Вікіпедія:Перейменування статей/Префектура Хьоґо → Префектура Хіого

Префектура Хьоґо → Префектура Хіого

Аналогічно російському Хиого. Аби дотриматися правопису (хьо немає в укр. фонетиці). Джерела: [1], [2], [3]--ЮеАртеміс (обговорення) 07:10, 12 вересня 2017 (UTC)

Перше джерело — у смітник, бо що то за таке «Хунші»? Хоча традиційна назва може існувати, аналогічно до Токіо та Кіото. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:22, 12 вересня 2017 (UTC)

як тоді розрізняти イ (і) та ヨ (йо)? --くろねこ ^Обг. 07:24, 12 вересня 2017 (UTC)

Загуглив пана Хунші. Хм... це не єдиний випадок - [4], академік НАН України пан Міямото Хунсі. Дивно і цікаво, але до теми обговорення стосунку не має.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:33, 12 вересня 2017 (UTC)

 За однозначно за правилом ВП:МОВА, так як є у словнику Хіого --くろねこ ^Обг. 07:30, 12 вересня 2017 (UTC)

 Проти, звісно. Дивна номінація. Віддавна в українській літературі, особливо японістичній, вживається Хього або, сучасніше Хьоґо. Тобто є традиція використання саме такої форми слова у фахових виданнях. Наприклад:

• Більшість з них вживала у творах кансайський діалект, поширений у префектурах Хьоґо, Міе, Нара... Батюк І. Стилістичне використання діалектизмів... (на матеріалі роману Накаґамі Кенджі “Бальзамін”) // [https://core.ac.uk/download/pdf/12242186.pdf Наукові записки ОУ]. 2012. С. 29.
• Нода Масаакі (Хьоґо, Японія), «Елемент тривоги та страху в сучасному японському суспільстві» // Міжнародна наукова конференція «Етнос у просторі міжкультурної взаємодії. Українсько-японські культурні паралелі». 2009. С. 3.
• ...Хього з містами Кобе і Хімедзі // Яценко Б.XІ Cходознавчі читання А. Кримського. 2007.
• ...південна частина преф. Хього з містами Кобе і Хімедзі... Яценко Б. // Східний світ. 2001. с.176. (географ ще старої російської школи)
• ... Нині ж дружать Москва і Токіо, Ленінград і Осака, Сахалінська область і острів Хоккайдо, Хабаровський край і префектура Хього... Романенко А. З Києвом поріднилися. 1986. С. 119.
• Москва і Токіо, Ленінград і Осака, Сахалінська область і острів Хоккайдо, Хабаровський край і префектура Хього взаємовигідними справами... // Вітчизна. 1979. С. 161.
• Тобто, номінація необґрунтована. --126.167.161.208 11:05, 12 вересня 2017 (UTC)

§ 93. Ь

1. Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н: /124/

   а) перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В’єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї;

   б) відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон; але: залп, катафалк і т. ін.;

   в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель; але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.

2. Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.

+ Див. Українська фонетика#Приголосні - в таблиці немає хь.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:21, 12 вересня 2017 (UTC)

Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником.

