івкі (обговорення) 10:32, 19 серпня 2015 (UTC) - --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 25 серпня 2015 (UTC)

• УРЕ, тільки медонос:

Наприклад, http://leksika.com.ua/15560530/ure/bila_akatsiya. --Микола Івкі (обговорення) 13:46, 27 серпня 2015 (UTC)

• http://elibrary.kubg.edu.ua/6888/2/Ботаника_посибник_2012.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 11:08, 19 серпня 2015 (UTC)
• [[1] ]. --Микола Івкі (обговорення) 12:45, 19 серпня 2015 (UTC)
• http://www.nbg.kiev.ua/upload/introd/Intr-N2-13.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 12:50, 19 серпня 2015 (UTC)
• http://sops.gov.ua/upload/files/metodiki/psp/4.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 13:05, 19 серпня 2015 (UTC)
• http://www.museumkiev.org/images/visnyk/Visnyk%20NMNH%208-2010.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 13:13, 19 серпня 2015 (UTC)
• http://lang.slovopedia.org.ua/6/65/19859.html. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 19 серпня 2015 (UTC)
• http://kolosok.org.ua/wp-content/uploads/2014/12/kolosok_03_14_ua.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 12:27, 25 серпня 2015 (UTC)
• http://druzi.by/wp-content/uploads/2015/02/yushuk_i_p_ukrainska_mova.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 27 серпня 2015 (UTC)
• Орфографічний словник української мови:

http://slovopedia.org.ua/35/53402/99426.html.

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=131939. --Микола Івкі (обговорення) 12:03, 19 серпня 2015 (UTC)

http://hohlopedia.org.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/kvitkonos.69059/. --Микола Івкі (обговорення) 12:55, 25 серпня 2015 (UTC)

Які орфографічні словники містять слово "квітконіс" ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:03, 19 серпня 2015 (UTC)

Шановний @Микола Івкі:, пропоную на цьому стриматися, бо я не збираюсь витрачати три ночі, щоб навести десяток-другий з кількох сотень загуглених посилань на «квітконіс». Давайте діяти співмірно зі значенням самої статті. Я вже вніс достатньо компромісне формулювання у статтю, спеціально для вас. Якщо бачите необхідність, можете самостійно додати туди ж одне-два посилання. Також можете самостійно погуглити той же «квітконіс». Але, будь ласка, враховуйте а)пріоритет ботанічної, біоморфологічної термінології над статистикою, б)час/новизна публікації, в)рівень публікації. Ваша робота дуже потрібна, але світ не зійшовся клином на одному квітконосі. Успіхів! Mykola Swarnyk (обговорення) 05:26, 21 серпня 2015 (UTC)

Джерела (і це не всі) свідчать: біологи, ботаніки вживають слово квітконос. --Микола Івкі (обговорення) 12:11, 25 серпня 2015 (UTC)

Я не розумію. Ви то просите надати джерела, то зупиняєте людину, яка це робить. Хоча... Вам посилання на "Український правопис" не авторитет. Людей вводите в оману (коли кажете, що правильно "водовіз"). І ще є на Вас компромати, тільки не з цієї дискусії. А коли бачите, що Вас і джерелами вже обставили, то вже кажете, що "світ не зійшовся клином на одному квітконосі" (сподіваюсь, цитата точно вивірена?) От давайте зробимо те, що Ви кажете (внесемо необхідні посилання, взаємно), але статтю перейменуємо. І "забудемо" про неї (в сенсі, що є ще купа інших сатей, в т. ч. і "червоних") Такий компроміс Вас влаштує? Можете не відповідати, я знаю, що ні. Подумайте собі, чому це так--Unikalinho (обговорення) 12:12, 21 серпня 2015 (UTC)

Хочу, щоб ви правильно зрозуміли. Нагромадження несуттєвих посилань ситуації не міняє. Кардинально відмінного вже нічого вашим глибоким бурінням додано не буде. Геоботанічний словник приймається, посібник з лат. мови (умовно) теж, решта малосуттєві, нема потреби гатити греблю сірниками. На перейменування не тягне. Не маю наміру на догоду вам і вашій грі додавати кількісно несуттєві десятки повідомлень про "квітконіс". Це все. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:25, 22 серпня 2015 (UTC)

Правильно "квітконос". Це явно випливає з правил, прописаних у Правописі, параграф 8, пункт 6. Для тих, хто посилається на речення «Проте в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і», звертаю увагу на приклади, наведені тут же. Всі ці приклади (а їх там 5 (добре, хай буде 4)) -- це слова на -від (<водити). З цього робимо висновок, що цей нюанс стосується саме таких слів -- на -в(о/і)д, але не на -н(о/і)с. Інакше б приклади були наведені на різні композити, а не тільки на слова з -в(о/і)д--Unikalinho (обговорення) 04:53, 22 серпня 2015 (UTC)

•  За є український правопис. Він чинний і ніхто його не відміняв! Тим більше, що орфографічний словник української мови подає квітконос, так само як і Великий тлумачний словник сучасної української мови також подає у такому варіанті квітконос. --Jeromjerom (обговорення) 15:45, 24 серпня 2015 (UTC)
• Слово квітконосний - похідне утворення від слова квітконос. Якщо, теоретично, писати квітконіс, то треба писати також і квітко-нісний. Слово "квітко-нісний" (без дефіса) на дану мить в Інтернеті відсутнє. Це підтверджує, що треба писати квітконосний. Тоді потрібно писати квітконос. Тоді слово "квітконіс" - помилка. Відомі орфографічні словники (і паперові, і електронні) містять слова квітконос і квітконосний і не містять слів квітконіс або квітко-нісний (без дефіса). --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 27 серпня 2015 (UTC)

"квітконос": http://rodovyi-vidminok.wikidot.com/k.

"…нос, -а (водоноса, лампоноса; медоноса)": http://rodovyi-vidminok.wikidot.com/dodatok1. --Микола Івкі (обговорення) 12:41, 31 серпня 2015 (UTC)

Виявив компот з "абрикіс": http://gbud.com.ua/jak-mozhna-prigotuvati-abrikos/.

"Галочка Ткачук дуже люююбить вживати де треба і де не треба звук "і" - була така мода не так [д]авно: телефін-диктофін... крілик...": [[2] ].

"Голодомір": [[3] ], "морківка" і "картіпля": [[4] ]. Мабуть, прикладів досить. --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 1 вересня 2015 (UTC)

І ще "горіх" замість "горох"...--Unikalinho (обговорення) 02:19, 2 вересня 2015 (UTC)

Так: http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/44162-gorih-ili-goroh.html.

І рос. "горох" на горіх: http://agroua.net/plant/catalog/cg-49/c-189/. --Микола Івкі (обговорення) 12:17, 2 вересня 2015 (UTC)

"Мухомір": http://ask.fm/id179264265/answer/69942051854. --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 2 листопада 2015 (UTC)

• К. М. Задорожний, кандидат біологічних наук, пише "Підковонос": [[5] ]. Правильно - "Підковоніс". --Микола Івкі (обговорення) 12:51, 23 листопада 2015 (UTC)

Орфографічні словники містять слова каучуконос, квітконос, медонос, нектаронос. Ці слова вживали і вживають ботаніки (біологи). Ці слова мали і мають другу основу -нос. Писати каучуконіс, квітконіс, медоніс або нектароніс - помилка. --Микола Івкі (обговорення) 11:40, 31 серпня 2015 (UTC)

Цветонос бот. квітконіжка, квітконос (Російсько-український словник. К.: Абрис, 2003). Цей словник містить слова каучуконос, квітконос, медонос, нектаронос. Сумнівний словник УЛІФ також містить ці слова. --Микола Івкі (обговорення) 14:24, 26 жовтня 2015 (UTC)

Коли тут підсумок підіб'ють? Назва ж зараз абсурдна--Unikalinho (обговорення) 10:22, 1 січня 2016 (UTC)

Узагальнення

Оскільки тут все звелося до ранжування та підрахунку джерел, я порівняв джерела в Google Books: для квітконос — 11 результатів [6], а для квітконіс — 3 результати [7].

Таке ж порівняння я зробив і для Google Scholar: для квітконос — 39 результатів [8], для квітконіс — 10 результатів [9].

На додачу до цього всього є ще словник УЛІФ та інші наведені в обговоренні словники, що містять варіант квітконос, є також отакий документ за 2014 рік, отакий навчальний посібник, який містить це слово, та журнал «Сучасна фітоморфологія» за 2012. Проти всього цього стоїть дуже авторитетний Словник української ботанічної термінології, який містить термін квітконіс.

Тепер розглянемо пункт правопису:

Є цілий ряд випадків, коли чергування о, е з і у відкритих і закритих складах відступає від наведених правил: (...) о, е наявні в закритому складі: (...) під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за родом діяльності, та в похідних утвореннях: діловод, діловодство, екскурсовод; водовоз; дровонос; хлібороб, хліборобство, чорнороб і т. ін. Проте в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і: водопровід, газопровід, газопровідний, електропровід, трубопровід; у словах же зі складником -воз звук о здебільшого зберігається: електровоз, лісовоз, тепловоз. Незалежно від семантики слова в словотвірних частинах -хід, -ріг виступає тільки і: всюдихід, місяцехід, пішохід, пішохідний, самохід, самохідний, стравохід, швидкохід, швидкохідний; козеріг і Козеріг (сузір’я), носоріг і т. ін.;

Цей пункт правопису містить декілька фундаментальних помилок, які я зараз наведу.

1. На початку сказано, що словотвірні частини -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за родом діяльності та в похідних утвореннях передаються без чергування, тобто через -о, проте укладачі, схоже, забули про такі слова, як медонос, каучуконос, нектаронос, ефіронос, лаконос, цукронос, пилконос — очевидно, що тут наведені терміни, пов'язані з флорою та фауною, і про які з якогось дива забули в правописі. І так само очевидно, що сюди аж напрошується слово квітконос. Також треба зауважити, що всі ці слова утворені зі словотвірної частини -нос, яка походить від слова носити, тоді як
2. є ще слова, що містять словотвірну частину -ніс, яка походить від слова ніс, і чергування вже відбувається в похідних словах, а не в базових: качконіс — качконоса; гостроніс — гостроноса; довгоніс — довгоноса; дубоніс — дубоноса; кривоніс — кривоноса; ломиніс — ломиноса; лопатоніс — лопатоноса; мечоніс — мечоноса; підковоніс — підковоноса; плосконіс — плосконоса; трубконіс — трубконоса; шишконіс — шишконоса. Всі ці слова, за винятком ломиноса, стосуються представників тваринного царства, і у всіх без винятку другий словотвірний елемент походить від слова ніс. Очевидно, що «квітконіс» сюди ну ніяк не вписується.
3. І, мабуть, останнє: в другому реченні правила сказано, що «в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і», після чого наведено приклади: водопровід, газопровід, газопровідний, електропровід, трубопровід. Зверніть увагу, що немає жодного прикладу для -воз, -нос, -роб. Я скажу навіть більше — тут немає навіть прикладу для словотвірної частини -вод (від слова «водити»), всі наведені приклади містять словотвірну частину -провід (від слова «проводити»): водо-провід, газо-провід, електро-провід, трубо-провід.
4. Знайшов ще одну, про яку вже йшла мова в цьому обговоренні: якщо в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і, то чому в тому авторитетному словнику, створеному, зокрема, філологами, подається квітконіс, але квітконосний? Адже це суперечить цьому пунктові правила, оскільки похідні утворення також повинні містити чергування (квітконісний). Однак з наведених вище прикладів видно, що «квітконіс» та «квітконосний» могли б прекрасно співіснувати й не суперечити правопису, якби словотвірна частина -ніс походила від, власне, слова ніс. Але ми знаємо, що це не так. Тому я більше схиляюся до думки, що той словник містить помилку. А якщо повернутися до суто цього пункту правопису — то знову ж таки ми маємо такі слова як паровоз, ваговоз тощо, які не означають людей за родом діяльності, і попри це в них не відбувається чергування.

