Вікіпедія:Перейменування статей/Летовище → Аеродром

Летовище → Аеродром

http://sum.in.ua/s/letovyshhe

http://sum.in.ua/s/aerodrom

Є над чим подумати. Ну, а аеродром чим завинив? :( (Мабуть просто цей словник савецкій, так? Ну, хто б сумнівався?) Serg7255 (обговорення) 18:31, 22 травня 2012 (UTC)

Вибачте, але перестаньте посилатися на совєцький словник 1970-их років. Я особисто не має нічого проти аеродрому, але Ви весь час продовжуєте давати на нього посилання. Лексика за 50 років помітно міняється. Коли йдеться про тлумачний словник, треба брати найновіший, на якому ще фарба не висохла --MaryankoD (обговорення) 21:05, 22 травня 2012 (UTC)

 За 1) "ДСТУ 3228-95 Аеродроми цивільні. Терміни та визначення." 2) Офіційне застосування: [1] але [2].--Leon 21:08, 22 травня 2012 (UTC)

 ЗаРадянські словники ніхто не скасовував. Летовище - це журналізм. Я за аеродром, бо це офіційний термін.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:28, 23 травня 2012 (UTC)

Контр-запитання: а летовище чим завинило? Аеродром — термін, що базується на чужомовному корені (ми ж не кажемо аеро на «повітря» чи на «літати»; літака ми називаємо літаком, а не «аеро-чимось»). Це і є недолік цього слова. Тому-то ми знову в ситуації, коли повинні вибирати між розвитком, і тим, що було в 70-х роках. І якщо вже є стаття з доволі поширеним, природнішим для нашої мови терміном, хоч і нератифікованим словниками, що укладались в умовах авторитарної держави (при тому словник УМІФ його вже включив), то, може, не треба цю статтю «вести на допит»? --Юрій Булка (обговорення) 06:50, 23 травня 2012 (UTC)

«Аеродром — термін, що базується на чужомовному корені» Ну це вже взагалі аргумент для, вибачте, дитячого садка. В українській мові тисячі і навіть десяткі тисяч слів мають іншомовне походження, іншомовні корені. То що тепер - терміново шукати їм замінникі, чи що? А аеропорт як тоді називати? Теж щось терміново вигадувати, аби тільки на російське не було схоже? «Тому-то ми знову в ситуації, коли повинні вибирати між розвитком, і тим, що було в 70-х роках.» Ви, мабуть, не розумієте однієї принципової речі — Вікіпедія не формує реальність — вони лише її описує. Хай саме життя підведе до того, щоб аеродром в Україні раптом (чи не раптом, а поступово) стануть називати у більшості авт. джерел саме летовищем. От тоді Вікіпедія, як відзеркалення реальності, зможе і в себе поміняти назву цієї статті. (Невже Ви, наприклад, думаєте, що укрвікі дуже вже додала собі у популярності, коли написала назву статті Берестя? Думаю, що як раз навпаки - розгубила й те, що в неї було. Хто зможе (не на спір, а просто) сказати у касі залізничного вокзалу навіть не в Донецьку, а просто - у столиці України Києві - «два квитки до Бересті мені». Його зрозуміють?) «що укладались в умовах авторитарної держави» Яка давала безоплатну вищу освіту, безоплатну медицину, безоплатне житло, комуналку за копійки. А зараз усі такі вільні поставали, тільки чомусь повиїзджали до Португалій, Іспаній та Італій польськими сантехніками працювати. Serg7255 (обговорення) 08:35, 23 травня 2012 (UTC)

По-перше, не треба мені тут казати про комуналку за копійки. Мій дід провів 9 років на Сибірі тільки за те, що мав у дома колекцію книг. А коли відкрию будь-який збірник статей хоча б за 70-ті роки, завжди легко знайду там висловлювання про те, як Ленін витлумачував ті чи инші речі, і як те-то те-то повинно виховувати маси, або ж про те, які в які блуди впадає «буржуазне мистецтво». І наші нинішні проблеми (бандитизм, корумпованість силових органів, безкультур’я «еліти») йдуть від політики, яку провадила ця авторитарна держава; вона 70 років знищувала культуру, а культура — це ДНК усього, що складає суспільство, вона визначає дуже багато, зокрема те, скільки в нас із вами шансів бути застреленими на вулиці.

По-друге. Я очікував, що почувши мій аргумент про чужомовність слова аеродром, ви скажете, що давайте тоді всі инші чужомовні терміни викреслимо. Але я казав лише про термін аеродром, для якого вже є відомий загалу відповідник, летовище; хай спочатку винайдуть відповідник для аеропорта, тоді будемо думати про нього.

По-третє. Вікіпедія формує реальніть так само, як і всі инші інформаційні ресурси (незважаючи на заперечення ОД); ми, її автори, ніколи не зможемо, як би ми того не хотіли, бути повністю об’єктивними й незалежними. Для ілюстрації цього порівняйте, наприклад, статті про Волинську трагедію на українській та польській Вікіпедіях, чи про Дмитра Бортнянсько на українській та російській. На нас лежить така сама (а може, й більша) відповідальність за плекання нашої мови, як і на авторах статей у газети, журнали чи авторів телепередач. --Юрій Булка (обговорення) 09:50, 23 травня 2012 (UTC)

Ваш дід на мовну норму не впливає. Намагайтеся бути об'єктивним. Вікіпедія — не трибуна, так що це не місце для формування реальності/свідомості та поширення своїх поглядів.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:30, 23 травня 2012 (UTC)

Скажіть це першому дописувачу; це він почав про комуналку, і.п. А взагалі, то те, чи були репресовані мільйони людей, чи ні, впливає на мову. --Юрій Булка (обговорення) 07:57, 24 травня 2012 (UTC)

