Гай Папірій
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 15 січня 2024.
Гай Папірій | |
---|---|
лат. C.Papirius | |
Народився |
6 століття до н. е. невідомо |
Помер |
невідомо невідомо |
Країна | Стародавній Рим[1] |
Діяльність | давньоримський жрець, давньоримський політик |
Суспільний стан | патрицій[1] |
Посада | давньоримський сенатор[d][2] і Pontifex Maximus[2][1] |
Батько | невідомо[3] |
Мати | невідомо[3] |
Гай Папірій (VI ст. до н. е.) — великий понтифік часів давньоримського царя Тарквинія Гордого, відомий правник часів останніх царів Риму.
Життєпис[ред. | ред. код]
Стосовно Гая Папірія мало відомостей. Він був представників патриціанського роду Папірієв, першим відомим з цього роду, сенатором за часів царя Тарквінія II Гордого. У 509 році до н. е. той домігся обрання Гая Папірія великим понтифіком Риму. Найвідомішою справою Гая Папірія є складання збірки усіх законів часів володарювання у Римі царів — Jus Civile Papirianum. Про подальше життя нічого невідомо.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Salvatore Tondo, Leges regiae e paricidas, Firenze, Leo S. Olschki Editore, pp. III — 214 ISBN (італ.)
|