Отож, навіть не знаю, що ще додати… Робіть висновки.--Piramidion 09:36, 27 січня 2016 (UTC)

Що робити? Підсумок підбивати, тобто перейменовувати статтю на "Квітконос"!--Unikalinho (обговорення) 06:26, 31 січня 2016 (UTC)

Слово ломи́ніс має наголос на першій частині (пор. ломи́камінь, гори́цвіт), а квітконо́с - на другій. --Микола Івкі (обговорення) 14:19, 29 січня 2016 (UTC)

Попереджую: Я не хвілолог. Бо українською було би саме так. А, оскільки слово зопозичене, іншомовне, то — філолог. Тобто, я — не філолог. Але я — українець, з Полтавщини. І виріс в українській мові. І тому бачу, коли людина пише за сучасними правилами, як їй здається,— українською мовою, але, оскільки нею не говорить, то й пише таке, що язик українця не повернеться сказати.

От і тут. Квітко-ніс. Чий?

А може — «нести», «носити», тож тоді явно «квітконос», бо ж він щось НОСить.--Ejensyd (обговорення) 17:46, 28 січня 2016 (UTC)

Узагальнення містить помилку: не Словник української ботанічної термінології, а Словник української біологічної термінології.

Узагальнення згадує словник УЛІФ. У підсумку цей сумнівний словник згадувати не треба. --Микола Івкі (обговорення) 12:30, 15 лютого 2016 (UTC)

Ну яке це узагальнення?

Не треба бути філологом, щоб прочитати Правопис. Читаємо: ряд випадків, коли чергування о, е з і у відкритих і закритих складах відступає від наведених правил:...о, е в закритому складі у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за родом діяльності. Проте в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і. Професія? Квітконос. Предмет? Квітконіс. ВСЕ. Про "статистику" додам завтра. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:34, 29 січня 2016 (UTC)

А медонос, каучуконос, нектаронос, ефіронос, лаконос, цукронос, пилконос та інших прикладів та аргументів Ви вдали, що не побачили чи як? Чи Вам просто ліньки було читати? Побачили, що узагальнення написав Ваш опонент у цьому обговоренні, і автоматично — «ну яке це узагальнення»? Бо інакше логіки я не бачу.--Piramidion 07:57, 29 січня 2016 (UTC)

Пане @Piramidion:, мені неприємно було читати вашу аргументацію, але не через лінощі.

Просто мені так виглядає, що жодне з наведених вами слів не є «предметом», хоча за звучанням деякі з них нагадують назви предметів, але по суті всі вони є «властивостями предметів». Медонос, ефіронос, пилконос - це збірна властивість рослин (предметів), але жодне з цих слів само не є предметом. В даному випадку Правопис чомусь регламентує дві категорії - професії і предмети. Квітконіс - предмет. Медонос - не предмет.

Всі 4 ваші «правописні» тези побудовані на методі доведення «від супротивного». Але ця логіка не спрацьовує. Ви намагаєтесь поширити дію правил на слова, яких ці правила не стосуються. Просто не охоплені цим правописом. І все. Така наша мова і такий наш правопис. Він не є вичерпним. Паровоз-паровозу (предмет) , але перевіз-перевозу (не предмет і не професія) . А також верболіз-верболозу (предмет) , недорід-недороду (не предмет). Можете це пояснити?

Так само недоречно вимагати в обговоренні терміну «квітконіс» (квіка+нести) попутно обговорити слова «кривоніс, ломиніс», які з даним терміном не споріднені, а лише співзвучні (ніс+кривий, ніс+ламати) – логіки тут нема, лише співзвучність.

З ваших міркувань я зрозумів, що вам також Правопис не цілком логічний. Тому давайте відкинемо Правопис з аргументації. Вкладати в чужі уста аргументи, які нібито «з якогось дива забули» укладачі Правопису, не є методом дискусії (як і звинувачення в лінивстві).

Тепер до "статистики". Візьмемо наугад пару з ваших «желізних» наукових джерел. Шеляг-Сосонко: «На запит "квітконос" не знайдено жодного документа»; Роїк «квітконос- них пагонів»; Й.М.Берко, мій шановний опонент на захисті – «квітконос-ні, квітконос-на, квітконос-ний», але нема саме «квітконос» - і так далі, і так далі, і так далі – і невже вам важко було почитати те, що я писав півсторінкою вище – весь цей Гугль-пошук недостовірний, бо не фільтрує відмінків. Думаю, вам не треба доводити, як деяким, що в нинішньому статусі квітконіс якраз і є квітконОсним пагоном, що слово квітконіс відмінюється з чергуванням і що я горох горіхом не називав.

Отже, що в сухому залишку?

За «квітконіс» - два авторитетні академічні джерела – Словник і Довідник з морфології (є в тексті статті) плюс кілька не надто авторитетних статей/посібників (нема сенсу набирати їх кількісно).

За «квітконос» - кілька джерел рангу статті/підручника/посібника з ботаніки, сільського господарства і т.д. (також наведені в тексті статті разом з варіантом написання «квітконос»). Кількісно переважають останні. Але якісно? Кілька навчальних посібників без титульних сторінок чи там, де авторами є «лаборанти-методисти», чи «видання», явно надруковані на машинці? Та таких прикладів не 39, а 339 набереться. І що з того?

Ну давайте, давайте перейменуємо під тиском зубоскальських аргументів типу «ти шо, лінивий», «ти часом не Азіров?», «це не ти, москалю, Голодомір влаштував», «Академія Наук - та то гадючник!». Вперед! Таким методом ми точно збільшимо кількість активних дописувачів і зменшимо число конфліктів. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:40, 30 січня 2016 (UTC)

А оце вже типовий приклад забалакування. Ви взагалі знаєте, що таке складні слова, про які йдеться в правописі? Бо якщо так, то до чого тут перевіз-перевозу та недорід-недороду? І до чого там верболіз, якщо в правилі не йдеться про словотвірну частину -лоз? Крім того, правописне правило має відповідати практиці української мови. Я спеціально провів пошук в словнику, і виписав з нього всі слова, що є складними словами та закінчуються на -ніс або -нос в називному відмінку, і при цьому не є ані іменами, ані означеннями людей за родом діяльності. І продемонстрував, що всі слова, що закінчуються на -нос походять від слова «носити», а всі, що закінчуються на -ніс, походять від слова «ніс». Це якщо дуже спростити все те, що я детально розписав вище. Крім того, якщо Ви так дуже дотримуєтесь правопису, і постійно посилаєтесь на отой його пункт, то чому Ви ігноруєте той факт, що похідне слово від «квітконіс» — «квітконосний» — йому суперечить? Адже «не треба бути філологом, щоб прочитати правопис» і зрозуміти, що похідне від «квітконіс» має бути «квітконісний». Вам не здається, що в будь-якому випадку десь тут є помилка? І щодо останнього — «Сократ мені друг, але істина дорожча».--Piramidion 08:11, 30 січня 2016 (UTC)

Я якраз не ігнорую, я визнаю, що термін «квітконіс - квітконосний» не вписується: не суперечить, але й не регламентується наведеними правилами, ці пункти завузькі. І тому, раз уже «Цей пункт правопису містить декілька фундаментальних помилок» - немає великого сенсу його використовувати. Невже так важко визнати медонос «не-предметом» і відкласти це криве лекало правопису убік. Я не претендую бути носієм істини в останній інстанції, якщо ви дуже-дуже хочете настояти на своєму і будь-яким чином «дотиснути» дане обговорення, бог вам в поміч. Будете в гарній компанії. Mykola Swarnyk (обговорення) 22:19, 30 січня 2016 (UTC)

Платон, а не Сократ --Unikalinho (обговорення) 07:07, 31 січня 2016 (UTC)

Йому якраз Сократ - мабуть цикуту пішов заварювати - для друга... Mykola Swarnyk (обговорення) 07:25, 31 січня 2016 (UTC)

2Unikalinho: Так, мені якраз Сократ :) (насправді там є дві варіації, Платон - варіант, що приписується Арістотелеві, див. Amicus Plato, sed magis amica veritas). 2Mykola Swarnyk: ВП:Е Вам про що-небудь говорить? А по темі - я вже тричі в різних місцях звертався до користувачів, що не брали участі в цьому обговоренні, щоб тут нарешті підбили підсумок. Я згоден на будь-який варіант, але хочу, щоб наведені мною аргументи були враховані.--Piramidion 07:40, 31 січня 2016 (UTC)

Так Ви ж не брали участь в обговоренні. Підбивайте підсумок. Оте, що Ви написали під заголовком "узагальнення" -- це ж спокійно може пройти як підсумок--Unikalinho (обговорення) 14:05, 31 січня 2016 (UTC)

Брав, хоча й неактивну (пошукайте вгорі). І оте узагальнення я писав якраз як підсумок, але коли почав аналізувати правопис, то виявив багато нових фактів, які стали новими аргументами, провів пошук в словниках і виписав звідти слова і т. д., а підбивати підсумок на основі цілковито нових аргументів в такому «важкому» обговоренні - якось неправильно. Тож краще хай підсумок підіб'є хтось інший.--Piramidion 14:12, 31 січня 2016 (UTC)

@Mykola Swarnyk:

1."Всі 4 ваші «правописні» тези побудовані на методі доведення «від супротивного». Але ця логіка не спрацьовує. Ви намагаєтесь поширити дію правил на слова, яких ці правила не стосуються. Просто не охоплені цим правописом. І все. Така наша мова і такий наш правопис. Він не є вичерпним. Паровоз-паровозу (предмет) , але перевіз-перевозу (не предмет і не професія) . А також верболіз-верболозу (предмет) , недорід-недороду (не предмет)" -- По-перше, "паровоза", по-друге, крім "перевіз", є ще "тепловоз", по-третє, "верболіз" взагалі не сюди, бо тут у слоовотвірному елементі немає "о" (це від "лізти", а не від "лоза"), по-четверте, "недорід" -- аналогічно (тут від слова "рід")--Unikalinho (обговорення) 07:02, 31 січня 2016 (UTC)

2."Так само недоречно вимагати в обговоренні терміну «квітконіс» (квіка+нести) попутно обговорити слова «кривоніс, ломиніс», які з даним терміном не споріднені, а лише співзвучні (ніс+кривий, ніс+ламати) – логіки тут нема, лише співзвучність." -- Так бо це різні за походженням слова. Ви самі це пишете. Тож чому Ви вирішили, що вони мають писатись однаково?--Unikalinho (обговорення) 07:02, 31 січня 2016 (UTC)

У яких словниках є слово квітконісний ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 31 січня 2016 (UTC)

Які орфографічні словники містять слово квітконіс ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:22, 31 січня 2016 (UTC)

Є слова пилконіс і пилконос, обидва стосуються біології. Слово пилконіс стосується зоології (пилка-ніс), а пилконос - ботаніки (пилок-носити). --Микола Івкі (обговорення) 14:27, 29 січня 2016 (UTC)

• Знов за рибу гроші.

Якщо писати квітконіс, тоді потрібно писати також і квітконісний. Але ж пишуть квітконосний. Слово квітконосний - похідне утворення від слова квітконос. Тоді квітконіс - помилка або слова квітконіс і квітконосний не родичі. Тобто Словник української біологічної термінології містить помилку квітконіс.

Навіщо у Вікіпедії повторювати цю помилку ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 29 січня 2016 (UTC)

В Інтернеті є назви Мелітопіль і Маріупіль (http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=427).

Писати квітконіс нагадує писати не Мелітополь, а Мелітопіль, не Маріуполь, а Маріупіль. --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 31 січня 2016 (UTC)

Що таке іменник ? Іменник - це частина мови, яка означає предмет (http://pravila-uk-mova.com.ua/index/imennik/0-9). Тоді предмет - і хлібороб. і тепловоз, і квітконос. --Микола Івкі (обговорення) 13:06, 31 січня 2016 (UTC)

Слово квітконос утворене від іменника квітка і дієслова носити.

