Горай Олексій Зигмундович

Горай Олексій Зигмундович;
	Лейтенант
Загальна інформація
Народження	14 жовтня 1979; Київ
Смерть	29 серпня 2014 (34 роки); Горбатенко, Старобешівський район
Псевдо	Змій
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Спеціальна міліція
Формування	«Миротворець»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «Честь. Слава. Держава»
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «Честь. Слава. Держава»

Олексі́й Зі́гмундович Гора́й (1979-2014) — лейтенант (посмертно), Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1979 року в місті Київ. Закінчив київську ЗОШ № 126. Випускник Київського політехнічного інституту, інженер комп'ютерних мереж.

Коли розпочався Майдан, пішов в Самооборону. В часі війни — доброволець, покинув високооплачувану роботу. Старший інспектор, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець».

29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» під час обстрілу російськими десантниками біля села Горбатенко.

Тимчасово був похований місцевими мешканцями на сільському кладовищі — разом з бійцями батальйонів:

15 вересня 2014-го тіло Олексія Горая було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»).

Похований поруч із братом (помер 2002 року) 24 вересня 2014-го в селі Курне, Червоноармійський район.

Без сина лишились бвтьки.^[1]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).^[2]
медаль ВГО «Країна» «Доброволець АТО» (посмертно).
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 29
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]
Іловайський Хрест (посмертно)
Медаль «Честь. Слава. Держава.» (посмертно, розпорядження Київського міського голови від 27.03.2018 № 193)
«Герой Киянин» (посмертно, наказ № 034 від 20.02.2016 від ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО»)
Відкрито меморіальну дошку його честі в київській школі № 126

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.