ДОТ № 457 (КиУР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°31′45″ пн. ш. 30°17′33″ сх. д. / 50.5293333° пн. ш. 30.2926528° сх. д. / 50.5293333; 30.2926528

ДОТ № 457 — довготривала оборонна точка, що входила до складу першої лінії оборони Київського укріпленого району.

Історія[ред. | ред. код]

ДОТ № 457 у системі оборони 1-го БРО КиУР

ДОТ № 457 побудовано у 1930 році на північний схід від залізничного моста через річку Ірпінь. Ця фортифікаційна споруда мала 1 поверх, 4 амбразури для станкових кулеметів (основне озброєння). ДОТ № 457 мав спеціальне протихімічне приміщення і тому відноситься до фортифікаційних споруд типу «Б». Його клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати 1 влучання 203-мм гаубиці[1].

Організаційно він входив до складу 1-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район села Романівка. Влітку-восени 1941 року гарнізон ДОТ складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24—25 серпня 1941 року споруда знаходилася у тилу радянських військ, фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 457 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочинають за наказом відхід з КиУР та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 457. Удень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 2-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків[2].

Сьогодення[ред. | ред. код]

ДОТ зруйновано, обставини підриву невідомі. Скоріш за все, його знищили німецькі сапери під час зачистки КиУР, вже після 19 вересня 1941 року. Вогнева точка має статус пам'ятки історії місцевого значення.[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ДОТ № 457 (КиУР)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
  2. ↑ А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
  3. ↑ Наказ Міністерства культури і туризму України від 24.09.2008 № 1001/0/16-08, історія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ДОТ_№_457_(КиУР)&oldid=36332129