Квітконос - квітконосне стебло, яке квітку (квітки, суцвіття) несе (носить) ([[10]], [[11]]).

Слово квітконіс утворене від іменників квітка і ніс.

А де у квітки ніс ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:29, 1 лютого 2016 (UTC)

• Mykol'о Swarnyk'у . Ви порушили правила перейменування. Згода ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 7 лютого 2016 (UTC)
• Раджу поміркувати над назвою квітконіжка (тобто додати статтю квітконос до статті квітконіжка). --Микола Івкі (обговорення) 13:23, 7 лютого 2016 (UTC)
• На цибулі буває квітконіжка, квітконос, стрілка, цибок. А на деревах ?.. --Микола Івкі (обговорення) 13:43, 9 лютого 2016 (UTC)

Скасований підсумок

• Прошу цей допис не розділяти.

Є складний іменник тепловоз. Від нього похідне утворення тепловозний (не тепловізний).

Є складний іменник водопровід. Від нього похідне утворення водопровідний (не водопроводний).

Слова квітконіс і квітконос - складні іменники.

Слово квітконіс має те саме значення, що й квітконос.

Тоді мають бути відповідні похідні утворення квітконісний і квітконосний.

Слово "квітконосний" є і в Інтернеті, і в словниках (зокрема в орфографічних).

Слово "квітконісний" у відомих словниках відсутнє, а в Інтернеті на дану мить є тільки на цій сторінці.

Звідси випливає, що слово квітконосний - літературне, а квітконісний - не літературне.

Тоді слово квітконос - літературне, а квітконіс - не літературне.

Відомі сучасні орфографічні словники містять слово квітконос і не містять слова квітконіс.

Це підтверджує, що слово квітконос - літературне, а квітконіс - не літературне.

Слово квітконіс може вживати той, хто не дуже добре знає українську літературну мову.

Це слово можуть уживати також у деяких говірках, де є додаткове чергування о, е з і (часто в останньому закритому складі).

У цих говірках можуть сказати чи написати Мелітопіль і Мілітопіль "Мелітополь", терін і терінь "терен", горіх "горох", медоніс "медонос", квітконіс "квітконос".

До речі, на горіх у цих говірках кажуть оріх. Тобто оріх "горіх", а горіх "горох".

Але ж деякі говірки - далеко не більшість.

Тоді слова медоніс і квітконіс - не літературні.

Досить ?!

Звідси підсумок: перейменувати Квітконіс -> Квітконос. --Микола Івкі (обговорення) 14:07, 12 лютого 2016 (UTC)

• Додаток.

Пошук Google Books, кількість джерел:

"квітконісний" * - 0, "квітконосний" * - 35, "квітконіс" - 4, "квітконос" - 12;

"медонісний" * - 0, "медоносний" * - 150, "медоніс" - 4;

"паровізний" * - 2, "паровозний" * - 156, "паровіз" - 101;

"водовізний" * - 1, "водовозний" * - 26, "водовіз" - 26;

"водонісний" * - 1, "водоносний" * - 93, "водоніс" - 10.

Примітки:

- знак * означає, наприклад, "квітконісний" / "квітконісна" / "квітконісне" / "квітконісні";

- відомі орфографічні словники містять слова квітконос, квітконосний, медонос, медоносний, паровоз, паровозний, водовоз, водовозний, водонос, водоносний і не містять інших досліджених слів (зокрема слова паровіз). --Микола Івкі (обговорення) 13:44, 16 лютого 2016 (UTC)

@Микола Івкі: Ви самі шкодите ділу. Якби Ви дали б підбити підсумок людині, яка не брала участі в обговоренні, вона може б написала те самісіньке, що й Ви (тільки чіткіше, без зайвої балаканини), але тоді б не було ні в кого претензій. А тепер виходить, що підсумок підбила людина, яка найактивніше голосувала. Тобто некоректно. Не дивно, що статтю перейменували назад --Unikalinho (обговорення) 14:51, 12 лютого 2016 (UTC)

А Ви читайте початок ВП:ПС. Там заборони підбити підсумок учаснику обговорення нема. Обговорення триває шість місяців.

Piramidion підготував узагальнення, яке інші користувачі могли використати для підбиття підсумку, але за півмісяця цього не зробили.

Див. також ВП:ЗА#Вікіпедія:Перейменування статей/Квітконіс → Квітконос. --Микола Івкі (обговорення) 12:36, 14 лютого 2016 (UTC)

Треба завжди діяти за духом правил. Скажіть, чи може бути правомірним, коли учасник свою думку, яку хтось інший заперечує, виставляє як підсумок?--Unikalinho (обговорення) 07:42, 15 лютого 2016 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 11:55, 15 лютого 2016 (UTC)

Припиніть доводити до абсурду...--Unikalinho (обговорення) 13:22, 15 лютого 2016 (UTC)

Скасовую підсумок, бо це ніякий не підсумок, а розгортання вашого власного аргументу. Ваш аргумент за перейменування був такий: Треба писати квітконос, квітконосний. Підсумок такий: Звідси випливає, що слово квітконосний - літературне, а квітконісний - не літературне. Тоді слово квітконос - літературне, а квітконіс - не літературне. Тобто підсумок ніяк не враховує аргументи інших користувачів, а тому й не може бути підсумком — NickK (обг.) 13:03, 14 лютого 2016 (UTC)

• Mykol'о Swarnyk'у. Як розуміти Вашу мовчанку ? Де Ваші контраргументи на мій допис з подробицями (14:07, 12 лютого 2016 (UTC)) ? --Микола Івкі (обговорення) 14:06, 16 лютого 2016 (UTC)
• "pedunculus, i m квітконос" : [[12]]. --Микола Івкі (обговорення) 14:03, 18 лютого 2016 (UTC)

Оскаржений підсумок

Підсумовую основні вагомі аргументи, висловлені в цьому обговоренні:

• Провідні фахові джерела, в яких окрема стаття присвячена безлистому генеративному пагону, на якому розвивається квітка (суцвіття):
  • Словник української біологічної термінології / відпов. редактори: Д. М. Гродзинський, Л. О. Симоненко. — Київ : КММ, 2012. — 744 с. — ISBN 978-966-1673-12-9.: квітконіс
  • Зиман С.М., Мосякін С.Л. Ілюстрований довідник з морфології квіткових рослин: квітконіс
  • Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Григорюк I.П., Мельничук М.Д. Геоботаніка: тлумачний словник: стрілка (квітконос)
• Словники:
  • В усіх зацитованим користувачем Микола Івкі орфографічних словниках вжито варіант «квітконос»
  • На спростування цього зазначено, що це слово може також стосуватися особи, яка носить квіти (аргумент Mykola Swarnyk)
  • Єдиним словником, який чітко асоціюється з предметом статті, є наведений Jeromjerom тлумачний словник: квітконос
• Правопис:
  • У ході обговорення наведені різні трактування § 8.3.ґ.6 правопису, який регламентує чергування О — І: були дискусії щодо того, чи можна вважати К. предметом та як саме поширюється цей пункт правопису на словотворну частину -нос.
  • На підтримку варіанту «квітконос» зазначено, що варіант «квітконіс» логічно асоціюється з парою «квітка»+«ніс» (де «ніс» є іменником), а від пари «квітка»+«носити» має бути «квітконос», аналогічно до ряду інших іменників (аргументи Ejensyd, Piramidion і VaeVictis)
  • На підтримку варіанту «квітконіс» зазначено, що в закритому складі має бути і (аргумент Bulakhovskyi на сторінці обговорення), та те, що варіант «квітконіс» міг утворитися від «квітка»+«ніс» (від дієслова «нести» виправлено — NickK (обг.) 02:08, 21 лютого 2016 (UTC) де «ніс» є формою минулого часу дієслова) і також наведено ряд подібних іменників (аргумент Mykola Swarnyk)
  • Серед фахових джерел з питань правопису наведено лише статтю ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ТА СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ САДІВНИЦТВА: квітконіс.
  • Аргумент про те, що прикметник «квітконосний» (щодо написання якого сумнівів немає) походить від іменника К., спростований тлумаченнями з СУБТ (аргумент Mr.Rosewater), за якими прикметник «квітконосний» за лексичним значенням не пов'язаний з іменником К.
• Інші джерела:
  • У ході обговорення виявлено, що в наукових працях і наукових джерелах обидва присутні варіанти «квітконіс» та «квітконос». Певну перевагу має варіант «квітконос», але точно кількісно визначити його перевагу з обговорення неможливо.

Підсумок: у ході обговорення встановлено, що в провідних біологічних джерелах переважає варіант «квітконіс», в словнику ж «квітконос». Варіант «стрілка» ніким серйозно не розглядався в цьому обговоренні та не може бути його підсумком. В той же час мали місце розходження в трактуванні правопису (аргументи з кожного боку були приблизно однаково переконливими), а в єдиній процитованій мовознавчій праці «квітконіс». З огляду на те, що в галузі біології надається перевага біологічним термінологічним словникам (аргументи Mr.Rosewater, Dim Grits та Mykola Swarnyk), у яких переважає «квітконіс», а чіткого спростування неприпустимості такого написання з мовознавчої точки зору не наведено, статтю не перейменовано.

Перейменування на Квітконос можна буде розглянути за умови появи провідного біологічного термінологічного словника, який використовуватиме таку назву, а перейменування на варіант «стрілка» або інший можна обговорити окремо шляхом аналізу джерел — NickK (обг.) 19:06, 18 лютого 2016 (UTC)

NickK'у. За такий підсумок Вам - ганьба ! Треба називати речі своїми іменами: СУБТ містить помилку (нелітературне слово) квітконіс. У тому ж словнику слово квітконіс суперечить слову квітконосний. Біологи мають дотримувати правопису і заглядати у словники. Ще до створення СУБТ орфографічні словники містили слова квітконос і квітконосний і не містили слів квітконіс або квітконісний. --Микола Івкі (обговорення) 13:17, 19 лютого 2016 (UTC)

Див. останній пункт розділу «Правопис», де описано саме питання прикметника «квітконосний», та розділ «Провідні фахові джерела», де є щонайменше одне більш раннє джерело (Зиман, Мосякін) — NickK (обг.) 16:41, 19 лютого 2016 (UTC)

Хочете сказати, що слова квітконос (квітконіс) і квітконосний - не родичі ? --Микола Івкі (обговорення) 12:25, 21 лютого 2016 (UTC)

Спільнокореневі слова, але прикметник «квітконосний» не є похідним від «квітконіс» (див. визначення зі словника) — NickK (обг.) 09:58, 22 лютого 2016 (UTC)

Ну правильно, воно не може походити від умовного слова "квітконіс" (і взагалі бути спорідненим з ним), бо оце "-ніс" -- то від іменника "ніс". Воно може бути спорідненим тільки з "квітконос"...--Unikalinho (обговорення) 15:18, 23 лютого 2016 (UTC)

Щодо цього див. у кінець сторінки (оце--Unikalinho (обговорення) 15:28, 23 лютого 2016 (UTC)

Підсумок оскаржую (просто не знаю, де то треба слово "оскаржений" додати). Причина проста як двері: суперечить Правопису. Повторюватись не буду, все написано вище-. Хоча треба прокоментувати оце "варіант «квітконіс» міг утворитися від «квітка»+«ніс» (де «ніс» є формою минулого часу дієслова)" -- ЛЮДИ ДОБРІ, ВИ СЕРЙОЗНО? Коли то в укр. мові складені іменники утворювались від форм минулого часу дієслів????????? Щодо "в закритому складі має бути і" -- що, прямо так і має бути? А як тоді "горох", "пронос" і багато інших подібних слів? -Unikalinho (обговорення) 18:52, 20 лютого 2016 (UTC)

По-моєму, тут однаково — що від дієслова «носити», що від іменника «ніс» усе одно буде «ніс». І власне тут не від минулого часу, а від кореня, в якому відбулося чергування. Так, не завжди і чергується з о або е, але якщо чергується в якомусь корені, то в усіх словах з таким коренем.--Анатолій (обг.) 19:51, 20 лютого 2016 (UTC)

