ГАЕС Гуадаламі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГАЕС Гуадаламі
37°57′20″ пн. ш. 13°16′46″ сх. д. / 37.95563888891677351° пн. ш. 13.27947222224977608° сх. д. / 37.95563888891677351; 13.27947222224977608Координати: 37°57′20″ пн. ш. 13°16′46″ сх. д. / 37.95563888891677351° пн. ш. 13.27947222224977608° сх. д. / 37.95563888891677351; 13.27947222224977608
Країна Італія Італія
Стан діюча
Річка Беліче Дестро
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1961
Основні характеристики
Установлена потужність 80 (турбінний режим) / 56 (насосний режим)  МВт
Середнє річне виробництво 27  млн кВт·год
Тип ГЕС гідроакумулювальна
Розрахований напір від 154 до 178 (турбінний режим) / від 163 до 183 (насосний режим)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3 + 2 насоси
Витрата через турбіни 59 (турбінний режим) / 27,2 (насосний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2 мотор-генератори + 1 генератор
Потужність гідроагрегатів 2х30 + 1х20 (турбінний режим) / 2х28 (насосний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі мурована (верхній резервуар)
Власник ENEL
ГАЕС Гуадаламі. Карта розташування: Італія
ГАЕС Гуадаламі
ГАЕС Гуадаламі
Мапа
Мапа

ГАЕС Гуадаламі — гідроелектростанція на півдні Італії, на острові Сицилія.

На початку 1920-х років за 15 км південніше Палермо за допомогою мурованої греблі спорудили водосховище П'яна-дельї-Альбанезі об'ємом 32 млн м3, яке живило малу ГЕС Casuzze (9 МВт) та одночасно забезпечувало столицю Сицилії водою. Хоча й розташоване неподалік від північного узбережжя, це рукотворне озеро знаходилось за водорозділом на Беліче Дестро (Honë на діалекті) — правому витоку річки Дестро, яка тече у південно-західному напрямку та впадає в Середземне море на протилежному від Палермо березі Сицилії, біля давньогрецього міста Селінунт.

На тлі збільшення потреб у балансуючих потужностях, в 1960-х роках вирішили спорудити гідроакумулювальну станцію Гудаламі, котра б використовувала вже існуюче П'яна-дельї-Альбанезі як верхній резервуар. Проте, на відміну від першої схеми, тепер деривація здійснювалась у південному напрямку через тунель довжиною 0,7 км та діаметром від 5 до 4,6 метра. По закінченні тунелю розпочинаються два напірні водоводи довжиною близько 0,3 км та діаметром по 3 метри, що виводять до машинного залу. Останній розташований на березі нижнього резервуара об'ємом 1 млн м3, створеного на тій же річці Беліче Дестро.

Зал обладнано трьома гідроагрегатами, два з яких включають турбіни потужністю по 30 МВт, мотор-генератори та насоси потужністю по 28 МВт. Третій агрегат працює лише в турбінному режимі та має потужність 20 МВт.

Враховуючи коливання води у верхньому (між рівнями 599 та 612 метрів НРМ) та нижньому (між 430 та 439 метрами НРМ) резервуарах, станція працює з напором від 154 до 178 метрів та забезпечує підйом на висоту від 163 до 183 метрів.

Середньорічне виробництво станції Гуадаламі становить приблизно 27 млн кВт·год[1][2][3][4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. L’oro blu Progetto di educazione ambientale finanziato dalla Provincia Regionale di Palermo (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2017.
  2. Lake Delio Pumped-Storage Hydroelectric Plant and Power Production in Italy - Documents. Docslide.net (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  3. Moto vario nell'impianto di Guadalami (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2017.
  4. Impianto idroelettrico e di pompaggio di Guadalami (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2017.