«На нас лежить така сама (а може, й більша) відповідальність за плекання нашої мови, як і на авторах статей у газети, журнали чи авторів телепередач» Так, це, напевно, дещо поширена у Вікіпедії думка, але особисто я, наприклад, з нею ПРИНЦИПОВО не погоджуюсь. Я все ж таки вважаю, що Вікіпедія — це ЛИШЕ «дзеркало» (що відзеркалює реальність; ідеально, чи інколи і як у кімнаті сміху — це вже інше питання :)), а ніяк не «виховач», ніяк не «трибуна» тощо. Тому і ось щодо мови — редактори Вікіпедії повинні просто користуватися термінами з авт. джерел, і саме у тих ПРОПОРЦІЯХ, як той чи інший термін у цих джерелах зустрічається, а не самовільно ці пропорції змінювати, прикриваючись словами про плекання мови та «неправильність» термінів «з авторитарного минулого». Serg7255 (обговорення) 10:02, 23 травня 2012 (UTC)

Вікіпедія — це ЛИШЕ «дзеркало» Не можу з цим погодитися, бо для чого така Вікіпедія. Читачі заглядають у Вікіпедію, щоби дізнатися щось нове, проект апріорі має просвітницьку мету, він покликаний дати інформацію. І не дай Боже, Вікіпедія стане дзеркалом наших українських реалій. Словом, є певні принципи, а не шопопало. --MaryankoD (обговорення) 20:54, 23 травня 2012 (UTC)

 Проти --Igor Yalovecky (обговорення) 07:02, 23 травня 2012 (UTC)

Аргументи будуть?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:32, 23 травня 2012 (UTC)

Так, я просто не знаю, що таке аеродром. Знаю, що таке літати, звідси летовище - це щось велике, де літають. Не хочу вчити додаткові невластиві моїй мові слова, коли в мене є свої - природні і зрозумілі. --Igor Yalovecky (обговорення) 14:07, 23 травня 2012 (UTC)

Не смішно. До речі, аероплани теж не знаєте?--ЮеАртеміс (обговорення) 05:23, 24 травня 2012 (UTC)

А вам треба щоб було смішно? Якщо буде природній рідніший замінник, то не знатиму. --82.144.220.27 06:47, 24 травня 2012 (UTC)

Ширяк --AS^ƨɐ 07:07, 24 травня 2012 (UTC)

То назвіть літальня… А то так асоціації з летальністю. Аж страшно стає…--Анатолій (обг.) 15:39, 23 травня 2012 (UTC)

Літальня це щось маленьке і в обмеженому просторі як копальня, а летовище - щось велике, подібні словотвори родовище, збіговище. --82.144.220.27 06:47, 24 травня 2012 (UTC)

В мене теж не добрі асоціації: летовище → кладовище (літаків)--Kamelot (обговорення) 12:38, 29 травня 2012 (UTC)

А видовище — кладовище видів? Гм. --Юрій Булка (обговорення) 18:50, 29 травня 2012 (UTC)

Аеродромне обладнання. Не забудьте перейменувати, а то буде «Петербург та Ленінградська область». :) Serg7255 (обговорення) 15:06, 23 травня 2012 (UTC)

І що там перейменовувати? Нуль. --Pavlo1 (обговорення) 12:35, 29 травня 2012 (UTC)

 За Україзоване польське запозичення. Розвиток авіації розпочався на початку 20 століття і у більшості мов вживається інтернаціональне аеродром. Чому копіювати поляків?--Kamelot (обговорення) 16:11, 23 травня 2012 (UTC)

Особлива думка З одного боку аеродром і летовище — синоніми [3]. Але є нюанси. Я чув два варіанти: 1. Наскільки я знаю інфраструктура сучасного аеродрому включає злітно-посадочні смуги, рульожні доріжки, перони, майданчик ТЕЧ, льотне поле тощо. Льотне поле — це летовище. 2. Аеродром складається з льотного поля — летовища (ЗПС, рульожки, перони та ін.) і системи управління повітряним рухом (дальній і ближній приводи, світлові системи, КДП і т.п.). Якщо летовище має значення і як елемент аеродрому то краще мати статтю АЕРОДРОМ. Якщо льотне поле в українській не є синонімом летовища то доцільно мати українській відповідник — ЛЕТОВИЩЕ. Експертну оцінку, вибачайте, дати не зможу — не льотчик, тільки збоку стояв — краще звернутися за консультацією до фахівців (в Києві є цілий Національний авіаційний університет). З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 17:01, 23 травня 2012 (UTC)

«З одного боку аеродром і летовище — синоніми [4]». Але додавайте (за Вашим джерелом), що аеродром - більш стилістично нейтральне (тобто, енциклопедичне) слово, а летовище - більш експресивне, «поетичне». «Льотне поле — це летовище.»^{[джерело?]} У всякому разі, у Вашому джерелі про це не йдеться. Serg7255 (обговорення) 18:16, 23 травня 2012 (UTC)

Беззаперечно Ви праві: як дипломование експерт з ОД, АД, ОБС і ППП Ви з легкістю розберетесь з цим самостійно. Ваш покірний слуга висловив тількі власну особливу думку і вступати з Вами в полеміку з жодного питання не має ні найменшого бажання. На все добре. --Pavlo1 (обговорення) 18:45, 23 травня 2012 (UTC)

Вище ви сказали про частоту вживання термінів, і тут я з вами погоджуюсь: аеродром вживається частіше, і, отже, слід би було перейменувати. Все сходиться. Вікіпедія відображує реальність. Е... Тільки ще один момент: ви кажете, що аеродром — стилістично невтральніше за летовище, а летовище — поетичне та експресивне. Власне, поетичність та експресивність є, як на мене, чи не основним критерієм щодо краси й влучности слова. Та й крім того те «ае» — дві голосні підряд... Але хай буде по-вашому, відображуємо реальність. --Юрій Булка (обговорення) 20:57, 23 травня 2012 (UTC)

 За У попередніх схожих випадках (вивірка/білка, сковорода/пательня, піднос/таця) обидва слова були у словниках. Тут же словник знає тільки аеродром. Що ще думати?--Анатолій (обг.) 20:24, 23 травня 2012 (UTC)

Який словник? Не можна посилатися на застарілі словники, тим паче такі, як цей "академічний". Загальновідомо, що багато слів до того словника зумисне не було включено. Сучасні словники знають обидва слова --MaryankoD (обговорення) 20:44, 23 травня 2012 (UTC)

Треба орієнтуватися як раз на "академічні". Деякі сучасні відкрито у передмові заявляють, що їх створення мало політичну мету та вони не відповідають сучасній літературній мові. Будьте пильні.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:26, 24 травня 2012 (UTC)

А якщо взяти академічні словники 50-х 60-х років, то взагалі, половину українських слів треба викинути і замінити на вказані в тіх словниках російські наподібки. Наприклад, замість "ласкаво просимо" тоді писали "добро пожалувати". Нам теж так казати? --82.144.220.27 06:50, 24 травня 2012 (UTC)

А які слова «зумисно» туди не були включені? Маєте джерело інформації? Від мовознавців чув лише протилежну думку — цей словник зберіг багато застарілих чи маловживаних на той час слів, що сприяло їх відновленню у мові. --Α.Μακυχα 23:05, 26 травня 2012 (UTC)

Подивився сучасніший словник: летовище -а, с., зах. Аеродром.