Твірна основа, яка походить від дієслова "носити" - -це "нос". Про це і в Правописі сказано--Unikalinho (обговорення) 08:27, 21 лютого 2016 (UTC)

Дякую за уважність, виправив формулювання та точно передав аргумент користувача Mykola Swarnyk. Приклад такого утворення навів у своєму аргументі Mykola Swarnyk: «везти» → «перевіз», тобто таке не є неможливим. Аргумент, що «квітконіс» суперечить Правопису, має таку саму вагу, що й аргумент, що «квітконос» суперечить Правопису: обидва аргументи базуються на суб'єктивних трактуваннях вікіпедистами одного й того самого пункту правопису й тому взаємно компенсуються. Якщо ваш аргумент «суперечить Правопису» підкріплюється працями з мовознавства, посібниками тощо — його можна буде розглянути, але голослівне оскарження не приймається — NickK (обг.) 02:08, 21 лютого 2016 (UTC)

Правопис говорить, що (напишу схематично) "(річ) + носити → (речо)нос". Тут у обговоренні було це наведене, що ще треба? То навіщо ще якісь посібники? Якщо Правопис чітко говорить... Іменувати варіантом, який явно суперечить Правопису, тільки тому що він є в джерелах (мається на увазі, трапляється в джерелах, а не єдино вживаний) -- це ВП:НДА--Unikalinho (обговорення) 08:21, 21 лютого 2016 (UTC)

А виправлення Ваше нічого не дало, бо Mykola Swarnyk ні про "везти", ні про "нести" не говорив. Він говорив саме про "носити" і "возити". Детектором брехні є комбінація CTRL + F... Отже, Ваше "виправлення" -- це насправді підтасовування дійсного під бажане... до того ж це можна трактувати як новий, не наведений в обговоренні аргумент--Unikalinho (обговорення) 08:26, 21 лютого 2016 (UTC)

Добре, я не розраховував, що до підсумку будуть зауваження не по суті, а по формі, тому відповідатиму вам виключно цитатами. Щодо

	Правопис говорить, що (напишу схематично) "(річ) + носити → (речо)нос".
— Unikalinho

то є й протилежне тлумачення правопису:

	Не треба бути філологом, щоб прочитати Правопис. Читаємо: ряд випадків, коли чергування о, е з і у відкритих і закритих складах відступає від наведених правил:...о, е в закритому складі у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за родом діяльності. Проте в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і. Професія? Квітконос. Предмет? Квітконіс. ВСЕ.
— Mykola Swarnyk

Стосовно

	Іменувати варіантом, який явно суперечить Правопису, тільки тому що він є в джерелах
— Unikalinho

то це не так і «явно»

	Вкладати в чужі уста аргументи, які нібито «з якогось дива забули» укладачі Правопису, не є методом дискусії
— Mykola Swarnyk

Що ж стосується

	Mykola Swarnyk ні про "везти", ні про "нести" не говорив
— Unikalinho

то він про це говорив:

	терміну «квітконіс» (квіка+нести)
— Mykola Swarnyk

та

	Паровоз-паровозу (предмет) , але перевіз-перевозу (не предмет і не професія)
— Mykola Swarnyk

Від себе додам лише, що я до біологічної термінології ніякого стосунку не маю та ніякого «бажаного» не маю: я не маю ніякої особистої точки зору щодо назви цієї статті

Підсумовуючи, я зрозумів та врахував ваші аргументи. Втім, ці аргументи не є достатньо вагомими, бо є такого ж саме рівня обґрунтованості аргументи, що за правописом має бути саме «квітконіс» і ніяк не «квітконос». Тому я й прошу вас надати якесь підтвердження вашим словам, що має бути саме таке тлумачення правопису, як ви пропонуєте, і тоді це буде новим і, можливо, вирішальним аргументом. А доки такого підтвердження нема, вирішальним є аргумент фахових джерел, а не правопису — NickK (обг.) 11:49, 21 лютого 2016 (UTC)

Я Вас не розумію. Були ж в обговоренні процитовані пункти Правопису (мною та @Piramidion:). Опоненти спростовують це твердженням стосовно того, що раз "квіткон(о/і)с" не особа, то мовляв це положення Правопису не діє. Але! Повторю аргумент, який робить твердження опонентів хибним. Там усі приклади на -від. Тобто явно видно, що оце зауваження про предмети з "і" не стосується слів на -нос. Спростуйте цей аргумент. Інакше він буде вирішальним (бо спростовує тлумачення прихильників "квітконіса")--Unikalinho (обговорення) 06:21, 22 лютого 2016 (UTC)

А також поясніть, чому є "перенос", "занос", "пронос" -- це ж предмети (тобто неістоти)!--Unikalinho (обговорення) 06:29, 22 лютого 2016 (UTC)

А щодо "бажаного", то "бажаним" для Вас є відстояти свій підсумок -- тут не потрібно мати стосунок до біологічної термінології--Unikalinho (обговорення) 06:27, 22 лютого 2016 (UTC)

Ще хочу щодо "не методу дискусії" @Mykola Swarnyk сказати. Насправді те, що він називає "вкладанням...", насправді може бути просто можливим поясненням того, чому ж у джерелах вжито антиправописний варіант або ж, наприклад, того, чому Правопис щось у тексті правила не написав. Тобто це може й не метод, але контраргументом може бути--Unikalinho (обговорення) 06:59, 22 лютого 2016 (UTC)

Перечитав ще раз "наше" та "опонентське" тлумачення правописного правила. І тут треба сказати про Вашу, Нікк, грубу методичну помилку. Адже сама кількість аргументів ще не означає, що їх усі треба враховувати на рівних правах. От Пірамідіон та я (може меншою мірою) логічно пояснили своє тлумачення. А опоненти лише чіпляються до букви -- а здорового глузду в їхній аргументації нема. Отже: щоб підбити підсумок, треба не просто вивести середнє арифметичне від усіх аргументів, а й керуватись здоровим глуздом і спростувати те, що йому не відповідає. Бо інакше у будь-якої сторони будуть претензії. Ви не спростували нашої аргументації і нічого не заперечили проти спростування нами опонентів. І опоненти нас не спростували. Спросутйте хоч зараз... якщо зможете... Зокрема оце спростуйте...--Unikalinho (обговорення) 07:11, 22 лютого 2016 (UTC)

Це вже ходіння по колу. Що ваші аргументи й аргументи користувача Piramidion, що аргументи користувача Mykola Swarnyk однакової ваги: це одна з можливих інтерпретацій. До кожної з інтерпретацій є приклади та контрприклади, і аргумент:

	Там усі приклади на -від. Тобто явно видно, що оце зауваження про предмети з "і" не стосується слів на -нос
— Unikalinho

не є логічним: приклад до правила не може звужувати правило. Я не знаю, чому було обрано саме цю ілюстрацію, і аргументація про те, що правопис щось не написав, саме з вашого боку:

	Цей пункт правопису містить декілька фундаментальних помилок: (...) укладачі, схоже, забули про такі слова, як медонос, каучуконос, нектаронос, ефіронос, лаконос, цукронос, пилконос — очевидно, що тут наведені терміни, пов'язані з флорою та фауною, і про які з якогось дива забули в правописі
— Piramidion

З цієї точки зору пояснення Mykola Swarnyk не припускає того, що правопис щось не написав, але натомість дає дещо ширше трактування:

	Професія? Квітконос. Предмет? Квітконіс. ВСЕ. (...) Просто мені так виглядає, що жодне з наведених вами слів не є «предметом», хоча за звучанням деякі з них нагадують назви предметів, але по суті всі вони є «властивостями предметів». Медонос, ефіронос, пилконос - це збірна властивість рослин (предметів), але жодне з цих слів само не є предметом. В даному випадку Правопис чомусь регламентує дві категорії - професії і предмети. Квітконіс - предмет. Медонос - не предмет.
— Mykola Swarnyk

Стосовно

	А також поясніть, чому є "перенос", "занос", "пронос" -- це ж предмети (тобто неістоти)!
— Unikalinho

то це взагалі на інше правило, бо це не складні слова (в них лише один корінь). Правопис цих слів потрібно обговорювати окремо.

Я не буду нічого спростовувати від себе особисто: на мою думку, обидва правописні аргументи варті один одного. Окремо кожен з них має право на існування, але я не можу просто так взяти й назвати якийсь із цих аргументів вагомішим за інший: як я вже зазначив, визначити правильне трактування можна лише за умови підтвердження тих чи інших аргументів фаховими джерелами з мовознавства.

Я ще раз повторюю, за яких умов я готовий змінити підсумок: або за умови надання провідного біологічного термінологічного словника, який би рекомендував виключно варіант «квітконос», або за умови надання фахового джерела з мовознавства, яке б підтверджувало ваше тлумачення правопису. Якщо ви можете надати таке джерело, прошу це зробити. Якщо ви не маєте, прошу прибрати слово «Оскаржений» і залишити це обговорення в спокої, бо ваші аргументи я врахував, але, на жаль для вас, вони не є вирішальними — NickK (обг.) 09:58, 22 лютого 2016 (UTC)

"Це вже ходіння по колу" -- Ви самі цього вимагаєте, на жаль...

"то це взагалі на інше правило, бо це не складні слова (в них лише один корінь). Правопис цих слів потрібно обговорювати окремо" -- у-у. Тут обговорюються не конкретні слова, а твірна основа. Саме це правило й вказує на те, що твірна основа від дієслова нести/носити -- "нос", а не "ніс". І не важливо, один там корінь у слові-новотворі чи два--Unikalinho (обговорення) 15:07, 23 лютого 2016 (UTC)

"не є логічним: приклад до правила не може звужувати правило" -- Якщо є правило на різні випадки, то й приклади подаються на різні випадки. Це відповідає здоровому глузду, і саме так записуються правила. А писати теоретичну частину як би на різні випадки, а подавати всі 5 (!) прикладів лише на один -- це не відповідає здоровому глузду, і правило, записане в такому вигляді, апріорі не може викликати повагу, тобто бути авторитетним... Якби Ви писали підручник, подавали б там правила на різні випадки, то що, подавали б 5 прикладів лише на один з них? Очевидно, що ні. Бо ми homines sapientes, ні?

"Я не буду нічого спростовувати від себе особисто: на мою думку, обидва правописні аргументи варті один одного. Окремо кожен з них має право на існування, але я не можу просто так взяти й назвати якийсь із цих аргументів вагомішим за інший: як я вже зазначив, визначити правильне трактування можна лише за умови підтвердження тих чи інших аргументів фаховими джерелами з мовознавства. По-перше, такі джерела тут було наведено, а по-друге, оця Ваша логіка зводиться до абсурду, бо тоді виходить, що всі аргументи, навіть відверто софістичні ("Кінь може бути гнідим, а білий кінь не може бути гнідим -- отже, білий кінь -- це взагалі не кінь"), треба однаково авторитетними вважати... Тому, кажучи "на мою думку, обидва правописні аргументи варті один одного", Ви або лукавите, або просто не хочете/не можете зрозуміти елементарних речей -- але в другому варіанті Вам просто не можна підбивати жодних підсумків, бо реально небезпечно це для проекту. Ще раз повторю: "опонентське" тлумачення Правопису було спростоване, а на "наше" -- спростування не було, як і не було заперечень на спростування "їхнього" тлумачення--Unikalinho (обговорення) 15:07, 23 лютого 2016 (UTC)

Так саме у вас софістичний аргумент:

	Для тих, хто посилається на речення «Проте в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і», звертаю увагу на приклади, наведені тут же. Всі ці приклади (а їх там 5 (добре, хай буде 4)) -- це слова на -від (<водити). З цього робимо висновок, що цей нюанс стосується саме таких слів -- на -в(о/і)д, але не на -н(о/і)с.
— Unikalinho

(що зводиться до: "§ 8.3.ґ.6 поширюється на -нос/ніс, але приклади до § 8.3.ґ.6 не згадують -нос/ніс, отже, § 8.3.ґ.6 не поширюється на -нос/ніс"). Друга частина аргументу базується на суто на припущеннях, для підтвердження яких потрібні сторонні джерела (Цей пункт правопису містить декілька фундаментальних помилок, з якогось дива забули в правописі): якщо трактування справді таке, як у вас, то на це повинні бути джерела з мовознавства. А щодо спростування цього аргументу, то воно є, і того ж рівня, що й аргумент (аргумент не охоплені цим правописом вартий аргументу з якогось дива забули в правописі):

	Всі 4 ваші «правописні» тези побудовані на методі доведення «від супротивного». Але ця логіка не спрацьовує. Ви намагаєтесь поширити дію правил на слова, яких ці правила не стосуються. Просто не охоплені цим правописом. І все. Така наша мова і такий наш правопис.
— Mykola Swarnyk

Я ще раз повторю, що я бачу лише два висновки щодо цього пункту правопису: 1) два різні тлумачення, щодо кожного з яких є контраргументи 2) відсутність консенсусу щодо того, як цей пункт застосувати. Якщо ви хочете змінити це, будь ласка, надайте джерело з мовознавства, яке підтверджувало б ваше тлумачення.

