Географія Кременчука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геогра́фія Кременчука́ — частина регіональної географії, яка вивчає природне середовище і територіальну організацію суспільства у межах міста Кременчука.

Розташування[ред. | ред. код]

Місто розташоване в зоні помірного континентального клімату в межах Придніпровської низовини і середньої течії Дніпра на лівому та правому її берегах, у центральній частині України на відстані 115 км від обласного центру Полтави (автошлях E584), 290 км від столиці України Києва і 180 км від географічного центру України — Мар'янівки. Територія становить 9600 га.

Відстань від Кременчука до різних міст (автошляхами)[1]
Варшава ~ 1084 км
Київ ~ 302 км
Черкаси ~ 178 км
Ст-Петербург ~ 1481 км
Москва ~ 985 км
Мінськ ~ 822 км
Суми ~ 289 км
Харків ~ 263 км
Полтава ~ 116 км
Париж ~ 2610 км
Відень ~ 1625 км
Львів ~ 842 км
Роза вітрів
Роза вітрів
Луганськ ~ 558 км
Волгоград ~ 1023 км
Нур-Султан ~ 3396 км
Кропивницький ~ 131 км
Одеса ~ 457 км
Кишинів ~ 467 км
Херсон ~ 337 км
Сімферополь ~ 542 км
Дніпро ~ 163 км
Запоріжжя ~ 249 км
Донецьк ~ 415 км

Фізична географія[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Місцевість являє собою горбкувату рівнину, розділену Дніпром на дві частини: лівобережну низинну і правобережну піднесену, з ярово-балковою рельєфною системою.

Лівобережна частина міста знаходиться в роздлубаних болотами і озерами річищах Дніпра і його притоки — Сухого Кагамлика. Тільки на північному сході підіймається невеликий пагорб — Піщана гора, що складена з пісків другої бортової тераси Дніпра.

Правобережна частина, Крюків, розташована на півострові, утвореному річищем Домахою, куди впадали річки Крюків і Гнила, а з іншої — широкою затокою річки Семова. Долини цих сильно заболочених річок були природними межами у яких розвивався Крюків. За декілька кілометрів від Дніпра здіймається Деївська гора, невелика система пагорбів, урочищ і ярів. Тут знаходиться найвища точка Полтавської області. Це курган, на якому встановлено пам'ятник солдатам, які загинули в перші дні оборони міста від німців у Другій Світовій. Його висота — 204 м над рівнем моря. У той час як висота нижніх частин міста приблизно 40 м.

Геологія[ред. | ред. код]

У геоструктурному відношенні верхня частина Кам'янського водосховища, в межах якої знаходяться право- та лівобережна частини Кременчука, розміщена на стику двох геологічних структур — Українського кристалічного масиву та Дніпровсько-Донецької западини. У геологічній будові беруть участь породи пізнього докембрію протерозойського віку Українського кристалічного масиву, на еродованій поверхні яких залягають товща відкладень палеогенової та четвертинної системи[2].

Кристалічні породи пізнього докембрію представлені гранітами, граніто-гнейсами та гнейсами, їхня верхня зона (30-50 м) місцями тріщинувата. Одним з найвищих залягань гранітів спостерігається у прибережній частині міста біля Річкового вокзалу, де виходить на поверхню (Скеля — гранітний реєстр), де їхні абсолютні позначки досягають 64-65 м і вздовж південної частини правобережжя (Крюків), де вони утворюють рогоподібне підняття та куполоподібні підняття, що досягають 63-70 абсолютної висоти[2].

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Залягання корисних копалин визначаються особливістю геологічної будови території міста. У місті Кременчуці представлені корисні копалини місцевого значення — граніти та пісок алювіального відкладень та загальнодержавного значення — джерела мінеральних вод тріщинуватої зони архейських гранітів[2].