У нас же не західноукраїнська Вікіпедія, а українська. Тож маємо використовувати слова, що поширені по всій Україні.--Анатолій (обг.) 10:12, 24 травня 2012 (UTC)

Стільки наговорили, а чи провів хтось аналіз словників? --AS^ƨɐ 07:07, 24 травня 2012 (UTC)

 Проти Ото, в реальному житті прийшли часи невігласів та манкуртів й суспільство все далі скочується в урвище... Так і в укр-вікі (репрезентаторі суспільства) прийшли часи манкуртів... все їм не риҐ.

• ніби прелюдія:) Один з Достойників добалакався до «польське запозичення» - ну хочаби глянув в сематику слова, його будову та фонетику!!!! Я вже навіть не кажу щодо мовознавчої історії.... бо тоді би він знав, що українці саме через етнічно-суспільну боротьбу ЦУРАЛИСЯ польско(ляхівських) запозичень й завше шукали відповідники в німецькій (себто австро-угрорській), гебрейській та москвофільсікій течіях!!!!!!!!!!!!! І за кількома сотнями мовних вийнятків (де польські словоформи вкоренилися) - не вбачається значного й сутнісного мовного запозичення.
• а тепер щодо слова:) Кожне слово в мові (кожного народу) має свою історію, а новотвори (утворені в епоху технічного прогресу - впродовж останніх 3 століть) - ще й чітко зафіксовані.
• Тому слово Летовище виникло в еру появи літальних апаратів-засобів й піку своєї популярності отримало уже при експансії літаків (аеропланів)
• Для неучів поясню детально: слово «Летовище»-«місце для лету/літання...» було похідним від «Flugplatz» й морфологічно зближене саме з ним «Flug»→політ, «platz»→місце. І саме так історично склалося, що на початках ери літунів, в українські міста/містечка прибували похідні карнавальні групи зі своїми експозиціями (як бродячі циркачі) й громади виділяли їм місця під атракції - поля/місця для літання. Носіями тієї виставкової культури були, здебільшого, німці-австріяки та жиди, які на ті часи послуговувалися німецькою мовою, а відтак й більшість мовних форм народ на теренах теперішньої України (а тоді й по всій Рос.імперії) черпав саме в спілкуванні з цими ентузіастами. І наголошую, спершу там були не теперішні аєропляни (польскізм:), а різноманітні літальні засоби... й рекламки та статті про ці ВИДОВИЩА ЛЕТУНІВ.
• З тих пір в українській мові й закріпилося слово «Летовище». Лише згодом, наприкінці 30-40 років 20-століття коли технічна революція взяла гору й за засиллям технічних іншомовних термінів не поспівали людські мовоформуючі рефлекси:):) - частина іншомовних слів залишилася на язику простонародному, а питомо-народні попередники, цих емігрантів, посунулися в журналістику, літературу. Коли ж начинка іншомовними стероїдами національних мов (української, російської, німецької та будь-якої іншої) закінчилася - суспільство (його кращі, інтелектуальні й рушійні верстви) почали знову апелювати до своїх питомо-національних морфологічних конструкцій!!!!!!!!!
• Тому, не має нічого дивного, в тому, що через 20-30 років опісля технічно-іншомовної оказії/експансії середовище повертає свої призабуті мовні конструкції, себто суспільні важелі/відмінності. Так, є частина суспільства, яка вважає, що краще лежати/лінькувати й залишати як є (усталено), а інша каже - «під лежачий камінь вода не тече».

насамкінець, ото дивуюся двуличності суспільства, а відтак й декотрих тутешніх осіб: літають вони на літаках, а приземлятися хочуть на аеродроми:):) Та вже гейби пересіли на аеростати й полетіли кудись....... --Когутяк Зенко (обговорення) 09:58, 24 травня 2012 (UTC) Ну тільки невіглас не бачитиме морфологічної схожості (головного базису мовників) слів «літати» - «літак» - «летовище»

Продовжу думку. Автомобіль потрібно перейменувати на самоїзд, автодром буде самоїздовище, танк на резервуар чи то бак, цистерна і відповідно щирі українці мають називати танкодром резервовищем, баковищем чи цистерновищем, в гіршому випадку танковищем. А якщо припустити, що частка ...вище по морфології не велике, а вгору, тоді самоїздземлище і танкоземлище--Kamelot (обговорення) 16:07, 25 травня 2012 (UTC)

Камелоте, привідкрию Вам таємничку, як казав мені пан Дзюба, милозвучність української мови базується на простій конструкції: «приголосна»+«голосна»... і так далі, в повторах. Тому у Вас той «сам-ОЇ-зд» такий неотесано-кострубатий, а набагато простіше - самохід:):) Тому й нічого дивного не має з родичем танка - самохідною лафетою/установкою:):)):)--Когутяк Зенко (обговорення) 13:23, 27 травня 2012 (UTC) українська мова - така панянка, з якою треба жити: і в день, і в ночі - тоді все знайдеться, а не навідуватися до неї як до любки/коханки - раз на тиждень:)

Як би ми того не хотіли, але мову ми не впихнемо в такі ось речі. Я вже відповів на аргумент, аналогічний до вашого, вище. Порівняння летовища з «самоїздземлищем» — це цинізм. --Юрій Булка (обговорення) 18:07, 25 травня 2012 (UTC)

А космодром — це ракетовище чи ракетолетище?--Анатолій (обг.) 19:48, 25 травня 2012 (UTC)