Щодо ходіння по колу, то я вже втретє прошу вас надати джерела, а ви втретє намагаєтеся мені продати свій аргумент, і втретє неправдивими аргументами: спочатку ви писали, що ваші опоненти не писали про утворення «квітконіс» від «нести» (неправда, є цитата), потім писали, що ваше тлумачення логічне (теж неправда, ви самі нижче писали про софізм, і воно підпадає під це визначення), тепер пишете, що ваше тлумачення не спростовували (знов неправда, знов є цитата). Будь ласка, не намагайтеся продати мені його вчетверте: не куплю — NickK (обг.) 18:37, 23 лютого 2016 (UTC)

По-перше, доведення "від супротивного" - -це теж доведення, абсолютно коректне у веденні дискусії. Мали б самі це знати. По-друге, у ВП:НГП є цитата: " З іншого боку, явно абсурдні запити на джерела буквально до кожної фрази також є «грою з правилами" -- саме це ви і робите. По-третє: щодо "мого" тлумачення -- то до нього контраргуменів немає (принаймні не було наведено тут). Подивіться уважно: ніхто на мої доводи не відповів нічого (таке двічі чи тричі було). Підсумок повинен містити ці контраргументи, інакше оскарження неминуче. По-четверте: ЩО, за вашими словами, "підпадає під це визначення" (я про цю фразу "ви самі нижче писали про софізм, і воно підпадає під це визначення"). По-п'яте: ні, п'яте прибережу. На пізніше--Unikalinho (обговорення) 12:02, 24 лютого 2016 (UTC)

1) Це один з видів логічної хиби, називається Похапливе узагальнення. 2) Це не явно абсурдний запит, бо ваше тлумачення було піддане сумніву. 3) Те, що хтось вам не відповів, не означає, що він(вона) з вами згоден(-на). Ви в обговоренні повторювали одні й ті самі тези багато разів, через що я виписав окремо всі унікальні аргументи. 4) Воно = ваше тлумачення — NickK (обг.) 12:50, 24 лютого 2016 (UTC)

1. Я про доведення від супротивного говорив, а Ви про що? 2-3. Воно ("моє" тлумачення) не було піддане сумніву, бо ніхто проти цього не заперечив. В той же час спростування на опонентів є, а на це спростування теж не було наведено заперечень. А в дискусії заперечення прийнято висловлювати, а не тримати на думці в надії, що хтось твою думку прочитає (будете й на це АД вимагати?) 4. В кінці сторінки напишу своє "по-п'яте"--Unikalinho (обговорення) 08:13, 25 лютого 2016 (UTC)

От можете використати мої слова як АД: я маю заперечення щодо цих ваших слів, але не висловлю їх, бо забороняє ВП:НО, а один заперечити той самий аргумент (моє тлумачення не було спростовано) по шостому колу інакше я висловити не можу. На ваше по-п'яте нижче я відповів — NickK (обг.) 19:21, 25 лютого 2016 (UTC)

• NickK'у. Цитую: "«квітконіс» міг утворитися від «квітка»+«ніс» (від дієслова «нести» (...))". Тоді від чого утворене квітконосний ?

Квітконос - рос. цветонос. Чому не *цветонёс ?

Якщо кульбаба цвіте, то де там квітконос і квітконосне стебло ? Яка різниця між поняттями квітконос і квітконіс, квітконос і квітконіжка ? --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 22 лютого 2016 (UTC)

Це не має стосунку до підсумку чи його оскарження. Раджу вам написати на сторінку Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Біологія — NickK (обг.) 14:37, 22 лютого 2016 (UTC)

• В Інтернеті у словничках латинське pedunculus має український відповідник квітконос (не квітконіс). --Микола Івкі (обговорення) 14:34, 22 лютого 2016 (UTC)

  Цей аргумент врахований: вирішальними є словники біологічної термінології, а не латинсько-українські — NickK (обг.) 14:37, 22 лютого 2016 (UTC)

• NickK'у. Ви порушили перше правило ВП:МОВА... От бачите, як Вас сумнівний словник УЛІФ (УМІФ) підвів... --Микола Івкі (обговорення) 12:09, 23 лютого 2016 (UTC)

  І це пише людина, яка створила обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/В'ятка → Вятка (нагадаю, в УЛІФі В'ятка). На мою думку, якщо вже маємо таке довге обговорення на ВП:ПС, то це очевидно винятковий випадок, де можуть бути аргументи, вагоміші за цей словник — інакше б це обговорення не мало сенсу. Прошу вас припинити зводити це обговорення на манівці: якщо у вас є конкретні джерела, які я зазначив вище — прошу без зайвих розмов їх надати, якщо нема — прохання не затягувати обговорення — NickK (обг.) 13:03, 23 лютого 2016 (UTC)

  І сам знаю, що там В'ятка. Це зайвий раз підтверджує, що треба міняти і ВП:МОВА, і ВП:ІГО.

  Очевидно не для всіх. Mykola Swarnyk вигадав, що каітконос, мовляв, істота. А де джерела ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:42, 23 лютого 2016 (UTC)

• Словник УЛІФ: "квітконо́с – іменник чоловічого роду" (тобто не істота), але "водоно́с – іменник чоловічого роду, істота".

Український тлумачний словник: квітконос - також не істота.

Тоді що означає квітконос для тих, хто за квітконіс ? --Микола Івкі (обговорення) 13:42, 23 лютого 2016 (UTC)

В укр. мові немає слова "качконосний", хоч і є "качконіс". А чому? А тому що "качконосний" означало б "той, який носить качок". І іменник з таким значенням був би "качконос". А "качконіс" означає зовсім-зовсім інше (навіть етимологічно!). Тепер: що означає "квіткон(о/і)с"? З яким словом пов'язане лексичне значення цього слова -- з іменником "ніс" чи з дієсловом "нести"? Ото ж бо й воно! І тому здоровий глузд ніхто не скасовував... ну дехто намагається, на жаль...--Unikalinho (обговорення) 15:27, 23 лютого 2016 (UTC)

В українській мові існує чудова словникова пара «кривоніс» / «кривоносий», але в українській мові не існує іменника «качконіс» (він качкодзьоб). Тож аргумент нерелевантний — NickK (обг.) 18:37, 23 лютого 2016 (UTC)

Немає слова "качконіс", кажете? А що тоді робить це слово в дужках у преамбулі статті, на яку Ви щойно послались, га? І щоб не було сумнівів, наберіть «качконіс» тут, побачите, як то його "нема" в укр. мові. Та за таке треба статусу адміна позбавляти і від підбиття підсумків відсторонювати!--Unikalinho (обговорення) 11:52, 24 лютого 2016 (UTC)

А сам аргумент Ваш -- нерелевантний, бо "кривоносий" і "кривоніс" -- слова спільнокореневі. А "качконіс" і умовне "качконосний" -- ні! Тобто Ви навели цей аргумент за принципом "чую дзвін, не знаю, де він". Хочеться вірити, що просто не розібрались...--Unikalinho (обговорення) 12:34, 24 лютого 2016 (UTC)

Див. коментар користувача Вислід вище щодо качконоса. Якщо ви мали на увазі, що прикметники з -нос- можуть походити лише від іменників з -нос-, то ні, кривоніс це спростовує. Якщо ви мали на увазі щось інше, будь ласка, поясніть, що саме — NickK (обг.) 12:50, 24 лютого 2016 (UTC)

ШАНОВНИЙ!! "Кривоніс" походить від словосполучення "кривий ніс", тобто слово "ніс" -- іменник (частина обличчя). А квітконос походить від словосполучення "нести квітки" (як і "медонос" --від "нести мед"). А Ваше "Якщо ви мали на увазі, що прикметники з -нос- можуть походити лише від іменників з -нос-..." -- відповідаю: Ви що, не бачите різницю між -носий і -носний??--Unikalinho (обговорення) 08:07, 25 лютого 2016 (UTC)

Ось, а те, що написав Вислід -- ми будемо цьому вірити більше, ніж словнику? Та й він сам написав "рідко" (а "рідко" -- значить все-таки є!)--Unikalinho (обговорення) 09:11, 25 лютого 2016 (UTC)

ISBN 966-548-611-X -- ось ще там "квітконос" є... здається, ще не наводили...--Unikalinho (обговорення) 12:16, 24 лютого 2016 (UTC)

Натомість відкрив оцю ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНу ТА СЛОВОТВІРНу СТРУКТУРу УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ САДІВНИЦТВА (просто цікаво стало). І що я там бачу. Цитую. "У термінології садівництва дуже часто твірна основа непохідних слів дає життя цілому ряду термінів з новим лексичним значенням. Наприклад: квітка – квіткогриз, квітколоже, квітконіжка, квітконіс, квітконосний, квіткорозміщення, квітковий, квітучий." Все! Ніяких пояснень, ніяких контекстів -- просто голе речення. І головне! Ця праця -- автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Тобто це простий асистент кафедри написала свої думки. От вона вдома каже "квітконіс" -- і так написала тут. (Он у нас в ун-ті доцент кафедри укр. мови та л-ри говорила "де́фіс") Науковий керівник перевіряв -- ну і що? Він міг просто не помітити... тому такі автореферати не можуть бути авторитетним джерелом. Не соромно адміністратору вікіпедії використовувати цей автореферат як АД для підбиття підсумку????????? А я ж бо повірив йому на слово (адмін як не як)--Unikalinho (обговорення) 12:25, 24 лютого 2016 (UTC)

Спробуйте написати дисертацію на здобуття ступеня к.ф.н. та обґрунтувати в ній правильність написання «квітконос». Як захистите, можете використати як джерело для статті — NickK (обг.) 12:50, 24 лютого 2016 (UTC)

Навіть якщо напишу і захищу, вона теж не буде АД--Unikalinho (обговорення) 08:13, 25 лютого 2016 (UTC)

• Є слово квітконосити (квітконосить, квітконосив): http://jurportal.org/writ/5278327. --Микола Івкі (обговорення) 12:53, 24 лютого 2016 (UTC)

"Прикметник kwiatonośny (укр. квітконос-ний) походить від основ kwiat ‘частина рослини’ (укр. квітка) i nosić (укр. носити)": http://philology.knu.ua/files/library/polonist/18/66.pdf. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 24 лютого 2016 (UTC)

Давайте візьмемо оце правило і спочатку повністю його процитуємо.