Поряд з містом паралельно течії річки Псел розташований Кременчуцький залізорудний район, який простягається вузькою смугою (шириною 0,5 — 3,8 км) від берегів Дніпра на 45 км у північному напрямку.[3]

На території міста діють декілька кар'єрів з видобутку міцних будівельних матеріалів (буто-щебеневої сировини) — гранітів, мігматитів, гранітогнейсів, гранодіоритів (Крюківський гранітний карт'єр, Підприємство Кварц). Також працюють Малокохнівський та Кременчуцький піщані кар'єри на яких видобувають лесоподібні суглинки й піски.[3]

Гідрологія[ред. | ред. код]

Основною водною артерією Кременчука є Дніпро, а саме частина, перетворена на Кам'янське водосховище. Також через місто протікають річки: Сухий Омельник, Сухий Кагамлик, Крива Руда. Усі водотоки на території міста зарегульовані.[4]

Кам'янське водосховище розділяє місто на лівобережні (власне Кременчук) та правобережну (Крюків). Зі створенням Кам'янського водосховища рівень Дніпра у районі Кременчука піднявся.[4]

У місті знаходяться кілька озер[4]. Більшість з них штучного походження.

Природа[ред. | ред. код]

Кременчук та його околиці займають унікальну в природному відношенні ділянку Придніпров'я. На лівому та правому берегах Дніпра — забудови Кременчука, а поміж ними, в долині річки, збереглися до нашого часу типові та рідкісні напівприродні різноманітні екосистеми — Кременчуцькі плавні та різні за площею острови з лісовими, лучними та водно-болотними угіддями[2].

Зелені масиви міста представлені у вигляді парків і скверів (понад 15), розташованих в різних частинах міста, різновікових соснових насаджень у північно-східній частині околиць, прилеглих до міста островів, а також вуличних та внутрішньоквартальних насаджень[2]

На території міста знаходяться п'ять об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі один загальнодержавного значення (заказник «Білецьківські плавні», що входить до регіонального ландшафтного парку «Кременчуцькі плавні») та чотири — місцевого (острів Стрілечий-2, Балка Широка, острів Стрілечий-4, Скеля — гранітний реєстр)[2].

Флора[ред. | ред. код]

Фауна[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Кременчука
Площа Перемоги

Клімат — помірно-континентальний. Зима м'яка з переважно похмурою погодою і частими відлигами. Морози звичайно невеликі. Абсолютний мінімум — в січні −35 °C. Тривалість безморозного періоду в регіоні в різні роки сильно змінюється і коливається від 155 до 183 днів. Літо тепле, в окремі роки спекотне та посушливе. Дні з мінливою хмарністю та слабким вітром; ночі ясні та прохолодні. Абсолютний максимум температури зареєстрований в липні-серпні +37 °C. Середньорічна температура +8-12°С[2].


Вітри на території міста, як і регіону в цілому, не відзначаються постійністю характеристик. Але спостереження свідчать про певну закономірність в їх характері та поширенні. Більшу частину року, з жовтня до квітня, переважають вітри східного та південно-східного напрямків, у теплий період року, з травня по серпень західного напрямків. Середня швидкість вітру за рік 4-5 м/сек. Взимку і в перехідні сезони бувають вітри з підвищеними швидкостями 6-10 м/сек. Найбільші швидкості вітру можливі раз за 20 років — 28-29 м/с, за рік — 20-22 м/с. Штилі бувають частіше влітку, ніж взимку[2].

При низькій вологості та сильному вітрі може виникнути таке явище як пилові бурі, які частіше бувають в період з березня по вересень[2].

Опади випадають у вигляді короткочасних злив, нерідко з грозами і вітрами. Середньорічна кількість атмосферних опадів на території міста становить 565 мм з коливанням по роках від 320 до 720 мм. Основна їх кількість (близько 70 %) припадає на період з квітня по жовтень. Особливістю літніх гроз у Кременчуці є те, що при переході з одного берега Дніпра на інший, вони слабшають. Тому на лівому березі може бути сильна злива, а на правому — сухо, хоча відстань між цими частинами міста не перевищує кілометра. Відносна вологість повітря досягає найбільшої величини в зимові місяці — 87 %, найменшої в літні — 48 %, середньорічна — 65 %[2].

Створення Кременчуцького та Кам'янського водосховищ вплинуло на клімат міста та прилеглого регіону: збільшилась зволоженість; відсутні постійний сніговий та льодовий покрови, взимку переважають опади у вигляді дощу зі снігом та мокрим снігом[2].