Невже ви не бачите, що «ракетовище» — це трагікомедія якась? Вам не здається, що це занадто вже чорний гумор? --Юрій Булка (обговорення) 21:28, 25 травня 2012 (UTC)

Ну принаймні звучить краще, ніж самоїздовище.--Анатолій (обг.) 21:33, 25 травня 2012 (UTC)

Ракетовище не підходить, бо треба знайти замінник для ракета)). З приводу самоїздовище - теж не варіант, бо не звучить, а наша мова уникає слів, що не звучать. Успіхів вам у ваших творчих пошуках. --Igor Yalovecky (обговорення) 08:07, 26 травня 2012 (UTC)

 Проти. Я все ж таки проти. «Летовище» звучить звичніше для української мови. І в нас (поки що) вертоліт, а не гелікоптер. --Oloddin^обг 12:46, 24 травня 2012 (UTC)

Ой, краще не згадуй… вертоліт — тож від російського вертолет…--Анатолій (обг.) 19:48, 25 травня 2012 (UTC)

Чув колись гарне слово: гвинтокрил. Милозвучне. --Юрій Булка (обговорення) 21:28, 25 травня 2012 (UTC)

Воно то так, але в нас вертоліт і гвинтокрил — це дві різні статті.--Анатолій (обг.) 21:33, 25 травня 2012 (UTC)

Ой, помилився. Вибачте. P.S. Хоча не зовсім воно мені до вподоби: гвинтокрил і вертоліт... Непросто одразу втямити, яка тут може бути різниця. --Юрій Булка (обговорення) 22:36, 25 травня 2012 (UTC)

Особлива думка Наша мова багата на синоніми. Хіба ж це погано?! Я не фахівець, тому не буду судити, яка назва краща. Хоча мені звичніше слово аеродром (я з Поділля, до речі, слово летовище викликало в мене особисто асоціацію з аеродромом, хоча для мене незвичне). Пропоную створити сторінку з назвою однією з цих двох слів як перенаправлення, або у назві дописати в дужках летовище чи аеродром. -- Балакун (обговорення) 17:49, 24 травня 2012 (UTC)

а на додаток, летище від болгарського побратима пересилаю:

На летището съм.

Пиша ти последно писмо,

защото повече никога няма да се видим,

чуем или прегърнем…

След някоя и друга година ще си ме забравила,

и дори няма да се сетиш кога имам рожден ден…

След малко се качвам на самолета

и започвам нов живот-БЕЗ ТЕБ,

а ти започваш нов живот-БЕЗ МЕН

Тиждень тому вертався з letiště і в південних, й західних слов'ян є: letališče, letiska, і довколішніх народів: repülőtér, lidlauks, flygfält... І зовсім не бачив там унікумів, що вважали це слово "польським" чи якимсь ще.... вони користаютиься питомо своїми мовними конструкціями.

І треба ж тепер такого - всі слов'янські народи пов'язують слово зі своєю мовною традицією, а українці вчепилися англіцької конструкції.... це при тому, що в часи зародження й становлення цього слова та поняття - англійцями в нас майже не пахло, а мову англіцьку зачали вивчати лише з 70-х років!!!!! (до того були основними німецька та французька).--Когутяк Зенко (обговорення) 19:28, 24 травня 2012 (UTC) ото ... совкова бацила-маразм вкоренилися в народі - ще зо 5-ть поколінь будуть їх викорінювати

У словнику ж написано, що слово «летовище» західноукраїнське. Тоді як аеродром використовується по всій Україні. То якого біса, ви, західняки, нав'язуєте летовище всій Україні?--Анатолій (обг.) 23:33, 24 травня 2012 (UTC)

Я не з заходу, Білецький теж. Якщо в словнику напишуть, що ранок це західноукраїнське, ви казатимете утро? --Igor Yalovecky (обговорення) 07:31, 25 травня 2012 (UTC)

Ваше висловлювання могло б бути доречним, якби я пропонував увести тут такі слова, як мешти, файка, кльозет, файно, бахор, коцик, облачко. Але я б хотів попросити вас задуматись: чи, може, ми, «західняки», не завжди щось погане пропонуємо? Може, тут, з об’єктивних причин, зараз ледь-ледь ближче до поверхні розташовано те, що на Східній Україні зараз заховано в глибші кутки мовної підсвідомості (з огляду хоча б на голоромор та на перебування в царській Росії), і те, що ми пропонуємо, витікає саме з цього, а не з польської чи китайської? Може, навіть якщо немає можливости це впровадити, не варто так грубо від цього відхрещуватись? (Хоча я усвідомлюю, що коли Микола Лисенко казав: «...вчіться на сірій свитині, на грубій сорочині, на дьогтяних чоботях: там бо душа Божа сидить», він не мав на увазі лемків чи гуцулів; але я кажу про загальнонаціональні культурні архетипи, що виявляються у мові. Слово «літати» не є регіональним). Нам треба не боятись слова «сковорода», так само, як і вам — «летовища». --Юрій Булка (обговорення) 07:45, 25 травня 2012 (UTC)

До адміністраторів: вгамуйте Агонка на пару годин??? за розпалювання міжетнічної ворожнечі. Бо людина апелює політичними гаслами замість фактажу. Дожилися, що мовник, ліітератор Підмогильний Валер'ян Петрович пишучи про літунів та летовища, політні поля, злітні поля в збірочці "Вiйськовий лiтун" (написаній в 1924!!!!!) - стає, в очах манкуртів, упосліджений до невігласа й закостенілого вуйка-західняка (при тому що він там не бував:) й мовним невігласом?????????? До якого ще цинізму дойдуть тутешні просторіки - нахапалися параграфів (шо блох) - а розуміння ні на йоту!!!--Когутяк Зенко (обговорення) 08:40, 25 травня 2012 (UTC) звиняйте, написав мало, бо такий дорожній інтернет:( а ще опришків треба довести до Зради:) і манкуртів реальних (а не віртуальних) перестріти:)

OMG, Агонка звинувачують у поілтичних гаслах… Та я найбільш аполітичний серед наших вікіпедистів (чи я хоч раз поливав тут брудом Тимошенко, Ющенка чи ще когось?) Так, я належу до «синьої частини» українців, але у Вікіпедію я власних політичних переконань намагаюся не переносити. І статті про політиків зазачиай активно не редагую (хіба орфопомилки випарвити чи стиль). Тоді як відверті «опозиціонери» постійно пишуть тут якісь пакості про Януковича, Табачника і компанію.--Анатолій (обг.) 13:14, 25 травня 2012 (UTC)

