Дацан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іволгинський дацан
Усть-Бургалтайский дацан, Бурятія, Росія

Даца́н (монг. дацан, бурят. дасан, тув. дассың від тиб. གྲྭ་ཚང. grwa tshang — монастир, монастирська школа, монастир-університет) — назва монастирських комплексів у тибето-монгольському буддизмі[1]; ламаїстський монастир у монголів і бурятів[2].

У традиції Тибету дацанами називають окремі «факультети» (освітні центри, відділення) при буддійських монастирях, де ведеться навчання цаніду (буддійській філософії). У бурятських буддистів термін позначає монастир назагал; у монгольських — окремий храм при великому монастирі, не обов'язково пов'язаний із навчальним процесом.[1]

Мережа монастирів-дацанів створена «жовтошапковими» монахами секти гелугпта. У найбільших дацанах проживало до декількох десятків тисяч ченців.

Система освіти в дацанах[ред. | ред. код]

Найбільші дацани мали три факультети — загальний (філософський — цанід), медичний і тантричний (гью; джуд), в невеликих дацанах був тільки загальний факультет; на тантричний факультет приймали тільки ченців, що отримали загальну філософську підготовку, а в групи з вивчення «Калачакра тантри» — тільки найбільш здатних з числа допущених до вивчення тантр.

Система «цанід» припускала послідовне вивчення п'яти дисциплін, на що йшло близько п'ятнадцяти років (як правило, батьки віддавали в монастирі дітей в дуже ранньому віці):

  1. Логіка (прамана) — за творами Дхармакирті.
  2. Параміта (шлях «класичної» Махаяни) — за текстом Майтрєї-Асанги «Абхисамаяланкара».
  3. Мадх'ямака (за трактатом Чандракирті «Мадх'ямакаватара»).
  4. Віная (передусім, Віная муласарвастівадінов).
  5. Абхидхарма (за «Абхидхармакоше» Васубандху і «Абхидхармасамуччає» Асанги).

Див. також[ред. | ред. код]

  • Хурул, калмицький відповідник дацану

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б І. А. Козловський. Дацан // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
  2. Дацан // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 61-62.

Посилання[ред. | ред. код]