"під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за родом діяльності та в похідних утвореннях: ділово́д, ділово́дство, екскурсово́д; водово́з; дровоно́с; хліборо́б, хліборо́бство, чорноро́б і т. ін. Проте в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і: водопрові́д, газопрові́д, газопрові́дний, електропро́від, трубопрові́д; у словах же зі складником -возо здебільшого зберігається: електрово́з, лісово́з, теплово́з. Незалежно від семантики слова в словотвірних частинах -хід, -ріг виступає тільки і: всюдихі́д, місяцехі́д, пішохі́д, пішохі́дний, самохі́д, самохі́дний, стравохі́д, швидкохі́д, швидкохі́дний; козері́г і Козері́г (сузір’я), носорі́г і т. ін.;"

Останнє речення нас не цікавить зараз, бо в нас не слово на -хід. Витираємо його (для зручності). Маємо:

під наголосом у словотвірних частинах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за родом діяльності та в похідних утвореннях: ділово́д, ділово́дство, екскурсово́д; водово́з; дровоно́с; хліборо́б, хліборо́бство, чорноро́б і т. ін. Проте в словах, що означають предмети, та в похідних утвореннях такий о, незалежно від наголосу, переходить в і: водопрові́д, газопрові́д, газопрові́дний, електропро́від, трубопрові́д; у словах же зі складником -возо здебільшого зберігається: електрово́з, лісово́з, теплово́з"

Тепер дивимось. Читаємо останні слова. у словах же зі складником -возо здебільшого зберігається: електрово́з, лісово́з, теплово́з. Тут маємо опечатку (не зроблено пробіл між "воз" та "о". Це теж свідчить про якість Правопису. Далі. Гола буква правила стверджує, що ці чотири твірні основи (вод, -воз, -нос, -роб) йдуть за одним правилом. І тут же говориться, що одна з них як би з нього випадає. Отаке формулювання -- це теж свідчить про те, що укладачі Правопису не вміють висловлювати своїх думок. А тому доводиться підключати... здоровий глузд.

Але хтось каже, що здоровий глузд -- це ОД (такі люди вимагають джерел буквально на кожне твердження, що порушує ВП:НГП та ВП:НДА). Добре, постараємось поговорити їхньою мовою. Хоча це все одно не вдасться, бо все одно існують аксіоми!

Отже. Нехай є три твірні основи: -вод, -нос, -роб. Буква правила каже, що на них діє принцип істот/неістот при визначенні голосної. Так от на -в(о/і)д це правило чудово застосовується, і ми це бачимо з прикладів, що є прямо в цьому правилі. -Н(о/і)с поки що пропускаємо. Дивимось -р(о/і)б. Наведіть будь ласка приклад композита з цією складовою, де слово б означало неістоту і закінчувалося б на -ріб. Не можете? І я теж не можу. Немає! Чи не наштовхує все це (під "все це" я маю на увазі не лише цей абзац, а й усі ті "неузгодження", що я згадав вище) на думку, що взагалі весь цей пункт з істотами/неістотами в такому формулюванні -- просто ні до чого? І в той же час ми маємо композити на -ніс, у яких оце "ніс" є похідним від іменника "ніс" (качконіс, кривоніс, Лупиніс (це прізвище таке)). Чергування о з і цілком відповідає правилам чергування цих звуків у самому слові "ніс". І є ще від "ніс" прикметникова складова "носий" А від "нести/носити" є "-нос" і прикметникова складова "-носний"

Тому тут питання не в тому, композит/не композит, істота/неістота. А питання в тому, яка ж твірна основа і від чого вона походить. А твірна основа, як ми знаємо, "примикається" й до інших способів словотвору (крім складання). А отже, не можна й відкидати прикладів, типу "проносити (пронести) → пронос", "заносити (занести) → занос". Всюди "-нос". Хоча й довелось раз чути слово "проніс" (в значенні "пронос"). Це було тоді, коли на Мегаспорті баскетбол коментували (багато там його було!), і один російськомовний коментатор (екс-баскетболіст), який вирішив коментувати українською (честь йому й хвала за це!) якось назвав пронос м'яча (це баскетбольний термін) -- назвав його "проніс". Як Ви думаєте, звідки ноги ростуть у такої помилки? Так от у "квітконіс" (від "квітка" + "нести") ноги ростуть звідти ж. На жаль, русифікація України зробила свою чорну справу. А українські мовознавці зараз у кризі... От тому й маємо на рівному місці таку проблему.

Тому говорити "квітконіс" можуть лише ті, хто перебуває/перебував під впливом російської і, відповідно, українські слова розглядає крізь призму російської. Біологи, які написали "квітконіс" у своїх працях, цілком можливо, взагалі російськомовні, і оте "квітконіс" -- це в них буквальний переклад рос. "цвето-" (квітко-) " + рос. нос" (ніс). Тож чи варто в даному випадку ставити таке от покуручене написання на перше місце?

На завершення запінгую @Dzyadyk:. Він не раз відзначав, з посиланням на М.Рильського, що правопис відображає живу мову. Тобто слід розуміти, що первинною є мова, а вторинним правопис (а не навпаки!). А це значить: якщо в правописі навіть щось не прописано чітко, то сама мова (і її тенденції) має підказати правильний варіант. Звісно, він (Дзядик) зможе розповісти про це детальніше. Заразом може й підсумок підіб'є (він же, здається, адмін)

І нагадаю про аксіоми. Ну не на все можна вимагати джерел--Unikalinho (обговорення) 08:57, 25 лютого 2016 (UTC)

У найновішій редакції (2015) опечатки нема, там у словах же зі складником -воз звук о здебільшого зберігається.

Щодо решти, то ваш метод не є Доведення від супротивного, а є Похапливе узагальнення. Зараз поясню це на двох прикладах, з формальним логічним записом. Зазначу, що оскільки ви подали старий аргумент у новому формулюванні, я вимушений вийти за межі компетенції підбиття підсумків та надати нове формулювання аргументу. Зазначу також, що аргументи не є дослівними цитатами, а є скороченим викладом заради читабельності:

Твердження	Формула	Застосування до § 8.3.ґ.6 правопису	Аналогічне застосування до ВП:ІК
Множина X є об'єднанням трьох підмножин: K, L та M (A)	$A=\{X=K\cup L\cup M\}$	Пункт правопису поширюється на предмети зі словотвірними частинами -вод, -нос, -роб (-вод = K, -нос = L, -роб = M)	Ви можете використовувати імена з будь-якими символами. (кирилиця й латиниця = K, числа = L, спецсимволи = M)
Достеменно відомо, що існують елементи з множини K (B)	$B=\{\exists k,k\in K\}$	У правописі чітко наведені приклади іменників на -від (K)	У правилі ВП:ІК чітко зазначено, що імена можуть містити кирилицю та латиницю (K)
Жоден елемент множини Y не належить до множини M (C)	$C=\{\forall y\in Y,y\not \in M\}$	З множини всіх слів, які ви знаєте (Y), жодне не є предметом з частиною -ріб (M)	) (Y), жоден не може бути частиною імені користувача (M)
Множина L порожня (D)	$D=\{L=\emptyset \}$	Правило правопису не поширюється на жоден предмет зі словотвірною частиною -нос (L)	Імена користувачів не можуть містити чисел (L)
З A, B і C випливає D	$(A\land B\land C)\Rightarrow D$	Оскільки пункт правопису поширюється на предмети зі словотвірними частинами -вод, -нос, -роб, точно існують предмети з -вод, не вдалося знайти предметів з -роб, то предметів з -нос не існує	Оскільки в іменах користувачів можуть бути літери, числа та спецсимволи, точно можливі імена користувачів з літерами, не вдалося створити імена користувачів зі спецсимволами, то імена користувачів з числами неможливі

Думаю, логічна хиба на останньому етапі вам очевидна, очевидна вона буде хоч Дзядику, хоч іншому користувачу, який знає логіку. Науково це і називається Похапливе узагальнення — NickK (обг.) 19:21, 25 лютого 2016 (UTC)

Справа в тому, що я не казав того, про що Ви в останній графі написали. Я сказав, що правило в такому формулюванні -- ні до чого. Тобто треба замість "то предметів з -нос не існує" написати "то правило в такому формулюванні -- непрактичне"--Unikalinho (обговорення) 19:29, 25 лютого 2016 (UTC)

@Unikalinho: Дякую за уточнення. Ви справді вважаєте, що це правило непрактичне (це перший допис у цьому обговоренні на тему практичності)? — NickK (обг.) 19:36, 25 лютого 2016 (UTC)

По-перше, не «правило непрактичне», а «правило в такому формулюванні непрактичне». А по-друге, я просив би оцінити всю аргументацію, а не тільки те вирване з контексту речення.--Unikalinho (обговорення) 19:54, 25 лютого 2016 (UTC)

То я й оцінив усю аргументацію. І я саме констатував, що консенсусу щодо того, як застосувати це правило до іменника К., нема, що саме й відповідає вашому коментарю, що воно непрактичне для цього випадку (і так, в іншому формулюванні воно могло б бути більш практичним та могло б мати консенсусне застосування). Я ж уже казав вам, де можна взяти більш практичне формулування: у фахових джерелах з мовознавства. Тож я тепер взагалі не розумію, що саме ви оскаржуєте, бо оскарження невідображення в підсумку факту того, що вільне трактування непрактичного в поточному формулюванні правила було неналежним чином спростоване мені видається дещо абсурдним — NickK (обг.) 20:13, 25 лютого 2016 (UTC)

Скажіть, а особисто Ви як називаєте цей предмет? Якщо "квітконіс", то поясніть, чому. Якщо ж ніяк, то поясніть, чому, якщо відштовхуватись від того, що все правило непрактичне (хоча насправді непрактичним є лише його формулювання, яке так любить і на яке так ревно посилається Myrola Swarnyk), Ви обираєте саме назву "квітконіс", якщо у джерелах є обидві назви.

І ще одне. Якщо нашим мовознавцям зараз "не до того", щоб активно працювати і видавати нові праці (та навіть Правопис оновити, з урахуванням сучасних тенденцій та появи букви ґ), і через те вони не годні видати оті "фахові джерела" з роз'ясненням саме того правила, то чим треба керуватись тоді? Я вважаю, що здоровим глуздом. Якщо Ви згідні з цим, то спростуйте мою аргументацію (спростуйте, а не просто кажіть, що вона типу не записана буквально в АД! покажіть, у чому моя аргументація неправильна!) і доведіть, що аргументація опонентів відповідає цьому здоровому глузду. Якщо не згідні, то скажіть, чим ще маємо керуватись (якщо джерела однозначно не кажуть, Правопис однозначно не каже (припустимо, що це так), логіка -- це не для Вікіпедії (на Вашу думку), і здоровий глузд -- не для Вікіпедії (на Вашу думку) -- то чим ще маємо керуватись??)--Unikalinho (обговорення) 09:00, 26 лютого 2016 (UTC)

Я особисто ніяк предмет цього обговорення не називаю, бо я не маю з ним справи, тож я не маю ніякої позиції з цього питання. В обговоренні було наведене одне фахове мовознавче джерело (той самий автореферат дисертації к.ф.н.), на додачу, щонайменш шкільні підручники та посібники видаються регулярно, тож фахові джерела в принципі існують. Не мій обов'язок як підбивача підсумків їх шукати. Я в своєму підсумку чітко пояснив, чим я керувався, і я вище чітко написав, чому саме ваша правописна аргументація саме з точки зору логіки неправильна. З цього зовсім не випливає, що протилежна аргументація правильна. А здоровий глузд ваш і здоровий глузд користувача Mykola Swarnyk дали два протилежні результати, і в мене нема чим виміряти, в кого з вас глузд здоровіший — NickK (обг.) 10:18, 26 лютого 2016 (UTC)

1. Автореферат Ви називаєте мовознавчим джерелом??????? 2. "фахові джерела в принципі існують" -- це чергова спроба викрутитися: Ви не можете не розуміти, про що я там говорив. 3. То якщо «нема чим виміряти...», то й не беріться підбивати підсумок. Я ще раз повторю: підсумок по суті своїй має бути таким, щоб обидві сторони побачили його логічність. І тут проаналізувати аргументацію обох сторін також треба. І має бути якесь логічне спростування на ту аргументацію, яку Ви, як підбивач підсумку, визнаєте як "програшну" (а Ви такою визнали нашу, а не опонентську). Якщо всього цього не буде, то програвша сторона обов'язково його оскаржить. І що тоді? Адмінресурс будемо застосовувати, щоб затвердити підсумок остаточно? А на здоровий глузд зазвичай джерел і не потрібно (див. Аксіома)--Unikalinho (обговорення) 12:10, 26 лютого 2016 (UTC)

