Гелена (королева Швеції)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелена
Народилася 11 століття
Швеція
Померла не раніше 1105
Vreta Abbeyd, Лінчепінг, лен Естерйотланд, Швеція
Титул королева-консорт і королева[d][1]
Конфесія католицька церква
Рід Інґлінґи
У шлюбі з Інге I Старший[2]
Діти Христина Шведська[2], Маргарет Фредкулла, Катерина Інгесдоттер Шведська, Рагнвальд Інгесон і Ragvald Ingessond

Королева Гелена (також Єлена або Елін; (11 століття, Швеція — не раніше 1105, Vreta Abbeyd, лен Естерйотланд)) — королева-консорт Швеції, дружина короля Інге I Старшого. Імовірно сестра Блот-Свена.

Біографія[ред. | ред. код]

Походження королеви Гелени невідоме. Вважається, що вона була з роду Естергйотландів. Можливо вона була з роду Інглінгів[3], старої шведської королівської родини, і була сестрою Блот-Свена. Інге, який був королем Швеції кілька разів, відомий тим, що переміг язичників у релігійних війнах, які тривали у Швеції між 1022 і 1088 роками, і скасував свободу віросповідання, вимагаючи від всіх сповідувати християнство. Його найбільшим противником в цьому був язичницький король Блот-Свен.

Король Інге одружився з сестрою Блот-Свена Maer або Mö; в ісландських джерелах вона згадується як Mär[3], але в офіційних документах згадується як Гелена. Можливо, вона походила з греків чи русичів, але це не підтверджено і малоймовірно. Цей союз добре відомий в історії як шлюб між Інгою і сестрою Блот-Свена, а Свен завжди згадується як зять Інге[4]. Тому є думка, що Інге був одружений двічі. Втім, Maer не є справжнім іменем, це просто старе скандинавське слово, що означає цноту; інше написання імені — Mö — також означає непорочна діва. «Гелена» — звичайне латинське написання шведського імені Елін. Можна припустити, що це одна людина: діва Елін, що для християн-іноземців пишеться як Гелена латинською мовою, сестра язичницького короля Блот-Свена.

Генеалогію старих сімей вікінгів дуже важко відстежити, попри багато пісень про них. Як сестра Блот-Свена, Гелена, можливо, була дочкою шведського принца Інгвара Мандрівника, сина короля Швеції Емунда Старого; таким чином вона могла бути двоюрідною сестрою свого чоловіка. Шлюб, ймовірно, був укладений з політичних причин, щоб об'єднати язичницькі та християнські фракції. Передбачається, що рунічний камінь, споруджений людиною на ім'я Сігторн на честь дочки Mö і сина Sven, був встановлений батьком королеви Гелени і Блот-Свена. Повне ім'я Гелени в цьому випадку було б Гелена Сігторнсдоттер.

Мало що можна достовірно сказати про королеву Гелену, але вона швидше за все була язичницею, подібно до свого брата. На момент укладення шлюбу або її переконали, або змусили перейти в християнську віру. Можливо, вона отримала ім'я Гелена після хрещення, оскільки її доньок також названо іменами з християнської Європи: Христина, Маргарет і Катаріна. Невідомо, підтримувала вона язичників або християн. У 1087—1088 роках вона була свідком війни між її чоловіком-християнином і братом-язичником і побачила тріумф чоловіка. Можливо, вона оплакувала смерть свого брата і язичництво у 1087—1088 роках, але до кінця свого життя вона була або вдавала з себе християнкою. Після поразки язичників вона разом з чоловіком у період між 1090 і 1100 роками заснувала перший відомий жіночий монастир у Швеції — бенедиктинське абатство Врета в Естерйотланді. Вона подарувала монастирю 20 маєтків у Естерйотланді[5]. Маєтки імовірно належали королеві: були посагом або спадком від брата Свена.

Після смерті чоловіка приблизно у 1105 році, вдовуюча королева Гелена стала черницею в абатстві Врета.

Плутанина з Елін з Шевде[ред. | ред. код]

Королева Гелена в історії була довгий час переплутана зі святою Елін з Шевде (пом.. 1135), яка жила в Швеції в той же час. Цю помилку не підтримують сучасні історики[6].

Діти[ред. | ред. код]

  1. Христина Інгесдоттер, дружина великого князя Київського Мстислава Володимировича[7][8]
  2. Рангвальд Інгесон, батько Інгрід Рагнвальдсдоттір, дід короля Швеції Магнуса Хенріксена[9]
  3. Маргарет Фредкулла, королева-консорт Норвегії в шлюбі з Магнусом III і королева-консорт Данії у шлюбі з Нільсом[10]
  4. Катаріна Інгесдоттер, дружина Бьєрна Гаральдсена Залізнобокого, бабуся короля Швеції Кнута I Еріксона[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. — ISBN 978-0-7876-7585-1
  2. ↑ а б Kindred Britain
  3. ↑ а б Lars O. Lagerqvist. "Sverige och dess regenter under 1.000 år",("Sweden and its rulers during 1000 years"). — Albert Bonniers Förlag AB, 1982. — ISBN 91-0-075007-7.
  4. ↑ Lars O. Lagerqvist. "Sverige och dess regenter under 1.000 år",("Sweden and its rulers during 1000 years"). — Albert Bonniers Förlag AB, 1982. — ISBN 91-0-075007-7.
  5. ↑ Sven Rosborn (In Swedish): När hände vad i Nordens historia (When did what happen in the historiy of the Nordic countries) (1997)
  6. ↑ Hans Gillingstam, «Helena», Svenskt biografiskt lexikon, https://sok.riksarkivet.se/Sbl/Presentation.aspx?id=12808 [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  7. ↑ The article Inge in Nordisk familjebok (1910). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 12 грудня 2020.
  8. ↑ F. Dvornik, «The Kiev State and Its Relations with Western Europe», Transactions of the Royal Historical Society, Vol. 29, 1947, p. 41. Rurik dynasty, https://lisakov.com/en/projects/tree/ [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Hans Gillingstam, «Magnus Henriksson», Svenskt biografiskt lexikon, https://sok.riksarkivet.se/Sbl/Presentation.aspx?id=10155 [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Hans Gillingstam, «Margareta», Svenskt biografiskt lexikon, https://sok.riksarkivet.se/sbl/Presentation.aspx?id=9095 [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Hans Gillingstam, «Kristina», Svenskt biografiskt lexikon, https://sok.riksarkivet.se/Sbl/Presentation.aspx?id=11769 [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

  • Lars O. Lagerqvist. "Sverige och dess regenter under 1.000 år",("Sweden and its rulers during 1000 years"). — Albert Bonniers Förlag AB, 1982. — ISBN 91-0-075007-7.
  • Sven Rosborn (швед.): När hände vad i Nordens historia (When did what happen in the history of the Nordic countries) (1997)
  • Svensk Uppslagsbok, 1947 års Utgåva. (Swedish dictionary, 1947 edition) (швед.)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гелена_(королева_Швеції)&oldid=42374186