— ВП:МОВА

• Цитуйте правопис (і ваше розуміння його) скільки хочете! Тільки дійсність від цього не зміниться. В українських фахових джерелах вживають Хьоґо. Решта — ваше оригінальне дослідження. Словники мусять фіксувати дійсний стан справ, а не вигадувати слова, які ніхто серед самих фахівців не вживає. --126.167.161.208 11:37, 12 вересня 2017 (UTC)
  • Тоді словники мусять фіксувати суржик, як лексичний, так і фонетичний (чим і є всі ці бьо, хьо, кьо). Аналогічно Ви не зміните словник. Пропонована назва не оригінальне дослідження - не я її вигадав.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:41, 12 вересня 2017 (UTC)
    • Словники мусять фіксувати терміни, які є, а не вигадувати свої. Я вже бачив у таких «словниках» японські слова типу дайме замість даймьо, чи Сенагон замість Сьонагон / Шьонагон — вигадки, які ніхто з фахівців і притомних не вживає. Якщо вам термін не подобається (вважається суржиком чи ще чимось), переконуйте фахівців і авторитетів у їхній неправоті. Але вони, переважно, як і більшість людей, дотичних до японських тем, поки-що пишуть Хьоґо.--126.167.161.208 11:52, 12 вересня 2017 (UTC)
    • Не мішайте в купу загублені крапки над російським ё та передачу м'якості того, що м'яким в нас бути не може. Звідти й Токіо з Кіото - бо язик зламає українець об те Токьо, Кьото.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:08, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Понад 30 років українці вчать японську мову і ніхто язик собі не зламав. І пишуть і читають японізми без проблем. Навіть ті, хто й японської не вчив. Натомість, ви вигадали собі якусь проблему, які ті словники слова. Й намагаєтеся все рубати і стригти під власний розсуд. Нерозумно.--126.167.161.208 12:21, 12 вересня 2017 (UTC)
      • А скільки років вчать європейські мови японці! Проте окремих фонем Р та Л у них не з'явилося. Тож чого в нас мають з'явитися спеціальні мь для даймьо, кь для Токьо та хь для Хього?--ЮеАртеміс (обговорення) 12:26, 12 вересня 2017 (UTC)
      • Я не кажу, що опанувати чужу фонетику неможливо. Я кажу, що вона чужа. Набір м'яких і твердих приголосних у нас різний. Надто! Не всі комбінації пом'якшених з голосними можливі.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:28, 12 вересня 2017 (UTC)
        • Хьо нічим не гірше за хю. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:36, 12 вересня 2017 (UTC)
        • Зовсім інше. Ю дозволене навіть після губних: бюро. А раніше взагалі було жюрі. Але тенденція до скасування цього винятку.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:45, 12 вересня 2017 (UTC)
          • Такий особливий статус ьу, думаю, пов'язаний з історією ікавізму: о→у→ü→і. Але це моя аматорська гіпотеза.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:48, 12 вересня 2017 (UTC)
            • Тільки о→у→ü→і→’і. Пом’якшення — найпізніше. У часи перших нормувань вимова отих «бю» була невизначена (читайте Синявського), але протягом кількох десятиріч усталилася орфографічна пом’якшена. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:14, 12 вересня 2017 (UTC)
              • не притулюйте сюди Токіо і Кіото у них інші ієрогліфи та інший звуковий склад, у них склад き (звук [кі]), а не склад ヨ (звук [йо]). ВП:Я за правилами не діє тоді коли суперечить ВП:МОВА, а зараз такий випадок. Дякую за увагу! --くろねこ ^Обг. 14:49, 12 вересня 2017 (UTC)
              • Я просто дивився не по ієрогліфах, а по МФА - [toːkʲoː] --ЮеАртеміс (обговорення) 16:11, 12 вересня 2017 (UTC)

 Проти При конфлікті джерел завжди загальне є менш пріорітетним. Тому очевидно, що джерела японістів мають більшу вагу ніж радянський СУМ, в якому купа помилок і автори якого про японську не мають жоднлї уяви й вирогідно взяли оце Хіого з російської де воно також дискусійне. artem.komisarenko (обговорення) 18:06, 13 вересня 2017 (UTC)

Не "радянський", а сучасний чинний правопис та сучасний словник УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 14 вересня 2017 (UTC)

Радянський, радянський. Чи навіть радянсько-російський, адже Хіого вони втупу скопіювали з російської. Він базується на радянськом СУМ і щодо якості його є купа питань. Як приклад. Окрім радянськості питання правопису УЛІФ, як вони самі вважають, взагалі не колише, тому й авторитетом вони тут бути не можуть. artem.komisarenko (обговорення) 11:38, 14 вересня 2017 (UTC)

На Вікіпедії немає правил, які б якось забороняли використовувати радянський доробок. Паче: є політика ВП:МОВА, тож авторитетом УЛІФ та правопис тут є.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:03, 15 вересня 2017 (UTC)

До речі, яким боком якість тлумачень СУМ-20 до УЛІФ, в якому немає тлумачень?--ЮеАртеміс (обговорення) 09:28, 15 вересня 2017 (UTC)

Це два зрізи одного й того самого електронного словника, що його робить одна команда artem.komisarenko (обговорення) 09:53, 15 вересня 2017 (UTC)

Вікіпедія:Іменування статей/Географічні об'єкти: "Правопис географічних назв повинен узгоджуватись з наступними джерелами: Орфографічними словниками НАН України (зокрема електронна версія УЛІФ)". В УЛІФ Хіого.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 17 січня 2018 (UTC)

Підсумок

Поточна назва була створена через транзлітерацію японських слів через систему Поліванова як вказано в настанові ВП:Я. Втім у тій самій настанові також вказано: "Однак, якщо слово давно увійшло до української мови і/або є у академічних словниках, то використовується словникове написання". Назва "Хіого" присутня в словнику УЛІФ, а це дає право перейменовувати статтю не тільки згідно ВП:Я, але й навіть згідно ВП:ІГО та ВП:МОВА. Перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 08:40, 29 січня 2018 (UTC)