1) Так, дисертації можуть бути авторитетними джерелами. 2) Я чудово розумію, про що мова: про те, що ви не маєте фахових джерел на вашу інтерпретацію правопису. 3) Тут ситуація така, що з одного боку ви та Piramidion, а з іншого Mykola Swarnyk навели дві несумісні інтерпретації правопису. Обидві інтерпретації спираються виключно на здоровий глузд і не підкріплені джерелами. Ви пропонуєте мені обрати, чий глузд здоровіший: ваш чи користувача Mykola Swarnyk? Але це порушить ВП:НО, і в такому разі я отримав би залізобетонне спростування з аргументом: «чому ви визнали мій глузд нездоровим?» Саме тому я й підбив підсумок на основі решти аргументів, а не на основі ваших здорових глуздів — NickK (обг.) 14:29, 26 лютого 2016 (UTC)

1. «Так, дисертації можуть бути авторитетними джерелами» -- це тому що НІкк так сказав? 2. А Микола Сварник теж не має -- то чого Ви його сторону займаєте? 3. Здоровий глузд є один -- нема "мого" і "вашого". Якщо «медонос» споріднений з «медоносний», а «кривоніс» з «кривоносий», то це факт! І так можна перевірити і наше слово. Утворіть прикметник від нього. Як він звучатиме? "Квітконосний"! От і все. Що, на кожну аксіому АД наводити? А значить, "квітконос", а не "квітконіс" (в другому випадку було б "квітконосий")--Unikalinho (обговорення) 15:11, 26 лютого 2016 (UTC)

1) Див. ВП:АД: праця к.ф.н. є авторитетним джерелом з мовознавства. 2) Обидві інтерпретації спираються виключно на здоровий глузд і не підкріплені джерелами (виділення моє) 3) Про цей «аргумент» користувача Микола Івкі я написав у підсумку — NickK (обг.) 15:59, 26 лютого 2016 (UTC)

1. Так це ж кандидатська дисертація! Тобто людина пише дисертацію ще не як кандидат наук!!!!! 2. Щось я не бачу здорового глузду в логіці Миколи Сварника. І спростування знайшлось. А на моє -- не знайшлось... Вже вкотре повторюю одне й те ж... 3. Навдеіть той диф тут, де Ви це згадували. А то тут уже щось знайти очима нереально--Unikalinho (обговорення) 19:32, 26 лютого 2016 (UTC)

Диф з підсумком лише один. А порушення ВП:НО я коментувати не буду — NickK (обг.) 14:56, 27 лютого 2016 (UTC)

Не знайшов у тому дифі підтвердження Ваших слів "Про цей «аргумент» користувача Микола Івкі я написав у підсумку". Хоча справді, Микола Івкі щось на тему "квітконосний" говорив. Але він це висловив справді неграмотно (замість пари "носний/носий" чомусь почав розглядати пару "носний/нісний"). Тому в нього вийшов справді "аргумент" (про який Ви в підсумку і ... не згадали, судячи з дифу). А в мене вийшов уже аргумент (без лапок) (пара "носний/носий"). І на нього спростування знову нема. Починається важка артилерія: приписування мені ВП:НО. Покажете, де воно в мене тут було? Чи може все-таки вибачитесь за неправдиве звинувачення?--Unikalinho (обговорення) 17:32, 27 лютого 2016 (UTC)

Аргумент про те, що прикметник «квітконосний» (щодо написання якого сумнівів немає) походить від іменника К., спростований тлумаченнями з СУБТ (аргумент Mr.Rosewater), за якими прикметник «квітконосний» за лексичним значенням не пов'язаний з іменником К. Наче ж не так і важко знайти — NickK (обг.) 17:53, 27 лютого 2016 (UTC)

А, ну так там не було слів "Микола Івкі", тому я й не знайшов (шукав саме за цим параметром). Добре, тоді треба оте тлумачення з СУБТ прочитати. Прочитав. "«квітконі́с, -о́са… верхня частина пагона (стебла), що містить суцвіття." І "«квітконо́сний… який має або дає квітки…»". Скажіть, це хіба не пов'язано за лексичним значенням? ("містить" і "має" - -це взагалі синоніми (треба доводити?), а між "містить суцвіття" і "має або дає квітки" є причинно-наслідковий зв'язок (треба доводити?))--Unikalinho (обговорення) 05:35, 28 лютого 2016 (UTC)

Якби було написано: «квітконосний — який стосується квітконоса», то це був би зв'язок, а так це два спільнокореневі слова — NickK (обг.) 10:59, 28 лютого 2016 (UTC)

Тобто Вам зміст не важливий, важлива тільки форма? Не очевидно, що це споріднені значення? А спільнокореневі слова -- це, до речі, і є споріднені за значенням (так, "вода" і "водити" -- не спільнокореневі, бо там корені омонімічні (пруф для нехтувачів здорового глузду -- там можете і прочитати взагалі про те, які слова спільнокореневі, а які ні)). Тут же Ви самі визнали, що "квіткон...с" і "квітконосний" -- спільнокореневі. Тобто ПОВ'ЯЗАНІ за значенням. Самі ж визнали (бо інакше й бути не могло!). Будете й далі заперечувати очевидне?--Unikalinho (обговорення) 05:54, 29 лютого 2016 (UTC)

Ось ще цитата з того джерела: "Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення, — це різні корені". Тут же Ви нарешті визнали, що «квітконос» і «квітконосний» -- спільнокореневі...--Unikalinho (обговорення) 05:57, 29 лютого 2016 (UTC)

Спільнокореневі, але прикметник «квітконосний» не походить від іменника К. en:Correlation does not imply causation — NickK (обг.) 10:34, 29 лютого 2016 (UTC)

Може й прямо не походить, але ж «слова спільнокореневі» -- вказує на семантичний зв'язок (тобто пов'язані за лексичним значенням). Це все ми, нагадаю, обговорюємо Ваше «спростований тлумаченнями з СУБТ (аргумент Mr.Rosewater), за якими прикметник «квітконосний» за лексичним значенням не пов'язаний з іменником К.». Отже, все-таки пов'язані. Визнаєте нарешті?--Unikalinho (обговорення) 02:58, 1 березня 2016 (UTC)

Повторю ще раз: en:Correlation does not imply causation — NickK (обг.) 07:46, 1 березня 2016 (UTC)

Та Ви можете ще хоч 20 разів повторити... Ви про "спільнокореневі слова" говорили. Тепер, коли я й тут Вас "переграв", заминаєте цю тему? Хороша методика, нічого не скажеш--Unikalinho (обговорення) 06:59, 2 березня 2016 (UTC)

Оце Ви, я так розумію, також проігнорували...--Unikalinho (обговорення) 15:14, 26 лютого 2016 (UTC)

Орфографічний словник згаданий у підсумку — NickK (обг.) 15:59, 26 лютого 2016 (UTC)

Гаразд. Запитав отут--Unikalinho (обговорення) 15:06, 26 лютого 2016 (UTC)

І до речі. Висловлювання "мій здоровий глузд", "ваш здоровий глузд", "ваші здорові глузди" -- це теж не личить адміністратору вікіпедії--Unikalinho (обговорення) 15:28, 26 лютого 2016 (UTC)

Тобто ви вважаєте, що ваші дописи а здорового глузду в їхній аргументації нема та доведіть, що аргументація опонентів відповідає цьому здоровому глузду мені коментувати не можна, бо я адміністратор? — NickK (обг.) 15:59, 26 лютого 2016 (UTC)

А Ви не вмієте коментувати коректно?--Unikalinho (обговорення) 19:28, 26 лютого 2016 (UTC)

Вмію, але на некоректні питання великі шанси отримати некоректні відповіді — NickK (обг.) 14:56, 27 лютого 2016 (UTC)

Питання там взагалі не було...--Unikalinho (обговорення) 17:32, 27 лютого 2016 (UTC)

А помилку свою, коли включили в АД кандидатську дисертацію (тобто працю ще не кандидата наук -- див. тут), визнаєте?--Unikalinho (обговорення) 05:46, 28 лютого 2016 (UTC)

Визнаю, що включив, не вважаю це помилкою, оскільки автором праці є кандидат наук. У Вікіпедії десятки кандидатських дисертацій використані як авторитетні джерела, якщо ви вважаєте це неприйнятним, будь ласка, пропонуйте відповідні зміни до правил — NickK (обг.) 10:59, 28 лютого 2016 (UTC)

Кандидат наук пише кандидатську дисертацію???????? Ви що, навмисно хочете спровокувати мене чи як?--Unikalinho (обговорення) 05:54, 29 лютого 2016 (UTC)

У Вікіпедії кандидатські дисертації є загальноприйнятим авторитетним джерелом. Є деякі значимі розробки, які були вперше запропововані саме в кандидатських дисертаціях, наприклад, Затемнення по Фонгу, невже ці розробки вмить стануть незначимими? Повторюся, якщо ви вважаєте, що кандидатські дисертації не можуть бути авторитетними джерелами, пропонуйте це на обговорення, наприклад, у Кнайпі — NickK (обг.) 10:34, 29 лютого 2016 (UTC)

Що пропонувати? Ви дали посилання на ВП:АД. Там написано, цитую: "Намагайтеся використати як джерела публікації людей зі ступенем не нижче кандидата наук або відомих експертів у даній галузі". Ця людина, яка той автореферат написала, не є відомим експертом у філології (нема доказів зворотнього) і була на момент написання ще не кандидатом наук (бо ж кандидатська дисертація). Жодної з двох умов не виконано, отже, ця праця не може бути АД. І тут не потрібно ще щось обговорювати, бо й так усе написано. Це тоді Вам треба вносити, шляхом обговорення, зміни в правило, які б дозволили кандидатські дисертації невідомих як експерти людей вважати АД--Unikalinho (обговорення) 04:37, 1 березня 2016 (UTC)

Якщо ми говоримо про людину, то це є публікація людини зі ступенем не нижче кандидата наук у відповідній галузі, а саме зі ступенем к.ф.н. Цей пункт же прив'язаний до людини, а не до публікації. З ВП:АД випливає, що якщо людина є кандидатом наук, то її праці є АД, а не її праці від моменту здобуття ступеня є АД. Тому вам потрібно змінювати редакцію, наприклад, на таку: «Намагайтеся використати як джерела публікації, автори яких на момент написання мали ступінь не нижче кандидата наук або були відомими експертами у даній галузі» — NickK (обг.) 07:46, 1 березня 2016 (UTC)

Наведу приклад, щоб було зрозуміло. От є малий Каспаров, йому нехай 12 років. Він ще не є ні гросмейстером, ні чемпіоном світу (хоча потім ним стане, звісно). І є турнір, до участі якого допускаються люди зі званням не нижче гросмейстера. Нехай Каспаров у 12 років є майстром. Питання: він може брати участь у цьому турнірі? Очевидно, що ні. Бо він ще не гросмейстер. А через 6 років (умовно) він стане гросмейстером. І знову такий же турнір. Питання: він може тепер брати участь у цьому турнірі. Відповідь -- так. Бо тепер він гросмейстер. І нам не треба розписувати "турнір, до участі якого допускаються ті, хто на момент його проведення є не нижче гросмейстера". Достатньо сказати "турнір, до якого допускаються люди не нижче гросмейстера" -- суть від цього не міняється.

