Городище (Грубешівський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село
Городище
пол. Horodyszcze

Координати 50°30′39″ пн. ш. 24°03′15″ сх. д. / 50.51111111002777676° пн. ш. 24.05416667002777942° сх. д. / 50.51111111002777676; 24.05416667002777942Координати: 50°30′39″ пн. ш. 24°03′15″ сх. д. / 50.51111111002777676° пн. ш. 24.05416667002777942° сх. д. / 50.51111111002777676; 24.05416667002777942

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Долгобичів
Водойма Warężankad
Населення 59 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-540
Автомобільний код LHR
SIMC 0886854
OSM 2690997 ·R (Гміна Долобичів)
Городище. Карта розташування: Польща
Городище
Городище
Городище (Польща)
Городище. Карта розташування: Люблінське воєводство
Городище
Городище
Городище (Люблінське воєводство)
Мапа

Городище (пол. Horodyszcze) — село в Польщі, у гміні Долобичів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 59 осіб (2011)[1].

Назва[ред. | ред. код]

До другої світової війни село називалось Городище Варязьке.

Історія[ред. | ред. код]

У 1882 році село належало до Сокальського повіту Королівства Галичини і Володимирії, у селі було 188 греко-католиків і 108 римо-католиків; і перші, і другі належали до парафій у Варяжі. Була також однокласова (тобто, з єдиним вчителем) філіальна школа.

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 400 осіб, з них 310 українців-греко-католиків і 90 українців-римокатоликів[2].

27 вересня 1939 року відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа село було зайняте радянськими військами, але Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і до 12 жовтня радянські війська відійшли за Буг і Солокію та передали село німцям (включене до Дистрикту Люблін Генеральної губернії, у 1944 році — віддали Польщі, з умовою вивезення українців до СРСР).

21-25 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Городища на приєднані до Польщі північно-західні терени 101 українця[3]. У селі залишилося 74 поляки[3]. Ще 5 невиселених українців також підлягали депортації[3].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 26 2 18 6
Жінки 33 5 18 10
Разом 59 7 36 16

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Городище (Грубешівський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 80. — 173 с.
  3. а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 420. (пол.)
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]