Клімат Кременчука
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 11,1 17,3 22,4 29,1 33,6 35,0 39,4 39,9 33,8 29,4 23,2 14,7 39,9
Середня температура, °C −4,3 −3,3 1,3 8,9 15,1 18,3 19,5 18,9 13,8 7,9 1,8 −2 8,0
Абсолютний мінімум, °C −31,1 −32,2 −24,9 −10,4 −2,4 2,4 5,8 3,3 −2,9 −17,8 −21,9 −30 −32,2
Норма опадів, мм 42 33 29 39 51 68 63 53 42 38 33 37 528
Джерело: температура повітря[5]

Екологія[ред. | ред. код]

Місто Кременчук з його промисловістю є центром урбанізації регіону, проявляє значний вплив на довкілля за рахунок викидів забруднюючих речовин. На обліку у відділенні комунальної гігієни перебувають близько 100 підприємств, які здійснюють викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря. Близько 95 % викидів підприємств припадає на 9 з них: АТ «Укртатнафта», ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», Кременчуцька ТЕЦ, ВАТ «Кременчуцький колісний завод», ХК «АвтоКрАЗ», ВАТ «Сталеливарний завод», концерн «Крюківський вагонобудівний завод», ВАТ «Кредмаш».[4]

Валовий обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у м. Кременчуці є найбільшим серед населених пунктів Полтавської області (97 % усіх промислових та побутових відходів області приходяться на Кременчук). Щільність викидів забруднюючих речовин у рахунку на квадратний кілометр території міста у 2006 році становить — майже 320 т/км².[4]

Оцінка стану атмосферного повітря проводиться цілодобово на чотирьох стаціонарних постах спостереження у місті Кременчуці. Спостереження ведеться за концентраціями основних, характерних для підприємств міста забруднюючих речовин.[4]

За даними спостережень стан забруднення поверхневих водних об'єктів оцінюється як помірний для Кам'янського водосховища (сезонне перевищення ГДК за 2—3 компонентами), за виключенням літнього періоду з несприятливими метеорологічними умовами, та значний для всіх малих річок міста. В забруднення останніх основний внесок роблять скиди неочищених дощових вод з території міста. Також значну роль відіграє відсутність процесів самоочищення з причини порушення природного гідрологічного режиму. Скид стічних вод здійснюється через локальні очисні споруди. Загальний скид стічних вод у місті знаходиться в межах 42—47 млн м3 на рік.[4]

26 лютого 2006 року була затверджена міською радою програма впровадження роздільного збору та сортування твердих побутових відходів на території міста Кременчука. У 20082009 роках придбало 880 депо-контейнерів для роздільного збору ТПВ ємкістю 3,2 м³ та автомобілі для їх обслуговування.[6] З наявних контейнерів, використовується половина через брак обслуговуючих автомобілів.[7]

У Кременчуцькій міській раді є плани по будівництву заводу з механіко-біологічної переробки сміття, що є другим етапом програми впровадження роздільного збору та сортування побутових відходів.[8] У рамках робіт у цьому напрямі 24 вересня 2009 року було відкрито установку з видобутку газу на міському звалищі на Деївській горі.[9] Далі планується створити українсько-німецького підприємства «Альтернативні енергосистеми і технології захисту довкілля», що буде займатись видобутком на Деївському звалищі біогазу, який потім буде перероблятися в електроенергію для продажу.[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Відстань від Кременчука до різних міст. Архів оригіналу за 14 грудня 2012.
  2. а б в г д е ж и к л м Географічне розташування, територія, природне середовище та екологія міста [Архівовано 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Екологічний атлас Кременчука»
  3. а б Полтащина. Геологічна будова і мінерально-сировинні ресурси. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 18 грудня 2012.
  4. а б в г д е ж Географічне розташування, територія, природне середовище та екологія міста [Архівовано 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Екологічний атлас Кременчука»
  5. Погода в Кременчуці на сайті готелю Кремінь
  6. Інформація про роботу КАТП — 1628 [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.] — сайт Кременчуцької міської ради
  7. Мешканці промислової столиці переходять на роздільне збирання сміття [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.] — сайт «Вечірня Полтава»
  8. Будівництво у Кременчуці заводу з механіко-біологічної переробки сміття для виробки біогазу може розпочатися вже у цьому року [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Інтернер-видання «Полтавщина»
  9. В Кременчуці почали видобувати газ … із надр сміттєзвалища на сайті ukr.net
  10. Німці вкладуть 7 млн грн. у виробництво біогазу на сміттєзвалищі Кременчука [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Ukrаїнська Energетика