ГЕС Баскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Баскі
42°39′23″ пн. ш. 12°14′09″ сх. д. / 42.65641666669477416° пн. ш. 12.235833333360776720° сх. д. / 42.65641666669477416; 12.235833333360776720Координати: 42°39′23″ пн. ш. 12°14′09″ сх. д. / 42.65641666669477416° пн. ш. 12.235833333360776720° сх. д. / 42.65641666669477416; 12.235833333360776720
Країна Італія Італія
Стан діюча
Річка Тибр
Каскад каскад на Тибрі
Початок будівництва 1959
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1963
Основні характеристики
Установлена потужність 108  МВт
Середнє річне виробництво 220  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 200  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2х62,5 МВА
Основні споруди
Тип греблі гравітаційна, бетонна + земляна
Висота греблі 52  м
Довжина греблі 416 + 225  м
Власник E.ON
ГЕС Баскі. Карта розташування: Італія
ГЕС Баскі
ГЕС Баскі
Мапа
Мапа

ГЕС Баскі (італ. Centrale idroelettrica di Baschi) — гідроелектростанція в центральній частині Італії. Знаходячись вище від ГЕС Альвіано, становить верхній ступінь в каскаді ГЕС на Тибрі (протікає через Рим та впадає в Тірренське море).

У межах проєкту річку перекрили гравітаційною греблею Корбара із двох частин. Безпосередньо у річищі Тибру зведена бетонна споруда, тоді як далі через невідповідні ґрунти греблю виконали як земляну. Сукупна довжина обох частин 641 метр (в тому числі бетонної — 416 метрів), максимальна висота 52 метри. Гребля утримує водосховище з площею поверхні 10,5 км2 та об'ємом 192 млн м3.

Від водосховища вода подається до машинного залу через дериваційний тунель довжиною 4,5 км, прокладений у лівобережному гірському масиві. При введенні в експлуатацію на початку 1960-х підземний зал обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 45,5 МВт. Згодом провели модернізацію станції із заміною обладнання, завдяки чому потужність ГЕС зросла до 108 МВт. Наразі станція виробляє до 220 млн кВт·год електроенергії на рік[1][2][3].

Управління роботою ГЕС здійснюється з диспетчерського центру в Терні[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Un museo a cielo aperto di turbine vicino alla Cascata delle Marmore - Terni Archeologia Industriale. www.archeologiaindustriale.org (it-IT) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  2. Corbara. ProgettoDighe (італ.). Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2017.
  3. Enel Spa - Enipedia. enipedia.tudelft.nl (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  4. Le nostre centrali idroelettriche - ERG. www.erg.eu (it-IT) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.