 Проти.Летовище - нормальний український термін.--Білецький В.С. (обговорення) 19:40, 24 травня 2012 (UTC)

Джерело? Термін — це слово, що означає чітко окреслене поняття. Як показує обговорення, «летовище» не має чіткого визначення і не вживається як термін. --Α.Μακυχα 20:02, 28 травня 2012 (UTC)

 Проти Враховуючи всі за і проти, висловлені у цьому обговоренні я все ж за летовище, оскільки це слово підкреслює самобутність та неповторність української мови. Я проти збіднення нашої мови іншомовними запозиченнями. Вважаю, що в цьому випадку нічого страшного не трапиться, як буде в УкрВікі летовище. Я з власного досвіду знаю, що діти можуть підхоплювати не тільки дурне, але й цікаве та корисне. P.s. У кого, у кого, а от у німців навіть дискусії такої не виникло б, бо вони знають ціну власній мові. --ДмитрОст 03:30, 25 травня 2012 (UTC)

Добавлю. Як бачимо із обговорення, слово зустрічається лише в художній літературі, проте ніде не зустрічається ні в офіційній ні технічній документації. Тобто вони виключно публіцистичне. Оскільки у вікіпедії потрібно уникати публіцистичного стилю, то не тільки статтю перейменувати треба, а всі летовища у всіх статтях замінити аеродромами--Kamelot (обговорення) 02:09, 26 травня 2012 (UTC)

Uадаю, що нам варто уникати канцеляризмів. Наші бюрократи ще не таке повигадують. --Igor Yalovecky (обговорення) 08:07, 26 травня 2012 (UTC)

Додам. (Особлива думка) Не варто виключати можливість уживання двох різних слів, що позначують одне й те ж поняття. Це збіднює мову. Окрім того, я переконаний, що занадто «офіціозний» стиль не є добрим явищем, до того ж він часто пов’язується із неправильними (але майже всюди поширеними конструкціями), як то «у даній справі», «[щось десь] зустрічається» а також силою-силенною активних дієприкментиків... Це — канцеляристський стиль, який (очевидно) історично намагався бути неподібним до живої народної мови, нахапати якнайбільш «мудрих» слів, щоб показати, яка та народна мова груба й примітивна, що й зробило його сухим та накрученим (це мене часто дратує й розчаровує у мові наукових статей, що написані т. зв. науковим стилем). Усе це можемо читати в «Як ми говоримо». --Юрій Булка (обговорення) 08:09, 26 травня 2012 (UTC)

Так а яким стилем, по-вашому, має бути написана енциклопедія, якщо не науковим? Може художнім чи розмовним?--Анатолій (обг.) 14:40, 26 травня 2012 (UTC)

Звісно науковим. Хтось сказав щось проти. Процитуйте, будь ласка. --213.109.81.149 15:16, 26 травня 2012 (UTC)

Так, науковим, але цей науковий не повинен бути настільки канцеляристським, як це зараз прийнято. Загалом я маю на увазі те, про що писав Антоненко-Давидович. --Юрій Булка (обговорення) 19:20, 26 травня 2012 (UTC)

Укрвікі не має права щось пропагувати чи нав'язувати. Більшість населення України вживає слово аеродром і для значної частини летовище взагалі невідоме слово. Я гадаю ніхто не буде сперечатись, що аеродром більш вживане. Набридли вже ці вивірки з пательнями--Kamelot (обговорення) 03:38, 25 травня 2012 (UTC)

Набридли... І ви ще працюєте у Вікіпедії?? 20 років тому в Україні і голодомору не було... Ніхто нічого не нав'язує, ми просто робимо вибір: думати чи не думати. І те, що вчора було недосяжним, сьогодні стає реальністю. Ще раз нагадую: подумайте, який вибір зробили б німці або ті самі поляки... --ДмитрОст 04:36, 25 травня 2012 (UTC)

Не потрібно нічого плутати з пальцем. Про всі історичні події потрібно писати правду (і в той же час висвітлювати думки опонентів). А відроджувати старі маловживані слова не завдання вікіпедії--Kamelot (обговорення) 05:20, 25 травня 2012 (UTC)

Хто зна... Хтось з переляку і мертву мову відродив — дивно. Це принцип маятника. У певний час значний пласт українських слів витіснили із вжитку, заборонили вхід до словників, наблизили укр. м. до общепонятного, зараз намагається розвинутися рух відродження. Чи і Відродження це теж марно? --ДмитрОст 05:30, 25 травня 2012 (UTC)

Відроджувати можна, але не натеренах вікіпедії. Вікіпедія лише дзеркало, а не рушійна сила. Тільки знання і ніяких популяризацій--Kamelot (обговорення) 05:41, 25 травня 2012 (UTC)

Я вважаю дещо інакше. Тому сама наявність чогось чи відсутність уже є популяризацією чи навпаки. --ДмитрОст 05:51, 25 травня 2012 (UTC)

Ну, ви обоє праві. З одного боку „Укрвікі не має права щось пропагувати чи нав'язувати‟, а з другого — вона повинна вказувати найправильніший з погляду фахівців (предметних і мовних) варіянт, незалежно від того, який із них вживає більшість населення України. --AS^ƨɐ 06:44, 25 травня 2012 (UTC)

--- Хотілось би звернути увагу адміністраторів на такий факт. Деякі користувачі замість написання статей, бажано на нейтральні тематики, на кшталт SHA-3 або PKCS 1, займаються виставленням на перейменування, обговореннями, запитами та ін. Пропоную або ввести необхідну кількість нейтральних статей для започаткування кожного запиту-позову-голосування-обговорення, або заблокувати назавжди, тут нам треба повчитись у наших «старших братів». --Igor Yalovecky (обговорення) 07:31, 25 травня 2012 (UTC)

На жаль, до таких користувачів належу і я (принаймні зараз, коли я не маю можливости присвятити себе послідовній роботі над статтями, хоч я й створив раніше декілька статей та ґрунтовно переробив одну). Але я вважаю, що висловивши свою точку зору тут, я теж роблю хай маленький, але внесок у нашу Вікіпедію. --Юрій Булка (обговорення) 07:49, 25 травня 2012 (UTC)