Так само і тут. Поки людина ще не кандидат наук, її праці не можна вважати працею КН, і відповідно, АД. Інакше нам довелося б шкільний реферат цієї людини визнати АД... хоча вона ще може навіть не визначилась із напрямком діяльності (фахом). А от коли вона вже стала КН, отоді в цьому статусі вона вже пише праці кандидата наук. Одне з двох: або Ви не розумієте елементарних істин, або ж просто шукаєте шпаринку (черговий раз). Ні те, ні інше не личить адміну, як на мене--Unikalinho (обговорення) 06:49, 2 березня 2016 (UTC)

Безвідносно до теми даного обговорення. Працюючи в одному з провідних університетів України і маючи справу з дисертаціями "науковців", мушу зауважити, що формальний ступінь кандидата чи доктора наук, на жаль, часто нічого не говорить ні про фаховість людини у галузі, в якій вона працює та захищає дисертацію, ні тим більше про її рівень володіння українською мовою. А лише про виконання нею формальних критеріїв та про фінансові витрати, на які вона спромоглась. Так що до таких джерел треба підходити дуже критично.--V Ryabish (обговорення) 22:14, 3 березня 2016 (UTC)

• --Микола Івкі (обговорення) 11:59, 1 березня 2016 (UTC)

  Можна детальніше розписати? Бо навіть я Вас не зрозумів.. а тим більше опоненти--Unikalinho (обговорення) 07:02, 2 березня 2016 (UTC)

  Відповім пізніше на Вашій СО. --Микола Івкі (обговорення) 13:48, 2 березня 2016 (UTC)

  Ну а тут Ви навіщо витерли ту репліку? Тепер неясно, з чого цей діалог починався--Unikalinho (обговорення) 03:57, 4 березня 2016 (UTC)

Формальний підхід

1. Можна зробити висновок, що у ботанічних джерелах використовуються, як квітконіс так і квітконос. Не одне із джерел не є абсолютним авторитетом. Більче того це не секрет, що знання української мови є проблемою для науковців. Думаю кожний зустрічав цьому купу прикладів.
2. Згідно з правилом ВП:МОВА, мусимо використовувати орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Тут відповідь однозначна Квітконос. Цю ж назву підтверджує й «Великий тлумачний словник сучасної української мови. © Видавництво «Перун», 2005» Квітконос.

Тобто маємо два шляхи вирішення проблеми:

1. Створюємо офіційне правило УкрВікі для ботанічних термінів з посиланням на авторитетний ботанічний довідник, бажано доступний онлайн. Далі згідно з ним визначаємо цю назву.
2. Керуємся затвердженим правилом ВП:МОВА і тоді маємо Квітконос.

Боґан (обговорення) 23:01, 2 березня 2016 (UTC)

• Ще 12:03, 19 серпня 2015 (UTC) повідомив орфографічні словники.

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=131939.

http://hohlopedia.org.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/kvitkonos.69059/.

http://uk.worldwidedictionary.org/квітконос.

http://slovopedia.org.ua/35/53402/99426.html. --Микола Івкі (обговорення) 14:32, 3 березня 2016 (UTC)

http://www.ridnamova.org/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/kvitkonos.69059/. --Микола Івкі (обговорення) 13:13, 16 березня 2016 (UTC)

http://www.eslovo.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/kvitkonos.69059/. --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 16 березня 2016 (UTC)

Коментар Yakudza

Формальний підхід далеко не завжди спрацьовує. Є термінологічні речі, в яких більш компетентні біологи, а є мовознавчі - в яких більш компетентні філологи. --yakudza 00:23, 3 березня 2016 (UTC)

(персональний випад приховано), я все чітко написав. Затвердіть правило з посиланням на авторитетне джерело. Якщо в цьому джерелі буде хоч Цвітоніс тоді так і має бути у Вікіпедії, інакше безперервні суперечки. Боґан (обговорення) 00:57, 3 березня 2016 (UTC)

Ви хочете якесь одне універсальне правило але так не буває. Формальний підхід неприйнятний тому, що насправді існує два формальних підходи - мовознавчий і біологічний, саме вони зіткнулись у цьому обговоренні. Як на мене, то питання квітонос/іс мовознавче, це показує і обговорення в якому сперечались переважно про правопис, а не про назву. Пам'ятаю, колись було обговорення щодо щур/пацюк, а от це питання біологічне, і хай в правописному словнику буде як завгодно, назва статті має бути за біологоічними джерелами. --yakudza 14:33, 3 березня 2016 (UTC)

Порівняння зі "щур-пацюк" некоректне. Бо там ідеться про синоніми, а тут -- про орфоргафічну правильність написання слова. І якщо біологи з певних причин (я майже впевнений, з яких саме) пишууть неправильний варіант, це не привід, тут це мавпувати--Unikalinho (обговорення) 03:43, 4 березня 2016 (UTC)

Усі відомі сучасні орфографічні словники містять слово квітконос і не містять слова квітконіс. Потрібно тільки назвати речі своїми іменами: СУБТ містить помилку квітконіс. --Микола Івкі (обговорення) 13:58, 3 березня 2016 (UTC)

Може я неуважно перечитав обговорення але я не побачив в ньому вихідних даних цих словників. Були лише посилання на якісь онлайн-словники без вихідних даних. У СУМ-11, який і в наш час на думку багатьох мовознавців є найавторитетнішим джерелом, цього слова нема. Воно є у словнику видавництва "Перун" - це назагал непогане джерело але воно не є академічним. Для того, щоб закрити всі правописні питання потрібно академічне мовознавче джерело. --yakudza 14:34, 3 березня 2016 (UTC)

Я ще з тиждень тому подав запит, щоб мені в НАН України відповіли (пошукайте в обговоренні фразу "Гаразд. Запитав отут"). Е-мейл їм відправив. Мовчать досі. Але по-моєму, оце "...воно не є академічним. Для того, щоб закрити всі правописні питання потрібно академічне мовознавче джерело" -- це вже просто причіпки з Вашого боку--Unikalinho (обговорення) 03:55, 4 березня 2016 (UTC)

Запит потрібно подавати через звичайну пошту, у такому випадку державна установа повинна надіслати вам відповідь протягом одного місяця. Вже було декілька вдалих прикладів щодо правопису (і безліч щодо списків пам'яток). --yakudza 08:09, 4 березня 2016 (UTC)

Можете зробити. Для мене це заважко--Unikalinho (обговорення) 07:30, 5 березня 2016 (UTC)

Ще одна спроба

• Чи може хто-небудь навести скан (або просто переконатись, що це слово там є) із академічного орфографічного словника. Річ у тім, що словники, наявні у мережі не містять жодних вихідних даних і тому важко переконатись у їх авторитетності. --yakudza 00:21, 3 березня 2016 (UTC)

Yakudz'о. Невже Ви не маєте доступу до українських паперових орфографічних словників ?? --Микола Івкі (обговорення) 14:13, 3 березня 2016 (UTC)

Адміністратор, який підводить підсумки обговорення, повинен в першу чергу орієнтуватись на викладені на сторінці аргументи, а не шукати власних. Ви вище навели посилання на 4 сайти з орфографічним словником, жодне з яких не може бути взяте до уваги, бо не має ніяких вихідних даних і, таким чином, не є авторитетним джерелом. Якщо ви зацікавлені у тому, щоб ці аргументи були прийняті, знайдіть вихідні дані академічного словника, в якому є слово квітконос/ніс. --yakudza 08:07, 4 березня 2016 (UTC)

Що Ви маєте на увазі під "вихідні дані" в цій репліці?--Unikalinho (обговорення) 07:33, 5 березня 2016 (UTC)

Ви б були б абсолютно праві, якби в УкрВікі не діяло правило ВП:МОВА, де ми мусимо використовувати цей словник. Якщо для йменування статей необхідний інший словник внесіть це, як правило УкрВікі. Боґан (обговорення) 09:07, 4 березня 2016 (UTC)

• Не словники, але книжки до 1991-го року: квітконіс, квітконіс.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:15, 3 березня 2016 (UTC)

У першій книжці рядком вище є слово "рисунок" (калька від рос. "рисунок"). Нічого дивного, що й російське "цвето" + "нос" вони перекладають буквально: "квітко" + "ніс". НЕСЕРЙОЗНО! Підозрюю, що й друга книжка щось таке десь має. Та й взагалі. Слово "квітконіс" є калькою з російського "цветонос" (розчленуйте кожне з цих двох слів, самі побачите)--Unikalinho (обговорення) 03:50, 4 березня 2016 (UTC)}

• Зазирнемо у словники:
  • Великий орфографічний словник: «Квітконос», «квітконосний»
  • Великий тлумачний словник: «Квітконос» - те саме, що «Стрілка (4)». Далі, «Стрілка... 4.Безлисте тонке стебло рослини із суцвіттям угорі // Вузький довгий пагін у рослини, з якого розвивається листок, колосок і т.ін.»--V Ryabish (обговорення) 14:34, 6 березня 2016 (UTC)
• Український орфографічний словник ([[13]]). Цей словник - "академічний орфографічний словник" (Нацiональна академiя наук України: [[14]]). Слово квітконо́с там є. Досить ?! --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 9 березня 2016 (UTC)- --Микола Івкі (обговорення) 12:13, 10 березня 2016 (UTC)
• Барна М. М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії. Словник: Список словників української мови, [[15]]. Там є Стрілка (квітконос). --Микола Івкі (обговорення) 13:43, 10 березня 2016 (UTC)

До речі, Барна М. М. - ботанік і завідувач кафедри ботаніки. А Гродзинський Д. М. - ботанік ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:41, 11 березня 2016 (UTC)

• Є. О. Неведомська, І. М. Маруненко, І. Д. Омері. Ботаніка, 2013: http://culonline.com.ua/Books/botanika.pdf. Там є слово квітконос. --Микола Івкі (обговорення) 13:15, 11 березня 2016 (UTC)
• «Стрілка», зокрема,- безлисте тонке стебло трав'янистої рослини з квіткою або суцвіттям нагорі: [[16]]. Наслідок - на калині квітконоси є, а квіткових стрілок нема... --Микола Івкі (обговорення) 14:20, 11 березня 2016 (UTC)
  • До речі, множина від нашого слова -- квітконо́си. Аналогія до "медонос-медоно́си". А якби було "квітконіс" (квітка + ніс), то множина була б "квітконоси́". Тому... я не знаю, що ще треба...--Unikalinho (обговорення) 05:52, 12 березня 2016 (UTC)

    Увага: шишконі́с, шишконо́си ([[17]]). Тоді "квітконі́с", "квітконо́си". --Микола Івкі (обговорення) 13:04, 13 березня 2016 (UTC)

    Навіть не знав про таке слово. Зате з'явився ще один словник (дивно, але він не гуглився навіть!), де є слово "квітконос" і немає "квітконіс". [18]--Unikalinho (обговорення) 14:56, 13 березня 2016 (UTC)

    Див. допис за 14:32, 3 березня 2016 (UTC). --Микола Івкі (обговорення) 11:32, 14 березня 2016 (UTC)

    • Звідки у Вас взявся такий висновок, і взагалі, навіщо ці ОД, коли є словники? Наприклад, «Великий тлумачний словник» подає «Шишконіс - порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба». Зв'язок зі словом «ніс» очевидний. В той же час цей словник, як й інші, не менш авторитетні (я наводив вище), подають виключно «Квітконос» --V Ryabish (обговорення) 14:15, 13 березня 2016 (UTC)
• Дзвона чи дзвону? Словник-довідник. «Наукова думка», 2007., [[19]], Наукова думка. Цей академічний словник-довідник містить слово квітконос. --Микола Івкі (обговорення) 13:29, 13 березня 2016 (UTC)

Підсумок

Враховуючи те, що питання найменування квітконос/квітконіс є скоріше мовознавче, ніж термінологічне, то із викладених у цьому обговорені до уваги брались лише мовознавчі АД, тобто загальні словнки. Після мого запитання в розділі вище, було показано, що авторитетні "Великий орфографічний словник" та "Великий тлумачний словник" наводять варіант "квітконос". Тому статтю перейменовано. --yakudza 10:34, 19 травня 2016 (UTC)