Костяшин
село
 споруджена 1926 р. знищена у 1980-х рр. Координати 50°31′00″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 50.51667000002777285772° пн. ш. 23.98333000002777737° сх. д.Координати: 50°31′00″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 50.51667000002777285772° пн. ш. 23.98333000002777737° сх. д.
|
Костяшин (пол. Kościaszyn) — село в Польщі, у гміні Долобичів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 133 особи (2011)[1].
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка походить з 20 січня 1394 року, коли князь Земовит IV подарував село домініканському монастирю в Белзі[2], якому воно належало аж до XVIII століття.
Понад 100 років Костяшин був прикордонним селом Австро-Угорщини.
У 1867—1939 роках село належало до Сокальського повіту. У 1880 році в селі було 408 мешканців. Місцеві українці воювали у лавах УГА від польської агресії. За переписом 1921 року в селі були 91 будинок і 532 мешканці, з них 448 українців-греко-католиків і 18 євреїв.
У 1939 році в селі проживало 630 мешканців, з них 560 українців-греко-католиків, 45 українців-римокатоликів, 15 поляків і 10 євреїв[3]. Село входило до гміни Варенж Място Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки.
У селі була дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована 1926 року, дочірня від парафії Ліски Варязького деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви. Після виселення українців поляки використовували церкву під склад.
27 вересня 1939 року відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа село було зайняте радянськими військами, але Договором про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і до 12 жовтня радянські війська відійшли за Буг та Солокію та передали територію німцям (включена до Дистрикту Люблін Генеральної губернії). 23 березня 1943 року на село напали поляки і спалили його — уціліли лише 4 хати, церква, школа та панський двір. Після того поляки неодноразово нападали на села і вбивали українців, на їх захист почала ставати новостворена УПА (сотня Ягоди). 21 липня 1944 року село зайняте Червоною армією, а в жовтні — віддане Польщі. Українці у 1946 році були виселені в СРСР (Клубівці, Пшеничники, Марківці, Тисмениця, Нова Липівка, сибірські концтабори) або замордовані поляками при виселенні.
21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з села на приєднані до Польщі північно-західні терени 92 українців[4]. У селі залишилося 4 українців, які також підлягали виселенню[4].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 71 | 16 | 50 | 5 |
| Жінки | 62 | 6 | 40 | 16 |
| Разом | 133 | 22 | 90 | 21 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Дерев'яна каплиця середини XIX століття та руїни церкви.
- Рештки ранньосередньовічного городища, виявленого у середині XIX століття.
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
В селі народилася Грицишин Ярослава Семенівна (нар. 1937) — українська вишивальниця, заслужений майстер народної творчості УРСР.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (1361—1530). — Ч. 1—43; ч. 44—80. — Підп. Михайло Грушевський. — «Записки Наукового товариства імені Шевченка». — С. 10-11.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 80. — 173 с. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 420. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Kościaszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 444. (пол.)
- Костяшин // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 132. (пол.)
- ПЕРЕСЕЛЕНЦІ (КОСТЯШИНЦІ) [Архівовано 8 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936. — Перемишль : Накладом греко-католицької консисторії, 1936. — С. 35. — 174 с.
| ||||||||||||||