 Коментар Цікаве спостереження. З усіх «авіаційних експертів», що висловилися на цій сторінці жоден не має бажання (чи знань) долучитися до Місяця авіації. Один Stanislavovich. До речі, не знаю хто він за фахом, але статті на авіаційну тематику пише грамотні. Може краще його думкою б поцікавились? --Pavlo1 (обговорення) 13:53, 25 травня 2012 (UTC)

 Проти І летовище і аеродром є в словниках. Взагалі я не бачу великого горя чи буде стаття так названа чи так. Але оскільки не люблю запозичить і виступаю за якомого зрозуміліші назви, тому за летовище. Летовище більш слов'янська назва ніж чужинське аеродром, плюс слово застосовується. -- Volodimirg (обговорення) 11:00, 25 травня 2012 (UTC)

 За Хтів бим летовище, але літунам краще знати: Структура національного авіаційного університету --Helgi (обговорення) 13:37, 25 травня 2012 (UTC)

для Helgi↑↑, Lexusuns↓↓: Тоді якого біса ми не говоримо професійно-методологічно портландцемент, а балякаєм по простонародньому цемент:):) І таких прикладів тисячі. Хлопці, давайте не плутаємо поміж двох сосен, себто професійно-сленгову термінологію залишмо словникам та енциклопедіям професій, а узагальненій всенародній збірні - залишмо мовні їх відповідники.--Когутяк Зенко (обговорення) 07:42, 27 травня 2012 (UTC)

 За Офіційно застосовують «аеродром». Порядок має бути. --Lexusuns (обговорення) 21:32, 25 травня 2012 (UTC)

 За Симпатизую «летовищу», але це було б оригінальне дослідження. Словники вказують [5][6] на пріоритет «аеродрома», особливо в якості терміна. Був би проти перейменнування, якби стаття мала бодай одне посилання на авторитетне джерело про «летовище». --Α.Μακυχα 23:05, 26 травня 2012 (UTC)

Узагалі-то аеродрому…--Анатолій (обг.) 23:12, 26 травня 2012 (UTC)

для Amakuha↑↑: → осьо Вам перше що спало на згадку - від академіка Світлани Володимирівни Шевчук. --Когутяк Зенко (обговорення) 07:53, 27 травня 2012 (UTC) Ой, а навіщо я сесе подав, дивуюся, адже тутечки важливі думки спудеїв, самозакоханих недовучків (що параграфів нахапались, й не більше:), а не фахові розкладки та роз'яснення достойників, авторів кількох словників, фахівців в мовній царині, у нас інкогніто Агонки... маститіші за академіків Академія наук вищої освіти України???????? - браво!!!!!!

Дуже дякую за посилання! Але це словник рекомендацій, а не справжній приклад вживання «летовища» як терміна. Мені дуже симпатизують такі слова, але Вікіпедія має опиратися на усталену мову. (Можливо через років 10 «летовище» стане повсюдно вживаним терміном.) Ось ще стаття «Аеродром — летовище» мовознавця Галини Сюти, присвячене цьому питанню:

Так, назва аеродром — це термін, стилістично нейтральне слово. Натомість летовище зберігає виразну експресивність, тому уживати його в терміносполученнях не варто.

— Це написав, але не підписав, користувач Amakuha (обговорення • внесок).

там сказано про "нині мало толеровані лексичні одиниці" --Ілля (обговорення) 09:39, 27 травня 2012 (UTC)

Amakuha, ото ви унаочнили (мовна експресія!!) одну із вад сучасного інформаційного простору - бездумний копіпас тотої (також мовна експресія!!!) Галини. Адже на цілих 7 кільограм (проф.сленг з нашаруванням діялектів!!!) тексту та пані жодної мовознавчої характеристики не навела й навіть не зробила примітивної функції (для 9 клясника) - морфологічно не розібрала ті два слова, а про лексичні діапазони та поєднання й годі чекати від неї:):):) А єдина візія, та ще й наведена вами як цитата - виявилася перекрученим (помилковим) поверховим митецьким почуттєвим фактором - себто жіночим інтуітивним охарактеризуванням (примітивніше посню - на жіноче око, гарно вигладає, приємно звучить це слово - значить воно експресивно файне:):)

тому доведеться мені зробити маленький майстеркляс:), аби вікі-побратими уважніше ставилися до псевдонаукового копіпасту:

1- спершу завідайтеся дізнатися. що таке експресія і особливо мовна!!! й ви побачите, що цей термін породжується образністю (і базовим для нього є вживання прикметників та навіть антонімів!!!)

2- відтак, наведена цитата - зовсім недолуга та помилкова, адже за всіма мовними законами (і українськими й англіцькими) мовна експресія наявна у слові «аеродром», ба більше того там експресивний контраст:):)

3- «летовище» - слово сформоване на основі двох слів → «ЛЕТіти» та «станоВИЩЕ». Тут і без льорнети видно, що відбулася древня лексична форма → поєднання двох слів (корінь+закінчення) - і без жодних домішок, вставок і т.д. Поєднання двох слів відбулося в базовій площині - називному відмінку, однині. Як бачите - маємо просте й незамислувате поєднання, і те що здалося тій пані експресією - її уява (а може мало вона спілкується українською мовою - тому й стрелила.... десь тамка... її експресія:):)

4- «Aerodrome» - слово сформоване також з двох «aero» та «drome». Але от біда ці слова є похідними. «aero» є варіацією до «air» (повітря) - і лексично є укороченою словесною формою означення відповідного прикметника - «повітряний» (в технічному його означенні!!!) - і саме така формація є найхарактернішим прикладом мовної експресії. А якщо ще добавити дрому:):) - а ну спробуйте самі «drome»..... то побачите ще один експресивний витвір

5- насамкінець, експресивність досягається ще й КОНТРАСТНІСТЮ, себто коли поєднюються в слові (чи фразі) два зовсім протилежних поняття. Тому й маємо класичний (іменниковий) англіцький контраст - повітря+земля.

ну то як, вельмишановний Amakuha а де ви побачили мовну експесію?????!!!!!!!!! До речі, дякую, за посилання тієї ліричної-інтуітивної літераторши, доведеться показати її смішинку побратимам з Академії наук - раджу їй зо два роки там не показуватися, бо відправлять «Казки Діда Панаса» вичитувати, в неї дуже ладно «бла-бла-бла» складається:):)--Когутяк Зенко (обговорення) 10:53, 27 травня 2012 (UTC) ви знаєте, поглянув на «мовні експресії» тотої пані й переконався, що Агонк тото просто академік наук, на її фоні, експресивному:):)

Оце так "майстеркляс": "«aero» є варіацією від «air»"... Аеродром походить від грец. αέρος — повітря і δρόμος — шлях, вулиця. Якщо вдаєте тут з себе видатного фільолога - то вже робіть це без недбалості. І не прикривайтесь смайлами. --Петро.--92.112.193.62 12:16, 27 травня 2012 (UTC)

Петре, ото знову наочний приклад ери копіпасту - Ви гадаєте тут дурні, які послуговуються лишн тим що плаває на поверхні, а мо' трішки далі помислите й трішки проаналізуєте - чогось більшого:)... за вашим приміром, Петре, мені доведеться колупнути санскрит чи бодай египетські ієрогліфи ..... аби лише відволікти від конкретної розмови.

Тому ще раз наголошую - розбиралися складники двох слів: англіцьке та українське (чому англіцьке - та тому що воно було запозичене нашою мовою, і зовсім не грецьке чи латинське!!!!). Тому завжди звичному й такому багатогранному «air», англійці гряди-годи теж послуговуються запозиченнями - задля мовної експресії, оригінальності - окремішності. І саме цього стосувався той майстер-кляс:), просто вуйко, той що клясив, має трішки надлишок експресії:)

Тому, востаннє, наголошую Aerodrome → є уніфікований ТЕХНІЧНИЙ ТЕРМІН затверджений International Civil Aviation Organization яким послуговуються в своїй професіїній сфері чимало люда, до речі, як і англійська мова в тому ж середовищі. Але ніде в світі не побачите зобов'язання калькувати вузькотехнічні (та ще й іншомовні) термінології в мовах різних народів - якщо це самодостатні народи, а не колонії!!!!!!!!--Когутяк Зенко (обговорення) 13:04, 27 травня 2012 (UTC)

Аеродром - загальноуживаний термін, а не як вже не суто технічний, не вузькотехнічний. Serg7255 (обговорення) 13:18, 27 травня 2012 (UTC)

Серже позбавти мене мороки вести вам уроки мови для семи-осьми класника. Бо вам навіть двійочник скаже що Аєродром (як і Летовище:) належать до Професійно-виробничих і становлять лексику вузького стилістичного призначення. Й не має там ніякої загальновживаності.--Когутяк Зенко (обговорення) 13:59, 27 травня 2012 (UTC) хлопці, канікули почалися.... а Вам треба назад за парти:):)

О-ля-ля! Оце - не запозичення,а "перекладач не знає переклад". Бо так можна все запозичити ;) І все ж таки аеродром, як і аеропорт - загальновживаний термін, а не суто технічний. --Петро.--92.112.193.62 14:06, 27 травня 2012 (UTC)

дякую, що запримітили блуд по-між посиланнями:) не з того віконечка кинув... маю просунуту доцю, що переклада Мері Мітфорд, ото її закладочку зплутав:). А термін Професійно-виробничий, як і цемент, турбіна, автодорога, автостанція, а ось дорога чи станція - загальновживані.--Когутяк Зенко (обговорення) 14:23, 27 травня 2012 (UTC)

Будь ласка :) Не можу з вами погодитись - щодо загальновживаності; ну то й годі..--Петро.--92.112.193.62 14:27, 27 травня 2012 (UTC)

До Когутяка. Якщо вже кляси пішли, то ми розмовляємо на різних мовах. Ще плянів з клярнетами і клясами не вистачало. Це вже знущання з української мови. Можливо так колись і писали і говорили, але не всі, і ріко, а тим більш тепер в мене язик не повернеться вимовити--Kamelot (обговорення) 13:23, 27 травня 2012 (UTC)

Kamelotе, а до чого сесе, я помічав, що з почуттям гумору в Вас все гаразд. Я ладен й далі (без жартівливих вставок) розбирати морфеми/лексеми, послуговуючись мовою, що циркулює в академічному середовищі, та боюся Агонк (іже з ним...) в ступор впадуть ще далі, в бідолах уже й так, після 6 речення, дим коромислом пішов зі всіх шпарин, а доведеться ще зо 25 осилити:)--Когутяк Зенко (обговорення) 13:36, 27 травня 2012 (UTC)до речі, за «польсьььькізм» .... не чую вибачення:):)

Знущанням над українською мовою був 33 рік і ось це. --Юрій Булка (обговорення) 21:45, 27 травня 2012 (UTC)

omg, Є.Букет… Знайомі люди…--Анатолій (обг.) 22:19, 27 травня 2012 (UTC)

До Булки й Зенка: тобто ви хочете сказати, що та українська мова, якою розмовляємо ми з Камелотом та ще десятки тисяч людей у Центральній України — неправильна, а та, якою ви із Зенком на заході — єдино правильна?--Анатолій (обг.) 22:19, 27 травня 2012 (UTC)

Відповідаю тільки за себе. Ні. Але мені не подобається, коли те як говорили мої діди, називають знущанням над українською мовою. Ось і все. --Юрій Булка (обговорення) 07:40, 28 травня 2012 (UTC)

 Проти Слова синоніми, але летовище більш українське слово, на мій погляд.--Tttaaannne (обговорення) 02:01, 28 травня 2012 (UTC)

Цікаве спостереження. За летовище Західна і Східна Україна, Центральна проти.--Kamelot (обговорення) 02:47, 28 травня 2012 (UTC)

Во як! Дійсно цікаве спостереження, а куди ж віднести мій Кривий Ріг? --ДмитрОст 06:43, 28 травня 2012 (UTC)

Спостереження помилкове. Загальна кількість учасників не тягне навіть на фокус-групи. --Pavlo1 (обговорення) 07:23, 28 травня 2012 (UTC)

Так ви ж не корінний криворіжець, а Маріуполь то схід--Kamelot (обговорення) 06:51, 28 травня 2012 (UTC)

А Якудза он взагалі донецький. Serg7255 (обговорення) 06:49, 28 травня 2012 (UTC)

А Якудза родом з Вінничини, якщо не помиляюсь--Kamelot (обговорення) 06:53, 28 травня 2012 (UTC)

По правді кажучи, я корінний киянин, просто мешкав тривалий час у Маріуполі, але це жодним чином не стосується цього обговорення, то коли будемо підбивати підсумки? --ДмитрОст 07:12, 28 травня 2012 (UTC)

Завтра тиждень обговорення стікає. Можна попередньо виділити всі аргументи за і всі проти (не голоси)--Kamelot (обговорення) 07:21, 28 травня 2012 (UTC)

 За Довго мовчки спостерігав за цією «богодільнею». Обґрунтування позиції: Когутяк Зенко вірно зазначив аеродром — технічний термін. Стаття (якої як такої поки що нема) — про технічне поняття. На сьогодні основним документом, що регламентує використання аеродромів/летовищ є «Положення про порядок використання аеродромів України» від 2003 року (див. наказ Мінтрансу/МО про затвердження Положення про порядок використання аеродромів України, накази держслужби безпеки авіації Про затвердження Правил реєстрації цивільних аеродромів України і Про затвердження Правил сертифікації цивільних аеродромів України, а також постанова КМУ Про затвердження Положення про використання повітряного простору України). Від себе відмічу, дофіга ж народу повелось на чергову провокацію Serg7255: обговорення сягнуло 78 кБт, а стаття як було 4 кБт хтозна про що так і залишилась. З повагою до усіх сторін, --Pavlo1 (обговорення) 07:23, 28 травня 2012 (UTC)

Мушу пояснити свою позицію, адже схоже врешті-решт дописувати статтю доведеться мені як буде час. Не принципово який з синонімів буде в назві статті, а який на редиректі. Адже преамбула має бути Аеродром, летовище це.... Складності виникають при написанні розділів про типи аеродромів, їх класифікацію, інфраструктуру та аеродромне обладнання. Аналогів у словосполученні з летовищем немає. Звісно, і розділ про етимологію слів летовище і аеродром, сферу їх вживання там має бути. Про що свідчить і дана дискусія. --Pavlo1 (обговорення) 07:12, 29 травня 2012 (UTC)

«Від себе відмічу, дофіга ж народу повелось на чергову провокацію Serg7255: обговорення сягнуло 78 кБт,» Ну якщо вже виставлення статті на перейменування (тим більше таке, щодо якого думка користувачів схиляється саме за перейменування) - це провокація, то так ми дуже далеко зайдемо у своїх «глибоких» пізнаннях правила ВП:ПДН. (Ви б, колего, ніж розкидуватися словами про провокації, то краще б за своєю категорію Категорія:Відмічені в українофобії хоч трохи стежили, а то он один Ваш прибічник в неї вже когось там позаносив ([7]) без жодного обгрунтування щодо вами ж прийнятих критеріїв включення до неї. («На думку експертів» у критеріях немає. У тій статті, на яку посилається Ваш прибічник ([8]), і Ющенко, і Кучма одним експертом віднесені до українофобів, то що, теж тоді і їх заносьте туди.) Чи я все ж таки був правий, судячи з Вашої нуль-реакції на це останнє включення до цієї категорії Костусєва, коли писав на сторінці обговорення категорій, що ці Ваші критерії включення будуть не більше, ніж димовою завісою?) Serg7255 (обговорення) 07:46, 28 травня 2012 (UTC)

 Проти per Білецький В.С. --А1 18:53, 28 травня 2012 (UTC)

Ні пан Білецький, ні ви не навели джерело, що «летовище» — це термін. (Термін — це «слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки тощо» [9]) --Α.Μακυχα 20:02, 28 травня 2012 (UTC)

Я вам можу навести десяток джерел де доводиться, що УПА - бандити, і що з того? Ми досі живемо в окупації, звідки в нас можуть бути джерела, з таким підходом. їх ніколи й не буде. --Igor Yalovecky (обговорення) 07:15, 29 травня 2012 (UTC)

Просто Вікіпедія має правила і її треба використовувати за призначенням. Я вже сказав, що мені також імпонує «летовище». Але об'єктивно — воно не вживається як термін (принаймні, це не підтверджено). З літератури не зрозуміло, чи під ним розуміють лише злітну смугу, чи аеродром повністю. У нього немає авторитетного означення. Відтак Вікіпедія не може тлумачити це поняття. --Α.Μακυχα 08:59, 29 травня 2012 (UTC)

Як бачимо із обговорення, публіцистичні писаки летовищем називають взлітну смугу, аеродром і аропорт, як їм заманеться. Дійсно, а що в це поняття вкладують вікіпедисти, голосуючі проти?--Kamelot (обговорення) 01:29, 29 травня 2012 (UTC)

Як бачимо із обговорення - відповідайте за себе. публіцистичні писаки - заспокойтесь. --Igor Yalovecky (обговорення) 07:15, 29 травня 2012 (UTC)

• Рішення: перейменувати за результатами обговорення Голоси: 8 — «за», 8 — «проти». Але голосам «проти» бракувало джерельного обґрунтування. Натомість показано, що «летовище» не вживається в якості терміна. --Α.Μακυχα 12:37, 1 червня 2012 (UTC)

А Агонк точно за перейменування? І гадаю, що ви не маєте право підбивати підсумки, бо приймали участь в обговоренні. --82.144.220.27 12:56, 1 червня 2012 (UTC)

Точно.--Анатолій (обг.) 13:08, 1 червня 2012 (UTC)

1) Тут проста математика. 2) Я симпатизую «летовищу». 3) Я «в курсі справи», адже слідкував за обговоренням і читав усі аргументи перед власним голосуванням. Тому підбиття підсумків учасником голосування — проста економія часу. --Α.Μακυχα 13:28, 1 червня 2012 (UTC)

Підтверджую підсумок. 1. Більшість АД за „аеродром‟ 2. Все те, що писав Pavlo1 --AS^ƨɐ 14:37, 1 червня 2012 (UTC)